Текущее время: 19 мар 2024, 13:13

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 58 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 16 сен 2010, 10:26 
Не в сети
Новобранец

Зарегистрирован: 13 ноя 2009, 09:58
Сообщений: 44
Откуда: Львов
Авто: Kia Sportage
Давно было. Письмо счастья за парковку. Суд длился до конца июля 2010. Выиграли.

Код:
         Франківський районний суд м. Львова
         79044, Львів, вул. ген. Чупринки, 69
                                                                       Франківський районний суд м. Львова
            м. Львів, вул. ген. Чупринки, 69
                                                                                                                                                                                                           
ПОЗИВАЧ:        Лось Віталій Вікторович 
                        м. Львів, вул. ак. Сахарова 16 кв. 9.

ВІДПОВІДАЧІ:    Управління ДАІ ГУМВС України
у Львівській області
79053,м. Львів, вул. Перфецького, 19

ПОЗОВНА ЗАЯВА
в порядку ст. 104 КАС України

В середині листопада 2009 року мною було отримано постанову серії ВС 045414 по справі про адміністративне правопорушення від 15.09.2009р. разом з фото належного мені автотранспортного засобу марки Кіа р.н. ВС 0802 ВВ.
Згідно вказаної постанови мене визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та на мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Вважаю, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а в моїх діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України.
Слід відмітити, що оскаржувана постанова була винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото та відео зйомки у відповідності до ст. 14-1 КУпАП.
Зокрема, ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху можуть бути притягнуті власники (співвласники) транспортних засобів у разі фіксації вказаних правопорушень працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
В даному випадку під спеціальними технічними засобами працюючими в автоматичному режимі – розуміються технічні засоби які встановленні на певному місці нерухомо, в яких мається прив’язка до певної місцевості та вони здатні фіксувати порушення правил дорожнього руху в повністю автоматичному режимі без допомоги людини.
Як мені відомо, прилад ВИЗИР технічно не може працювати в автоматичному режимі.
Протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тільки у випадках виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Це згідно Статті 258 КпАП, де чітко прописано про засоби, які працюють в автоматичному режимі. Тому ще раз хочу підкреслити, що прилад ВИЗИР не є засобом, працюючим в автоматичному режимі, тому вважаю оскаржувану Постанову незаконною.
Крім того, у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, щодо проходження ними інструктажу та складання заліків.
З мотивувальної частини постанови, вбачається, що 15.09.2009 р. о 15 год. 34 хв. я, керуючи належним мені автомобілем на вул. Маланюка в м. Львові не виконав вимоги пункту 15.10 «в» ПДР України, та здійснив стоянку на тротуарі залишивши відстань для руху пішоходів менше 2-х метрів.
Дійсно 15.09.2009 р. о 15 год. 34 хв. я, керуючи належним мені автомобілем на вул. Маланюка в м. Львові здійснив стоянку на тротуарі. Проте, вказані мої дії були вимушеними через несправність мого автомобіля, а саме несправність сигналізації та відповідного подальшого блокування двигуна.
У відповідності до п. 15.14. ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з  вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.
Згідно п. 1.10. ПДР України вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.
П. 27.5. визначає, що у разі вимушеної зупинки на проїзній частині автомагістралі  або дороги для автомобілів водій повинен позначити транспортний засіб відповідно до вимог пунктів 9.9-9.11 цих Правил і вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини праворуч.
Як зазначалось вище, внаслідок блокування двигуна мій автомобіль зупинився на проїзній частині. В зв’язку з цим та неможливістю подальшого руху, я у відповідності до вимог ПДР України прибрав належний мені транспортний засіб за межі проїзної частини праворуч, а саме на тротуар, оскільки, з ліва сторона проїзної частини була зайнята транспортними засобами.
Таким чином, у постанові по справі про адміністративне правопорушення немає жодних доказів того, що мною було порушено будь-які правила дорожнього руху, оскільки, в даному випадку мною було здійснено вимушену зупинку транспортного засобу та такий було прибрано за межі проїзної частини, а тому мої дії повністю відповідали вимогам ПДР України, а отже в таких відсутній склад адміністративного правопорушення.
Зі змісту ст. 247 КпАП України вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно абзацу 2 п.3 ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 247, 287, 288, 289, 293,  КпАП України, ст. ст. 18, 19, 104, 105, 106 КАС України, -

Прошу:

1.    Постанову інспектора ВАП БДПС ВДАІ з ОАТ м. Львова та АТІ ст.. лейтенанта міліції Пуківського Володимира Богдановича серії ВС 045414  від 15.09.2009р. про визнання мене винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнення мене до адміністративної відповідальності – скасувати.
2.    Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно мене закрити в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.



Додаток:
    Копія оскаржуваної постанови.
    Копія позовної заяви для відповідача.






19 листопада 2009р.                     ____________ (Лось В. В.)


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 28 сен 2010, 18:11 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 11 сен 2010, 16:54
Сообщений: 906
Откуда: Днепропетровск
Авто: Lanos 1.5
Немного подправил для себя...


До Амур-Нижньодніпровського районного суду
міста Дніпропетровська
49083, м. Дніпропетровськ, вул. Новосільська, 9,
(056) 726-51-89

Позивач: **************

Відповідач:
Інспектор ДПС роти № 3 ДПС ДАІ в Запорьзьскій області
Андронов Дмитро Кириллович
72305 Запорізька область, м. Мелітополь,
вул. Ломоносова, 337/1
(06192) 54236



ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови Серія ********в справі про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2010 року


Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«28» вересня 2010 року близько 12 год. 22 хв. я рухався автомобілем ВАЗ 2170 державний номерний знак*******, у напрямку м. Мелітополь по автомобільній дорозі Харків-Симферополь.
Приблизно в цей час мене зупинив інспектор ДПС роти № 3 ДПС ДАІ в Запорьзьскій області. Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора Андронова Дмитра Кирилловича та згідно з його слів за показниками приладу Радіс, стало порушення мною вимог пункту 12.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Але мені не було пред'явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень.
На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2010 р. В протоколі зазначено, що я, Позивач, нібито порушив вимоги п. 12.9 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Радіс № 3092».
Також, не зважаючи на мої заперечення, про що було вказано в протоколі, і врахувавши свої думки достатніми Відповідач, інспектор ДПС роти № 3 ДПС ДАІ в Запорьзьскій області Андронов Дмитро Кириллович, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., та виніс постанову серія******** в справі про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2010 року.(копія додається).
Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час на приладі, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду мене, позаду чи навіть в кількох десятках метрів від мого автомобіля в зустрічному напрямі. Проконтролювати напрям дії прибору в руках інспектора, я, їдучи за кермом свого автомобіля не міг. При цьому маю зазначити, що у момент, близький до вимірювання швидкості, в напрямку міста Мелітополь разом зі мною в потоці рухалось щонайменше п’ять автомобілів, що я і зазначив в поясненнях в протоколі. На зустріч також рухалось декілька автомобілів. Свої заперечення я виклав у поясненнях до протоколу. Згідно показань спідометру фактична швидкість мого автомобіля була 50 км/год. На той момент на цьому відрізку траси були встановлені дорожні знаки „Обмеження максимальноі швидкості” („70”, потім „50”), але самі дорожні роботи не виконувались.
Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративној відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що вимірювач «РАДІС № 3092» не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути визнаний доказом по справі.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Також зазначу, що згідно з ст.14-1 КУпАП законною є тільки фіксування порушення приладами автоматичної фото-, кіно- або відео зйомки. Фіксування вручну не відповідає вимогам закону.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «РАДІС № 3092» в порушення наведеного положення.
Також маю зазначити, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується на величину швидкості зустрічного руху інспектора або його руки з приладом в напрямку автомобіля, швидкість якого вимірюється. Коректне показання прибору можливе тільки при нерухомій його фіксації. Свідків того, яким чином інспектором було здійснено вимірювання і швидкість саме якого автомобіля він вимірював не було.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Радіс № 3092» будь-яких інших доказів не наведено.

Отже протокол від 28.09.2010 р. мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. У протоколі мною зазначено зауваження про незгоду з висновками інспектора, адже Правила дорожнього руху України я не порушував, а отже виміряна швидкість може належить будь-якому з автомобілей, що рухались в цей час на 454 км. траси Харків-Симферополь. Доказів про те, що швидкість на радарі належить саме моєму автомобілю, пред`явлено не було.


На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

рухаючись по автомобільній дорозі Харків-Симферополь я виконував вимоги Правил дорожнього руху України щодо дозволеної швидкості; жодних доказів порушення саме автомобілем, яким керував я, не наведено.
За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.

Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія ******в справі про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову серії *******в справі про
адміністративне правопорушення від 28 вересня 2010 р.

Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії ********в справі про адміністративне правопорушення від
01.05.2010 р.


«29» вересня 2010 року______________________________


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 29 сен 2010, 11:30 
Не в сети
Новобранец

Зарегистрирован: 13 ноя 2009, 09:58
Сообщений: 44
Откуда: Львов
Авто: Kia Sportage
Скорость на вьезде в населённый пункт. Суд выигран.

Код:
         Личаківський районний суд м. Львова
         м. Львів, вул. Б.Лепкого, 16
                                                                                                                                                                                                           
ПОЗИВАЧ:      Пілат Андрій Володимирович 
                  м. Львів 79017, вул. Тарнавського, 28/14.

ВІДПОВІДАЧІ:   Управління ДАІ ГУМВС України
у Миколаївській області
вул.Новозаводська, 16, м.Миколаїв, 54056

ІДПС Коблевської роти ДПС
Молодший сержант міліції
Левчук Олександр Вікторович.


ПОЗОВНА ЗАЯВА
в порядку ст. 104 КАС України

(про визнання незаконною та скасування постанови Серія ВЕ  №217969 по справі про притягнення до адміністративної відповідальності).

Я, Пілат Андрій Володимирович, звертаюсь до суду з адміністративним позовом, де прошу скасувати постанову серії ВЕ №217969 (надалі - постанова) від 04 вересня 2010 року, винесену посадовою (службовою) особою відповідача - інспектором ДПС Коблевської роти ДПС молодшим сержантом міліції Левчуком Олександром Вікторовичем, про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу.
Вважаю, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а в моїх діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122  КУпАП України.
З мотивувальної частини постанови вбачається,  що 4 вересня 2010 року приблизно о 9.25 год. я був зупинений інспектором ДПС Коблевської роти ДПС молодшим сержантом міліції Левчуком Олександром Вікторовичем, та відносно мене був складений протокол ВЕ1 №076437 (далі - протокол) за порушення пункту 12.4. Правил дорожнього руху України, та винесена постанова, згідно якої мене було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.
4 вересня 2010 року приблизно о 9.25 год., керуючи легковим автомобілем Renault Clio Symbol державний номер ВC8429АХ, я рухався у потоці автомобілів по автодорозі Ульянівка – Миколаїв. При під’їзді до селищае Троїцьке я зменшив швидкість до 60 км. на годину.
Згідно з пунктом правил дорожнього руху 12.4. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год..
Саме цим пунктом Правил Дорожнього Руху України я керувався при русі в селищі Троїцьке зі швидкістю 60 км. на годину.
Під час руху, приблизно на 185 кілометрі від селища Ульянівка, в населеному пункті Троїцьке, в 200 метрах від знаку 5.45 «Початок населеного пункту» я був зупинений інспектором ДПС Коблевської роти ДПС молодшим сержантом міліції Левчуком Олександром Вікторовичем. Як виявилось, причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно з його слів за показниками приладу «Іскра», стало порушення мною вимог пункту 12.4. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Але мені не було пред'явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень. На мої зауваження, про те, що я не порушував ПДР, інспектор не відреагував.
Хочу зауважити, що на момент підписання мною протоколу, ніяких свідків що могли б підтвердити мій рух зі швидкістю більшою ніж 60 км. на год.  у справі залучено не було. Також слід зазначити, що поряд зі мною знаходились свідки Пілат Н.О. (проживає м. Львів, вул.. Тарнавського 28 кв. 14, 79017), Лось В.В. (проживає м. Львів, вул. ак. Сахарова 16 кв. 9, 79012). Лось В.О. (проживає м. Львів, вул. Голубовича 35а кв. 10, 79018) які можуть підтвердити в суді що я рухався без порушень ПДР. Їх покази інспектор проігнорував.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази, руху автомобіля Renault Clio Symbol державний номер ВC8429АХ, яким керував я, зі швидкістю більшою 60км. на год..
У протоколі у графі - «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» я зазначив, що не порушував правил дорожнього руху, з діями інспектора не згідний, доказів порушення мені не було надано, та покази свідків не враховано.
Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час на приладі, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, адже за таких умов різниця навіть у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався попереду мене, поряд зі мною, чи навіть в кількох десятках метрах від мого автомобіля. При цьому маю зазначити, що у момент, близький до вимірювання швидкості, в моєму напрямку рухалось декілька автомобілів.
Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що вимірювач «ІСКРА» не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису, тому з огляду на положення ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути визнаний доказом по справі.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що до нього не надано будь-яких матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «ІСКРА» в порушення наведеного положення.
Також маю зазначити, що на моє прохання надати даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, сертифікат відповідності, похибки при вимірюваннях інспектором ДПС Коблевської роти ДПС молодшим сержантом міліції Левчуком Олександром Вікторовичем мені надано не було. Інспектор відмовив мені в цьому аргументуючи тим, що я мушу показати нормативний документ, де це вказано.
 Крім того, ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення цих даних також немає, що робить вимірювання незаконним у відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». До того ж, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен у правопорушенні саме я, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «ІСКРА» будь-яких інших доказів не наведено.
Вважаю, що дії інспектора по складанню відносно мене протоколу є незаконними, необґрунтованими, та такими що не відображають дійсних обставин справи. Протокол по справі складений за відсутності належних доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в моїх діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП України.
З аналізу статті 254 КУпАП вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складається лише в разі його вчинення.
ст. 245 КУпАП України визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1.6. розпорядження МВС №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ», ДАІ зобов'язано виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Пунктом 1.4. розпорядження МВС №466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ», ДАІ зобов'язано виключити випадки документування порушень встановленого швидкісного режиму руху транспортних засобів у зонах дії дорожніх знаків, що обмежують максимальну швидкість, на в'їздах у населені пункти на відстані меншій ніж 1000 метрів від його початку. Як вже зазначалося мною раніше, замір швидкості інспектор ДПС Коблевської роти ДПС молодший сержант міліції Левчук Олександр Вікторович проводив на відстані 200 метрів від знаку 5.45 «Початок населеного пункту».
Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДАІ не було виконано таких дій щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, не дотримано і вимог ст.ст. 34 КУпАП, не було виконано і вимоги розпорядження МВС України від 21.05.2009 року № 466, оскільки не було встановлено всіх обставин даного правопорушення і не були враховані покази свідків.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
Як вбачається з наведеного в моїх діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, а отже інспектором ДАІ відносно мене було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення без врахування показів свідків, без доведення моєї вини та при відсутності доказів допущення мною порушення ПДР.
Сам протокол складено з суттєвими порушеннями Наказу № 77 від 22.02.2009 р., «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» п. 11.17. Записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами.
З огляду на викладене вважаю, що дії посадової (службової) особи відповідача були незаконними.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Зі змісту ст. 247 КпАП України вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 247, 287, 288, 289, 293,  КпАП України, ст. ст. 18, 19, 104, 105, 106 КАС України, -

Прошу:

1.   Постанову інспектора ДПС Коблевської роти ДПС молодшого сержанта міліції Левчука Олександра Вікторовича, про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу - скасувати
2.   Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно мене закрити в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.


Додаток:
   Копія оскаржуваної постанови.
   Копія протоколу про адміністративне порушення.
   Копія позовної заяви для відповідача.



13 вересня 2010                                                ____________ (Пілат А. В.)


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 17 окт 2010, 17:35 
Не в сети
Новобранец

Зарегистрирован: 16 июн 2010, 10:30
Сообщений: 26
Откуда: Николаев
Цитата:
Ленінський районий суд м.Миколаєва
54028, м.Миколаїв, вул..Космонавтів, 68-А

Позивач: хххххххххххххххххх
ххххххххххххххххххххххх
Тел: хххххххххххххххххххх

Відповідач: УДАI УМВС України в Кiровоградськiй областi
25030 м.Кiровоград, вул.Панфіловців, 22-Б
Інспектор Ульянівського взводу ДПС
хххххххххххххххххххххххххх


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови серії хххххххххх від 15.10.2010
у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 288 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
При цьому особа, яка оскаржила таку постанову, звільняється від оплати державного мита.
Згідно ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747 - ІV (далі - КАС України) місцевим загальним судам як адміністративним судам осудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень в справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому ст. 19 КАС України встановлює, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які торкаються інтересів конкретної особи розглядаються адміністративними судами по місцю проживання (перебування, знаходження) позивача (заявника).
На підставі вищезгаданих норм справжня скарга підлягає розгляду за місцем проживання Заявника - в Ленінському районному суді м. Миколаєва.

15.10.2010 на 33км автошляху Ульянівка-Миколаїв с.Пушкове інспектором дорожньо-патрульної служби Ульянівського взводу ДПС у Кіровоградській області ххххххххххххххххх був зупинен автомобіль ,під моїм керуванням,ххххххххххххххххК на підставі того,що авто рухався зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год.
При цьому інспектор порушив ч.2ст.5 Закона Україні «Про міліцію» не назвавши своє призвище та звання.
Моїми поясненнями,що заявлена швидкість належить не моєму транспортному засобу,а можливо тому авто, що рухалось попереду значно швидше,інспектор знехтував.Також інспектор відмовився вислухати пояснення моєї дружини,хххххххххххххівні,яка ретельно стежила за дорожним рухом та швидкістю авто(з допомогою GPS-пристрою) та може підтвердити,що кероване мною авто їхало з дозволеною швидкістю на цьому участку шляху. Інспектор відмовився записати мою дружину в протокол у якості свідка,заявивши,що вона є зацікавленої особою ,чим грубо знехтував ст.272 КупАП,згідно до якої свідкомсправі про адміністративне правопорушення є кожна особа, якій відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Як єдиний доказ,інспектор показав мені фото-фрагмент на приладі «ВІЗИР № 0812402» нібито мого транспортного засобу зі швидкістю 83 км/год.При цьому на екрані прибору взагалі не було видно державних номерів авто і дуже важко впізнати навіть модель транспортного засобу.Прив’язка до конкретної місцевості на пред’явленному фрагменті також повністю відсутня.Однак п.1.7.розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 р. дуже чітко визначає,що знімки повинні містить інформацію про місце,час скоєння порушення та чітке зображення автомобіля порушника. (його марку, колір, номерний знак-згідно з п.12.1.наказу МВС України №77 від 26.02.2009р.)На моє прохання показати мені чіткі зображення,де видно номер мого авто,інспектор,після кількох спроб,нарешті показав мені фото-фрагмент на якому дійсно читаються державні номери,але скорость авто при цьому складає 64 км/год. Моє прохання показати мені відео-запис(на якому дійсно було б видно,що спереду та позаду мене рухалися інші транспортні засоби,бо цей участок автодороги у вечірній час досить щільно загружений) інспектор хххххххххв повністю проігнорував

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
При всьому цьому прилад «ВІЗИР» не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Треба звернути увагу і на те, що навіть сама фотографія зроблена «ВІЗИРом» не є доказом того, що автомобіль який є в кадрі перевищив встановлену швидкість. По перше встановити точне місце фіксації (населений пункт чи траса за містом) по цій фотографії просто неможливо. Крім того, згідно з технічними характеристиками приладу «ВІЗИР» максимальна дальність вимірювання швидкості дорівнює 400 м., а відстань на якій можна зафіксувати номерний знак дорівнює не більш ніж 80 м. Отже можна зробити висновок, що прилад може фіксувати автомобіль який перевищує швидкість на відстані більш ніж 80 метрів, а у кадр попадає автомобіль який рухається ближче 80 метрів, але не порушує швидкості. Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, так як до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Виходячи з вище сказаного та враховуючи те, що покази приладу «ВІЗИР № 0812402»,представлені інспекторомхххххххххххим, не відповідають вимогам,щодо доказів скоєння адміністративного порушення, то до уваги як докази використовуватися не можуть.
Щодо свідка, який був вписаний інспектором ДПС до протоколу про адміністративне правопорушення, то його покази як доказ теж не можливо використати, тому що зазначена особа взагалі не була на місці, де нібито скоєно порушення правил дорожнього руху,під час зупинки мене інспектором. Але це не перешкоджало інспектору дорожньо-патрульної служби Ульянівського взводу ДПС у Кіровоградській облхххххххрову вписати зупиненного ним водія у якості свідка.Всі свідоцькі показання свідка,вписаного у протокол базуються на фото-фрагменті,який показав йому інспектор хххххххв на екрані Візиря ,згідно якому неможливо з’ясувати,що заявлена скорость у 83км/час належить саме до моєї автівки.Таким чином, всі ствердження щодо порушення мною Правил дорожнього руху не мають доказів й підтверджень, та базуються тільки на припущення співробітника ДПС, а в протоколі про адміністративне правопорушення вказані дані, які суперечать дійсності та не підтверджуються доказами.
При всьому цьому, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 8 Конституції - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 24 Конституції - громадяни мають рівні конституційні права і свободу та є рівними перед законом.
При складанні постанови суб'єктом владних повноважень інспектором ДАІ вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 278 КпАП не перевірено правильність складання протоколу та інши матеріали справи про адміністративне правопорушення; відповідно до ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постановах відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
При складанні постанови суб'єкт владних повноважень не дотримується вимог ст. 283 КУпАП, в постанові відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи;
При всьому цьому, інспектор ДАІ при складанні протоколу та постанови нехтував Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення дорожнього руху, затверджену наказом МВС України від 26.02.2009 № 77. А саме, п. 11.17 встановлено, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. Як видно зі змісту протоколу, ці положення не дотримані.
Враховуючи вище викладене, а саме те, що докази порушення мною правил дорожнього руху приведені та одержані з порушенням закону інспектором ДПС, протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 №08240 _від 15.10.10 складений з суттєвим порушенням діючого законодавства, а за цими наслідками й постанова серії ВА № 223173від 15.10.2010 р., та керуючись статтями 287, 288, 289, п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, та ст. 6, 18, п.3 ст.70, п.2 ст.71, ст.104, 105, 106 КАС України

ПРОШУ СУД:
1. Взяти даний позов до свого провадження.
2. Звільнити мене від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КУпАП.
3. Постанову у справі про адмніністративне правопорушення Серії хххххххх3173 від 15.10.2010 визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Додатки:
1. Копія обжалуемого Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії хххххххххх
2. Копія технічного паспорта на той, що належить Заявникові автомобіль.
3. Копія паспорта Заявника.
4. Копія Скарги з додатками для Суб'єкта оскарження


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 29 окт 2010, 16:58 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 23 июл 2010, 20:08
Сообщений: 13
Авто: ВАЗ 2107
Публикую, иск мой. У меня произошла остановка на переходе(выделяю для лучшего поиска) Делал по примеру иска опубликованого на этом сайте.


ИСК


ЗА ПОЗОВОМ ДО
Інспектора ДАІ ДПС Василевський Р.О. м.Харцизьк
«Про визнання постанови в справі
про адміністративне правопорушення недіїсним»

ПОЗОВНА ЗАЯВА

«18» жовтня 2010р. посадовою особою відповідача - інспектор ДПС ДАІ м. Харцизька Василевський Р.О., винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП щодо мене. Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
«18» жовтня 2010 року близько 13 год. 30 хв. я рухався автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак А*****В, по вулиці Клари Цеткін у напрямку Промрайону разом із двома чоловіками. При проїзді перехрестя я був змушений зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам як того вимагає п.16.2 та 18.2 Правил Дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. за № 1306 (далі Правила). Після того, як пішоходи закінчили перехід перехрестя, я почав рух. Але машина, заглохла і зупинилася. Я увімкнув аварійну сигналізацію та почав заводити машину. У відповідності п.15.14 та п. 9.9а Правил, де вказано, що 15.14. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 — 9.11 цих Правил.
9.9. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;
Через секунд 20 мені вдалось завести машину та продовжити рух. Але мене зупинив інспектор ДПС ДАІ м. Харцизьк робітник міліції Василевський Р.О.. На моє запитання про причину зупинки інспектор ДПС відповів що проводиться операція «Перехрестя» та витребував надання посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль Як виявилось далі, причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно з його слів, стало порушення мною вимог пункту 15.9ґ Правил, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а навпаки виконував Правила щодо проїзду перехресть та проїзду пішохідних переходів, зокрема п. 16.2 та 18.2 Правил, де вказано, що:
п. 16.2 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.»
п. 18.2 «На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»,та п.15.14,п. 9.9а що я і зробив, інспектор ДПС з документами на машину та моїм посвідченням направився до свого службового автомобіля, де не враховуючи мої пояснення склав протокол про адміністративне правопорушення Серія ***** від 18.10.2010 р. (копія додається).
В протоколі інспектор ДПС зазначив лише те, що я здійснив зупинку на пішохідному переході, що не відповідає дійсності. Доказом зі слов інспектора є свідок Костенко В.В. У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі пояснень, ст.256 КпАП призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів.
За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
Але, не зважаючи на мої пояснення та на твердження свідків, яки їхали разом зі мною і підтверджують правомірність моїх дій, інспектор ДПС Василевський Р.О., врахувавши тільки свої думки достатніми, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн., та виніс постанову серія АН №834668 по справі про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2010 року (копія додається).
Маю зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що доказів, які б мали доказувати нібито мою вину, не має і бути не може.
Також маю зазначити, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС ДАІ було грубо порушено п.1.6 розпорядження №466 МВС України від 21.05.2009 р. в якому виключається складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 та ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпорядження № 466 МВС України, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був я винний у правопорушенні, враховуючи, що будь-яких доказів правопорушення не наведено.
Протокол Серія ***** від 16.07.2010 р. мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 280, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причини: рухаючись на автомобілі ВАЗ 21093 я виконував вимоги Правил дорожнього руху України жодного доказу мого нібито порушення інспектором ДПС не наведено За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою. Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія ***** по справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та такою, яка підлягає скасуванню.

ПРОШУ:
1.Задовільнити мій позов до інспектора ДПС ДАЇ м.Харцизька Донецькой області Василевського Р.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
2. Визнати неправімірними дії інспектора ДПС ДАЇ м.Харцизька Донецькой області Василевського Р.О. щодо складання протоколу та постанови серії АН №834668 від 18.10.2010 р
3. Скасувати Постанову серії ***** по справі про адміністративне правопорушення від 18 жовтня 2010р. інспектора ДПС ДАЇ м.Харцизька Донецькой області Василевського Р.О. про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 255 грн. відносно ************ провадження по справі про адміністративне правопорушеня закрити.

ДОДАТКИ:

1. Копії позовної заяви на 5 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії ***** по справі про адміністративне правопорушення від 18.10.2010 р. в 2-х прим.
3. Копія протоколу серії ******. про адміністративне правопорушення від 18.10.2010 р. в 2-х прим.


«21» жовтня 2010 року
извиняюсь за плагиат
Постанова скасована, оскарженю не підлягає 29.10.2010


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 29 окт 2010, 17:05 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 23 июл 2010, 20:08
Сообщений: 13
Авто: ВАЗ 2107
А теперь публикую иск, который таже сегодня выйграл дело.
Также был подан в моем суде.
Остановка на остановке



По иску против
Инспектора ГАИ ДПС Пелех Виталий Анатольевич

АДМИНИСТРАТИВНЫЙ ИСК

Сотрудником Дорожно-постовой службы роты ДПС ОГАИ г.Харцызска Инспектором Пелех В.А.. составлен Протокол об административном правонарушении от 16.10.2010г серия ****** и принято Постановление по делу об административном правонарушении от 16.10.2010г серия *****,согласно которому на меня наложено административное взыскание в виде штрафа в размере 255 гривен. Согласно указанного протокола, мной 16.10.2010г в 14.45 по ул.Драгомыжского остановки общественного транспорта при управлении автомобилем ВАЗ 2110, с номерным знаком *****совершил остановку на площадке для остановки маршрутных транспортных средств, чем нарушил п.15,9 «е» Правил дорожного движения. С указанным Протоколом и Постановлением не согласен, так как он составлен с нарушением норм процессуального и материального права, а именно:
Согласно статьи 9 Кодекса Украины о административных правонарушениях административным правонарушением (поступком) признается противоправное виновное (умышленное или неосторожное) действие или бездействие которое посягает на гражданский порядок, собственность, права и свободы граждан, на установленный порядок управления и за которое законом предусмотрена административная ответственностью. Административная ответственность за правонарушения, предусмотренная этим Кодексом, наступает, если эти нарушения по своему характеру не несут за собой ответственности в соответствии с законом об уголовной ответственности.
Согласно моих пояснений, зафиксированных сотрудником ГАИ в протоколе про административное правонарушение от 16.10.2010г серия *****, я произвел остановку транспортного средства, т.к. во время движения неожиданно заглох двигатель, в результате чего я был вынужден совершить «вынужденную остановку», включив при этом аварийную сигнализацию.
Таким образом в данном случае мной была совершена вынужденная остановка транспортного средства, предусмотренная пунктом 1.10 Правил дорожного движения.При этом была включена аварийная световая сигнализация предусмотренная пунктом 9.9 Правил дорожного движения.В результате вынужденной остановки я действовал в соответствии с п.15.14 Правил дорожного движения и предпринял все меры для того, чтобы не препятствовать движению других транспортных средств, и не создавать аварийную ситуацию – о чем свидетельствует отсутствие записей в протоколе про административное правонарушение от 18.10.2010г серия АН1 260013. Коме того при составлении протокола об административном правонарушении работник ГАИ не принял во внимание требования статьи 33 Кодекса Украины об административных правонарушениях, согласно которой взыскания за административные правонарушения накладываются в пределах установленных этим кодексом и другими законами Украины
При наложении взыскания учитывается характер совершенного правонарушения, личности нарушителя, степень его вины, материальное положение, обстоятельства, которые смягчают или усугубляют ответственность. В моем случае не учтено то, что правонарушение было совершено по независящим от меня причинам, из-за технической неисправности автомобиля и я принял все меры, предусмотренные Правилами дорожного движения для того, чтобы не препятствовать движению других транспортных средств, и не создавал аварийную ситуацию. На основании вышеизложенного, руководствуясь ст. 9, 33 Кодекса Украины об административных правонарушениях, прошу:
Прошу
1.Удовлетворить мой иск к инспектору ДПС ДАИ м. Харцизька Донецкой области Пелех В.А. об отмене постановления об административном правонарушении удовлетворить.
2. Признать неправомерными действия инспектора ДПС ДАИ м. Харцизька Донецкой области Пелех В.А. относительно составления протокола и постановления серии АН ***** от 16.10.2010 р
3. Отменить Постановление серии *****по делу об административном правонарушении от 16 октября 2010р. инспектора ДПС ДАИ м. Харцизька Донецкой области
Приложения:
1. Копия Протокола об административном правонарушении от 16.10.2010г серия *****
2. Копия Постановления по делу об административном правонарушении от 16.10.2010г серия ******.
3. Копия Административного иска.

Тоже скачан с сайта.
Если плагиат, то не браните.
Постанова скасована, оскарженю не підлягає 29.10.2010


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 10 ноя 2010, 17:18 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 10 ноя 2010, 16:10
Сообщений: 1
Авто: KIA Cee'd
Завтра подаю иск. Посмотрим что получится.
Гагаринский районный суд
99000 г. Севастополь
просп. Октябрьской революции, 8
председатель
24 32 50
канцелярия
42 53 68



Истец:

Г.Севастполь,

Ответчик:
ИДПС ОГАИ в г.Севастополь
____________________

Исковое заявление
об отмене постановления по делу об административном правонарушении, серия _____________г.

Освобожается от уплаты судебного сбора в соответствии ст..288 КУоАП Украины.
Этот иск подлежит рассмотрению в судах на основании ст..288 ч.3 КУоАП Украины, которая прямо предусматривает право гражданина оспаривать в районом (приравненном к нему) суде постановления органов государственной власти и должностных лиц, к которым принадлежат и органы ГАИ и их должностные лица.
«08» ноября 2010г. Должностным (служебным) лицом – инспектором ДПС ГАИ г. Севастополь мл.лейтенантом милиции __________________, вынесено постановление в деле об административном правонарушении, предусмотренном ст.122 ч.1 КУоАП относительно меня. Указанное постановление не отвечает обстоятельствам дела и требованиям закона на таких основаниях.
«08» ноября 2010г. около 11 час. 30 мин. я двигался на автомобиле _______, государственный номерной знак ________, по ул. Партизанская в направлении ул. Одесская вместе с пассажиром. При проезде перекрестка мой автомобиль, в следствии неисправности заглох. Продолжив движение по инерции, я прижался к бордюру и совершил вынужденную остановку. Затруднений для других участников движения мой автомобиль не представлял. Включил аварийную сигнализацию, в соответствии с Правилами дорожного движения п.15.14, где сказано что:
15.14. В случае вынужденной остановки в месте, где остановка запрещена, водитель должен принять все меры, чтобы убрать транспортное средство, а из-за невозможности это сделать - действовать в соответствии с требованиями пунктов 9.9-9.11 этих Правил.
9.9. Аварийная световая сигнализация должна быть включена:
а) в случае вынужденной остановки на дороге
В это время к моему автомобилю подошел инспектор ГАИ ____________ и потребовал предоставить мои документы в связи с нарушение мною п15.9 (г) Правил дорожного движения.
15.9. Остановка запрещается:
г) на пешеходных переходах и ближе 10 м от них с обоих сторон, кроме случаев предоставления преимущества в движении.
Мои объяснения, что я не производил действий, которые б нарушали Правила дорожного движения, а наоборот выполнял п.15.14 и п.9.9а Правил, не убедили инспектора ГАИ _________________ и он с документами на машину и моим водительским удостоверением направился к своему служебному автомобилю, где передал их мл. лейтенанту милиции __________________, который не общавшись со мной и не выслушав мои пояснения, а также пояснения свидетеля __________________ , который ехал вместе со мной и подтверждал правомерность моих действий, составил протокол об административном нарушении серия __________ от 08.11.2010г.
В протоколе инспектор ДПС указал только то, что я сделал остановку ближе 10м от пешеходного перехода, не упомянув о включенной аварийной сигнализации и выставленном знаке аварийной остановки сзади моей машины. Никаких доказательств моего нарушения мне предоставлено не было, не смотря на мою просьбу. Также ______________ не удовлетворил мою просьбу о внесении в протокол свидетеля, чем нарушил ч.1. ст.256 КУоАП. Мне пришлось это сделать самому.
Доказательствами в деле об административном правонарушении, являются любые фактические данные, на основании которых в определенном законом порядке орган (должностное лицо) устанавливает наличие или отсутствие административного правонарушения, виновность данного лица в его совершении и другие обстоятельства, которые имеют значение для правильного решения дела. Эти данные устанавливаются вещественными доказательствами, показаниями технических приборов и технических средств, которые имеют функции фото- и киносъемки, видеозаписи или средств фото- и киносъемки, видеозаписи, которые используются при надзоре за выполнением правил, норм и стандартов, которые касаются обеспечения безопасности дорожного движения. Но как следует из текста протокола об административном нарушении серия СН №088745 от 08.11.2010г, к нему прилагается только постановление по делу об административном нарушении. Значит можно прийти к выводу, что доказательств, которые могли бы доказывать мою вину нет.
Т.к. я не являюсь специалистов в области права, то в своих объяснениях в протоколе я попросил перенести рассмотрение дела не менее чем на трое суток, в связи с необходимостью обращения за юридической помощью. Право заявлять ходатайства и пользоваться юридической помощью адвоката или другого работника в обрасти права дано мне ст.268 КУоАП Украины. Не рассмотрев мое ходатайство, ИДПС _______________ выписал постановление серия ___________________., чем грубо нарушил ст.268 КУоАП Украины, лишив меня законного права на юридическую помощью.
После того, как я получил на руки копию протокола об административном нарушении __________________г, постановление ______________________. и все переданные мной ранее документы я обнаружил и устранил неисправность своего автомобиля, которая выражалась в обрыве провода питания, подающего напряжение на редуктор СПГ. Это может подтвердить свидетель ______________, проживающий по адресу: ________________.
С того момента, как инспектор ГАИ ______________ подошел к моей машине и потребовал предъявить документы, мною велась видеофиксация происходящего. Копия видеофайлов прилагаются к исковому заявлению.
На основании вышесказанного и в соответствии со ст. ст.7, 251, 252, 254, 255, 276, 280, 287, 288, 289, 293 Кодекса Украины про административные правонарушения, ст.2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодекса административного судопроизводства Украины считаю, что привлечение меня к административной ответственности за совершение административного правонарушения, предусмотренных ч.1 ст. 122 КУпАП есть необоснованное, недоказанное по следующим причинам:
Двигаясь на автомобиле ____________, я выполнял требования Правил дорожного движения Украины. В моих действиях нет состава правонарушения, в котором я признан виновным, согласно постановления ________________.
Постановление ____________ вынесено с нарушением процессуальных норм КУоАП Украины. Было нарушено мое право на юридическую помощь. Учитывая все вышесказанное считаю, что постановление серия _______________по делу про административное правонарушение от___________ подлежит отмене.
ПРОШУ:
1. Принять исковое заявление к рассмотрению.
2. Вызвать меня на судовое заседание по делу, уведомив про дату и время.
3. Признать противоправным и отменить Постановление ____________ по делу об административном правонарушении от 08.11.2010г

ПРИЛОЖЕНИЯ:
1. Копии искового заявления на 3х листах, в 2х экземплярах.
2. Копия Постановления _____________ по делу об административном правонарушении от 08.11.2010г. в 2х экземплярах.
3. Копия протокола об административном правонарушении серия ________________ от 08.11.2010г. в 2х экземплярах.

«__» _____________2010г.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 27 ноя 2010, 21:29 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 12 июн 2010, 10:38
Сообщений: 747
Авто: Honda CR-V
Город: Харьков
Якобы не выполнение требования знака 5.11 (движение по полосе для маршрутных транспортных средств). Решение суда в нашу пользу. Тема и само постановление суда тут: viewtopic.php?f=57&t=3633

Цитата:

До міського суду м. Люботина
62433, Харківська область, м. Люботин, вул. Некрасова, 10

Позивач: *********************************
62433, Харківська обл., м. Люботин,
вул. **************************** тел. (***) ********

Відповідач 1: УДАІ ГУ МВС України в Харківській області
61013, м. Харків, вул. Шевченка, 26, тел. (057) 704-15-81
Інші засоби зв’язку невідомі

Відповідач 2: Дахнов Олексій Миколайович,
інспектор ДПС батальйону ДПС з обслуговування м. Харкова
при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області
старший лейтенант міліції
61013, м. Харків, вул. Шевченка, 315, тел. (057) 707-01-16
Інші засоби зв’язку невідомі



ПОЗОВНА ЗАЯВА
НА ПОСТАНОВУ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ СЕРІЇ АХ № 286629 ВІД 26.10.2010 РОКУ.

26 жовтня 2010 року о 15 годині 15 хвилин інспектором ДПС батальйону ДПС з обслуговування м. Харкова при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області, старшим лейтенантом міліції Дахновим Олексієм Миколайовичем було складено на моє ім’я протокол про адміністративне правопорушення (серія АХ1 № 077249) та постанову в справі про адміністративне правопорушення (серія АХ № 286629). Вказаною постановою мене притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.
Прийняту постанову вважаю незаконною й необґрунтованою, яка не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та із грубими порушеннями чинного законодавства з наступних підстав:
26.10.2010 року я, рухаючись у власному автомобілі ***************, державний номер ************** по вул. Московський проспект м. Харкова в сторону центра міста, з дозволеною на даному відрізку дороги швидкістю, була зупинена інспектором ДПС батальйону ДПС з обслуговування м. Харкова при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області, старшим лейтенантом міліції Дахновим Олексієм Миколайовичем (номер жетону ХА 0807). Мені було пред’явлене безпідставне звинувачення у порушенні вимог знаку 5.11 (смуга для руху маршрутних транспортних засобів), чим я нібито порушила вимоги пункту 8.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та частини першої статті 122 КупАП.
Під час зупинки та складання протоколу з боку інспектора були допущені наступні порушення:
1) Під час зупинки авто та складання протоколу інспектор не представився, чим порушив пп. 2.14(в), 2.14(г) ПДР України, а також п.15.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.02.2009 №111 та ч.1 розділу 2 додатку до наказу МВС України від 30 червня 1998 р. №482. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення та відповідна постанова;

2) Протокол серії АХ1 № 077249 заповнений нерозбірливо. Прізвище, ім’я, по-батькові інспектора прочитати неможливо. Даний факт є грубим порушенням п.11.17 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 № 77 (Далі «Інструкція № 77»);

3) Патрульне авто інспектора ДПС (марки ВАЗ-2107, держ. номер 0408) було взагалі розташоване на тротуарі і стояло без увімкнутих проблискових маячків та звукового сигналу. Вказаний факт є порушенням п.3.1 ПДР України, а також п.6.26 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.02.2009 № 111 та є ще одним свідченням про службову невідповідність зазначеного інспектора ДПС.

Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

1) Я рухалась з дотриманням ПДР України і не порушувала вимог знаку 5.11 (смуга для руху маршрутних транспортних засобів);

2) Причиною зупинки, на думку інспектора, було порушення мною пункту 8.4 Правил дорожнього руху. Проте, цей пункт ПДР нічого не забороняє, не вирішує, і не наказує. Пункт 8.4 ПДР говорить тільки про те, що дорожні знаки поділяються на групи: «Дорожні знаки поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Тобто, вимог пункту 8.4 Правил дорожнього руху я навіть теоретично не мала змоги порушити.

3) Відсутні докази скоєння порушення – матеріали фото чи відео фіксації або покази свідків на підтвердження мого нібито порушення. Відповідно до статей 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їхній сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На моє прохання надати докази порушення (пред’явити фотографію, відеозапис як доказ правопорушення) мені було відмовлено. А це порушує мої права на ознайомлення з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та ін., передбачені частиною першою статтею 268 КУпАП. Ніяких вимірів, складання схеми, з'ясування додаткових чинників, фото й відеозйомки в моїй присутності не проводилося;

4) Мені не було роз’яснено мої права та обов’язки, що передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що є відмітка в протоколі і відсутність мого підпису у відповідній графі протоколу. Про час та місце розгляду справи про адміністративне порушення мене також повідомлено не було, про що також є відмітка в протоколі і відсутність мого підпису у відповідній графі протоколу;

5) Розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, – не тільки порушує мої права, передбачені ст. 268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та ін. обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.

6) У постанові серії АХ № 286629 та матеріалах справи відсутні відомості про майновий стан особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як того вимагає ст. 33 КУпАП, п.2.14, ч.2 п.2.16 Інструкції № 77.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що постанова серії АХ № 286629 по справі про адміністративне правопорушення від 26 жовтня 2010 року винесена з грубим порушеннями моїх прав та чинного законодавства, містить неправдиву інформацію, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст. 72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Більше того, цей обов’язок відповідача підтверджено ч. 2 ст. 62 Конституції України.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та керуючись статтею 287, пунктом 3 частини першої статті 288, статтею 289 КУпАП, статями 6, 17, пунктом 2 частини першої статті 18, статями 19, 104-106 КАС України,

ПРОШУ:

1. Витребувати з Відповідачів докази порушення ПДР громадянкою **************** на підтвердження\спростування фактів, викладених у протоколі серії АХ1 № 077249 від 26.10.2010.
2. Дії інспектора ДПС батальйону ДПС з обслуговування м. Харкова при УДАІ ГУ МВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції Дахнова Олексія Миколайовича щодо складання протоколу серії АХ1 № 077249 від 26.10.2010 та винесення постанови від 26.10.2010 року серії АХ № 286629 визнати неправомірними та протиправними.
3. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 26.10.2010 року серії АХ № 286629, про накладення на мене – Чудан Є. О. адміністративного стягнення по ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень скасувати.
4. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.


ДОДАТКИ :
1.Копія позовної заяви (на чотирьох аркушах у трьох екземплярах)
2.Копія протоколу про адміністративне правопорушення, серія АХ1 № 077249 від 26.10.2010 року, 3 прим.
3.Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення, серія АХ № 286629 від 26.10.2010 року, 3 прим.
4. Документ про сплату судового збору.


« ____»______________2010 року. _________________

_________________
http://www.youtube.com/PKuznyetsov


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 29 ноя 2010, 12:43 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До Центрального районного суду
Миколаївська область
54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 49
(0512) 37-55-07

Позивач:
......................

Відповідач:
Інспектор ДПС роти ДПС м. Миколаєва
..............
вул.Новозаводська, 1-б, м. Миколаїв, 54056,
тел (512) 21-20-91


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання незаконною та скасування постанови серії ........... від 23.05.2010 р., по справі про притягнення
до адміністративної відповідальності.


Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

Я, ...................., звертаюсь до суду з адміністративним позовом, де прошу скасувати постанову серії ............... від 23.05.2010 р (далі – Постанова), винесену інспектором ДПС роти ДПС м. Миколаєва .................., (далі – Інспектор) про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у виді штрафу.
Так, 23 травня 2010 року близько 10 год. 20 хв, я рухався по проспекту Леніна у напрямку вул. Дзержинського. Раптом мій пасажир помітив що на панелі приборів увімкнувся сигнал «несправність двигуна», на що звернув мою увагу. Керуючись п.1.10 ПДР - «вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі;», я негайно здійснив вимушену зупинку та виконуючи п. 9.9.а ПДР: «Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;» я ввімкнув аварійну сигналізацію, та навіть не встиг вийти з свого автомобілю, як до мене підійшов Інспектор, який повідомив що я зупинився у місці де зупинку заборонено і попросив передати йому документи.
Я повідомив Інспектора, що моя зупинка вимушена, що в мене мабуть виникли проблеми з моїм автомобілем, та після з’ясування проблеми я приберу автомобіль з цього місця. На що Інспектор відповів, що зупинка тут заборонена у будь якому разі, тому що у місці де знаходиться мій автомобіль лише 25 метрів до посадкового майданчика та мною порушено вимоги п.15.9.е ПДР. Усі виміри Інспектор робив дистанційно «на око» без застосування жодного вимірювального пристрою.
Мої пояснення, які приведені вище, Інспектор проігнорував та повідомив, що відносно мене буде складено Протокол та винесено Постанову. У свою чергу я попрохав Інспектора ДПС вписати у графу «свідки» особу, яка була у моєму автомобілі (................), яка згідно ст. 272 КпАП є свідком у справі по даній справі, про наявність якого я сказав інспектору ДПС. Однак Інспектор ДПС відмовився це зробити, мотивуючи тим, що ця особа зацікавлена у моїй справі.
Через деякий значний час він склав відносно мене протокол про Адміністративне правопорушення серії ............... (далі – Протокол) та на підставі нього виніс постанову серії серії .................... від 23.05.2010 р.

Вважаю , що зазначена Постанова підлягає скасуванню з наступних підстав:

1. Інспектор склав Протокол та виніс Постанову, докладно не дослідивши всі обставини справи, порушив статтю 33 КУпАП, яка зобов’язує під час накладення штрафу враховувати характер правопорушення, ступень вини порушника та обставини під час яких це порушення відбулось. Я не є грубим порушником правил дорожнього руху та завжди намагаюся виконувати вимоги ПДР. Всупереч цьому – Інспектор, почувши, що я не згоден з порушенням та буду оскаржувати його, обурився на мене та сказав що у разі моєї незгоди з порушенням – я отримую максимально можливий штраф.

2. У Протоколі зазначено, що я здійснив зупинку «на посадковому майданчику», що не відповідає дійсності тому що посадковий майданчик - це місце зупинки транспорту загального користування, але ж насправді я здійснив вимушену зупинку значно дальше ніж він розташований. Тому з вищесказаного можна з’ясувати, що Інспектор не дотримується вимог ст. 256 КУпАП під час складання Протоколу.

3. Я рухався та діяв виконуючи Правила дорожнього руху, зокрема п.1.10 ПДР - «вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі;», та мав право здійснити вимушену зупинку з метою виявлення пошкодження та виконання заходів щодо прибирання автомобілю навіть з місця, де за думкою Інспектору зупинку заборонено.

4. У протоколі та постанові про накладення на мене стягнення Інспектор посилається на фотографії (у Протоколі: «фото – 2»), як доказ скоєння мною правопорушення. Повідомляю, що аудіо- та фото запис вівся за допомогою мобільного телефону (це було помічено як мною, так і моїм свідком), але ж відповідно наказу МВС № 33 від 01.03.2010 затверджено виключний перелік технічних засобів,
що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху – можна з’ясувати, що мобільні телефони не входять до цього Переліку. Також відповідно п. 18.10 та п.20.2 наказу МВС № 111 від 27.03.09 «…Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув…». Інспектор не представив ніякої повірочної та метрологічної документації до мобільного телефону, що свідчить про її відсутність. Беручи до уваги вищесказане, прошу Суд не розглядати ці фото (аудіо) матеріали як доказ, у разі їх представлення Суду.

5. Інспектор ДПС не використовував жодного вимірювального пристрою або засобу для встановлення відстані від мого автомобілю до посадкового майданчику або до знаку 5.41.

6. Під час складання протоколу, я не був ознайомлений Інспектором із ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Інспектор склав Протокол, де факто позбавивши мене права на юридичну допомогу, права заявити клопотання та інших прав, передбачених ст. 268 КУпАП та прав, передбачених ст. 63 Конституції України. – порушивши ст. 256 КупАП, а також з порушеннями наказу № 111 МВС. Інспектор лише вимусив поставити мене свій підпис у відповідних місцях протоколу.

7. Інспектор відмовив мені у документуванні показань мого свідка та у внесенні його даних до Протоколу, тим самим порушив вимоги статті 272 Кодексу України.

8. Також звертаю увагу, що знак 5.41, у межах дії якого я нібито знаходився, встановлено за посадовим майданчиком (після його закінчення), що протирічить вимогам п. 10.7.37. ДСТУ 4100-2002 «…Знаки 5.41—5.43 встановлюються на ближньому за напрямком руху транспортних засобів краю зупинкового пункту…» (Додаток: фото 1, фото 2, фото 3)

На підставі викладеного, наголошуючи на тому, що склад правопорушення в моїх діях відсутній, керуючись стст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії інспектора ДПС .......
3. Скасувати постанову постанову серії В..........від 23.05.2010 року у справі про адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП України і закрити провадження по справі.

Додатки:
- копія позовної заяви (2 шт)
- копія Постанови (2шт),
- копія Протоколу (2шт),
- пояснення свідка ......
- копія пояснень свідка .....
- копія паспорту ....... (2 шт)
- фото 1 – 3


«____»_____________ 2010 року ____________________________


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 15 дек 2010, 15:54 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 15 дек 2010, 14:52
Сообщений: 2
Кіровський районний суд м. Донецька,
83025 м. Донецьк, вул. Юності, 22

ПОЗИВАЧ: Іванов Іван Іванович,
зареєстрований за адресою: 83025 м. Донецьк, вул. Юності, 21

ВІДПОВІДАЧ: Відділ ДАІ з обслуговування Солом’янського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві
Адреса: 03061, м. Київ вул. Знам’янська, 43
Телефон: 044 497-95-63

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії АА № 570822 від 29.11.2010 року.

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КУпАП

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КУАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

29 жовтня 2010 року я рухався автомобілем ВАЗ 21061 д/н XXXX у м. Київ проспектом Космонавта Комарова до дорожньої розв'язки з бульваром. І. Лепсе. На розв’язці виїхав на б. І. Лепсе, та доїхав до найближчого розвороту, оскільки мені потрібно було рухатися по б. І. Лепсе у протилежному напрямку. На розвороті, перед виїздом на смугу з протилежним напрямком руху є знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено". Виконавши вимоги знаку, я зупинився перед знаком, переконався у безпеці подальшого руху, та продовжив рух у потрібному напрямку. Але відразу ж був зупинений інспектором Відділу ДАІ з обслуговування Солом’янського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві Сімоновим Сергієм Вікторовичем.

Інспектор безпідставно звинуватив мене у порушенні вимог ПДР, а саме невиконанні вимог знаку 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", та склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення Серії АА1 №267371 за ч.1 ст.122 КУпАП, наклавши на мене адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 260,00 грн.

Насправді я жодним чином не порушував вимоги ПДР, та зробив про це запис у протоколі.¬
Вважаю що постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності є протиправною, необґрунтованою, винесеною з перевищенням повноважень та винесеною з порушенням ст.ст. 245, 247, 251 КУпАП.

Згідно статті 71 п.2 КАСУ обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6 КАС України, ст.ст. 287. 288 КУпАП -

П Р О Ш У:
постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 570822 від 29.11.2010 року визнати недійсною, а справу про адміністративне правопорушення відносно мене закрити, за відсутністю в моїх діях складу правопорушень.

Д О Д А Т К И:
1) Копія Протоколу про адміністративне правопорушення – 2шт.
2) Копія Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – 2шт.
3) Заява про розгляд справи без моєї участі – 1шт.


01.12.2010р. ____________Іванов І.І.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 15 дек 2010, 15:55 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 15 дек 2010, 14:52
Сообщений: 2
Кіровський районний суд м. Донецька,
83025 м. Донецьк, вул. Юності, 22

ПОЗИВАЧ: Іванов Іван Іванович,
зареєстрований за адресою: 83025 м. Донецьк, вул. Юності, 21

ВІДПОВІДАЧ: ВДАI УМВС України в Черкаській області
Адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Л.Українки, 21
Телефон: 0472 39-32-11


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії СА № 182001 від 09.10.2010 року.

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КУпАП

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

09 жовтня 2010 року я рухався автомобілем ВАЗ 21061 д/н XXXX автомобільною дорогою Н01 – Київ-Знам’янка. Проїжджаючи смт. Кам’янка у моєму автомобілі закінчилося пальне, і я, ледве дотягнув до найближчої АЗС (смт.Кам’янка, вул. Шевченка, 51а, АЗС WOG). Заправившись пальним, я почав від’їжджати накатом від АЗС, але мій автомобіль відмовився заводитися. Знаючи про те, що діючими Правил дорожнього руху (ПДР) забороняється зупинка ближче 10м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, я негайно зупинив автомобіль, щоб запобігти правопорушення, включив аварійну сигналізацію, та вийшовши з автомобіля і відкривши капот, почав з’ясовувати в чому причина несправності.

Саме в цей час, повз АЗС проїжджала патрульна машина ДПС д/н 0277. Чомусь саме мій автомобіль притягнув їх увагу!

До мене підійшов старший інспектор Кам’янського ВДАІ України в Черкаської області лейтенант міліції Мілевський М. Е., який стосовно мене склав два протоколи про адміністративні правопорушення і виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії СА № 182001 за ч.1 ст. 121 та ч.1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу на сумі 340,00 грн.

Інспектор звинуватив мне в порушенні п.15.9 та п.31.4.3. ПДР. У протоколі серії СА1 № 070409 щодо порушення п15.9, інспектор зазначив що я «керував автомобілем ВАЗ 21061 д/н XXXX та здійснив зупинку на виїзді з прилеглої території, яка не пов’язана з перевагою у русі», та у протоколі серії СА1 № 070409 щодо порушення п31.4.3. інспектор зазначив що я «керував автомобілем ВАЗ 21061 д/н XXXX на якому колір тип зовнішніх світлових приборів не відповідають конструкції транспортного засобу»

Вважаю що постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності є протиправною, необґрунтованою, винесеною з перевищенням повноважень та винесеною з порушенням ст.ст. 245, 247, 251 КУпАП, за таких підстав:

Твердження, що я здійснив зупинку на виїзді з прилеглої території, яка не пов’язана з перевагою у русі, є хибним і абсолютно не відповідає дійсності. Як вже було вказано, я усвідомлюючи те що мій автомобіль не заводиться і мені потрібно з’ясувати та усунути причину, я негайно зупинив автомобіль, щоб запобігти правопорушення та включив аварійну сигналізацію. Інспектор Мілевський М. Е., підійшовши до мене, бачачи, що в мене відкритий капот та включена аварійна сигналізація звинуватив мене в тому, що я здійснив зупинку на виїзді з прилеглої території, яка не пов’язана з перевагою у русі. Насправді я здійснив зупинку на прилеглій території, що не заборонено жодним НПА, а не на виїзді з неї, як це вказано в протоколі. Інспектор Мілевський М. Е., звинуватив мене в тому, що я здійснив зупинку на виїзді з прилеглої території, але п.15.9 ПДР забороняє зупинятися також ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій. За той час поки інспектор складав протокол, біля мене, але ще ближче до виїзду з прилеглої території зупинилась вантажівка з причепом. Зважаючи на те що навіть вона здійснила зупинку не на виїзді з прилеглої території, і довжина вантажівки, якщо не більша за 10м, то порівнянна з 10м, я навіть теоретично не міг стояти ближче 10м від виїзду з прилеглої території. Як відомо відстань вимірюється вимірювальними приладами – інспектор при складанні протоколу ніяких вимірювальних приладів не використовував. До позову додаються фотографії за якими можна оцінити вищезгадане.

Також слід зауважити, що інспектор, з невідомих причин, в протоколі, як суть правопорушення вказав «гібрид» двох взаємовиключних підпунктів п15.9. ПДР, а саме: зупинка забороняється:
г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;
и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затверджену наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111 (надалі Інструкція): 28.10. Працівник підрозділу ДПС повинен надавати допомогу водіям в усуненні причин, що призвели до вимушеної зупинки в дорозі, а в необхідних випадках сприяти громадянам в: 28.10.4. Можливому усуненні технічних несправностей транспортного засобу і транспортуванні ушкодженого транспортного засобу.
Інспектор Мілевський М. Е. замість того щоб виконувати нормі Інструкції, допомогти мені в виявленні, та усуненні причин, за яких мій автомобіль не заводився, він склав на мене протокол про адміністративне правопорушення.

На запитання до інспектора, чому ж він не притягує до відповідальності водія вантажівки, який під’їхав і зупинився ближче від мене до виїзду з прилеглої території, від відповів коротко і неоднозначно: «Ти шо клоун?»

Твердження, що я керував автомобілем на якому колір тип зовнішніх світлових приборів не відповідають конструкції транспортного засобу, теж є хибним та не відповідає дійсності.
Про те що я, нібито порушив п. 31.4.3 ПДР, я дізнався тільки тоді, коли інспектор приніс два складених протоколи, в одному з яких йшлося про це порушення. На запитання, колір і тип яких конкретно світлових приборів не відповідають конструкції транспортного засобу, інспектор відмовився відповідати. В протоколі теж цих даних він не надав. Особисто мені теж невідомо, що на моєму автомобілі встановлені, якісь світлові прилади, які не відповідають конструкції автомобіля. Крім того у мене є діючий талон техогляду, якій підтверджує, що мій автомобіль повність відповідає технічним нормам.

Ніяких доказів, які підтверджують, що я здійснив порушення п. 31.4.3 ПДР інспектор не надав.

Внести до протоколів мою жінку, яка знаходилась в автомобілі, в якості свідка, інспектор відмовився ні чим не мотивувавши відмову. В обох протоколах інспектор вказав двох свідків: Прокопенка В.П. та Погорілова С.В. Жодного свідка я особисто навіть не бачив, хоча від свого автомобіля не відходив. Але скориставшись пошуком на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, виявилось, що обидва свідки фігурують у численній кількості судових рішень і є інспекторами ДПС Кам’янського ВДАІ України в Черкаської області. Тобто є підстави вважати, що скоріш за все один з них в той день був напарником ІДПС Мілевського М. Е

Один з основоположних принципів юриспруденції забороняє поєднання процесуальних функцій. У моєму випадку, і обидва свідки, і інспектор, що притягує мене до відповідальності є співробітниками УДАI УМВС України в Черкаській області, яке є відповідачем за цим позовом, тому я вважаю, що залучення цих посадових осіб як свідків, є протиправною дією.

Також слід зауважити, що за час який інспектор провів складуючи протоколи (а це близько півгодини), інший інспектор, декілька разів запрошував мене присісти до них в автомобіль, як я розумію, щоб вирішити питання шляхом хабара.

Також мені не вдалося з’ясувати підстави, за якими інспектор ДАІ мав право здійснювати патрулювання саме по вул. Шевченка смт. Кам’янка. Згідно п10.6 Інструкції на кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка маршруту патрулювання, поста, один примірник якої видається старшому наряду ДПС на час несення служби. На прохання пред’явити картку патрулювання інспектор відмовив.

Згідно ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, серед інших передбачені статтями 121 та 122 КУпАП, можуть розглядатися за місцем вчинення правопорушення, або за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника. Інспектором ці норми КУпАП були використані досить неоднозначно – в протоколах зазначено що «розгляд адміністративної справи відбудеться в ДАІ», а в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності в полі місце розгляду зазначено «м. Кам’янка», але насправді розглянув справу на місці, нібито, скоєння правопорушень.

Також, на мою думку в діях інспектора є ознаки злочинів передбачених статтями 365 та 366 КК У – перевищення влади, або владних повноважень та службового підроблення, відповідно.
Враховуючи все вищевикладене, вважаю, що в моїх діях складу правопорушень не має.

Згідно статті 71 п.2 КАСУ обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6 КАС України, ст.ст. 287, 288 КУпАП -

П Р О Ш У:
постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 182001 від 09.10.2010 року. визнати недійсною, а справу про адміністративне правопорушення відносно мене закрити, за відсутністю в моїх діях складу правопорушень.

ДОДАТКИ:
1) копія позову – 2 шт.;
2) дві копії протоколів та постанови про адміністративне правопорушення на 3 аркушах;
3) фотознімки місця події.


«_______»_________________2010 р. _______________Іванов І.І.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 21 дек 2010, 19:01 
Не в сети
Новобранец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 28 ноя 2010, 11:11
Сообщений: 37
Позовна заява про перевищення швидкісного режиму, виміряного приладом "Беркут". Суд постанову відмінив.

Зверніть увагу: відповідачем виступає Головне управління МВС у відповідній обл. (а не конкретно інспектор ДПС), обов'язково потрібно вказати засіб зв'язку та проплатити судовий збір в сумі 3 грн з копійками.

До ______________________________ районного суду
індекс, адреса ____________ обл., вул. ____, __

Позивач: ________________________________
індекс,адреса ________________ обл., вул. _______, __, кв. __.
Засіб зв’язку поштовий

Відповідач: УДАI УМВС України в __________________ областi
індекс, м. _______________, вул. ________, ____
Засіб зв’язку поштовий

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення від __.__.2010 року серії _____ №_____.

Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
__ жовтня 2010 року близько ___ год ___ хв я, _________________, керуючи автомобілем ____________, державний номер ______________, рухався по автомобільній дорозі в м._______ по вул.________. Рухаючись з дотриманням правил дорожнього руху, о ____ год ____ хв по вищевказаній вулиці, я був зупинений інспектором ВДАІ м._______ ____________ обл. Івановим Іваном Івановичем.
На моє прохання назвати причину зупинки він відповів, що я перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі "Беркут" швидкість 130 км/год. Після того, як я не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму автомобілю, інспектор Іванов І.І. пішов до патрульної машини де був складений адміністративний протокол за перевищення мною швидкісного режиму в населеному пункті інспектором ВДАІ м.________ Петровим П.П.. Під час складання протоколу у поясненнях я написав про свою незгоду з обвинуваченням, тим паче, що жодних доказів того, що саме я порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ мені не надав. Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1. Правопорушення я не скоював, оскільки їхав саме в населеному пункті в темний час доби із дотриманням Правил дорожнього руху України.
2. У момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду мого автомобіля з більшою швидкістю рухався автомобіль Порш Кайен ;-), а позаду мого автомобіля ще 3 (три) автомобіля. Ймовірно, Порш Кайену, або іншим автомобілям і належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом «Беркут». Проте, попередні автомобілі інспектор не зупиняв. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору та викладені в скороченому вигляді в поясненнях до протоколу серії ____ №_________ та підтверджені свідками Поповою І.І. (зареєстрована за адресою м._________, вул.______, ___) та Соболевським В.В. (зареєстрований за адресою м._____, вул._______, ___, кв.____), які їхали разом зі мною в автомобілі, про що власноручно підписались. Зі своєї сторони, інспектор Петров П.П. вписав в протокол як свідка інспектора ДПС Іванова І.І.
3. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості «Беркут» №_________, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі «Беркут» швидкість належала саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість та час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою мене інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду або позаду мого автомобіля. З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач «Беркут» не може бути використаний як належний доказ по справі.
4. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух та біг назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
5. Крім того ані в протоколі, ані в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Слід нагадати, що у відповідності до ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів на моє прохання мені співробітниками ДАІ надано не було.
6. Враховуюче вищевикладене вважаю, що постанова серії ____ №______ по справі про адміністративне правопорушення від ___ жовтня 2010 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню. Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ПРОШУ:

1. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
2. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від __.10.2010 року серії _____ №______, про накладення на мене – __________________ адміністративного стягнення по ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі _____ (__________) гривень визнати протиправною та скасувати.
3. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

ДОДАТКИ:

1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від ___.10.2010 року серія ____ №________ – 2 арк.
2. Копія протоколу серії ____ №______ – 2 арк.
3. Квитанція про сплату судового збору – 1 арк.
4. Копія паспорта - 1 арк.


«____» жовтня 2010 року ________________ ПІБ


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 12 янв 2011, 18:30 
Не в сети
Новобранец

Зарегистрирован: 05 окт 2010, 10:30
Сообщений: 47
Откуда: Кривой Рог (Вечерний Бульвар)
Авто: Daewoo Matiz
Стоянка на остановке маршрутных транспортных средств. Дело выиграл. Копия в разделе "Решения суда"


До:
Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг
м. Кривий Ріг, вул. Димиденка, 3а

Позивач:
Козлов Олексій Вікторович,
м. Кривиї Ріг, ххххххххххххххх
Тел. хххххххххххххххх

Відповідач :
Інспектор дорожньо-патрульної служби, батальйону дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області,молодший сержант міліції Логінов Андрій Юрієвич
50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11, засоби зв`язку: тел. 26-14-09, 74-11-94
електронні засоби звязку невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
в справі про адміністративне правопорушення
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

Постановою інспектора дорожньо-патрульної служби молодшого сержанта міліції Логінова Андрія Юрьєвича від 04.10.2010 року Серія АЕ1 №085649 на мене накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Постанова АЕ1№ 085649 від 04.10.2010 року ухвалена на підставі протоколу серії АЕ1 №264293 від 04.10.2010 р. складеного інспектором ДПС молодшим сержантом міліції Логіновим А.Ю. про вчинення правопорушення ,передбаченого ч 1 ст 122 Куап, а саме порушення правил зупинки передбаченого пунктом 15.9 Правил дорожнього руху.
З порушенням категорично не згоден, оскільки їхав дотримуючи правила дорожно руху.
Вважаю,що постанова АЕ 085649 від 04.10.2010року про накладення штрафу в сумі 340 гривень,за правопорушення передбачене ч 1ст122Куап, ухвалена незаконно і необгрунтовано та підлягає скасуванню з наведених нижче підстав.
Я, хххххххххх., надалі-позивач, керуючи автомобілем Деу Матиз державнтй номер хххххххх по вулиці Мелешкіна здійснював рух у правій смузі, дійсно заїхав на край закінчення посадкового майданчику транспортних засобів загального користування,тому що в напрямку руху мого автомобіля, зявилася перешкода у вигляді розбитого ящика із вмістом невідомих мені речей. Перешкода яка зявилася на моєму шляху змусила мене обьїхати перешкоду по краю посадкового майданчика, так як зліва від мене був суцільний потік транспортних засобів,і маневрування могло б спричинити перешкоду для їх руху.
Після цього коли я обїхав перешкоду,мене зупинив інспектор ДПС Логінов А.Ю, але підійшов до мене невідомий мені працівник міліції,який всупереч Закону України про міліції ст5п2 не представився, мою вимогу предявити службове посвідчення, проігнорував, мотивуючи, що в нього є нагрудний номерний знак і цього достатньо, я був здивований такою поведінкою працівника міліції, який повинен виконувати свої службові обовязки в відповідності до Конституції України та інших нормативно правових актів,які регламентують діяльність міліції.
Після цього невідомий мені працівник міліції покликав свого колегу Логінова Ю.А, який предявив своє службове посвідчення, та продовжив спілкування зі мною.
Коли я став наполягати, якими доказами скоєного мною правопорушення, згідно ст 251 Куап володіє
даний інспектор,мені було сказано - в нас є відеозапис на відеокамері, але самого відеозапису мені предявлено не було.
Згідно наказу 33 від……..працівникам ДПС дозволяється використовувати, для фіксації порушеннь ПДР, лише прилади які є в переліку даного наказу, копія якого додаєтья в додатках, але ніяких відеокамер там не зазначено що є порушенням чинного законодавства.
Інспектор…порушив вимоги ст14.1 Куап,де вказано що адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису-тобто
Відеокамера в його руках не може бути таким засобом, адже вона не має функції автомотичного режиму і керується безпосередньо інспектором.
Наказом МВС 111ВІД 27.03.2009 РОКУ-П 20.2-забороняється застосовувати технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні, та які не пройшли метрологічної провірки, або мають свідоцтво про повірку термін дії, якого минув - ні свідоцтво про повірку, ні сертефікату на камеру, якою начебто здійснювалося фіксація начебто порушеннь мною ПДР,на моє прохання не було надано, що
Засвідчує протокол АЕ1 №264293 в якому не вказано, що проводилася відеозйомка, ні номеру приладу, ні інших
доказів не наведено.
При розгяді справи про адміністративне правопорушення, зі сторони інспектораЛогінова А.Ю. був ряд порушеннь чинного законодавства а саме -
Протокол складений о 16.40 04.10.2010 року, і постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності складена о 16.40 04.10.2010 року. Незрозумілим є те, що у графі «до протоколу додаються» написано – постанова АЕ1 №085649 . Це наводить тільки на той факт, що постанова була винесена до складення протоколу, що є порушенням статті 283 КУпАП згідно якої, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Також, це свідчить про незнання інспектором ДПС Логінова А.Ю Наказу МВС №77 від 26 лютого 2009 року Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме пункту 4.2., згідно якого до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1. письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122, частиною третьою статті 123, частинами першою - четвертою статті 130 КУпАП, наявність свідків є обов'язковою;
2. акт перевірки технічного стану транспортного засобу;
акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Як виплаває з наведеного, інспектором ДПС, порушений сам процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Тобто, мене було визнано винним у вчиненні правопорушення ще до зясування всіх обставин, дослідження доказів..........
Під час винесення постанови інспектором….не було прийнято до уваги,те що я на даний момент не працюю,і накладено максимальний розмір штрафу у ромірі 340 гривень,хоча відповідальність за дане првопорушення ст 122п1 Куап є від 255-до 340 гривень,чим порушено вимоги ст 33,34, Куап,та наказу МВС 466 п 1.11.
В той же час реквізити постанови…не відповідають вимогам ст19 Закону України про виконавче провадження, а саме-в реквізитах постанови зазначена лише дата її винесення-дата видачі –відсутня.
Дата та номер протоколу в постанові АЕ1№ 085649 відсутні.
В реквізитах постанови АЕ1№ 085649 відсутні найменування стягувача та його місцезнаходження. Постанова як виконавчий документ має бути підписана уповноваженою посадовою особою і скріплена печаткою,а саме печатка на постанові…відсутяня, що наводить на сумніви її законності.
Звертаю увагу суду на той факт, що і протокол, і постанова виписані одним й тим часом, з точністю до хвилини, що, фізично неможливе. Також, це свідчить про те, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
На підставі вищевказаного, керуючись ст 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення ст 6,17,18,19,ст104-106 Кодексу адміністративного судочинства
Прошу:

1.прийняти позовну заяву до розгляду.
2.визнати протиправною та скасувати постанову АЕ1 №085649 справі про адміністративне правопорушення від 04.10.2010 року.
3. визнати протиправними дії інспектора ДПС молодшого сержанта міліції Логінова А.Ю..
4.викликати мене в судове засідання по справі,належно повідомивши про дату та час.

Додатки
1.копії позовної заяви на 3х листах -2 примірника
2.копії протоколу АЕ1 №264293-2 примірника
3.копії постанови АЕ1 №085649 примірника
4.компакт диск з відеозаписом-2шт


12.10.2010 хххххххххххххх


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 28 фев 2011, 13:49 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 11 сен 2010, 16:54
Сообщений: 906
Откуда: Днепропетровск
Авто: Lanos 1.5
До
Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровск
49000, пр.Карла Маркса, 57
Тел.(056) 744 21 26


Позивач:
*************** (ваші данні)
м.**************, вул.****
****(індекс)
Тел. 77777777
Електронної адреси немає

Відповідач 1:
УДАI УМВС України в Дніпропетровській областi
Україна, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 9
Тел(056) 744 71 70
Електронної адреси немає

Відповідач 2:
Інспектор Солонянського ДПС ВДПС ДАІ
Рибачук Олександр Олексійович
Україна, 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 9
Тел(056) 744 71 70
Електронної адреси немає

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, від 26.02.11 року серія АЕ1№ 288214, та скасування протоколу від 26.02.11 року серія АЕ1№ 338140
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Інспектором Солонянського ДПС ВДПС ДАІ Дніпропетровської області Рибачуком Олександром Олексійовичом складен протокол про адміністративне правопорушення від 26.02.11 року серія АЕ1№ 338140 та прийнята Постанова по справі про адмінстративне правопорушення від 26.02.11 року серія АЕ1№ 288214, згідно якої на мене наложено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) гривень. Згідно протоколу, мною 26.02.11 року в 17 годині 25 хвилин по вул Панікахі при керуванні автомобілем ******* з н/з ******** здійснив зупинку на віїзді з прилеглої території, чим порушив п.15.9, і). Правил Дорожнього руху. З вказаним протоколом та постановою не погоджуюсь, оскільки він складен з порушенням норм процессуального, матеріального права та правил оформлення адміністративних матеріалів. А саме:

1. Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно моїх пояснень я виконав зупинку транспортного засобу, оскільки під час руху раптово заглох двигун, в результаті чого я був змушений зробити „вимушену зупинку”, вмикнувши аварійну світлову сигналізацію. Таким чином в данному випадку мною була здійснена вимушена зупинка мого транспортного засобу згідно п.1.10 Правил Дорожнього Руху. При цьому була включена аварійна світлова сигналізація згідно п.9.9 Правил Дорожьного Руху. В результаті вимушенної зупинки я діяв згідно п.15.14 ПДР та прийняв міри для того, щоб не заважати руху інших транспортних засобів та не створювати аварійну ситуацію.
2. Стаття 33 КУпАП передбачає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Інспектор ДПС Рибачук О.О. нехтуючи приписами статті 33 КУпАП визначив накласти на мене штраф у розмірі 300 грн.(триста гривень), при цьому він ніяким чином не міг визначити та врахувати мою особу як нібито порушника, мій майновий стан. В постанові взагалі відсутні які-небудь посилання на обтяжуючії факти мого порушення та ступінь моєї вини, а отже не виконавши вимоги зазначеної статті, . Інспектор ДПС Рибачук О.О. порушив вимоги відносно накладення стягнення.
3. При складанні протоколу інспектором ДПС було порушено і мої права, а саме інспектор ДПС Рибачук О.О. не роз’яснив мені мої права, передбачені ст.268, а саме: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі» - що було порушено при винесенні вказаної постанови, без моєї присутності, у зв’язку з чим лишив мене права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання та надати документи, які передбачені ст.33 КУпАП, що в свою чергу спричинило неправильне та необґрунтоване рішення по справі.
Інспектор ДПС Рибачук О.О. виніс Постанову по справі ще до того, як оформив Протокол (готова Постанова АЕ1№ 288214 була додана до Протоколу, що інспектор ДПС власноруч записав у Протоколі АЕ1№ 338140), чим вчинив ряд грубих процесуальних порушень. Зокрема, були порушені наступні статті Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП):
- ст. 245 КУпАП, яка вказує, що з’ясування обставин справи при її розгляді повинно бути всебічне, повне і об'єктивне, а вирішення справи повинно відбуватися в точній відповідності з законом;
- ст. 251 КУпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів по справі, а ст.ст. 279 та 283 КУпАП зазначають, що при розгляді справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховується особа, яка притягається до відповідальності та бере участь у справі, а вже потім приймається рішення та виноситься Постанова по справі.
Таким чином, винесення Постанови по справі ще до того, як був складений протокол та внесені до нього пояснення водія, є грубим порушенням норм КУпАП та свідчить про формальний розгляд справи.

Ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім цього, ч.3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 вищезазначеного кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Також звертаю увагу суду на те, що зі мною в автомобілі знаходилась громадянка України ххххххххх **************, яку я прошу визнати свідком подій того дня.

Зважаючи на викладене вважаю, що постанова АЕ1№ 288214 від 26.02.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення прийнята з порушеннями Конституції та законів України, є не обґрунтованою, та незаконною.
Скарга подається до суду за місцем мого проживання, відповідно до ч.2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України та Постанови №2 Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року.
Відповідно до ст. 288 ч.5 КУпАП України, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293, 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України ,

Прошу:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії Інспектора ДПС ВДАІ Рибачука О.О.
3. Зазначену постанову АЕ1№288214 від 26.02.2011 у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати.
4. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення і складу адміністративного правопорушення в моїх діях.

Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії АЕ1№288214 в справі про адміністративне правопорушення від
26.02.2011 р
3. Копія протоколу серії АЕ1№ 338140 про адміністративне правопорушення від 26.02.2011 р













„___”лютого 2011 р. ____________
(Підпис)


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 25 мар 2011, 16:23 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 04 сен 2010, 16:32
Сообщений: 532
Авто: Magentis
Город: Ровно
Дело на рассмотрении, измеритель TruCam



Рівненський міський суд
Рівненської області
33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1

Позивач: ___________________
___________________________
___________________________

Відповідач: ВДАІ УМВС України в Тернопільській області
46000, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24
Тел.: (0352) 52-45-12

ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про скасування та визнання протиправною Постанову серія ??? №????? від 05.03.11 в справі про адміністративне правопорушення)

Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст. 288 ч. 3 КУпАП, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Інспектором ДПС ВДАІ Тернопільської області молодшим сержантом міліції Мелковським Зіновієм Йосиповичем (прізвище може бути зазначено не правильно, у зв'язку із нерозбірливим почерком інспектора) було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ??? №?????від 05.03.11 (далі – Протокол) та прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення серія В01 №082048 від 05.03.11 (далі – Постанова), згідно якої на мене накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.
Відповідно до протоколу, мною ???????????? 05.03.11 близько 07 год. 40 хв. в смт В. Березовиця Тернопільського району, керуючи автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак ?????? було скоєно порушення вимог п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення швидкості в населеному пункті на 23 км/год. Порушення було зафіксоване на прилад «TruCam» №000632. За пред’явленими даними приладу неможливо було встанови, що керований мною транспортний засіб знаходився в межах населеного пункту, жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локацію даному автомобілю немає.
З вказаним Протоколом та Постановою не погоджуюсь, оскільки він складений з порушенням норм процесуального, матеріального права та правил оформлення адміністративних матеріалів, а саме:
1. При складанні Протоколу інспектором ДПС було грубо порушено процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, зокрема: інспектор ДПС Мелковський З.Й. не роз’яснив мені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі» - що було порушено при винесенні вказаної постанови, без моєї присутності, у зв’язку з чим позбавив мене права користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання.
Інспектор ДПС Мелковський З.Й. виніс Постанову по справі ще до того, як оформив Протокол (готова Постанова була додана до Протоколу, що інспектор ДПС власноруч записав у Протоколі), чим вчинив ряд грубих процесуальних порушень.
Таким чином, були порушені вимоги наступних статей КУпАП:
- ст. 245, яка вказує, що з’ясування обставин справи при її розгляді повинно бути всебічне, повне і об'єктивне, а вирішення справи повинно відбуватися в точній відповідності з законом;
- ст. 251 КУпАП вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів по справі, а ст.ст. 279 та 283 КУпАП зазначають, що при розгляді справи оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховується особа, яка притягається до відповідальності та бере участь у справі, а вже потім приймається рішення та виноситься Постанова по справі.
Таким чином, винесення Постанови по справі ще до того, як був складений протокол та внесені до нього пояснення водія, є грубим порушенням норм КУпАП та свідчить про формальний розгляд справи.
2. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
- чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
- чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
- чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
- чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
- чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Ст. 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із п. 2.3.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року № 77 (далі – Інструкції) «за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 КУпАП, - працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання».
У Протоколі та Постанові не міститься жодних відомостей щодо того, чи мав інспектор ДПС Мелковський З.Й. спеціальне звання та відповідно до своїх функціональних обов'язків має право самостійно виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, та п. 4.1 (абзац 3) Інструкції, оскільки відповідно до п. 12.4 цієї ж Інструкції таке право тільки надано інспекторам з адміністративної практики Державтоінспекції МВС України, яким, відповідно до положень п. 16.6 Наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», він був зобов'язаний передати складений ним адмінпротокол.
При всьому цьому, інспектор ДПС Мелковський З.Й. при складанні протоколу та постанови нехтував Інструкцією , а саме, п. 11.17 встановлено, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки. Як видно зі змісту протоколу, ці положення не дотримані
Крім того, Постанова не містить гербової печатки.
У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В протоколі свідків не зазначено. Відповідно протокол не відповідає вимогам вищезгаданої статті, так як у відповідності до якої, в протоколі обов’язково повинні бути зазначені свідки, якщо вони були. Інспектор ДПС Мелковський З.Й. відмовився внести до Протоколу дані гр. ??? ??? ??? ??? ??? , ??? р.н., який мешкає за адресою: ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? , у якості свідка, свідчення якого, могли забезпечити всебічний та об’єктивний розгляд справи.
3. Відповідно до переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого Наказом МВС від 01.03.2010 № 33 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 р. за № 262/17557, прилад «TruCAM» віднесений до таких, які працюють виключно в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 12.1. Інструкції «Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом».
Крім того, п. 12.3. тієї ж Інструкції вказує на те, що оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, проводиться після обробки інформації, що міститься на електронних носіях, особою, яка відповідальна за роботу цього технічного засобу. Зазначена особа робить роздруківки матеріалів фото-, кінозйомки чи відеозапису, перевіряє транспортний засіб по автоматизованій інформаційно-пошуковій системі "Автомобіль" для встановлення власників або співвласників транспортних засобів, фотокартку передає до підрозділу з адміністративної практики для реєстрації.
Не зважаючи на це інспектор ДПС Мелковський З.Й. вказав у Протоколі, що до нього додається фотофіксація хоча не мав жодної технічної можливості зробити роздруківку, відповідно до чого, інспектор ДПС Мелковський З.Й. не міг об’єктивно по суті розглянути питання на місці, що ще раз доводить формальний підхід до розгляду справи.
У відповідності до 12.4. Інструкції «Інспектори з адміністративної практики Державтоінспекції МВС або особи, які виконують їх обов'язки, складають картку обліку про адміністративне правопорушення, розглядають матеріали адміністративної справи згідно із статтями 258, 276, 278 КУпАП та виносять постанову в справі про адміністративне правопорушення».
4. Згідно із ст. 14-1 КУпАП, швидкість транспортного засобу має вимірюватись працівниками ДАІ приладом, який обладнано автоматичним режимом фіксації і має функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Тільки за таких умов отриманні покази набувають доказового значення у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі справи – жодних даних, отриманих за допомогою спеціального технічного засобу, з фіксацією правопорушення, яке мені інкримінується, з чітким зображенням транспортного засобу (його марки, кольору, номерного знаку), яким я керував до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад «TruCam», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ в руках, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В даному випадку співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, при цьому немає ніяких даних у якому режимі працював вимірювальний пристрій. Це робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Фіксація порушень ПДД України приладом «TruCam» вручну не відповідає вимогам закону та нормативним актам МВС України.
Крім того, у Постанові відсутні відомості про те, хто саме проводив фотофіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, так як до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

5. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції дозволяється використовувати технічні засоби для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, лише ті, що передбачені нормативно-правовими актами. Також маю зазначити, що згідно зі ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність ”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки.
Протокол та Постанова не містить жодних відомостей про те, що прилад «TruCam» №000632 був укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, свідоцтвом про повірку, з вказаним терміном дії до наступної повірки. Моє клопотання на пред’явлення вищезазначених документів на прилад «TruCam» №000632 інспектор ДПС Мелковський З.Й. проігнорував, що підтверджує їх відсутність на час вимірювання.
Звертаю увагу суду на лист Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 08.02.11 №08/3-306 (копія в додатках) в змісті якого зазначається, що прилад «TruCam» станом на 07.02.11 експертного висновку або сертифіката відповідності у сфері захисту інформації не має та інших заяв щодо проведення державної експертизи у сфері захисту інформації технічних засобів, призначених для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху до Держспецзв’язку не надходило. А тому взагалі цей прилад не може бути використовуватися на території України
Ст. 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Крім цього, п.3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до п.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Прошу суд, в разі заперечення проти адміністративного позову відповідачем, застосувати при вирішенні спору п. 2 ст. 79 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також звертаю увагу суду на те, що зі мною в автомобілі знаходився громадянин України ??? ??? , ??? р.н., який мешкає за адресою: ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? , якого я прошу визнати свідком подій по даній справі.
Зважаючи на викладене вважаю, що Постанова прийнята з порушеннями Конституції та законів України, є не обґрунтованою, та протиправною.
Скарга подається до суду за місцем мого проживання, відповідно до ч.2 ст. 19 КАС України та Постанови №2 Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року.
Відповідно до ст. 288 ч.5 КУпАП України, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293, ст. 295 КУпАП, ст. ст. 2, 6-11, 17, 18 КАС України,

ПРОШУ СУД:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії Інспектора ДПС ВДАІ Тернопільської області Мелковського З.Й.
3. Зазначену постанову серія В01 №082048 від 05.03.11 у справі про адміністративне правопорушення визнати протиправною та скасувати.
4. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення і складу адміністративного правопорушення в моїх діях.

Додатки:
1. Копії позовної заяви на 5 арк. - 2 прим.
2. Копія постанови серії ??? №??? ??? від 05.03.11 - 2 прим.
3. Копія протоколу серії ??? №1??? ??? від 05.03.11 - 2 прим.
4. Копія листа Держспецзв’язку від 08.02.11 №08/3-306 - 2 прим.

«___»_________________2011р. _______________________/ /


Рівненський міський суд
Рівненської області
33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1

Позивач: ___________________
___________________________
___________________________

Відповідач: ВДАІ УМВС України в Тернопільській області
46000, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24
Тел.: (0352) 52-45-12

ДОПОВНЕННЯ ТА УТОЧНЕННЯ
(до адміністративного позову про скасування та визнання протиправною Постанову серія ??? №?????? від 05.03.11 в справі про адміністративне правопорушення)

У провадженні Рівненського міського суду знаходиться адміністративна справа за моїм позовом до ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення від 05.03.11.
Користуючись своїм процесуальним правом, наданим ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства, надаю суду доповнення та уточнення до адміністративного позову.
21.03.2011 року на офіційному інтернет-порталі Генеральної прокуратури України в розділі новини за інтернет-адресою: http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=pu ... c&id=70145 був опублікований текст наступного змісту:
«21.03.2011
Генеральна прокуратура України внесла припис начальнику Департаменту ДАІ МВС
До органів прокуратури України упродовж січня–лютого поточного року надійшла значна кількість звернень громадян з приводу законності притягнення до адміністративної відповідальності у сфері порушення правил дорожнього руху, зафіксованих за допомогою технічних засобів іноземного виробництва "TrueCAM LNI 20/20" та "Арена".
Генеральною прокуратурою України з цього приводу проведена перевірка та встановлено, що ці технічні засоби використовуються Департаментом ДАІ МВС без експертного висновку або сертифіката відповідності, що є порушенням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
За результатами перевірки з метою захисту прав громадян та інтересів держави Генеральною прокуратурою України 11 березня 2011 року начальнику Департаменту ДАІ МВС України внесений припис про усунення виявлених порушень закону.

Відділ зв'язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України »

Таким чином, було грубо порушено Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, а саме: п. 18.10. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли перевірку або мають свідоцтво про перевірку, термін дії якого минув.
Маю підставу вважати офіційну позицію Генеральної прокуратури України додатковою та вирішальною підставою для невизнання показань приладу «TrueCam» (серійний №000632) законними доказами та скасування постанови про накладення на мене адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення від 05.03.11.

Додатки:

1. Копії доповнень та уточнень для направлення сторонам по справі.
2. Роздрукована версія сторінки з офіційного веб-порталу.


«___»_________________2011р. ______________________/ /


Скачать додатки:
http://i025.radikal.ru/1103/8e/e0d443e78660.jpg
http://s43.radikal.ru/i101/1103/81/60d9a4bca9b8.jpg
http://s40.radikal.ru/i090/1103/6b/40588f11832b.jpg

_________________
Закон есть закон, сколько бы его ни нарушали!
Мой видеорегистратор - телефон
на базе OS Belle с программой SymDVR


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 58 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: