Текущее время: 30 май 2020, 13:39

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 58 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 06:58 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До Дубенського міськрайонного суду
Позивач: гр. Іванов Олександр Миколайович,
25,06,1987 р.н.
35600, м.Дубно, вул. КАМНІНА, 1
Тел.(моб.) 099999999
Відповідач: УДАІ УМВС України в Рівненській обл.,
33028, м Рівне, вул. С. Бандери, 14а
Тел. 8(0362)-26-3972
e-mail: невідомий

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про скасування Постанови ВК № 092835 від 01.05.2010р.
по справі про адміністративне правопорушення
(в порядку адміністративного судочинства)
Цей адміністративний позов підлягає розгляду у судах на підставі ч.3 ст. 288 Кодексу України про Адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП), яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«01» травня 2010 року, я ХХХХХХХ Олександр Миколайович, рухався автомобілем Форд-Транзит державний номерний знак ВК ХХХХ АВ по автодорозі Київ – Чоп. О 17 годині 20 хв, я був зупинений старшим інспектором ДПІ Рівненської роти ДПІ, управління ОДДЗ, старшим лейтенантом Косинським Олександром Анатолійовичем ( прізвище нерозбірливо) ( надалі- Інспектор), який вказав, що причиною зупинки транспортного засобу є начебто порушення мною швидкісного режиму в зоні дії дорожніх знаків 1.37 та 3.29, де я, начебто, рухався зі швидкістю 72 км/годину, чим порушив вимоги п.12.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Як доказ інспектор показав відеозапис на вимірювальному приладі «Візир» № 0711242, де видно як підчас руху була спроба обгону мого автомобіля автомобілем ВАЗ 2106, а швидкість , що відображалася на екрані змінюється від 72 до 50 км/годину. На мене було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВК 119594, і винесено постанову в справі серія ВК 092835, згідно якої мене оштрафовано на 300 гривень.
Зазначаю, що дійсно на даній ділянці ведуться ремонтні роботи, а стан дорожнього покриття знаходиться в незадовільному стані, що унеможливлює швидкісну їзду. В силу цих причини я рухався із швидкістю меншою 70 км/год, про що зазначив у поясненнях до адміністративного протоколу. Правдивість моїх слів може підтвердити свідок, який їхав зі мною в автомобілі - Лопухав Григорій Афанасійович, що проживає у м.Дубно вул.. КОМНІ 1.
З зазначеною постановою категорично не згоден, вважаю її незаконною та такою, що грубо порушує мої права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
1. Вважаю, що швидкість зазначена на вимірювальному приладі «Візир» не належить моєму автомобілю, оскільки під час руху мене наздогнав автомобіль ВАЗ 2106, який рухався із значно більшою швидкістю, і зробив спробу обгону мого транспортного засобу, але помітивши автомобіль ДПІ, знову розташувався за моїм авто. Про це я зазначив у поясненнях інспектору, це чітко видно на відео, і це може підтвердити вищезазначений свідок. Даний вимірювальний прилад - «Візир» може фіксувати швидкість будь якого транспортного засобу, який знаходиться в полі дії «Візира» ( 400 метрів), і максимальна швидкість будь якого з цих транспортних засобів, буде приписана тому автомобілю, на який направлений об’єктив «Візира». Це було доведено при тест контролі вимірювального приладу «Візир», проведеним на замовлення автожурналу «Авторев’ю» ( Фото додається). Можливість помилки визнає і виробник вимірювального пристрою. Із офіційного пояснення фірми-виробника вимірювального приладу «Візир» на адвокатський запит видно, що для досягнення більш точного результату необхідно, щоб в кадрі відображалася вся дорога і зображений один-єдиний автомобіль. (Додаток 3)
2. У відповідності до ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні, та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких відомостей мені надано не було, дата наступної повірки невідома.
Крім того грубо порушено Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111, а саме :
18.10. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли перевірку або мають свідоцтво про перевірку, термін дії якого минув.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.12.4 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які згідно до п 1.21 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 вивчили та здали заліки з використання таких приладів і повинні знати складові частини, технічні характеристики та порядок використання технічних засобів та технічних приладів, які застосовуються для виявлення порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
3. Згідно ч.1 ст.122 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягаються особи, які перевищили швидкісний режим « більш як на двадцять кілометрів на годину». Згідно з Методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним приладом «Візир» похибка приладу в «Патрульному» режимі складає 2 км/год, а в «Стаціонарному» режимі 1 км за годину ( копія перших двох сторінок додається; Додаток 4). Оскільки інспектор з «Візиром» знаходився в автомобілі, а прилад не знаходився на штативі, як того вимагають останні інструкції по користуванню «Візиром», то я роблю припущення, що в даний момент вимірювальний прилад працював в «Патрульному» режимі. З урахуванням похибки вимірювального приладу швидкість зазначена на вимірювальному приладі, яка начебто належить моєму авто, складає 72-2=70 км/год ( при знакові обмеження швидкості руху-50), що не підпадає під ч.1 ст. 122 КУпАП, і взагалі під адміністративну відповідальність.
4. При винесенні постанови було грубо порушені мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:
• знайомитися з матеріалами справи;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
5. ст. 14-1 КУпАП говорить про те що, фіксація правопорушення можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад, «Візир» яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо) Це підтверджує п.1 Наказу МВС №33 від 01,03,2010, який відносить до приладів з активованою функцією «автоматичний режим» новий модифікований пристрій «Візир 03» решта приладів з серії «Візир», даної функції не мають. У підтвердження того факту що вказаний прилад «Візир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу, де в 2 розділі зазначено, що прилад працює у 2х режимах- Стаціонарний і Патрульний, але аж ніяк не автоматичний, копія перших двох сторінок інструкції додається (Додаток 2). Вказана інструкція у повному обсязі може бути надана судові представником відповідача.
Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, яки працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону.
Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на зображенні доданого до постанови належить саме до мого автомобіля.
6. Жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локалізацію даного автомобіля – відсутні, тим паче відсутня прив’язка до вказаних дорожніх знаків, вимоги яких я, начебто, порушив.
Вважаю що інспектор не об’єктивно розглянув справу, спираючись виключно на показника вимірювального приладу «Візир», свідомо не врахував моїх пояснень і показів свідка, що суперечить вимогам ст..251 та ст..280 КУпАП і в порушення вимог законодавства України свідомо неправомірно притягнув мене до адміністративної відповідальності.
Постанова не встановлює наявність адміністративного правопорушення та мою винність в його вчиненні.
Згідно ч2.ст 71 КАСУ «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»
З даною Постановою не згоден, вважаю що ПДР України не порушував, Постанова про адміністративне правопорушення серія ВК № 092835 від 01 травня 2010 року є незаконна, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням Законодавства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 251, 287, 288, 289 КУпАП та ст.. 6, 18, 104, 105, 106 КАС України
ПРОШУ:

1. Взяти позов до провадження та звільнити мене Мельничука Олександра Миколайовича від сплати судового збору у відповідності до статті 288 КУпАП.
2. Витребувати у ОДДЗ відеозапис даного правопорушення, оскільки він містить докази моєї невинуватості.
3. Викликати свідка- ЛОПУХОВА Григорія Афанасійовича, що проживає у м.Дубно віл.КОМНІТ, 1, для підтвердження правдивості моїх слів.
4. Зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 092835 – визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене – закрити за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

ДОДАТКИ:
1. Копія Постанови ВК № 092835 в справі про адміністративне правопорушення від 01,05,2010
2. Копія Протоколу про адміністративне правопорушення ВК № 119594 від 01.05.2010р.
3. Відповідь на адвокатський запит, фірми виробника вимірювального пристрою «Візир»
4. Методичні рекомендації по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир» (1-2 сторінки)
5. Фото-2шт


« » ______________2010 року Підпис______________Іванов О.М.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 06:59 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
25.04.2010 близько 09 год. 20 хв. я рухався на власному скутері SUZUKI по вул. Дніпропетровське шосе, де був зупинений співробітниками ДАЇ. Підійшовши до мене, інспектор не назвавши причини зупинки, свого прізвища та посади, сказав, що я порушив Правила Дорожнього Руху і став вимагати документи. На моє запитання, в чому складається порушення, інспектор відповів – в протоколі буде написано. Я передав йому техпаспорт на скутер та студентський квиток. Отримавши документи, інспектор спрямував до службового автомобілю, де почав складати протокол. Через декілька хвилин він повернувся із заповненим протоколом, та вказав на місця де мені треба поставити власний підпис. Відносно мене раніше ніколи не складались протоколи, тому я, не знаючи, як треба поводитись, та цілком довіряючи посадовій особі, яка представляє собою державу, та повинна все робити за Законом, поставив підписи. Ніяких пояснень у протоколі власноруч я не писав. Як я прочитав вже вдома, інспектор ВОМ ДТП Відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу УМВС України в Дніпропетровської області лейтенант міліції Чубченко Євген Вікторович (надалі по тексту – інспектор) у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» власноруч вказав, що я пересік подвійну суцільну лінію розмітки, чого я насправді не робив.
При оформленні протоколу інспектором було грубо порушено вимоги п. 2.6 «До протоколу вносяться прізвища, ім'я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків»,та п.2.8 «Порушник дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол» інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 2005 р. за № 589/10869.
Також інспектором не були виконані досить однозначні вимоги п.1.6 розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009року яке вказує: «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».
Постановою інспектора серія АН №551713 по справі про адміністративне правопорушення від 25.04.2010 року мене було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що виноситься в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч.4 ст.122 КУпАП. Але інспектор поза межі своєї компетенції склав протокол серія АЕ №185613 про адміністративне правопорушення (надалі по тексту – протокол) передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
2. Згідно ч.2 ст.276 КУпАП:
«Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 – 126, 127-1 – 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників».
3. Згідно ст.19 Констітуції України «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
При накладенні стягнення відповідачем не було враховано характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Ніяких доказів, згідно ст.251 КУпАП, порушення мною ст.122 ч.1 КупАП відповідач не надав. Дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних даних, які б підтверджували факт моїх неправомірних дій.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна вина (умисна або необережна), дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст.33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами України.
При винесені оскаржуваної постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не враховані. Також інспектором були грубо порушені мої права, передбачені ст.268 КУпАП, а саме - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:
- знайомиться з матеріалами справи;
- давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
- при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в області права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Всіх наданих мені цім законом прав я був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач фактично не має доказів моєї вини в порушенні Правил дорожнього руху України, а саме додатку 2 розмітки 1.3, тому я, відповідно до ст.287 КУпАП, маю право оскаржити постанову про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись статтями ч.1 ст.247,287-289 КУпАП і статями 6,10,11,19,205 Кодексу про адміністративне судочинство України,- ПРОШУ:
1. Встановити відсутність компетенції інспектора ВОМ ДТП Відділу Державної автомобільної інспекції для обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу УМВС України в Дніпропетровської області лейтенант міліції Чубченко Євгена Вікторовича по складанню протоколу серія АЕ №185613 про адміністративні правопорушення від 25.04.2010 року.
2. Постанову АЕ №551713 від 25.04.2010 року про накладення на мене, ******** Олександра Олександровича, 15.09.1991 року народження, адміністративного стягнення по ст.122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 гривень визнати незаконною та скасувати як не чинну.
3. Провадження по адміністративної справі – закрити, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
4. Зобов’язати управління ДАІ викреслити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ст.122, ч1 КУпАП України.
Додаток:
- копія протоколу про адміністративне правопорушення;
- копія постанови по справі про адміністративне правопорушення;
- копія техпаспорту;
- копія адміністративного позову для відповідача з додатком на 2 аркушах.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:01 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
Истец: хххххххххх хххххх ххххххххх
(Адрес)ххххх ххххххх хх
Тел.ххххххххх

Ответчик: хххххххх ххххххх хххххх
Инспектор ДПС Ялтинского взвода
ОГАИ при У ГАИ ГУ МВД Украины в
АР Крым
Адрес службы: 98600 г. Ялта,
ул. Сеченова,25 «А»





ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ


13.03.2010 года инспектором ДПС Ялтинского взвода ОГАИ сержантом милиции Ххххххх Хххх Ххххххх было вынесено на мое имя постановление по делу об административном правонарушении, за якобы нарушения мною правил дорожного движения. В постановлении указано, что я, 13.03.2010 года на ул. Московской,5 якобы совершил правонарушение, поскольку автомобиль, которым я управлял (г/н ХХ ХХХХ ХХ) не совершил требований дорожного знака 3.24 (остановка запрещена), чем якобы нарушил п.8.4в ПДД Украины.
Указанное постановление не соответствует обстоятельствам дела и требованиям Закона из следующих причин.
13.03.2010 года, я ехал по ул. К. Маркса. При повороте и после поворота на ул. Московская, я и мои пассажиры услышали нарастающий шум со стороны переднего левого колеса. В соответствии с ПДД п.1.10, 15.14, 9.9а, я принял решение о вынужденной остановке. Подобрав место, где автомобиль, которым я управлял, не мешал бы движению транспорта и пешеходов, я остановил транспортное средство и включил аварийную сигнализацию. В этот момент подъехал автомобиль ДПС. Не выслушав мои пояснения и просьбы помочь, сержант ХХХХХХХ Х.Х. обвинил меня в нарушении ПДД и вынес постановление привлечь меня к административной ответственности с наложением штрафа в размере 340 (триста сорок ) гривен. Я подписал протокол с пояснением, что не согласен с предъявленным обвинением и добавил письменное объяснение сложившейся ситуации на отдельном листке бумаги, указав в нём моих пассажиров, явившихся свидетелями этой ситуации.
После того как машина ДПС уехала я занялся осмотром возможной неисправности: поставив аварийный знак и сняв переднее левое колесо, я обнаружил толстую ветку от дерева, которая застряла между узлов с внутренней стороны колеса и могла повредить тормозной шланг, что в свою очередь могло привести к ДТП с непредсказуемыми последствиями.
Свидетелями происходящего были Хххх Ххххх Ххххх, 1979 г.р. и Хххх Хххххх Ххххх 1982 г.р.,проживающих в г.Ялта, готовые подтвердить вышеуказанные события в суде.
Хочу обратить внимание и на то, что при вынесении постановления была грубо нарушена статья 33 КУпАП, которая обязывает при наложении штрафа учитывать характер совершенного правонарушения, степень вины нарушителя, имущественное положение, обстоятельства, которые смягчают или отягощают ответственность. Я не являюсь грубым нарушителем правил дорожного движения, всегда стараюсь выполнять требования ПДД, невзирая на обстоятельства. Не желая тратить время на оспаривание ситуации в суде, потому что ни опытом, ни временем на это не располагаю, я готов был смириться с незаконными действиями сержанта Ххххх ХХ и попросил штраф выписать по возможности минимальный, так как собирал средства на операцию , в чём мне было отказано.
Прошу учесть, что согласно ст.71 ч.2 КАС Украины, обязанность доказывания правомерности своих дел в данной ситуации возложена на ответчика. Так же доказательством могут служить постановление об административном правонарушении, протокол. Копию протокола мне выдано не было, поэтому предоставить его не могу.
Одновременно хочу обратить внимание, что пункт 4 часть 2 статья 105 КАС Украины предусматривает возможность взыскания с ответчика – субъекта властных полномочий средств на возмещение причиненными его незаконными действиями вреда (как материального, так и морального).
Моральный ущерб заключается в том, что относительно меня было необоснованно вынесено постановление, меня необоснованно обвинили в совершении правонарушения. Я ощутил абсолютную беспомощность перед служебным лицом органов Государственной власти, что подорвало во мне веру в возможность защиты своих интересов правовыми методами. К тому же вследствие неправомерных действий служебным лицом ответчика я был вынужден терять время на составление документов, обращения в суд. У меня сорвались жизненные планы, я вынужден был нервничать, вся эта ситуация (начиная с вынесения несправедливого постановления относительно меня) является для меня стрессовой. Причиненный мне, таким образом, моральный ущерб возместить адекватно и полностью в материальной форме невозможно, но сумму, которая частично могла бы сгладить мои моральные страдания, я оцениваю в 2000(две тысячи) гривен.
На основании изложенного, руководствуясь статьями 4, 6 КАС Украины, статьями 287, 288 КУпАП Украины,
ПРОШУ
1. Указанное постановление в деле об административном правонарушении признать недействительной и отменить, а дело об административном правонарушении относительно меня закрыть, из-за отсутствия в моих действиях такого правонарушения.
2. Возместить мне средства, потраченные на судебный сбор с ответчика.
3. На возмещение морального ущерба взыскать с ответчика 2000(две тысячи)грн.

01 апреля 2010 г ____________ ________.

Приложения:
1.Копия искового заявления.
2.Копия постановления об административном правонарушении.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:07 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
Источник: http://www.miroslav.org.ua/2010/03/isk- ... oneno.html

До:
Святошинського районного суду м. Києва
01032, м.Київ, вул.Жилянська, 142

Позивач:
Іванов Сергей Петрович
22223, м. Київ, вул. Леніна, 22, кв. 22
Тел.: +38 (050) 555-5555
Адреса електронної пошти: [email protected]

Відповідач 1:
УДАI ГУМВС України в м.Києві
01030, м. Київ, вул. Хмельницького, 54
Тел.: +38 (044) 483-7064
Інші засоби зв’язку невідомі

Відповідач 2:
Живогляд Євгеній Володимирович,
сержант міліції, інспектор ДПС
2 Взводу, 2 батальйону, полку ДПС
УДАІ ГУМВС України в м Києві
04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 5
тел. +38 (044) 489-3597
Інші засоби зв’язку невідомі


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 16.03.2010 №АА 289427.

Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

Я, Іванов Сергей Петрович, 16 березня 2010 року о 13:30 рухався на власному авто марки Ламборджині Діабло, держ. номер АА9999СО по вул. Набережно-Хрещатицька зі сторони вул. Ігоревська. Коли я повернув праворуч за сигналом світлофору на вул. Боричів тік, то був зупинений інспектором ДПС. Мені було пред’явлене безпідставне звинувачення у порушенні вимог знаку 3.21. «В’їзд заборонено». Після чого був складений протокол АА №338112.
17.03.2010 о 16:00 за адресою ХХХХХХХХХХХХХХХХХ відбувся розгляд адміністративної справи. 23.03.2010 поштою я отримав постанову про адміністративне правопорушення №АА289427 від 16.03.2010.

Під час зупинки та складання протоколу з боку інспектора були допущені наступні порушення:

1) Протокол складено з грубим порушенням пункту 1.6. розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009, за яким передбачено «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)». А саме - відсутні свідчення свідків, фото-, відео- докази, відсутні достатні докази допущення нібито правопорушення.

2) Під час зупинки авто та складання протоколу інспектор не представився, чим порушив пп. 2.14(в), 2.14(г) ПДР України, а також п.15.5 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.02.2009 №111 та ч.1 розділу 2 додатку до наказу МВС України від 30 червня 1998 р. №482.

3) Інспектор заборонив мені вписати у протокол зазначених далі у даній позовній заяві свідків, що знаходились в моєму авто, погрожуючи доправити мене у відділок за «порчу протокола», чим перевищив владні повноваження та порушив ч.2 ст.256 КУпАП.

4) Протокол №АА 338112 заповнений нерозбірливо. Прізвище, ім’я, по-батькові інспектора прочитати неможливо. Даний факт є грубим порушенням п.11.17 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 №77 (Далі «Інструкція №77»).

5) В протоколі №АА 338112 не вказано номер знаку, вимоги якого я нібито порушив. Втім, ці дані є істотною інформацією, що обов’язково має міститись у протоколах згідно ч.1 ст. 256 КУпАП.

6) Патрульне авто інспекторів ДПС (Опель Астра, держ. номер 1922) було розташоване на проїзній частині на вул. Боричів тік всупереч встановленому знаку 3.34. «Зупинка заборонена». Зазначене вище авто інспекторів стояло без увімкнутих проблискових маячків та звукового сигналу, про що можуть засвідчити двоє свідків, що перебували у моєму авто. Вказаний факт є порушенням п.3.1 ПДР України, а також п.6.26 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.02.2009 №111 та ще одним свідченням про службову невідповідність зазначеного інспектора ДПС.

Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:

1) Я рухався з дотриманням ПДР України і не заїздив у зону дії знаку 3.21, який знаходиться на трамвайних коліях по вул. Набережно-Хрещатицька.

2) Інспектор, стоячи на вул. Боричів тік фізично не мав змоги бачити мого нібито порушення оскільки знак розташований за будівлею.

3) Відсутні докази скоєння порушення – матеріали фото чи відео фіксації або покази свідків на підтвердження мого нібито порушення. Це є грубим порушенням вимог п. 1.6. розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009.

4) Дані обставини (відсутність порушень ПДР з мого боку) можуть підтвердити двоє колег, що знаходились в моєму авто, які бачили всі обставини та можуть виступати свідками:
• Петров Василь Миколайович (паспорт серії МЕ № 333333, тел. +38 (050) 555-6666);
• Сидоров Степан Михайлович (паспорт серії СО № 222222, тел. +38 (050) 666-5555).

5) Протокол про адміністративне правопорушення №АА338112 та постанова №АА289427 містять несумісні дані. Так, у моєму примірнику протоколу інспектором Живогляд Є.В. було зазначено, що розгляд справи відбудеться 17.03.2010 о 16:00. У той же час постанова №АА289427 датована 16.03.2010, що свідчить про некоректно зазначену дату у постанові.

6) У графі постанови №АА289427, що починається словами «УСТАНОВИВ: гр. України» вказано прізвище іншої особи, а саме «ІвОнов».

7) У постанові №АА289427 не вказано, хто саме порушив вимоги знаку, там зазначено лише якусь міфічну істоту «водій», більше того відсутні дані яким саме транспортним засобом управляла дана істота.

8) Постанова про адміністративне правопорушення №АА289427 містить некоректну інформацію щодо порушення «п 22д1 ПДР», чи «п 2.2 д 1 ПДР» (зазначено нерозбірливо). У будь-якому варіанті написання такий пункт у ПДР України відсутній. Втім, ці дані мають бути присутні, як обов’язкові, відповідно ч.2 п. 2.16 Інструкції №77.

9) У графі постанови №АА289427, що починається словами «Ураховуючи, що гр.» зазначено дані про іншу особу, відомостей про яку в постанові немає, а саме «Іванов О.П.»

10) Постанова №АА289427 містить ознаки фальшування підпису у графі «Примірник постанови отримав». Дану постанову я не підписував. Більше того, коли я з’явився на розгляд справи 17.03.2010 о 16:00 за адресою ХХХХХХХХХХХ інспектором було неправомірно відмовлено у долученні до справи моїх пояснень (порушено ч.1 ст.286 КУпАП), а також відмовлено у негайному оголошенні постанови у справі на місці, незважаючи на мою вимогу згідно ч.1 ст. 285 КУпАП. Інспектор зазначив «Палучішь па почьте».

11) У постанові №АА289427 та матеріалах справи відсутні відомості про майновий стан особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як того вимагає ст. 33 КУпАП, п.2.14, ч.2 п.2.16 Інструкції №77.

12) У постанові про адміністративне правопорушення №АА289427 окрім моїх даних знаходяться дані інших осіб, вона заповнена вкрай нерозбірливо, що суперечить п.11.17 Інструкції №77.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що постанова №АА 289427 по справі про адміністративне правопорушення від 16 березня 2010 року винесена з грубим порушеннями моїх прав та чинного законодавства, містить неправдиву інформацію, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.

Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Більше того, цей обов’язок відповідача підтверджено ч.2 ст. 62 Конституції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ПРОШУ:
1. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
2. Витребувати з Відповідачів докази порушення ПДР громадянином Іванов С.П. на підтвердження \ спростування фактів, викладених у протоколі №338112 від 16.03.2010, відповідно до вимог пункту 1.6. розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009.
3. Витребувати з Відповідачів оригінал постанови №АА289427 для візуального огляду і підтвердження наявності підпису у графі «Примірник постанови отримав» для подальшого звернення до органів Прокуратури з метою встановлення факту фальшування і порушення карної справи проти винних осіб.
4. Дії інспектора ДПС Живогляд Євгенія Володимировича щодо складання протоколу №338112 від 16.03.2010 та винесення постанови від 16.03.2010 року №АА 289427 визнати неправомірними та протиправними.
5. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2010 року №АА 289427, про накладення на мене – Іванов С.П. адміністративного стягнення по ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 (двісті п’ятдесят) гривень скасувати.
6. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

ДОДАТКИ:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2010 року №АА 289427 – 1 аркуш.
2. Копія протоколу №338112 від 16.03.2010 – 1 аркуш.
3. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 1 аркуш.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:10 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До Київського апеляційного адміністративного суду
Вул. Московська, 8, корп. 30, м. Київ, 01010
Через Новозаводський районний суд м. Чернігова
Вул. Мстиславська, 17, м. Чернігів, 14000

Позивач (апелянт) :

Електронний засіб зв’язку відсутній

Відповідач 1 :
Інспектор дорожньо-патрульної служби Менського взводу ДПС
відділу Державної автомобільної інспекції
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області
Козловський Володимир Васильович
вул. Борисенка, 66, м.Чернiгiв, 14037
тел. (0462) 72-54-51

Відповідач 2 :
Відділ ДАІ УМВС України в Чернігівській області
Вул. Борисенка, 66, м. Чернігів, 14037
Телефон (04622) 5-63-02



АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2010 року у справі № ххххххх (ххххххх/2009) за адміністративним позовом ХХххххх Ххххххххххххххх Володимировича до відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора дорожньо – патрульної служби Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС України в Чернігівській області Козловського Володимира Васильовича
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серія СВ № хххххх від 14 вересня 2009 року

Дата подання заяви про апеляційне оскарження : 22 лютого 2010 року

10 лютого 2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було прийнято постанову (надалі Постанова суду) у справі № х-х-х/2010 (х-х-хххх/2009) за адміністративним позовом хххххххххххххххххххх до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС у Чернігівській області Козловського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СВ №хххххх від 18.09.2009 року, якою позивачеві було відмовлено у задоволенні пред’явлених вимог.
Вважаю вказану постанову суду такою, що була винесена за умов невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Такі обставини, у відповідності до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) обумовлюють скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Зазначені вище невідповідності та порушення видно з наступного:
1. Хочу зауважити на тому, що у вказаній вище Постанові суду повністю відсутня мотивувальна частина, тобто, у чотирнадцятому абзаці зазначено, що « аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку…», однак, по-перше ніде у тексті цієї Постанови не вказано чому більшість пояснень, посилань на нормативно – правові акти у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, порушення яких мало місце при вирішені справи, та доказів, які мають вирішальне значення для об’єктивного вирішення цій справи, взагалі не зустрічаються в тексті Постанови, хоча при розгляді справи в судовом засіданні вони були представлені (таки як, наприклад, фотографії, надані мною), а по – друге – тим обставинам і доказам які, все ж вказані в Постанові, судом, жодним чином, не дана їх правова оцінка, чи є вони допустимі та достатні для доведення вини позивача. Цей факт, на сам перед, суперечить вимогам закону, що до змісту постанови, а саме п. 3 ст. 163 Кодексу Адміністративного Судочинства України (надалі КАС України).
2. Як вже згадувалося в п.1, у Постанові суду сказано - « аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку…», однак серед «вище вказаного» є неправдива інформація, а саме у дванадцятому абзаці сказано наступне «…витягом із журналу видачі технічних записів, де зазначено, що Полторацькому видано фотоапарат Олімпу, Козловському – відеокамеру «Самсунг»…», але насправді – Козловський, який розглядав цю справу на місці, та склав протокол і виніс постанову, в якій зазначив, що відео зйомка проводилась відеокамерою « Самсунг AD6X6VK…», як було встановлено під час судового розгляду, та видно з матеріалів справи, не отримував в той день відеокамери « Самсунг» взагалі, а навпаки отримав фотоапарат «Олимпус». Це видно з копії листа МВС України Управління МВС України в Чернігівській області відділу Державтоінспекції від 20.08.2009 року №58/5-Б-913, документу, який був наданий суду відповідачем 1 у якості доказу і фігурує в даній Постанові суду, як «витяг із журналу видачі технічних записів», та безпосередньо із свідчень самого відповідача. У документі під назвою «витяг із журналу видачі технічних записів» зазначено, що Полторацький, 19.07.09 о 8-00, отримав В/К Самсунг, а Козловський, 19.07.09 о 8-00, - Олімпус.
3. Також вважаю за необхідне відмітити, що на підставі ст.159 КАС України, яка на сам перед, говорить про законність та обґрунтованість судових рішень, однак дана Постанова суду є такою, що повністю суперечить даній нормі закону. Це видно з того, що Постанова суду ґрунтується лише на кількох фактах, які були представлені суду в якості доказів, проте жоден з них по-перше не доводить моєї вини, а по – друге взагалі не вказує на факт скоєння мною правопорушення. Розглянемо їх:
а. Стосовно, наданих мною, письмових пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення серії СВ 003954 від 19.07.2009 року, який був складений інспектором Козловським В.В. (відповідачем 1) на місці нібито скоєного мною правопорушення, на судовому засіданні я пояснив, що через те, що я по – перше не дуже гарно володію українською мовою, а по друге, коли давав пояснення, був схвильований та приголомшений нахабністю інспектора, а також через те, що в бланку протоколу передбачено замало місця для подання пояснень, а іншого аркушу в мене не було, зважаючи на це мої пояснення були викладені не зовсім коректно, та дуже стисло. В поясненнях я зазначив, що «…обігнав автомобіль до пішохідного переходу не помітив знак так як розташований в акації а зебра затерта», з самого формулювання видно, що людина яка його писала хвилювалася, але навіть таке, досить зжате формулювання не вмістилося в графи бланку протоколу. Не коректність викладеного полягає в тому, що я не обганяв інше авто, а випередив його, а випередження не заборонено жодним нормативно – правовим актом. Це було підтверджено іншими доказами в судовому засіданні, які, до речі, були надані самим відповідачем 1.
б. Ксерокопія постової відомості розстановки нарядів жодним чином не доводить факт скоєння мною правопорушення.
в. «Витяг із журналу видачі технічних записів» взагалі вказує на те, що Козловський В.В. не отримував відеокамери «Самсунг», а отже і не міг нею легітимно скористатись. З даного витягу не можливо встановити чи отримав Полтарацький відеокамеру саме, вказаної у постанові по справі про адміністративне правопорушення серії СВ 001354 від 19.07.2009 року, марки та моделі, а отже не можливо підтвердити, що даний технічний засіб фото - і відео фіксації задовольняє вимогам п. 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України № 111 від 27.03.2009 року (надалі Інструкція з питань діяльності ДПС), в якому сказано: «Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну».
Стосовно вказаного документу необхідно також зауважити, що мені невідомо жодного нормативно – правового акту, який би передбачав ведення, та затверджував форму даного документу. П.20.4 Інструкції з питань діяльності ДПС передбачено та регламентовано використання та ведення зовсім іншого документу. «На кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів (додаток 7). Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані». Додатком 7 Інструкції з питань діяльності ДПС передбачено, що в журналі обліку і використання технічного засобу буде вказано: назву та номер технічного засобу (приладу), відомості про особу, що отримала технічний засіб, час отримання та здачі, проведення перевірок цілісності та справності, та інше. Витяг саме з цього документу, вимагалося від відповідача 1, надати в якості доказу.
г. Стосовно відео зйомка, нібито, скоєного мною правопорушення слід зауважити цілий ряд обставин, які піддають сумніву достовірність, допустимість та достатність даного доказу:
i. На сам перед, даний відео матеріал про, нібито, скоєне мною правопорушення, не містить жодних свідчень про таке. Взагалі, крім грубого порушення низки нормативно - правових актів самими представниками владних повноважень – інспектором Козловським В.В. та його напарником, інших правопорушень в даному відео матеріалі не зафіксовано.
З цього відео видно, що водій, який керував авто сірого кольору, марки ВАЗ 21099, виконав маневр, який ніяк не можна ідентифікувати як обгін. На підставі правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (надалі ПДР) розділ 1 Загальні положення, п.п.1.10. абзац 43 «обгін – випередження одного або кількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху». Згідно з п. 11.1 ПДР «Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2 (див. додаток 1), а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними». Ділянка дороги по якій я рухався взагалі не мала ані дорожньої розмітки, ані вказаних знаків, які б вказували на кількість смуг в тому чи іншому напрямку. Отже виходячи з п.11.1 ПДР, я сам визначав кількість смуг і на мій погляд, як раз в місці де я проїжджав, було дві смуги в попутному напрямі, на такі міркування, також підштовхує той факт, що метрів за 100 до вказаного пішохідного переходу у попутному напрямку розташована зупинка громадського транспорту, яка виконана без наявності карману. Тобто для об’їзду тролейбусу чи автобусу, який спинився на цій зупинці, водієві доведеться зайняти крайнє ліве положення на дорозі, тобто проїхати по середині дороги. При цьому, як видно і на відео, вільною залишається більш ніж третина всієї ширини дороги.
Ширини проїзної частини на зазначеній ділянці складає 10м, а місцями до 10,4м. Згідно із п.1.10 ПДР «смуга руху – поздовжня смуга на проїзній частині завширшки, що найменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів;». Згідно з технічним описом автомобіля ВАЗ 21099, габаритна ширина складає 1650 мм.
Проаналізувавши всі ці дані та, виконавши елементарні арифметичні підрахунки, неважко переконатися в тому, що моє визначення кількості смуг для руху в попутному напрямку є цілком обґрунтованим та повністю задовольняє умовам безпеки дорожнього руху.
ii. Як було встановлено в судовому засіданні 30.11.2009 року, під час вивчення даного відео матеріалу, час проведення відео зйомки становить 19.07.2009 року о 14 годині 56 хвилині, однак з протоколу та постанови видно, що скоєння правопорушення відбулося о 16 годині 52 хвилини 19.07.2009 року, тобто на дві години пізніше. Відповідач 1 відмовився від жодних пояснень чи коментарів стосовно цього факту. Однак така розбіжність є підставою сумніватися в достовірності наданої інформації.
iii. З даного відео матеріалу не можливо напевне встановити чи дійсно на ньому зафіксовано мій автомобіль, бо окрім схожого авто на відео не видно ані державного номерного знаку транспортного засобу, який рухається, ані водія за кермом, я з’являюся в кадрі, стоячи біля авто (не за кермом) лише після того, як зображення стає мутним і майже зникає на кілька секунд. Ці обставини є такими, що суперечать п.12.1 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Затвердженої Наказом МВС №77 від 26.02.2009 року. «Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом». У випадку коли дані фото – або відео фіксації не відповідають цим вимогам, постанова в справі про адміністративне правопорушення не виноситься взагалі, згідно із п.12.8 цієї ж інструкції.
iv. Згідно із п.3 ст.70 КАС України «докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги». Відповідно до ст.4 закону про міліцію. «Правова основа діяльності міліції. Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку». Тобто, грубе порушення одного з вказаних у статті нормативно – правових актів, веде до порушення закону про міліцію.
Із відео матеріалу видно, що інспектором Козловським В.В. та його напарником було грубо порушено цілий ряд нормативно – правових актів. Поведінка відповідача 1 та його напарника, при зупиненні авто, більш схожа на поведінку злочинного угруповання ніж на дії правоохоронних органів.
Згідно відео матеріалу та свідчень відповідача 1 у судовому засіданні (які були зафіксовані на звукофіксуючий пристрій) службовий автомобіль, під час патрулювання інспектора Козловського знаходився в перехрещуваному провулку, так що його не було і не могло бути видно для водіїв, які рухались по перехрещуваній дорозі.
З відео видно, що напарник Козловського, який проводив фіксація, знаходився у місці затуленому кущами і проводив зйомку крізь вітки кущів. Потім роздався сигнал свистка, який подав напарник Козловського, однак сам напарник не збирався зупиняти водія, це був знак Козловському. З відео матеріалу також видно, що після свистка напарника, на проїзній частині раптово з’являється сам Козловський, який вийшов із-зі стовпа, що був розташований на узбіччі. Такі дії суперечать одразу цілому ряду нормативно – правових актів і є грубим порушенням їх: п. 13.3.3, 28.3 Інструкції з питань діяльності ДПС, п.1.2 розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ №466 від 21.05.2009 року, а отже даний відео матеріал, як доказ моєї вини, не може братися до уваги при вирішенні справи, згідно п.3 ст.70 КАС України.
Таким чином, дана Постанова суду є необґрунтованою, а отже і незаконною, а також суперечить ст.86 КАС України « Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності».
4. Слід зауважити, що з іншого боку, пішохідний перехід, неподалік якого я нібито виконав обгін іншого транспортного засобу, знаходиться у стані провокування порушення з боку водіїв, тим, що його просто не видно заздалегідь, про що суду були, належним чином, надані докази та відповідні посилання на нормативно – правові акти порушення яких мало місце. Суд розглянув цей факт як обставини, що пом’якшують відповідальність, однак на підставі ст.ст. 9, 10,11, 33, 34, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності без доведення його вини, а винна особа та чиї дії чи бездіяльність призвели до скоєння правопорушення, тому данні обставини не можна розглядати як такі, що пом’якшують відповідальність, а як такі, що знімають відповідальність, навіть як би мав місце факт скоєння правопорушення.
5. Згідно із ст. 12 п.6 та ст. 41 п.1 КАС України «Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу», однак на отриманій мною копії судового звукозапису, я виявив не цілісність звукозапису, тобто має місце порушення вимоги, що до повноти фіксування судового засідання.
6. Відповідно до ст. 162 КАС України, яка говорить про Повноваження суду при вирішенні справи
1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
2. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак, як видно з резолютивної частини Постанови, суд вийшов за межі наданих законом повноважень, та прийняв рішення, яке не задовольняє нормам адміністративного судочинства.
7. Крім того судом жодним чином не було враховано порушень, які були допущені відповідачем при розгляді справи, у сфері оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення, які регламентуються відповідною інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Затвердженої Наказом МВС №77 від 26.02.2009 року, та про які було заявлено мною у позовній заяві до Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25.09.2009року, та не однократно згадувалось в залі засідання суду під час розгляду справи.
Таким чином, аналізуючи постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі № 2-а-7/2010 (2-а-2075/2009) за адміністративним позовом Барко Володимира Володимировича до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС у Чернігівській області Козловського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СВ №001354 від 18.09.2009 року, вважаю такою, що порушує мої конституційні права та свободи, зважаючи на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, виникають підстави говорити про незаконність та необґрунтованість цього процесуального акту.
Я бажаю взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції з розгляду поданої мною апеляційної скарги як особисто, так і за участю мого уповноваженого представника.
Згідно ч.6 ст. 103 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Зважаючи на відлік строку на подання апеляційної скарги віддати подання заяви про апеляційне оскарження – 22 лютого 2010 року, останнім днем подачі апеляційної скарги на оскаржувану мною постанову є 15 березня 2010 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП ст. ст. 184-187, 189, 195, 198, 202, 205, 208 КАС України,


Прошу:
1. Прийняти цю апеляційну скаргу до розгляду та порушити провадження у справі з перегляду у апеляційному порядку постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2010 року у справі № х-х-х/2010 (ххххххххх) за адміністративним позовом Ххххх Ххххххххх Володимировича до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС у Чернігівській області Козловського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СВ №ххххххх від 18.09.2009 року.
2. Скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2010 року у справі № х-х-х/2010 (х-х-ххххх/2009) за адміністративним позовом Ххххх Ххххххххх Володимировича до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС у Чернігівській області Козловського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СВ №ххххххх від 18.09.2009 року.
3. Винести нову постанову у справі за адміністративним позовом Хххххх Ххххххххххххх Володимировича до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС у Чернігівській області Козловського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СВ №хххххх від 18.09.2009 року, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Додатки:
1. Копія апеляційної скарги на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2010 року у справі № х-х-х/2010 (х-х-хххх/2009) за адміністративним позовом Хххххххх Хххххххххххххх Володимировича до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ УМВС у Чернігівській області Козловського В.В. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення СВ №хххххх від 18.09.2009 року.
Апеляційну скаргу викладено на 7 сторінках






15 травня 2010 року ___________________________ Ххххххх Х.Х.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:13 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До ---------------- міськрайонного суду


Позивач:
ФИО
индекс, ----------- обл., ---------------- р-н,
-------------, вул.--------, буд.--------
моб.тел. 8-097--------------


Відповідач:
1. ВДАІ Березанський взвод ДПС УДАІ ГУМВС України в Київській області
2. ІДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській області
Охріменко Микола Іванович
м.Березань
автодорога Київ-Харків
вул.Київський шлях, буд.29
тел..(276) 6-28-89(черговий)
(276) 6-20-01(командир)



ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
20 березня 2009р. посадовою (службовою) особою відповідача – ІДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській області Охріменко Миколою Івановичем винесено постанову Серія АІ №103766 (надалі - постанова) у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 щодо мене.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
У протоколі, складеному ІДПС Березанського взводу ДПС ДАІ ГУМВС України в Київській області Охріменко Миколою Івановичем, Серія АГ №064390 (надалі - протокол) про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля. На порушення п.2.1 Інструкції, затвердженої наказом МВС №1217 та ст.251 КпАП не надано фото- або відеодоказів належності виміряної швидкості саме моєму транспортному засобу.
У відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.
Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ мені не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Ст..288 КпАП прямо передбачає:

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути оскаржено:

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення
адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій
посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з
особливостями, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів.
За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:

3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді
справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно,
повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в
точній відповідності із законом.

23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:

24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного
підходу до судового розгляду справ про адміністративні
правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких
притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних
представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП
( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне
правопорушення у присутності особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної
особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло
клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати
всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у
тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим
статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно
навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою
адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення
інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених
останнім доводів.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди як матеріальної, так і моральної
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 5100 грн. (п’ять тисячь сто гривень).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,


ПРОШУ:

1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Викликати у судове засідання по справі свідків відповідача (ст.272 КпАП). А саме:
Швець Олександра Володимировича, Київська обл., Фастівський р-н, с.Волиця, вул.Гагаріна, буд.16
Унанян Гамлета Гришаєвича, Харківська обл., Харківський р-н, с.Затише, вул.Орджонікідзе, буд.1
3. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
4. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 5100 грн. (п’ять тисячь сто гривень).



15 травня 2009р.

(Підпис)

До заяви додаються:
1. Копія позовної заяви;
2. Копія протоколу АГ№064390 від 20.03.2009 про адміністративне правопорушення.
3. Копія постанови АІ№103766 від 20.03.2009 по справі про адміністративне правопорушення.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:16 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До Авдіївського міського суду.
86065, Україна, Донецька обл., м.Авдіївка,
вул. Комунальна 17. тел.: (06236) 7-14-27.

Позивач: Ксанка
86000, Донецька обл., м.Авдіївка,
Тел.: , .

Відповідач: Управління державної автоінспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ
в Донецькій області.
83023,м.Донецьк,вул..Ходоковського,10.
Засіб зв`язку невідомий.


Співвідповідач: Інспектор ДПС роти ДПС,
рядовий міліції Шепет Олександр Олександрович,
УДАІ УМВС України у Донецької області
86065м.Авдіївка відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Авдіївка
Засіб зв`язку невідомий.


ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
19.07.2009р. посадовою (службовою) особою відповідача - рядовим міліції Шепетом Олександром Олександровичем, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч 1ст.122 КпАП України щодо мене.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.
При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався автомобіль Daewoo Lanos синього кольору.
Згідно розпорядження МВС України №466 від 21.05.09р.(п1.6) «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).» мені не були надані докази нібито мого правопорушення, про що я зазначила у протоколі.


У відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.
Розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ мені не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Також хочу наголосити на тому, що маю свідка, Ігоревича, який був поряд під час, коли я нібито вчинила правопорушення, про що я також зазначила у протоколі.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та ін.обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винною зазначеною постановою.
Ст..288 КпАП прямо передбачає:

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про
адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящій орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15), з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів.
За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає:

3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно,повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:

24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного
підходу до судового розгляду справ про адміністративні
правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП(80732-10) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло
клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ).У ній, зокрема,потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення
інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди) як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Я відчула абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я була змушена витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушена нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 5000 грн. (п`ять тисяч грн.00коп.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:

1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Скасувати постанову працівника ІДПС ВДАІ м.Авдіївка рядового міліції Шепет О.О. № АН 346685 від 19.07.2009р., та звільнити мене від сплати штрафу у розмірі 255грн.00коп. (двісті п`ятдесят п`ять грн. 00коп).
3. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 5000 грн. (п`ять тисяч грн.00коп.)



„___”__________ 20__р.

(Підпис)

Додатки:

1. Копія позовної заяви на ___ аркушах ( __ екземпляра).
2. Копія протоколу № ДА 145076 про адміністративне правопорушення на ___ аркушах ( __ екземпляра).
3. Копія постанови № АН 346685 від 19.07.09р., про адміністративне правопорушення на ___ аркушах ( __ екземпляра).


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:17 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До Васильківського районного суду
08600, Київська обл.,
м.Васильків, вул. Шевченко,8

Позивач:
Іванов Іван Іванович
08623, Київська обл.,
смт.Бугаївка, вул.Лепсе,43
Тел.: 8-097-555-55-55
Адреса електронної пошти: [email protected]

Відповідач:
Інспектор Ульяновського взводу ДПС,
старший сержант міліції
Пилипенко Микола Володимирович
Відділ ДАІ м.Ульяновка
26400, Кіровоградська обл., м.Ульяновка,
вул. Карла Маркса, 9
Тел. (05259)2-25-15
Інші засоби зв’язку невідомі


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови №ВА025621 по справі про адміністративне правопорушення від 08 вересня 2009 року.
Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
8 вересня 2009 року близько 17.50 я, керуючи автомобілем Мітсубісі, державний номер АІ1111XX, який належить мені, рухався по автомобільній дорозі Стрий-Знамянка в сторону м.Кіровоград. Рухаючись з дотриманням правил дорожнього руху, о 17.50 у місті Новоархангельськ, я був зупинений інспектором Ульяновського взводу ДПС Пилипенко Миколою Володимировичем. На моє прохання назвати причину зупинки він відповів, що я перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі "Беркут" швидкість 83 км/год. Після того, як я не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму автомобілю, інспектор Пилипенко М.В. пішов складати адміністративний протокол за перевищення мною швидкісного режиму в населеному пункті, при цьому зауваживши, що штраф буде мінімальний, тобто 255 гривень.
Проте, під час складання протоколу у поясненнях я написав свою незгоду з обвинуваченням, тим паче що ніяких доказів того, що саме я порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ мені не надав. Побачивши, що я пишу пояснення до протоколу, що заперечують мою провину, інспектор в Постанові виніс мені максимально можливий штраф 340 гривень. В даних обставинах вбачаю ознаки морального тиску.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1). Правопорушення я не скоював, оскільки завчасно скинув швидкість перед знаком населеного пункту та їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України. Крім того, якість дороги в м.Новоархангельск була дуже поганої, тому доводилось призупинятись і об’їжджати кожну велику яму чи наплив асфальту. При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду мого автомобіля рухався автомобіль Тойота, якому можливо належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом «Беркут». Проте, попередній автомобіль інспектор не зупинив. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору та викладені в поясненнях до протоколу ВА009294.
2). Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, уданому випадку використовувався вимірювач швидкості Беркут №0801159, що не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі “Беркут” швидкість належала саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість, навіть без часу її фіксації. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою мене інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряно швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду мого автомобіля. До того ж, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Тому з огляду на положення ст. 251 КУпАП, оскільки ця норма містить імперативний характер щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач «Беркут» не може бути використаний як доказ по справі.
Крім того ні в протоколі, ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
3). Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
4). Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова №ВА025621 по справі про адміністративне правопорушення від 08 вересня 2009 року прийнята з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, та незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України, –
ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення скасувати.
3. Справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
ДОДАТКИ:
1. Копія постанови про адміністративне правопорушення – 2 копії.
2. Копія протоколу—2 копії.
3. Копія позовної заяви – 2 копії


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:18 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До:
Деснянського районного суду
м. Києва
02225, м. Київ, пр-т. Маяковського, 5-в

Позивач:
ХХХХХХХ ННННННН ННННННН
02232, м. Київ,
просп. ХХХХХХХХХ 33, кв. 33
Тел.: +38-050-333-33-33
Адреса електронної пошти: [email protected]

Відповідач 1:
УДАІ ГУМВС України в Київській області
03153, м.Київ, вул. Ф.Ернста, 3
Тел.: +38-044-249-84-02

Відповідач 2:
Кузьменко Олександр Георгійович,
сержант міліції, інспектор ДПС
Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській обл.
08118, Київська область,
Києво-Святошинський район,
с. Мила, вул. Комарова 2
Тел.: +38-050-441-71-91

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення
адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху
України, закриття провадження по справі про адміністративне
правопорушення від 12.11.2009 №АІ096416.

Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
12 листопада 2009 року близько 17 год 20 хв я, керуючи автомобілем Nissan RRRRR, державний номер АA2222EX, який належить мені, рухався по автомобільній дорозі Київ-Чоп в напрямку м. Київ. Рухаючись з дотриманням правил дорожнього руху, о 17.20 у селі Гурівщина, я був зупинений інспектором ІДПС Києво-Святошинського взводу при УДАІ ГУМВС України в Київській області сержантом міліції Кузьменко Олександром Георгійовичем.
На моє прохання назвати причину зупинки він відповів, що я перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі "Беркут" швидкість 97км/год. Після того, як я не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму автомобілю, інспектор Пилипенко М.В. пішов складати адміністративний протокол за перевищення мною швидкісного режиму в населеному пункті. Під час складання протоколу у поясненнях я написав про свою незгоду з обвинуваченням, тим паче, що жодних доказів того, що саме я порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ мені не надав.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1. Правопорушення я не скоював, оскільки завчасно скинув швидкість перед знаком населеного пункту та їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України.
2. У момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду мого автомобіля з більшою швидкістю рухався автомобіль Тойота, якому ймовірно і належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом Беркут. Проте, попередній автомобіль інспектор не зупинив. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору та викладені в скороченому вигляді в поясненнях до протоколу АІ118053.
3. Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у даному випадку використовувався вимірювач швидкості Беркут №0603159, що всупереч ст. 251 КУпАП не має функцій відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі Беркут швидкість належала саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість та час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою мене інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду або позаду мого автомобіля.
З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач «Беркут» не може бути використаний як належний доказ по справі.
Більше того, винесення постанови без достатніх доказів суперечить п.1.6 Розпорядженню МВС України від 21.05.2009 № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».
4. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух та біг назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
5. Крім того ані в протоколі, ані в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Слід нагадати, що у відповідності до ст.10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.
6. Розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова №АІ096416 по справі про адміністративне правопорушення від 12 листопада 2009 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
Згідно ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 2,6-11,18,19,71 Кодексу адміністративного судочинства України, –

ПРОШУ:
1. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити мене від сплати державного мита.
2. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12.11.2009 року №АІ096416, про накладення на мене – ВВВВВВВВ В.В. адміністративного стягнення по ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень визнати протиправною та скасувати.
3. Провадження по адміністративній справі – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

ДОДАТКИ:
1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12.11.2009 року №АІ096416 – 1 аркуш.
2. Копія протоколу №АІ118053 – 1 аркуш.
3. Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – 1 аркуш.

«13» листопада 2009 року ________________ ВВВВВВВВВ А.А. Підпис


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:19 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До Солом'янського районного суду міста Києва
Адреса: м. Київ, 03680, вул. М. Кривоноса, 25


Позивач:


Відповідач: інспектор дорожньо-патрульної служби
Чернігівського взводу ДПС ДАІ УМВС
України у Чернігівський області
мол. с-т
адреса: м. Чернігів, 14037, вул. Борисенко, 66


ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за `адміністративним позовом)

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 7 п.1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. П.3 ч.2 ст. 222 КпАП України встановлює, що за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев'ятою статті 133-1 цього Кодексу, працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, мають право від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення..
28.08.2009 інспектором дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС у Чернігівській області молодшим сержантом _____________________ було винесено на моє ім’я постанову Серії СВ № _________ від 28.08.2009 (далі - постанова) в справі про адміністративне правопорушення за нібито порушення мною правил дорожнього руху (далі – ПДР). В постанові зазначено, що я 28.08.2009 рухаючись по трасі Київ-Чернігів в с. Гарбузин нібито вчинив правопорушення оскільки мій автомобіль __________ (держ. номер ___________) рухався зі швидкістю 90 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 30 км/год.
Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав.
28.08.2009 о 14 год.55 хв. на трасі Київ-Чернігів в с. Гарбузин мене зупинив інспектор дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС у Чернігівській області молодший сержант __________________, який находився на службовому автотранспорті на протилежному узбіччі. Прилад «ВІЗИР» тримав у руках. На місці нібито порушення я рухався зі швидкістю 65 км/год, що може підтвердити свідок: _____________________ (адреса: м. Київ, _______________________), якого інспектор ДПС відмовився вписувати в протокол Серії СВ № від 28.08.2009 (далі – протокол), пояснюючи, що вона є моя дружина. Між тим інспектор ДПС, зупинивши мене, почав стверджувати, що я порушив ПДР, за що на мене буде накладений штраф у розмірі 300 грн. При цьому як єдиний доказ, показав мені покази на приладі «ВІЗИР № 0810737» нібито мого транспортного засобу зі швидкістю 90 км/год, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ДПС не ознайомив мене з моїми правами та обов’язками відповідно до статті 63 Конституції України та ст.268 КпАП.
У відповідності до ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів на моє прохання мені співробітником ДАІ надано не було. Що підтверджує їх відсутність на час вимірювання. Відповідно до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
При всьому цьому прилад «ВІЗИР» не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). В даному випадку співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, при цьому немає ніяких даних у якому режимі працював вимірювальний пристрій. Це робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Треба звернути увагу і на те, що навіть сама фотографія зроблена «ВІЗИРом» не є доказом того, що автомобіль який є в кадрі перевищив встановлену швидкість. По перше встановити точне місце фіксації (населений пункт чи траса за містом) по цій фотографії просто неможливо. Крім того, згідно з технічними характеристиками приладу «ВІЗИР» максимальна дальність вимірювання швидкості дорівнює 400 м., а відстань на якій можна зафіксувати номерний знак дорівнює не більш ніж 80 м. Отже можна зробити висновок, що прилад може фіксувати автомобіль який перевищує швидкість на відстані більш ніж 80 метрів, а у кадр попадає автомобіль який рухається ближче 80 метрів, але не порушує швидкості. Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, так як до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Виходячи з вище сказаного та враховуючи те, що покази приладу «ВІЗИР № 0810737» були добути з порушенням закону, то до уваги як докази використовуватися не можуть.
Щодо свідка, який був вписаний інспектором ДПС до протоколу про адміністративне правопорушення, то його покази як доказ теж не можливо використати, тому що такої особи взагалі не було на місці, де нібито скоєно порушення правил дорожнього руху. Але це не перешкоджало інспектор дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС у Чернігівській області молодшому сержанту _______________ видумати та вписати с попереднього протоколу вказаного ним свідка. Про що я зробив відповідний запис у протоколі. Це підтверджується тим, що в протоколі немає ніяких відомостей про цю особу, відсутня адреса та й взагалі відсутні пояснення та підпис зазначеної в протоколі особи в якості свідка. Проте, це також робить не можливим викликати цю людину до суду.
Таким чином, всі ствердження щодо порушення мною Правил дорожнього руху не мають доказів й підтверджень, та базуються тільки на припущення співробітника ДПС, а в протоколі про адміністративне правопорушення вказані дані, які суперечать дійсності та не підтверджуються доказами.
Також звертаю увагу суду на лист контрольно-ревізійного управління МВС України (копію додаю) та лист Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (копію додаю), в яких вказано, що вказаний вище прилад «ВІЗИР» ще не має сертифікату відповідності або позитивний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного або криптографічного захисту інформації. ДАІ МВС України тільки проводить відповідну роботу. А тому взагалі цей прилад не може бути використовуватися на території України. Прикладом неможливого його застосування є неодноразові випадки, коли на показах цього приладу рухаються зі швидкістю нерухомі речі (фото додаю, джерело – офіційний сайт управління ДАІ Івано-Франківської області, http://udai.if.ua/index.php?option=com_ ... &Itemid=11).
При всьому цьому, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 8 Конституції - Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 24 Конституції - громадяни мають рівні конституційні права і свободу та є рівними перед законом.
При складанні постанови суб'єктом владних повноважень інспектором ДАІ вчинено низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 278 КпАП не перевірено правильність складання протоколу та інши матеріали справи про адміністративне правопорушення; відповідно до ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В постановах відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
При складанні постанов суб'єкти владних повноважень не дотримуються вимог ст. 283 КУпАП, в постанові відсутній опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
При всьому цьому, інспектор ДАІ при складанні протоколу та постанови нехтував Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення дорожнього руху, затверджену наказом МВС України від 26.02.2009 № 77. А саме, п. 11.17 встановлено, що записи в протоколах про адміністративні правопорушення, талонах до посвідчення водія, тимчасових дозволах, журналах робляться чорнилом (пастою) темного (чорного або синього) кольору. Вони заповнюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові порушника, його місце проживання, а також посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами. За фактами виправлення, підчисток тощо керівництвом підрозділів Державтоінспекції МВС у п'ятиденний термін проводяться службові перевірки. Як видно зі змісту протоколу, ці положення не дотримані.
Враховуючи вище викладене, а саме те, що докази порушення мною правил дорожнього руху приведені та одержані з порушенням закону інспектором ДПС, протокол про адміністративне правопорушення Серії СВ № _________ від 28.08.2009 складений з суттєвим порушенням діючого законодавства, а за цими наслідками й постанова серії СВ № 023127 від 28.08.2009, та керуючись статтями 287, 288, 289, п.3 ч.1 ст.293 КпАП України, та ст. 6, 18, п.3 ст.70, п.2 ст.71, ст.104, 105, 106 КАС України

ПРОШУ:

1. Взяти даний позов до свого провадження.
2. Звільнити мене від сплати судового збору відповідно до ст. 288 КУпАП.
3. Постанову у справі про адмніністративне правопорушення Серії СВ № 023127 від 28.08.2009 визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.


Додатки:

1. Копія позовної заяви;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення на ___ аркушах.
3. Копія листа КРУ.
4. Копія листа Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
5. Копія фотографії з приладу «Візир»
6. Копія паспорта
7. Копія ідентифікаційного коду


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:20 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
Голові Миргородського міськрайонного суду Полтавської області

Позивач :
******* Володимир Анатолійович, 37601 Полтавська обл. м. Миргород вул. Багачанська буд. 106.
моб. тел: 8(063)*******

Відповідач :
Старший прапорщик Краска Микола Степанович
Який працює: інспектором ДПС ВДАЇ
м. Полтава.
36008 Полтава вул. Фрунзе, 164. Домашня адреса та інші засоби зв’язку невідомі.

Позовна заява
про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконним.

3.06.09 року на власному автомобілі ДЭО Сенс д/н ВІ **** АК я рухався у м. Полтава по вул. Київське шосе зі сторони Харкова у напрямку до Київа. Наближаючись до перехрестя з вул. В. Тернівською перелаштувався у ліву крайню смугу для виконання розвороту. Переконавшись, що відсутні зустрічні авто та немає перешкод для виконання розвороту, я виконав розворот. Виконавши розворот, я був зупинений інспектором ДПС ВДАЇ (надалі по тексту – інспектор) старшим прапорщиком Краска М.С (номер нагрудного знаку ПО 0114), який повідомив мене, що я порушив ПДР.
Інспектору ДПС ДАЇ я пояснив, що рухався згідно ПДР .Ніяких знаків, що забороняють розворот на перехресті, немає, а значить я не порушив жодного пункту ПДР. Але на мої заперечення інспектор старший прапорщик Краска М.С. відповів, що до перехрестя знаходиться знак 4.1 „ Рух прямо” , якій забороняє розворот, поворот ліворуч та праворуч, дозволяє поворот праворуч у двори та прилеглі до проїзної частини території. На мої заперечення щодо наявності цього знаку на відрізку дороги до перехрестя була висловлена нецензурна лайка в мою адресу. Після цього інспектор взяв мої документи, сів у свій автомобіль, склав протокол про адміністративне правопорушення (серія АЕ 0524441) та одночасно з цим виніс відносно мене постанову (ВІ 0036770) про адміністративне правопорушення. Зі слів інспектора моє , нібито, порушення було зафіксоване на відео .На моє прохання подивитися відео інспектор відповів , що відео буде предоставлено у суді. Інспектор не дав мені ознайомитися з протоколом та постановою .Вказав лише місця, де я мав поставити свій підпис. Підпис ставити не ознайомившись з матеріалами справи я відмовився. Копію протоколу та постанови мені вручені не були.

Вважаю дану постанову необґрунтованою, незаконною , такою що не відповідає нормам КУпАП , винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

Я не порушував жодного пункту правил дорожнього руху, виконуючи разворот на перехресті , перед яким немає знаку 4.1 «Рух прямо».Такий знак там стояти не може, так як рух зі сторони вул. В. Тернівській двосторонній і поворот на право (з вул. Київське шосе на цю вулицю) передбачен.
Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.2.13. Інструкції з організації проведення та діловодства у справах про адміністративні порушення, затверджені Наказом МВС України від 22.10.2003 р.№ 1217 : «До протоколу , складеного з використанням показів технічних приладів, долучаються фото, відео , або інші матеріали на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом». Моє нібито порушення було зафіксоване на відеокамеру, але до протоколу не внесено номер приладу відеофіксації. Що дозволяє зробити припущення, що даний прилад не проходив обов’язкову повірку та немає відповідних документів, які допускають його до застосування при фіксації порушень ПДР.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Порушуючи цю статтю інспектор виніс постанову відразу після складання протоколу не ознайомивши мене з суттю складеного протоколу, та до протоколу не було внесено, як свідка, пасажира мого авто: ***** Олесю Віталіївну, мою дружину, що мешкає за цією ж адресою, що і я.
Також інспектором не було роз’яснено менi мої права та обов’язки вiдповiдно до ст. 63 Конституцii України, ст.268 КУпАП , тому у вiдповiднiй графi свiй пiдпис я не поставив.
Порушуючи ст. 254 КУпАП інспектор не дав мені копії протоколу та постанови відразу . Копії цих документів я отримав 10.07.09 у Миргородському ВДАЇ.
Вважаю, що інспектор ДПС ДАЇ старший прапорщик Краска М.С. допустив службове підроблення передбачене статтею 366 ККУ, а саме: інкременував мені порушення вимог знаку 4.1 «Рух прямо» на ділянці дороги по вул. Київське шосе до перехрестя з вул. В. Тернавською у той час, коли його там не було і бути не могло, сам протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно та з порушенням законодавства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 250, 251,254, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293, 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 4, 6-11, 17, 18, 19, 104, 105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

Прошу суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. Визнати дії інспектора ДПС ВДАЇ старшого прапорщика Краска Миколи Степановича по накладенню адміністративного штрафу за відсутністю події адміністративного проступку незаконними;
3. Задовольнити позов та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 3.06.09 року ВІ 0036770, що виніс інспектор ДПС ДПС ВДАЇ старший прапорщик Краска Микола Степанович, о накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 250 гривен за порушення Правил дорожнього руху та закрити справу.
4. До винесення рішення у справі - призупинити дію постанови.
5. Про результати розгляду повідомити скаржника у встановлені
законодавством терміни.

До позовної заяви додаю:
• копію позовної заяви ( на трьох аркушах);
• копію протоколу про адміністративне правопорушення АЕ 0524441від 3.06.09 року;
• копію постанови про адміністративне правопорушення ВІ 0036770 від 3.06.09 року;

13.07.09 року ******* Володимир Анатолійович


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:21 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
Иск в суд:
Голові Миргородського міськрайонного суду Полтавської області

Позивач :
Тарасов Сергій Миколайович, 37601 Полтавська обл. м. Миргород вул. ***** буд. **, кв. ***
моб. тел: 8(063)*******

Відповідач :
Прапорщик **** ***** *****
Який працює: інспектором БДПС ОДАЇ по обслуговуванню м. Харків та АТІ УМВС України в Харківській області.
61013 Харків. вул. Шевченка, 315 А. Домашня адреса та інші засоби зв’язку невідомі.

Позовна заява
про визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконним.

23.02.09 року на власному автомобілі ВАЗ 21093 д/н ВІ **** АР я рухався у м. Харкові по вул. Полтавський шлях. Виконуючи вимоги знаку 5.16 "Рух по смугам" рухався прямо по середній смузі руху. Наближаючись до перехрестя з вул. Єлізарова помітив вантажний автомобіль ЗіЛ-130, який знаходився на лівій крайній смузі (даний автомобіль був задіяний для виконання ремонтних робіт електромережі біля перехрестя). Позаду цього авто не було виставлено попереджуючих, інформуючих чи наказових знаків. Я зупинився на червоне світло світлофору та продовжив рух через перехрестя на зелений світ світлофору. Переїхавши перехрестя, я був зупинений інспектором ДПС БДПС ДАЇ (надалі по тексту – інспектор) прапорщиком ******* А.О. (номер нагрудного знаку ХА ****), який повідомив мене, що я не виконав вимоги знаку 5.16 " Рух по смугам", а саме: з крайньої лівої смуги не виконав поворот ліворуч). Мені був пред'явлений відеозапис на якому видно, що на крайній лівій смузі знаходиться вантажний автомобіль ЗіЛ-130, мій автомобіль знаходиться на середній смузі, а справа від мене розташувалися ще два автомобіля. Розмітки дороги на відео не видно. Взагалі по вул. Полтавський шлях розмітки не видно внаслідок зношення покриття. Але на самому перехресті розмітка проглядалася, і я зупинився на середній полосі не порушуючи розмітки.
Інспектору ДПС БДПС ДАЇ я пояснив, що рухався по середній смузі, як до перехрестя, на перехресті та після перехрестя. По лівій смузі рухатися я не міг, так як вона була зайнята автомобілем ЗіЛ – 130, який був задіяний для виконання ремонтних робіт. Крім того на відео записи видно, що з ліва від мене знаходився ЗіЛ. Але на мої заперечення інспектор ДПС БДПС ДАЇ прапорщик ******** А.О. не відреагував, взяв мої документи, сів у свій автомобіль, склав протокол про адміністративне правопорушення (серія АГ 388824) та одночасно з цим виніс відносно мене постанову (АХ 073616 ) про адміністративне правопорушення. В протоколі я виклав свої заперечення, але інспектор ДПС БДПС ДАЇ зовсім не звернув на це увагу.

Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей ст. 7, ч. 1 ст. 9, 23, 33, 245, 247, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння адміністративного правопорушення, а підставою для закриття провадження є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

Я не порушував жодного пункту правил дорожнього руху, виконуючи вимоги знаку 5.16 " Рух по смугам" , рухався прямо по середній смузі до перехрестя, на перехресті та після перехрестя.
Інспектор не міг бачити розмітку зі свого місця спостереження і не бажав підійти та подивитися де вона проходить для об’єктивного розгляду справи.
Згідно з п.2.13. Інструкції з організації проведення та діловодства у справах про адміністративні порушення, затверджені Наказом МВС України від 22.10.2003 р.№ 1217 : «До протоколу , складеного з використанням показів технічних приладів, долучаються фото, відео , або інші матеріали на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом». Моє нібито порушення було зафіксоване на відеокамеру, але до протоколу відповідні записи зроблені не були.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Порушуючи цю статтю інспектор виніс постанову відразу після складання протоколу не ознайомивши мене з суттю складеного протоколу, та до протоколу не було внесено, як свідка, пасажира мого авто: ****** ***** *****, мою дружину, що мешкає за цією ж адресою, що і я.

Вважаю, що інспектор ДПС БДПС ДАЇ прапорщик ****** А.О. не об'єктивно оцінив дорожні обставини, не знав правил дорожнього руху і сам протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно та з порушенням законодавства України. Свої дії вважаю правильними, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення у розділ : "по суті порушення пояснюю".

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 250, 251, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293, 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 4, 6-11, 17, 18, 19, 104, 105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

Прошу суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. Визнати дії інспектора ДПС БДПС ДАЇ прапорщика ****** ****** ***** по накладенню адміністративного штрафу за відсутністю події адміністративного проступку незаконними;
3. Задовольнити позов та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 23.02.09 року АХ 073616 , що виніс інспектор ДПС БДПС ДАЇ прапорщик ***** **** ***** , о накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривен за порушення Правил дорожнього руху та закрити справу.
4. До винесення рішення у справі - призупинити дію постанови.
5. Про результати розгляду повідомити скаржника у встановлені
законодавством терміни.

До позовної заяви додаю:
• копію позовної заяви ( на трьох аркушах);
• копію протоколу про адміністративне правопорушення АГ 388824 від 23.02.09 року;
• копію постанови про адміністративне правопорушення АХ 073616 від 23.02.09 року;
• схему руху (у власноручному виконанні);

5.04.09 року Тарасов Сергій Миколайович


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 07:22 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
Адреса: ХХХХХХХХХХХХХХХХХ
Телефон: ХХХХХХХХХХХХХ
Позивач
Я. Я. Я.
Адреса: ХХХХХХХХХХХХХХХХХХ
Номер засобу зв'язку: ХХХХХХХХХХХХХХХ
Відповідач 1: Он. Он. Он.
Должность (это обязательно)
Адреса: ХХХХХХХХХ, Нікопольский взвод ДПС ДАІ
Телефон: ХХХХХХХХХХХ
Відповідач 2: Иванов Иван Иванович
должность, место работы
Адреса: указываем рабочий адрес (в протоколе не было, пришлось сходить узнать)
Телефон: ХХХХХХХХХ
Поля ХХХХХХХХХХХХХ обязательны к заполнению, иначе заворачивают по ст.106 КАС

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

про визнання незаконною та скасування постанови ХХ № ХХХХХ по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, відшкодування матеріальної і моральної шкоди

Згідно до ст.288 Кодексу України про адміністративні правопорушення ця справа звільнена від сплати державного мита, оскільки мова йде про захист.

24 вересня 2009 р. о 16 годині 40 хвилин на повороті з вул. К.Лібкнехта на вул.. Г.Чорнобиля прапорщиком міліції ІДПС Нікопольского ВДПС ДАІ ХХХХХХХ ХХХХХХХХ ХХХХХХХХХ була винесена постанова АЕ № ХХХХХХХ про притягнення мене до адміністративної відповідальності за «правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП» та накладено штраф у розмірі 260 (двісті шістдесят) гривен на користь держави.
Вважаю, що постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності складена неправомірно і підлягає скасуванню з наступних підстав:
24 вересня 2009 р. я, керуючи власним автомобілем марки ВАЗ 21070 ХХХ д.н. ХХ 1234 ХХ, рухався по вул.К.Лібкнехта. Для здійснення повороту наліво своєчасно перестроївся в лівий край смуги за автомобілем ВАЗ (можливо 2101, номер не пам’ятаю ) білого кольору, який теж повертав наліво, і здійснив поворот на вул. Г.Чорнобиля. Помітивши ремонтні роботи на переїзді і відсутність зустрічного транспорту з вул. Г.Чорнобиля ми почали розвертатися, щоб виконати об’їзд непозначених знаками ремонтних робіт по іншій вулиці. При цьому через залізничний переїзд на вул.К.Лібкнехта рухався автомобіль ДПС ДАІ у напрямку з м’ясокомбінату. Помітивши нас він виконав поворот направо і ІДПС ДАІ зупинив нас за допомогою жезла. До кожного автомобіля направився інспектор. Інспектор, підійшовший до мене, не назвався, потребував пред’явити документи, що я і виконав. Після цього перевірив наявність полісу страхування. З’ясувавши, що техогляд автомобіля ще не пройдено, і те що я в автомобілі один оголосив мені, що я порушив правила дорожнього руху, а саме вимоги знаку 4.1 «Рух прямо». На цьому повороті цей знак ніколи не стояв, ще 21 вересня я рухався в тому ж напрямку, і там його не було. Здивований, я запитав інспектора чи є там знак і отримав ствердну відповідь. Я поцікавився з яких пір він там стоїть і отримав пояснення, що вже три чи чотирі дні, а з другої сторони вул.Г.Чорнобиля встановлено знак «Тупик». Вихований у традиціях довіри до представників влади, я погодився з висунутим мені обвинуваченням, припустивши що був неуважним під час руху. Взнавши суму штрафу був шокований і попрохав інспектора допомогти мені заповнити протокол – я не знав, що повинен там писати. В результаті протокол я заповнив під диктовку ІДПС ДАІ від себе лише добавив, що знак стоїть три дні. Поки ІДПС ДАІ пояснював мені скоєне порушення, та заповнював протокол та постанову, ВАЗ, який повертав ліворуч разом зі мною вже давно поїхав по своїх справах . За цей час поворот праворуч або ліворуч виконали четверо чи п’ять авто і всі були зупинені екіпажем ДПС. Деякі покинули місце зупинки раніше мене. Я не бачив, щоб складалися протоколи. У ІДПС я з’ясував, що можу в десятиденний строк оскаржити постанову. Повернувши назад, щоб виконати об’їзд я вирішив роздивитися знак, вимоги якого я порушив. З відстані 30м вдень його не було видно( не кажучи про ніч), тому що він був закритий кроною дерева поруч, а також кронами дерев, розташованих вздовж дороги. Тому я вирішив кинути всі свої справи і зібрати матеріали на своє виправдання.
Так як фотоапарат, за допомогою якого готувались фото і відеоматеріали, не підтримує функцій друку дати і часу виготовлення знімків, то я хочу зазначити, що в підготовці цих матеріалів приймала участь ХХХХ ХХХХ ХХХХХХХХ, яка проживає за адресою ___________, при фото і відео зйомці був присутній свідок – __________ (контактний телефон ____________), які в разі необхідності можуть посвідчити, що матеріали готувались на місці і в день скоєння правопорушення.
Як видно з фото і відеоматеріалів, які я додаю до справи, знак 4.1 «Рух прямо» було встановлено на стовпі фактично на перехресті вулиць, і затулено гілками дерева. Якщо рухатись прямо, то, як видно з матеріалів відеозапису, він попадає в поле зору з відстані не більше 30 метрів, а я на цій відстані уже перестроївся в лівий край смуги для виконання повороту, слідкував за рухом зустрічних і попутних автомобілів, і не міг помітити даного знаку. Тим самим знак порушує вимоги п. 4.1.3. ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.»
«4.1.3 Відстань видимості дорожнього знака повинна бути не менше ніж 100 м за ходом руху, а у разі двобічного розміщення дорожнього знаку – в обидва боки»
Знайомлячись з законами, та правовими актами з’ясував:
1.Патрульна машина ДПС порушила ПДР, виконавши поворот направо на вул. Г.Чорнобиля, порушуючи вимоги знаку 4.1 «Рух прямо», не ввімкнувши проблисковий маячок, тим самим порушивши пункт 3.1 ПДР ( про розташування знаку вони добре знали).
«ПДР 3.1. Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10 - 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху.»
2. При висуненні мені звинувачення ніхто мені не роз’яснив зміст ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП в протоколі я прочитав лише те, що було написано від руки. Я не знав, що маю право не підписувати протокол і що не обов’язково постанову виносити на місці затримання, чим ІДПС повністю і скористався.
3. Як видно з фото і відеоматеріалів, знак встановлено з порушенням п.10.1.1, п.10.1.3., п.10.4.29 національних стандартів України ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» :
«10.1.1 Дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо.).
Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
10.1.3 Дорожні знаки, застосування яких було викликане причинами тимчасового характеру (дорожньоремонтні роботи, сезонні особливості руху тощо), повинні виконуватися на жовтому тлі або уста¬новлюватися на щитах жовтого кольору, розміри яких повинні перевищувати розміри знака не менше ніж на 0,1 м. Ці знаки повинні бути негайно демонтовані після усунення зазначених причин тимчасо¬вого характеру. При цьому знаки допускається закривати чохлами.
10.9.24 Табличка 7.20 «Діє від...» повинна застосовуватись разом з дорожніми знаками 3.1—3.25, 3.27, 3.29, 3.31, 3.33—3.38, 3.40, 3.41, 4.1—4.6, 4.10, 4.12—4.15 (стосовно смуг руху), 4.16, 5.1, 5.3, 5.5, 5.7, 5.8, 5.10, 5.11, 5.13, 5.15—5.19, 5.31, 5.33, 5.45 для зазначення часу (день, місяць, рік), з якого починає діяти дорожній знак (за винятком тимчасових), який встановлено там, де його раніше не було.
Табличка повинна установлюватись одночасно із знаком не пізніше ніж за 14 діб до початку чин¬ності знака і зніматись не раніше ніж за 14 діб після того, як знак став чинний. Встановлення та де¬монтаж таблички в проекті (схемі) організації дорожнього руху не відображаються.»
4. Працівник ДАІ в даному випадку не виконав такі пункти Наказу від 27.03.2009 № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС»
«6. Обов'язки працівників підрозділів ДПС
6.1. Працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний:
6.2. Досконало знати ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ), цю Інструкцію, інші нормативно-правові акти у сфері безпеки дорожнього руху та свої функціональні обов'язки.
6.10. Постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху.
6.22. Здійснювати контроль за виконанням умов забезпечення безпеки дорожнього руху при проведенні на вулицях і дорогах ремонтно-будівельних та інших робіт.
6.26. Під час керування патрульним автомобілем (автобусом, мотоциклом) бути прикладом для інших учасників дорожнього руху в частині дотримання ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ).
6.28. Після прибуття на маршрут патрулювання або пост працівник підрозділу ДПС отримує від працівника, якого він змінює, інформацію про скоєні пригоди, дорожні роботи, що проводяться, стан спеціальних технічних засобів, а також інші відомості, які мають пряме відношення до несення служби. Вживає заходів по документуванню порушень ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ) його учасниками, у першу чергу порушень, які є причинами ДТП на ввіреному маршруті, посту.
Якщо в попередню зміну нагляд за дорожнім рухом на цьому маршруті (посту) не здійснювався, працівник підрозділу ДПС в обов'язковому порядку перевіряє справність технічних засобів регулювання, засобів зв'язку, стан доріг, умови проведення на них ремонтно-будівельних та інших робіт.
Про прийняття маршруту патрулювання (поста) і виявлені недоліки працівник підрозділу ДПС доповідає командирові або відповідальному по підрозділу ДПС.
7. Права працівників підрозділів ДПС
7.8. Вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не дотримуються вимоги із забезпечення безпеки дорожнього руху.»
5. Таким чином, підрозділом ДПС в особі його керівника не було виконано в цілому завдання 3.6, означене в Наказі № 111
« 3. Завдання та функції підрозділів ДПС
3.6. Контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху.»
Як видно з відеоматеріалів, замість тимчасових знаків на жовтому фоні або на жовтому щиті встановлено дорожні знаки постійного зразку, по вул.К.Лібкнехта в районі вул. Некрасова була відсутня інформація про ремонтні роботи на переїзді і об’їзд перешкоди. Навіть якщо б я побачив знак, і виконав його вимоги, то вимушений був би переїхавши переїзд, шукати місце розвороту, оскільки мені було потрібно на шиномонтаж, який знаходиться по вул.Г.Чорнобиля. В даному випадку недотримання державних стандартів і невиконання своїх обов’язків по контролю за їх дотриманням з боку відповідачів 1 і 2 призвели до провокації масових «порушень правил дорожнього руху» на даній дільниці дороги.
Таким чином я вважаю, що з вини відповідачів 1 і 2, які не прослідкували за виконанням вимог вищеозначених держстандартів при проведенні ремонтних робіт, не виконали вимог наказу, регламентуючого їх професійну діяльність, і не забезпечили безпеку руху на даній дільниці, дій інспектора ВДПС, який скористався моєю правовою неосвіченістю, я був звинувачений і погодився у здійсненні правопорушення, якого не було і вважаю притягнення мене до адміністративної відповідальності незаконним.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди як матеріальної, так і моральної. Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст.25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач 1 є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст.1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач 1 має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Матеріальна шкода полягає у такому. Я витратив кошти на пальне (70 гривен), папір (30 гривен), диски (20 гривен), папки, друк фотографій та матеріалів справи для збору доказів і подання справи до суду(30 гривен), та складає 150 (сто п’ятдесят) гривен.
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. Я відчув абсолютну безпомічність перед службовими особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. Внаслідок неправомірних і халатних дій службових особ відповідачів я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, втрачаючи заробіток по своєму основному місцю роботи. У мене зірвалися життєві плани, я внаслідок цього не зміг своєчасно закінчити встановлення системи опалення у себе дома, був змушений нервуватися. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у 2600 ( дві тисячі шістсот гривен).
Також я вважаю, що відшкодування моральної і матеріальної шкоди на мою користь призведе в подальшому до більш ретельного відношення до своїх прямих обов’язків відповідачів.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 287, ст. 288, ст. 289 КУпАП, ст. 4, ст. 6, ст. 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:
1. Визнати Постанову серії АЕ № ХХХХХХ про притягнення мене до адміністративної відповідальності – незаконною, та скасувати останню згідно з ст. 104 - 106 Кодексу адміністративного судочинства України,
2. Провадження по справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2009 року про притягнення мене до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП – припинити у зв’язку з відсутністю моєї вини у скоєнні правопорушення.
3. На відшкодування матеріальної шкоди стягнути 150 (сто п’ятдесят) гривен.
4. На відшкодування моральної шкоди стягнути 2600 ( дві тисячі шістсот) гривен.

Додатки:
1. Копія постанови АЕ № ХХХХХ від 24.09.2009 року
2. Копія протоколу АЕ №ХХХХХХ про адміністративне правопорушення від 24.09.2009 року
3. Фотографії – 4 шт.
4. Диск з відеозаписом – 1шт..
13 жовтня 2009 р.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 08 авг 2010, 08:06 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 25 апр 2010, 15:05
Сообщений: 7191
Откуда: Николаев
Авто: Escalade
Город: ...
Івано-Франківському міському суду
76000,м.Івано-Франківськ,Грюнвальдська,11

Позивач: Прізвище Ім’я
76019,м.Івано-Франківськ,вул.
Паспорт , виданий
Івано - Франківським МУВС МВС


Відповідач: ВДАI УМВС України в Тернопiльскiй областi
вул.Котляревського, 24, м.Тернопiль, 46000

Відповідач : Ст.Інспектор ДПС ДАІ ст. л-нт.міл
Козуб Юрій Анатолійович
ВДАI УМВС України в Тернопiльскiй областi
вул.Котляревського, 24, м.Тернопiль,46000







ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування Постанови серія ВО № 092089 від 18 лютого 2010 р.
по справі про адміністративне правопорушення
(в порядку адміністративного судочинства)


Я , Прізвище Ім’я 18 лютого 2010 року здійснював поїздку з м.Івано-Франківськ до м.Тернопіль на залізничний вокзал де мав зустріти Прізвище Ім’я2 яка прибувала поїздом Москва - Ужгород о 18,37.
Рухаючись по м.Тернопіль був зупинений Ст.Інспектор ДПС ДАІ ст. л-нт.міл Козубом Юрієм Анатолійовичем о 18.00 по вул.Богдана Хмельницького біля будинку №6 що у м.Тернопіль. Після перевірки моїх документів л-нт.міл Козубом Юрієм Анатолійовичем він повідомив мене що я не виконав вимогу дорожнього знаку 5,16 напрямрк руху по смугах (з крайньої смуги для руху праворуч продовжив рух прямо),
Про що було складено протокол про адміністративне правопорушення ВО №098769. Знак 5,16 вимоги якого я не виконав знаходиться по вул.Гоголя біля будинку №5 що у м.Тернопіль. Під час руху по вул.Гоголя я цього знаку не бачив і був дуже здивований
тим що здійснив таке порушення.
Хочу зазначити що 18 лютого 2010 року під час мого перебування у м.Тернопіль між 17,30 до 19,15 був сильний туман.
Після складання протоколу я оглянув вулицю Гоголя і дорожній знак 5,16 який знаходиться у м.Тернопіль по вул.Гоголя біля будинку № 5 і зробив фотографії дорожнього знаку та місця де він розташований. Оскільки фотоапарат не має функцій автоматичної фіксації часу коли зроблені фотографії час та місце де вони зроблені може підтвердити Прізвище Ім’я2 якій належить фотоапарат.
Стрілки які вказують напрямки руху по смугах одна чорного кольору ,а на іншій тільки окремий фрагмент містить світлоповертальну поверхню.
Хоча згідно ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні . Загальні технічні умови. Правила застосування . 10.2.1 Знаки із світлоповертальною поверхнею допускається застосовувати на ділянках доріг із стаціо-нарним освітленням, якщо буде забезпечено видимість знаків з відстані не менш ніж 100 м як у світлий, так і в темний час доби.
Тай взагалі зовнішнішній вигляд цого знаку не відповідає ДСТУ 4100-2002 ( Знаки дорожні . Загальні технічні умови. Правила застосування) та правилам дорожнього руху . Перед дорожнім знаком 5,16 знаходиться зовнішня світлова реклама яка заважає видимості знаку в темну пору доби.
Згідно ДСТУ 4100-2002 10.7.17Знаки повинні установлюватись над проїзною частиною дороги так, щоб водії мали змогу своє-часно здійснити необхідні перестроювання. Кожний знак 5.18 повинен розміщуватись над серединою смуги, для якої його призначено.
Хоча з фотографій видно що знак 5,16 знаходиться більшою частиною над тротуаром.
Крім того Ст.Інспектор ДПС ДАІ ст. л-нт.міл Козуб Юрій Анатолійович порушив п.3.6 та 3.16. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС
3. Завдання та функції підрозділів ДПС
3.6. Контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення
дорожнього руху.
3.16 Контроль за утриманням автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд та залізничних переїздів у безпечному для дорожнього руху стані, обладнанням вулиць і доріг технічними засобами регулювання дорожнього руху.

На підставі вищевикладеного прошу суд:

1. Скасувати постанову ВО № 092089 від 18 лютого 2010 р року по справі про адміністративне правопорушення.
2. До винесення рішення у справі - призупинити дію постанови.
3. Про результати розгляду повідомити скаржника у встановлені
законодавством терміни.

Державне мито за розгляд судом даної справи не сплачувалось, оскільки у відповідності ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

До заяви додаються:
1. Копія паспорта позивача.
2. Копія ідентифікаційного коду позивача.
3. Копія позовної заяви.
4. Копія Постанови ВО № 092089 від 18 лютого 2010 року по справі про адміністративне правопорушення. 1 арк
5. Копія протоколу ВО № 098769 від 18 лютого 2010 року 1 арк






Изображение
Изображение
Изображение
Изображение

На фотографіях знак видно краще ніж насправді було.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: ст. 122 ч. 1
СообщениеДобавлено: 01 сен 2010, 20:52 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 07 фев 2010, 21:57
Сообщений: 1
До Зарічного районного суду м. Суми
40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 12



Позивач:
____________________________
40001 м. Суми вул. ______________
тел. _______________



Відповідач:
ІДПС ВДАІ м. Суми в особі
прапорщика міліції ____________________
40000 м. Суми, вул.Білопільський шлях, 24




ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КУпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
«16» липня 2010р. посадовою (службовою) особою відповідача – інспектор ДПС ДАІ м. Суми прапорщик міліції ____________________, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП щодо мене. Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
«16» липня 2010 року близько 23 год. 30 хв. я рухався автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак _______, по вулиці Дзержинського у напрямку вулиці Привокзальна разом із власником автомобіля, своєю дружиною та моїм неповнолітнім сином. При проїзді перехрестя я повертав праворуч на вулицю Дзержинського і був змушений зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам як того вимагає п.16.2 та 18.2 Правил Дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. за № 1306 (далі Правила). Після того, як пішоходи закінчили перехід перехрестя, я почав рух. Але машина, заглохла і зупинилася. Я увімкнув аварійну сигналізацію та почав заводити машину. У відповідності п.15.14 та п. 9.9а Правил, де вказано, що
15.14. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити — діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 — 9.11 цих Правил.
9.9. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;

Через секунд 20 мені вдалось завести машину та продовжити рух. Але мене зупинив інспектор ДПС ДАІ м. Суми прапорщик міліції _____________________. На моє запитання про причину зупинки інспектор ДПС відповів що проводиться операція «Нічне місто» та витребував надання посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль Як виявилось далі, причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно з його слів, стало порушення мною вимог пункту 15.9ґ Правил, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а навпаки виконував Правила щодо проїзду перехресть та проїзду пішохідних переходів, зокрема п. 16.2 та 18.2 Правил, де вказано, що:
п. 16.2 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.»
п. 18.2 «На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»,
та п.15.14,п. 9.9а
що я і зробив, інспектор ДПС з документами на машину та моїм посвідченням направився до свого службового автомобіля, де не враховуючи мої пояснення склав протокол про адміністративне правопорушення Серія ВМ1 №022270 від 16.07.2010 р. (копія додається).
В протоколі інспектор ДПС зазначив лише те, що я здійснив зупинку на пішохідному переході, що не відповідає дійсності. Жодного доказу мого нібито порушення мені пред'явлено не було, а також не вказано на якому саме пішохідному переході по вулиці Привокзальній я зупинився.
Але, не зважаючи на мої пояснення та на твердження свідка ____________________, який їхав разом зі мною і підтверджував правомірність моїх дій, інспектор ДПС прапорщик міліції _______________, врахувавши тільки свої думки достатніми, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255грн., та виніс постанову серія ВМ №154207 по справі про адміністративне правопорушення від 16 липня 2010 року (копія додається). В протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ч.1 ст.256 КУпАП відповідач не вказав адреси свідка _______________________, чим підтверджується небажання відповідача об’єктивно і всебічно розглянути обставини справи.
Маю зазначити, що відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Але як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Отже маємо прийти до висновку, що доказів, які б мали доказувати нібито мою вину, не має і бути не може.
Також маю зазначити, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС ДАІ було грубо порушено п.1.6 розпорядження №466 МВС України від 21.05.2009 р. в якому виключається складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 251 та ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпорядження № 466 МВС України, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже відповідачем достеменно не встановлено, чи був я винний у правопорушенні, враховуючи, що будь-яких доказів правопорушення не наведено.
Протокол Серія ВМ1 №022270 від 16.07.2010 р. мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 254, 255, 276, 280, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є необґрунтованим, недоведеним з наступних причини:
рухаючись на автомобілі ВАЗ 2109 я виконував вимоги Правил дорожнього руху України жодного доказу мого нібито порушення інспектором ДПС не наведено За таких умов вважаю, що у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою. Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серія ВМ №154207 по справі про адміністративне правопорушення від 16.07.2010 року є необґрунтованою, протиправною, незаконною та такою, яка підлягає скасуванню.

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.
2. Викликати мене у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату та час.
3. Визнати протиправною та скасувати Постанову серії ВМ №154207 по справі про адміністративне правопорушення від 16 липня 2010р.

Додатки:
1. Копії позовної заяви на 3 арк. в 2-х прим.
2. Копія постанови серії ВМ №154207 по справі про адміністративне правопорушення від 16.07.2010 р. в 2-х прим.
3. Копія протоколу серії ВМ1 №022270. про адміністративне правопорушення від 16.07.2010 р. в 2-х прим.

«21» липня 2010 року __________


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 58 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 2


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: