Текущее время: 19 апр 2024, 09:07

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 9126 ]  На страницу Пред.  1 ... 549, 550, 551, 552, 553, 554, 555 ... 609  След.
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 10 дек 2018, 21:28 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 01 мар 2011, 15:06
Сообщений: 8414
хуйло у себя в стране может делать все что угодно - 86 % овощи и рабы. Может подавить любое восстание, пересажать недовольных.
Всем овощам все равно. Будут молчать.

На военные действия вне рашки у хуйла нет денег. Банковский сектор, нефть, продажа оружия, драг металлы/камни хуйлу не помогут.
Это не 39 год, когда можно развязать большую войну.

_________________
"Как жалок шут на троне короля! Как глуп народ, который то позволил!"
Р. Бьорнс


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 10 дек 2018, 23:19 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 03 апр 2011, 22:11
Сообщений: 6904
Авто: ---
Город: ---
Renegade писал(а):
Все готовятся к войне. Литва запретила въезд россиянам причастным к агрессии в Украине. Представитель Пентагона предостерег РФ от проведения широкомасштабной агрессии в Украине.

США отправляют дополнительный военный корабль в Черное море.

Россия стягивает к границам Украины бронетехнику и авиацию. Тимошенко предлагает мирный план. Я так понимаю, это и есть план Кремля: создать эскалацию, война, убиение десятков тысяч людей и под видом деэскалации, мирного плана, голубей мира, ввести своих политиков в интересующую страну.

Сообщение, не относящиеся к теме
Так было в Чечне.

После проиграной, под частую, Первой Чеченской Войны, Кремль подготовился ко второй. Договорились с Кадыровами, провели с помощью ФСБ теракты в РФ подорвав жилые дома, ввели войска, начали разрушительную Вторую чеченскую военную кампанию под названием КТО(контр террористическая операция) и вывели на сцену старшего Кадырова. Подписали мир.

Уничтожили и арестовали всю чеченскую элиту, кто успел бежали, и вывели Кадырова младшенького подорвав старшего на стадионе. Затем ввели жесточайшую диктатуру, с репрессиями и убийствами.

Что видим теперь. РФ провела первую военную кампанию против Украины, оставив гарячую точку. Провела подготовку. Тимошенко выступила с новым курсом и мирным планом.

Дальше, для реализации, нужна война.

Порошенко, получая данные разведки, вынужден вводить военное положение. РФ его обвиняет в миллитаризации и агрессии, при этом российские войска продолжают концентрироваться у нас на границе.

Дальше, для реализации «Мирного» плана Тимошенко, нужна война. Иначе он бессмысленен. «Мирных» планов без войны не бывает. Сейчас банковская система РФ готовится к остановке работы карт Виза и Мастер. Также принято решение о запрете внешних табло с курсом валют. Все идет к совку, закрытию страны и как сказал Путин «переходу экономики на военные рельсы».

Все уже понимают, что будут аресты российского имущества за рубежом. Вон только Ощадбанк выиграл больше миллиарда долларов за Крым. Танковые бригады США подходят к границам РФ.

В Польше просят строить. новую базу НАТО. Новые санкции за Солсбери будут уже после 3 января. Ирак отказался снижать добычу нефти, а Катар вообще уходит из ОПЕК, и в результате цены на нефть пойдут опять вниз.

Россия проиграла везде, особенно в Томосе.

И теперь нам нужно понимать, что убийцы из Кремля не имеют ограничений. Перед тем, как их снесут, они убьют, згноят в лагерях часть своего населения.

Международные организации уже дали доклады о страшных убийствах в Дагестане и Чечне, где Путин поставил «своих».

РФ это проблема мировая. И не потому, что они ведут кибератаки, шпионаж, убийства, теракты и войны. Это все страшно: сотни тысяч убитых и миллионы разрушенных семей, изничтоженых жизней. Но и это не главная проблема.

Беда в том, что РФ владея ядерным оружием, атомными электростанциями и химическими предприятиями имеет развал управления страной, утечку кадров и обалваненное население.

По оценкам РАН РФ 30% населения РФ верят в то, что Солнце вращается вокруг Земли. Это официальное исследование.

Население с таким низким уровнем сознания может не только одобрять войну, но и не в состоянии обслуживать инфраструктуру.

Если РФ начнет войну — это проблема из-за ядерной угрозы. Но и развал РФ, это проблема.

Правительство Украины действует плюс минус правильно. Ведет оборону, не провоцирует даже когда страдают национальные интересы, ищет и консолидирует международную поддержку,

Есть проблемы коррупции, сложности в децентрализации из-за бандитских кланов в некоторых регионах, сопротивление старых кадров.

Но в общем, мы идем правильным курсом. Правда не новым. НАТО, ЕС, массовые учения английскому языку офицеров и сержантов в армии, тотальная украинизация без запрета русского языка, потому и пишу по рассейски, снятие налогов с украинского кино и книги.

Разрыв договоров о дружбе с РФ и военное положение — это мелочи. Просто пыль, в сравнение с Томосом, получением МО доступа к базам данных НАТО по кодефикации, рядом других шагов интеграции с ЕС по связи, логистике, ну и заезжаный Безвиз.

Украина отчалила от гавани Савок и взяла уверенный курс на Запад. Единственное, что может остановить путь нашего корабля — это буря. И Россия готова эту бурю устроить. Россия потеряла в Украине все, кроме агентуры, и ей нечего терять.

Я боюсь, что в период Собора и Томоса могут быть политические убийства, провокации под видом украинских националистов, поджоги храмов или другие терракты. И над всем этим — мирный курс.

Мы только вступаем в глобальное противостояние Средневековья и Запада, и вопрос стоит не в Войне.

Вопрос — как сохранить планету.

Мирослав Гай
https://prefiksblog.co.ua/vsi-gotuyutsy ... oni/bogun/

напомнило...
phpBB [video]

_________________
Magna est Veritas, et praevalebit


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 11 дек 2018, 13:57 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 20 фев 2011, 19:43
Сообщений: 13931
Откуда: LVOV
Авто: ..с утра были...
Город: LVOV
phpBB [video]

https://youtu.be/PWDTdmwn5SA

_________________
Желание-это тысячи возможностей!
Не желание-это тысячи причин!
Изображение


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 11 дек 2018, 19:13 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 22 ноя 2009, 12:34
Сообщений: 12881
Откуда: оттуда
Авто: Нива
Город: Николаев
Владимир Пушкарук


Нейтрализовать руководство украинской армии

Именно с этой целью Путин и его режим продвигают Тимошенко на пост президента Украины.

Сценарий вторжения российской армии в Украину я уже много раз описывал.

Не грех и повторить.

Сообщение, не относящиеся к теме
Тимошенко вступает в должность, едет за границу, возможно в Россию, и делает там провокационное заявление. Например, о выходе Украины из сотрудничества с НАТО и ЕС. В Киеве – Майдан, Тимошенко (ЗАКОННО ИЗБРАННЫЙ ПРЕЗИДЕНТ УКРАИНЫ!) официально обращается к Путину с просьбой ввести войска и восстановить закон и конституционный порядок в стране.

США и ЕС молча наблюдают, как нас уничтожают, ибо формальности соблюдены, это всё происходит по официальной просьбе всенародно избранного Президента.

Хочу особо обратить ваше внимание на следующий аспект.

Страна наиболее беззащитна в момент передачи власти.

Сегодня на границе с Украиной стоИт вооруженная армада. Порядка 500 самолетов. Несколько сотен танков. Только в Ростовской области в 18 км от границы с Украиной – 300 (триста!) танков. Несколько десятков тысяч отмороженных российских военных.

Да, пока это – всего лишь бряцание оружием. Попытка давления, воздействия на выборный процесс.

Пыня неоднократно заявлял, что с сегодняшним руководством Украины никаких договоренностей не будет.

Читай – договорённость будет только в том случае, если украинцы сменят власть. А не то…

Но в России всё плохо, а будет еще хуже. И международные её дела тоже швах. И экономика. И социальная ситуация.

В горниле большой войны можно уничтожить, переплавить это всё.

Есть огромный соблазн решить все проблемы одним махом. Снова всех переиграть.

А там, глядишь, Запад не вмешается. Ядерное оружие – весомый аргумент. Тем более, формально подкопаться не к чему.

Насильственным присоединением Украины еще и рейтинг нарастим, и власть за собой сохраним навсегда.

Покорим хохлов – хоть завтра вноси изменения в Конституцию. Вечное правление, как у китайского правителя. И неважно, как это назвать.

Очень опасный момент – когда действующий Президент полномочия сложил, а новый только-только вступил во власть. Вакуум этой самой власти. Паралич принятия решений.

Плешак может не удержаться. Крым был аннексирован – да что там, просто захвачен – именно когда Президент Украины сбежал.

На совете национальной безопасности в те дни, кроме Тимошенко, были, в общем, неплохие люди. И все они страшно боялись принять на свои плечи ответственность. Уж больно последствия были непредсказуемые и крупные.

Вот мы и дали на агрессию России ответ – ни два, ни полтора.

Так может случиться и в этот раз – при смене верховного главнокомандующего.

Ба більше. Плотно сидящей на крючке ФСБ Тимошенко наверняка прикажут… просто отключить телефон.

Будет вторжение, а с Президентом нет связи.

Я с огромным уважением отношусь к министру обороны Украины Степану Полтораку и начальнику нашего Генштаба Виктору Муженко. Оба – профессионалы, и что еще важнее – патриоты. Оба делом доказали верность стране.

Но в такой ситуации… Что они решат? Как будут действовать?

И можем ли мы взваливать ответственность за страну на двух, пусть и профессиональных и надёжных людей?

Разбить, уничтожить армию с деморализованным руководством гораздо легче, чем собранную, мобилизованную, готовую ко всему. Одна лишь наша 100% готовность к боевым действиям может заставить Путина поостеречься.

А теперь – к делам нашим скорбным.

К чему это всё?

Приближаются выборы.

Верю в победу Петра Алексеевича Порошенко.

Но мы не можем рисковать. Цена слишком высока.

Мохеровых шапок слишком много. Люди старшего поколения просто в силу существующей процедуры выборов могут посадить нам на шею Иуду Владимировну, и тогда 2014 год покажется всем украинцам детским садом.

Нужно сделать всё, что в наших силах, чтобы этого не произошло.

Убеждайте сторонников Мёртвой с Косой не голосовать за неё.

Психология человека устроена так, что он реагирует либо на положительные, либо на отрицательные стимулы. Старые добрые кнут и пряник.
Выберите меня – и будет газ в 2 раза дешевле. Положительный стимул. Выберете её – и неизбежно будет война, а нас всех уничтожат. Кого не убьют, свезут в столыпинских вагонах в Сибирь. Отрицательный стимул.

Страх – очень даже действенное средство. Тем более, у нас есть все основания бояться. Расскажите симпатикам Косатой о текущей ситуации. Покажите им фотографии этих танков на границе Ростовской области, в Гугле их полно. Донесите до них – опасность войны реальна, как никогда.

Я вполне представляю, о чём пишу. На днях убедил ярого сторонника Тимошенко в реальности полномасштабного военного конфликта, попросту войны, на нашей земле. К сожалению, живу уже давно. Немного разбираюсь в людях. Этой даме было неудобно прямо вот так сдать назад. Но я точно знаю – она поверила (танки - настоящие), испугалась и проголосует за кого угодно, только бы не Лабутениха. Уже слышал, как она с жаром пересказывает услышанное от меня соседям.

Всё просто… Идите и делайте.

Победим.

Спасибо за понимание

_________________
Объяснять сегодня ватнику, что он неправ - это как в 38-ом объяснять немцу, что Гитлер мудак и всё закончится катастрофой.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 11 дек 2018, 19:18 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 22 ноя 2009, 12:34
Сообщений: 12881
Откуда: оттуда
Авто: Нива
Город: Николаев
СБУ затримала одного з організаторів масових заворушень у Луганську в 2014 році (відео) - See more at: Контррозвідники Служби безпеки під час спецоперації затримали одного з організаторів та активних учасників масових заворушень у Луганську навесні 2014 року.

Співробітники спецслужби встановили, що мешканець Луганська примкнув до проросійських рухів «Антимайдан» та «Армия Юго-Востока» фактично від моменту їх створення та 6 квітня 2014 року брав активну участь у штурмі, захопленні та утриманні адміністративної будівлі УСБУ в Луганській області. Надалі він брав участь у бойових діях проти українських військових у складі незаконних збройних формувань, зокрема «козачих» НЗФ та у банді «Бетмен», куди потрапив завдяки своїм зв’язкам з ФСБ РФ. У квітні 2015 року через конфлікт з ватажками бандформувань, зловмисник залишив бойовиків та тривалий час проживав у тимчасово окупованому Луганську, перебиваючись випадковими заробітками.

Понад чотири роки він перебував у розшуку за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 262, ч.1 ст. 341 Кримінального кодексу України.

Оперативники спецслужби затримали колишнього бойовика на підконтрольній українській владі території Донбасу.

Наразі бойовику оголошено про підозру у посяганні на територіальну цілісність та недоторканість України, тобто скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 Кримінального кодексу України. Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зловмисник дає правоохоронцям свідчення стосовно інших осіб, причетних до підготовки та обставин захоплення будівлі Луганського Управління СБУ та його арсеналу, формування окупаційної адміністрації РФ та російсько-сепаратистських збройних формувань, а також своїх контактів з представниками спеціальних служб країни-агресора.

Триває досудове слідство.
phpBB [video]

- See more at: https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/2 ... WXmyR.dpbs

_________________
Объяснять сегодня ватнику, что он неправ - это как в 38-ом объяснять немцу, что Гитлер мудак и всё закончится катастрофой.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 12 дек 2018, 19:03 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 22 ноя 2009, 12:34
Сообщений: 12881
Откуда: оттуда
Авто: Нива
Город: Николаев
Максим Дижечко
4 ч. ·
С праздником Пехота.
С праздником Дозор, который стоит на стене, охраняя мир живых от полчища мертвых...
================================================
Ну и лучшее....

Десант. Хорошие хлопцы, крепкие, классные, умелые, вообще без вопросов, красавцы. Реально молодцы.
А спецназ... Там вообще запредельно. Ррраз - и ушли, пришли через 3 дня, спокойные, чуть уставшие. А сепары там уже кого то хоронят. Ну красота же.
Морпех. Чёрные полосы, пронзительные, как море, люди, даааа, это море, детка, а от моря мы никуда, это наше море, наше, а мы - его, без вариантов, до конца, так?
Арта - это вообще. Это что то божественное, запредельно-властное. Это молот Тора, лавина огня, дрожь земли. Арта наша - спасение и надежда на ответку.
Авиация. Тут все просто. Ужас, падающий с неба. 14 секунд - и роты нет. Это молнии Зевса, родные мои, это божественное "этих - нахер" и наше "только не по нам, только не по нам..."
Танки. Это зверь, зверюга, это стая злющих сильных ящеров, опасных и быстрых. Это карающие десницы в темпе 8-ми выстрелов в минуту. Это то, на пути чего не хочется стоять совсем.

Но.
Но я расскажу вам про пехоту.
Пехота, друзья мои, это такой специально обученный класс людей, которым а) не нашлось места среди перечисленных родов войск и б) они этим страшенно гордятся.

Пехота - это то, что зубами держится за тысячу семьсот метров ответственности, пехота - это когда их фигачат артой четыре недели, а они вылазят из блиндажа "скучно, блин, давай антенну починим?", пехота это ботинки, подымающие облачка пыли, вдруг ночью делают шаг вперёд, небольшой, на километр-два, отрабатывают бк и шагают обратно.
Пехота - это уставшие глаза, смотрящие в полумертвый тепловизор, пехота - это каждый день отвечать за линию " свои - не свои, но будут", пехота - это когда старшина-вещевик люто садит из СПГ, а лейтенант чинит под обстрелом интернет, так как "мои волноваться будут".
Пехота - это... Это пехота. Никаких божественных аналогий. Просто - это Стикс, преграда между живыми и пока-еще-живыми, стена, которая должна принимать в себя все пули с той стороны, чтоб не долетели до мирных.
Когда нибудь кто то из них подойдёт к воротам, таким огромным, позолоченным, чистым, и Пётр спросит его: " Грешен?"
- Грешен - ответит человек в грязной форме. - В людей стрелял, водку пил, полгода в АТО, агээсник.
А... - скажет апостол. - Ясно.. Тебе туда, наверх. К своим. За статуями и арфами направо, там увидишь. Второй блиндаж заселяйся, там ещё бэха разьебанная стоит, ну ты найдешь...
(с) Martin Brest

_________________
Объяснять сегодня ватнику, что он неправ - это как в 38-ом объяснять немцу, что Гитлер мудак и всё закончится катастрофой.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 13 дек 2018, 19:34 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 22 ноя 2009, 12:34
Сообщений: 12881
Откуда: оттуда
Авто: Нива
Город: Николаев
Можно ли судить украинских моряков?
Реакция ватной общественности на мою последнюю публикацию дает наглядное представление о правовой культуре аборигенов РФ, точнее, ее отсутствии. Казалось бы, ссылки на международные договоры РФ и Украины и Конвенцию ООН по морскому праву даны – там все сказано однозначно и ясно. Но нет, в ход идут самые нелепые отмазки, показывающие не только гнилую сущность комментаторов, но и варварскую дикость населения, ибо то, что пишет один или несколько десятков – то думают молча миллионы. Причем обвинить пропаганду в данном случае не удастся, зомбоящик не вдается в юридические тонкости и не опускается до анализа норм международного права.

Не ради очередного унижения великоимперских чувств крымнашного быдла, а исключительно для повышения уровня правосознания аборигенов дам небольшой обзор некоторых наиболее распространенных массовых заблуждений относительно правовых аспектов эпического морского сражения, состоявшегося между РФ и Украиной 25 ноября сего года.
Сообщение, не относящиеся к теме
ЗАБЛУЖДЕНИЕ №1. Укропы, суки, совершили преступление и теперь огребут по полной – получат срока по ст. 322 УК РФ (незаконное пересечение Государственной границы). Начнут возбудать – им в нагрузку легко впаять ст. 222 (незаконная перевозка оружия) и штраф по ст. 19.3 КОАП (неподчинение законным требованиям военнослужащих).

Злорадствующее ватное быдло и власти РФ даже не понимают, насколько ярко оно демонстрируют всему миру, что Рашка – страна кровожадных дикарей. Сообщаю дебилам, что украинские моряки согласно III-й Женевской конвенции имеют статус комбатантов, обладают юридическим иммунитетом и потому могут быть привлечены иностранным государством к уголовной ответственности исключительно за совершение военных преступлений (с исчерпывающим списком оных можно ознакомиться тут). Захваченные в ходе боевых действий украинские моряки (а боевые действия имели место быть) могут иметь только статус военнопленных, и никой иной.

Но если официально Россия и Украина не находятся в состоянии войны, то даже взять в плен украинских военных кремлядь не имеет права. Максимум – задержать до передачи украинским властям. Не буду ходить далеко за примерами, просто напомню поцреотическому быдлу офигительную историю о том, как 10 россианских десантников на бронетехнике были в августе 2014 г. захвачены частями ВСУ в 30 км от границы на территории Украины в зоне боевых действий. Несмотря на то, что бравые вояки на допросах потекли, как воск и наговорили много чего интересного, Украина цивилизованно передала их РФ, удовлетворившись объяснением, что они, дескать, «заблудились во время учений» и случайно пересекли границу, а пограничники это случайно не заметили. Москва подтвердила их статус, как действующих военнослужащих, и этого было Киеву достаточно. Получали на Украине срока за терроризм, нарушение госграницы, наемничество, контрабанду оружия и прочие грехи только те военнослужащие-«ихтамнеты», от которых Россия официально отреклась – всякие контрактники Агеевы и прочие капитаны Ерофеевы.

Кстати, на фото - британские морпехи, захваченные на надувной лодке в территориальных водах Ирана в 2007 г. Даже иранцам не пришло в голову судить их по законам шариата за вторжение в свои границы. Британцы были переданы по принадлежности в целости и сохранности через 10 дней после инцидента.

ЗАБЛУЖДЕНИЕ №2. Договор между Российской Федерацией и Украиной о сотрудничестве в использовании Азовского моря и Керченского пролива от 24 декабря 2003 г. устарел, автоматически утратил силу после присоединения Крыма, и потому выполнять его Россия не обязана.

Подобный зигзаг мысли очень наглядно иллюстрирует национальный характер. Всякий истинно русский человек, когда ему мешают какие-то правила, не пытается их усовершенствовать, добиться их пересмотра или отмены, он просто находит повод их нарушить. Ну, например, всякий русский жлоб всегда найдет сотню причин, по которым он просто обязан был припарковать "Гелендваген" на газоне возле подъезда. Хотя на самом деле этому мудаку просто лень пройти 200 метров до дома от ближайшей и совершенно свободной вечером парковки у ближайшего торгового центра. Не для того же он купил джип за 3,5 ляма, чтобы ходить пешком! И так начинает думать и поступать всякий, способный купить дорогую крупногабаритную тачку. А тот, кто не может себе этого позволить, все равно мечтает, что когда-нибудь добьется жизненного успеха и сможет забивать на нормы приличия и правила, как настоящий крутой пацан.

Эту бытовую гопницкую логику русские легко и непринужденно переносят на международные отношения. После же искренне не понимают, почему в ответ встречают брезгливо-неприязненное отношение со стороны мирового сообщества и даже нарываются на вполне себе чувствительные штрафы и санкции. Итак, поясняю: нет такого понятия, как устаревший договор (закон). Есть действующие нормы права и утратившие силу. Конституция США, принятая в 1787 г. обладает высшей юридической силой, и никому не приходит в голову считать ее устаревшей. За истекший период 7 ее статей дополнены 27-ю поправками в установленном законом порядке. И чтоб Конституция в США перекраивалась по желанию какого-то президента – это даже представить себе невозможно. Но это так, к слову

Договор 2003 г. по статусу Азовского моря не денонсировался ни одной из сторон и не признавался утратившим силу по обоюдному желанию. Следовательно, он является действующим в полном объеме, что подтверждает МИД РФ. Насчет того, что после отжима Крыма он утратил силу – вообще смешно. Как оккупация и дальнейшая инкорпорация полуострова может автоматически аннулировать межгосударственный договор о статусе Азовского моря? Или тарань, килька и бычки уже провели референдум и попросились в «русский мир»? В любом случае ранее заключенные договора действуют до тех пор, пока не подвергнутся пересмотру и новые соглашения не вступят в силу.

ЗАБЛУЖДЕНИЕ №3. После того, как законно избранный президент Янукович сдриснул с Украины, это государство прекратило свое существование, что аннулировало все обязательства РФ по отношению к ней, в том числе и по статусу Азова.

Эту нелепейшую фантазию любят лепить ватные сторонники «русского мира» и даже вполне вменяемые товарищи вроде el_murid, когда им надо обосновать «законность» отторжения Крыма и право шахтеров Донбасса на «самоопределение». Если Украина прекратила свое существование, не оставив преемника, то на каком основании Кремль добивается возврата кредитов, выданных режиму Януковичу, да еще делает это в международных судах? Почему РФ настаивает на выполнении «хунтой» договора по транзиту газа от 19 января 2009 г., если государства Украина не существует? Почему не были разорваны дипотношения с несуществующей страной? И наоборот, почему 2 апреля 2014 г. Росфедерацией было в одностороннем порядке денонсировано так называемое Харьковское соглашение по вопросам пребывания Черноморского флота РФ на территории Украины? Если Украина прекратила свое существование, то автоматически прекратили свое действие все межгосударственные договора, и необходимости в их выборочной денонсации не было никакой.

Упоротые крымнашисты, пытаясь натянуть сову на глобус, даже делают такой уморительный кульбит: объявляют, что после свержения Януковича украинская государственность временно прекратила свое существование, а потому оккупировать кусок Дикого поля можно, и агрессией это не считается, а после она, государственность, вроде бы, опять откуда-то появилась, но Крым уже наш, и ниипет, а вот долги за газ верните.

На самом деле существует только одно обстоятельство при котором любые межгосударственные договора и торговые обязательства автоматически утрачивают силу – состояние войны между странами. Ни Украина России, ни Россия Украине войны не объявляли. Де юре состояния войны между странами не существует, дипотношения не разорваны. Так что РФ обязана соблюдать, как Договор 2003 г. по статусу Азова, так и Конвенцию ООН по морскому праву.

ЗАБЛУЖДЕНИЕ №4. Территориальные воды – священная собственность России. Кого хотим – того пускаем. Нарушитель морской госграницы может быть уничтожен.

Я, конечно, понимаю, что правовой нигилизм и агрессивность есть врожденная черта русской гопоты, но подобная интерпретация морского права – чересчур даже для самых упоротых путирастов. Дело в том, что если на суше действует суверенное право, то есть нарушитель госграницы оказывается между молотом Уголовного Кодекса и наковальней Уголовно-процессуального закона РФ, то статус территориальных вод определяется именно международным морским правом, которое гарантирует право МИРНОГО ПРОХОДА через территориальные воды любого государства в том числе и военным кораблям.

Если бы прибрежное государство имело полномочия запрещать проход иностранных судов через свои территориальные воды, то ни одно российское корыто не могло бы пересечь черноморские проливы. Но даже в разгар Холодной войны, когда в Средиземном море ВМФ СССР держал группировку до ста вымпелов, противостоящую морским силам НАТО, боевые корабли ЧФ совершенно беспрепятственно совершали проход через Босфор и Дарданеллы, несмотря на то, что Турция являлась членом Североатлантического альянса. Это тот самый случай, когда нормы международного права имеют приоритет над национальным законодательством. Кстати, этот принцип зафикисрован в Конституции РФ.

Давайте вспомним эпический поход авианосца «Кузи» для бомбардировок Сирии в 2016 г. Корабль проследовал в Средиземное море через «натовские» проливы Ла-Манш и Гибралтар. Ну, ладно, Ла-Манш англо-французский. Но почему авианосный крейсер свободно проследовал через испанские воды 17-километрового по ширне Гибралтарского пролива между Тарифой и Сеутой. Почему Испания не воспользовалась своим правом не пускать в свои территориаьные воды ударный корабль «потенциального противника»? Да просто потому, что такого права у нее нет.

Значит ли это, что авианосная группировка США может беспрепятственно войти через пролив Крузенштерна (территориальные воды России) и немножко поманеврировать в Охотском море? Нет, поскольку эти мероприятия не носят мирного характера, РФ в праве заблокировать проход и потребовать объяснить, какова необходимость присутствия вооруженных кораблей Америки во внутреннем море России и Японии, несмотря на то, что в Охотском море есть участок, имеющий статус открытого моря, на который юрисдикция России не распространяется. Если объяснения окажутся убедительными, Москва вправе проявить добрую волю и пропустить, а может и отказать. Придется пиндосам, если уж так неймется, пробираться туда через территориальное море Японии.

При этом японские авианосцы (точнее их будет назвать вертолетоносцами, а еще точнее – БДК) имеют право беспрепятственно мирно проходить в Охотское море через Курильские проливы и выходить через них в Тихий океан. Максимум, что может сделать РФ – запретить японским ВМС проводить учения с боевыми стрельбами в своей исключительной экономической зоне (ИЭЗ), но нахождение военных кораблей иных государств в ИЭЗ России не подлежит сомнению.

Что касается права боевых кораблей и вспомогательных судов ВМС Украины мирно входить в территориальные воды РФ, следуя в СВОЕ ВНУТРЕННЕЕ Азовское море, то оно не только гарантируется Конвенцией ООН 1982 г., но и закреплено в действующем российско-украинском Договоре от 2003 г., согласно которого Керченский пролив такой же общий, как и все «Меотийское болото».

Осталось прояснить, что такое «мирный проход» и чем он отличается от немирного. Конвенция ООН считает мирным проходом такой, при котором не нарушаются мир, добрый порядок и безопасность прибрежного государства. Проход должен быть непрерывным и быстрым. Во время прохода суда соблюдают установленные в соответствии с международным правом правила прибрежного государства. Буксир и два катера чем-то угрожали безопасности великой ядерной сверхдержавы? Их габариты не позволяли пройти под мостом? Они осуществляли незаконный лов рыбы, сливали в воду радиоактивные вещества, занимались пиратством, контрабандой или работорговлей? Навигация была закрыта из-за шторма? Назовите, ватанчики, хоть один признак немирного прохода украинских катеров по критериям морского права.

ЗАБЛУЖДЕНИЕ №5. Украинские боевые корабли в принципе имели право пересекать госграницу РФ, но сделали это НЕЗАКОННО, поэтому наши правильно сделали, что их обстреляли, таранили и захватили.

Согласно нормам международного морского права незаконным является вторжение в территориальные воды иного государства лишь в том случае, если они временно закрыты для судоходства. Процедура временного закрытия судоходства детально прописана в Конвенции ООН, делать обширную копипасту я не буду. Укажу лишь что закрытие судоходства должно носить законный, временный, обоснованный, предуведомительный и публичный характер. Когда в Керченском проливе монтировался пролет крымского моста, РФ заблаговременно и публично уведомила об этом всю планету и установила временные рамки запрета. Безотносительно вопроса о законности строительства моста процедура временного ограничения судоходства в проливе была в тот раз соблюдена.

Теперь вопросы ватным знатокам морского права: на каком основании было приостановлено судоходство в Керченском проливе 25 ноября? На какой срок были введены ограничения? Где и кем об этом заблаговременно публично заявлялось? Вывод очевиден: это РФ незаконно закрыла свои территориальные воды и препятствовала свободе судоходству. Данный вывод не только мой. К подобному заключению пришли и специалисты Международного центра морского контроля, находящегося в Испании: они не нашли никаких нарушений в передвижении украинских кораблей.

ЗАБЛУЖДЕНИЕ №6. Проход через Керченский пролив носит разрешительный характер согласно постановлению Минтранса РФ. Не разрешили проходить – обтекай.

Особое негодование охранителей вызвало мое высказывание об уведомительном порядке следования судов под украинским флагом через Керченский пролив, статус которого определяется все тем же Договором 2003 г., нерушимым, как скала. Нашлись даже диванные правоведы, которые начали оспаривать мое утверждение, цитируя украинские правила прохождения Керчь-Еникальского канала (КЕК) 2011 г, оставшиеся неизменными по сей день:

«Информация о подходе к приемным буям Керченского пролива судов, следующих в порты Керченского пролива, подается в ЦРДС за 48 часов, повторно - за 24 часа и окончательно уточняется за 4 часа до подхода к КЕК.
В случае изменения времени подхода информация должна быть передано не позднее чем за 2:00 до подхода к приемных буев. При длительности перехода менее 48 часов информация о подходе должна быть подана не позднее 2:00 после выхода судна из порта».

Итак, желающий проследовать через Керченский пролив УВЕДОМЛЯЕТ о своем намерении за 48 часов, подтверждает за 24 и 4 часа до подхода к приемным буям. Право отказа в проходе предусматривается лишь в том случае, если компания-судовладелец не дала гарантий оплаты лоцманского, навигационного, маячного и канального сборов. Представил гарантии – следуй.

Особенно доставил какой-то капитал Врунгель, который ходил через Керчь-Еникальский канал еще в советское время и подробно описал всю процедуру, утверждая, что она носит разрешительный характер. Вот умора: описал-то он ее именно как уведомительную! Упомянутый выше ЦРДС – это центр регулирования движения судов. Он именно регулирует движение, но не может запрещать проход.

Чтобы совсем было понятно, приведу аналогии с воздушным транспортом. Командир воздушного судна уведомляет о своем намерении совершить взлет, а диспетчер аэроузла назначает ВПП, осуществляет управление выруливанием и, наконец, дает разрешение на взлет и набор высоты. Наличие расписания авиарейсов сильно упрощает эту процедуру, но посадку и взлет совершают в том числе опоздавшие или прибывшие раньше срока самолеты, подчиняясь командам диспетчера. И если диспетчер произносит слова «взлет/посадку РАЗРЕШАЮ» - это не говорит о том, что вылет носит разрешительный характер. Разрешительный характер – это когда у управляющего есть дискретное право разрешать или запрещать». Но у диспетчера нет такого права, у него есть дишь ОБЯЗАННОСТЬ обеспечить безопасный взлет/посадку, и не более того. Задержка вылета по техническим или погодным условиям является не запретом, а мерой обеспечения безопасности воздушного движения.

Вообще-то Украина заявляет, что уведомила кого положено в установленные правилами сроки. Кремль утверждает обратное и кто-то из них точно врет. Поэтому давайте допустим на секундочку, что украинская сторона нарушила процедурный вопрос и не вовремя уведомила ЦРДС о проходе своих катеров через свой же канал (с точки зрения всех стран, кроме РФ, Венесуэлы, Кубы, Никарагуа и КНДР). Это основание стрелять, таранить, захватывать иностранные суда с помощью спецназа и конфисковывать их, арестовывать и бросать за решетку моряков?

Но соль вопроса в другом. Россианские дебилы могли бы разрешить проход украинских катеров с буксиром, но позже под каким-нибудь надуманным предлогом: у лоцмана жена рожает, другой в отпуске, третий заболел, а четвертый вышел в туалет и не вернулся, к тому же лампочка на маяке потухла, а солнечная буря создает помехи для радиолакационной проводки судов в условиях тумана, которого еще нет, но вот-вот ожидается. И если бы украинцы не подчинились указаниям ЦРДС, то Москва имела бы полное право пресечь нарушение и обвинить украинскую сторону и наложить на нее соответствующие штрафные санкции. Вместо этого они со всей присущей им безмозглостью и антиукраинской паранойей вообще закрыли пролив задним числом и без объяснения причин, чем феерически подставились и теперь не могут даже формально что-то предъявить Киеву.

ЗАБЛУЖДЕНИЕ №7. Да, нападение и захват на украинские корабли произведены российскими военными вне территориальных вод РФ, но Конвенция ООН разрешает в 24-мильной зоне преследование судов-нарушителей, так что все норм.

Во-первых, как показано выше, формально украинские военные корабли ничего не нарушали и вошли в территориальные воды РФ (если вошли, потому что в релизе ФСБ явная путаница с координатами, что было показано мной ранее) в полном соответствии с нормами международного морского права. Во-вторых, я не пытаюсь оспаривать право преследовать нарушителей в 24-мильной прибрежной полосе, то есть в прилежащей зоне и даже далее. Согласно ст. 33 Конвенции ООН по морскому праву, в зоне, прилежащей к его территориальному морю, прибрежное государство может осуществлять контроль, необходимый для предотвращения нарушений таможенных, фискальных, иммиграционных и санитарных законов и правил в пределах его территории или территориального моря.

Как осуществлять контроль, в документе описывается весьма подробно: страна в своей прилежащей зоне имеет право останавливать и досматривать суда, в случае выявления нарушений проводить расследования и налагать наказание на виновных. Отдельно прописана процедура преследования: «За нарушение режима прилежащей зоны может быть предпринято преследование нарушителя, в том числе и в открытом море, если оно осуществляется по «горячим следам», то есть начато в прилежащей зоне и ведётся непрерывно. Преследование возможно только при нарушении прав, для защиты которых эта зона установлена».

Скажем, преследование браконьерского судна допустимо, если оно осуществляло незаконный лов рыбы и тем самым нарушило экономические интересы прибрежного государства. Его можно остановить, досмотреть, осуществить расследование, для чего судно-нарушитель может быть даже арестовано. Какие интересы РФ нарушили украинские моряки – интересы безопасности? Хорошо, допустим, они гипотетически угрожали крымскому мосту, двигаясь в его направлении. Но ведь катера и буксир подверглись преследованию в ОБРАТНОМ от моста направлении, то есть эта отмазка не канает. Поскольку прилежащая зона не установлена для обеспечения безопасности транспортной наземной инфраструктуры, то, выходит, даже преследование, которое с размахом осуществили путинские вояки, не имело оснований.

Официально Украине была предъявлена претензия лишь в заходе во «временно закрытую акваторию». Вопли про нарушение священной госграницы – это понос для внутренней аудитории. В любом случае Конвенция ООН не дает права обстреливать и захватывать преследуемые суда, если они не несут явной угрозы, как, например, начиненная взрывчаткой лодка, идущая на таран пассажирского лайнера. Подобные действия могут быть квалифицированы, как пиратство, а арест моряков, как взятие заложников. Последнее как раз является военным преступлением.
https://kungurov.livejournal.com/220437.html

_________________
Объяснять сегодня ватнику, что он неправ - это как в 38-ом объяснять немцу, что Гитлер мудак и всё закончится катастрофой.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 14 дек 2018, 20:47 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 22 ноя 2009, 12:34
Сообщений: 12881
Откуда: оттуда
Авто: Нива
Город: Николаев
Глен Грант: Путін мусить вторгнутися в Україну
Глен Грант, Британський полковник у відставці, експерт Українського інституту майбутнього Глен Грант, "Хвиля"

Ця стаття була написана британським полковником у відставці, військовим експертом УІМ Гленом Грантом, колишнім радником міністра оброни України. Він працює в Україні з 2010 року, а на постійній основі в якості радника — з 2014. Основні тези цього листа були написані два роки тому і нещодавно були передані вищому військовому керівництву України.

Ця стаття була написана, оскільки нещодавна згода Сполучених Штатів щодо постачання оборонних озброєнь створює в країні атмосферу злочинної безкарності серед військового керівництва держави. У цьому Грант і деякі інші радники бачить стратегічну небезпеку.

Сообщение, не относящиеся к теме
Прекрасно, що в Україні буде більше сучасної зброї. Але головне не це, а стратегічна і оперативна можливість експлуатації даних засобів.

Нещодавні успіхи збройних сил на Донбасі тільки додали відчуття беспечності до навколишньої атмосфери. Адже багато людей завдяки їм помилково повірили, що українська армія реформована і розвинена в достатній мірі, щоб протистояти російській агресії.

Таке переконання далеке від реального стану справ.

Завдання цієї статті не перераховувати всі можливі проблеми, а вказати на проблеми оперативного і стратегічного характеру, щоб, якщо Україні доведеться відбивати російську агресію, вона могла це зробити найбільш ефективно. Мої погляди, як і погляди багатьох інших професійних офіцерів і військових радників, з якими я консультувався під час написання, з того часу не змінились.

Цей документ не має на меті дати повний перелік проблем, а скоріше, підкреслити стратегічні та оперативні потреби армії задля перемоги у разі майбутнього зіткнення з російською армією.

Головною проблемою нинішніх Збройних Сил України є те, що вони все ще фундаментально розбудовуються та підтримуються за принципами радянської армії. Це неправильно, тому що такий підхід руйнує і вбиває дух вільної людини в оновленій Україні, що буде вирішальним фактором виграшу в будь-якому конфлікті. Зміна цієї застарілої філософії має вирішальне значення для нації, оскільки «невелика радянська армія не може виграти війну проти великої радянської армії». Щоб перемагати, Збройні Сили України повинні перетворитися на мобільні та гнучки, бути сильними там, де Росія слабка.

Це означає, що Збройні Сили України повинні зосередитись на молодших командирах та розвивати спроможності з точки зору доктрини, навичок, методів, обладнання та підготовки задля швидкого пересування до будь-якого місця призначення і здатності нанести сильний удар. Цей документ визначає ключові сфери, які цьому заважають та вказує основні напрямки розвитку.

Путін мусить знищити таку Україну, яка існує зараз. Залишити її — означає знищення його і його амбіцій. Він мусить виграти війну також через свої військові злочини: масові поховання, тортури на Донбасі і в Криму та збиття літака рейсу МН-17. Все це є для нього вірним шляхом до Гааги як військового злочинця. Він мусить виграти, тому що українська нація розквітає. На цьому тлі він виглядає невдахою. Він мусить здобути перемогу, тому що правда знищить його і Росію.

Путін мусить вторгнутися в Україну. Він ще не готовий. Але є чіткі свідчення про його підготовку. Він продовжує воювати і вбивати людей на Донбасі; продовжує війну і випробовування нової зброї, людей і методів в Сирії; посилює угруповання військ і сил в Криму; посилює Калінінград для блокування західного підкріплення; залишає військове обладнання в Білорусі; продовжує переоснащувати армію, особливо танками та сучасними технологічними системами.

Все це виходить далеко за межі будь-яких потреб мирного часу. Він витрачає обмежені національні ресурси на військових, замість того, щоб задоволольнити інші потреби своєї країни; продовжує готуватись до війни на заході. А це означає, що Україна не зможе уникнути нападу і стане його головною метою. Російське Міністерство Оборони у ЗМІ відкрито говорить, що вони потребують ще три роки для переозброєння армії на заході, зокрема танками, та завершення навчання. Україна має не втрачати цей час..

Що зараз Путін стратегічно робить щодо України? По-перше, він зв’язав Збройні Сили України в одному місці, через що вони повільно втрачають бойовий дух і боєприпаси. Він хоче посіяти почуття безпорадності; грає в політичні ігри з Заходом навколо Мінська та миротворців, що відволікає інші країни від його справжньої гри. Інші країни, напевно, це розуміють, але надто перелякані політичними та фінансовими наслідками переозброєння своїх країн. Лише США, Польща і країни Балтії серйозно ставляться до цієї загрози. Інші чекають і сподіваються, що все вирішиться само собою. Навіть НАТО працює лише впівсили, що вказує на його нездатність вирішити проблеми військової слабкості таких країн як Болгарія.

На жаль, сподівання не є дієвою військовою доктриною. Путін також намагається розділити Захід як політичну групу, зменшуючи шанси політичної підтримки та підкріплення, коли він вирішить діяти. І в цьому він досяг успіхів.

На сьогодні думка, котру словом і ділом демонструє керівництво держави про те, що «війна йде на Донбасі, і вона йтиме лише на Донбасі», є найнебезпечнішою політичною та військовою проблемою для України. Путін хоче і потребує, щоб це було так. Європа та США хочуть і потребують цього ж. Путін не без задоволення витрачає український людський капітал на Донбасі з обох сторін, поки він готує свою армію для великої гри. Нещодавні російські навчання, під час яких літаки ВКС РФ сідали просто на міські дороги, свідчать про серйозність намірів РФ, з якими можуть зрівнятися лише серйозність деяких країн НАТО.

Сепаратисти — це просто гарматне м’ясо. Їхнє завдання — відтягувати час, поки Росія готується. Вони також є частиною російської стратагії. Високопосадовці Збройних Сил України вважають, що вони перемагають, бо сконцентровані на дуже обмежених успіхах тактичної війни. Вони і Міністерство Оборони України втрачають шанси, тому що не готуються достатньо швидко до стратегічної та оперативної війни, яка, швидше за все, розгорнеться не на Донбасі і не дозволити задіяти готові сили. Внаслідок цього Україна втрачає позиції у більшій грі. І поки що вона стає сильнішою тактично у статичній війні, але загалом Росія рухається швидше і набуває стратегічних переваг.

Фіксація військ в одній оборонній позиції, як вимагають Мінські домовленості, є невірною, тому що це надає супротивнику стратегічну перевагу. Росія щодня користується цим фактом. Втрата стратегічної переваги — це найбільша поразка будь-якого національного чи військового керівництва (можна читати будь-яких військових стратегів, всі вони говорять про те ж саме, що фіксована оборона суперечить військовим правилам).

Росія може визначити, де війська є слабкими і пройти наскрізь або обійти навколо. Військові позиції України на Донбасі перебувають під критичним ризиком оточення, що є типовим стратегічним маневром Росії. Російські війська практикують цю тактику регулярно під час вправ. Окопна війна також породжує окопний менталітет серед солдатів і штабів, який суперечить всім правилам війни, якщо Україна справді хоче перемогти. У політичному плані не може бути альтернативи Мінську, але він повинен бути прийнятий як те, чим насправді є — стратагією, спрямованою на фіксації Збройних Сил України на одному місці. Тут Росії все вдалося дуже добре.

Українська армія покращується, але в цілому вона не є однією з найкращих у Європі, оскільки має деякі критичні организационі недоліки. Поставка Україні Джавелін цього не виправить, а може зробити лише гірше.

Дуже часто дивовижну хоробрість і незначні тактичні успіхи приймають за оперативні та стратегічні спроможності.

Оперативна спроможність — це здатність проектувати силу в будь-яке місце і виграти битву. Украина на разі не може цього робити. Стратегічні спроможності мають чітку національну мету, яка, в свою чергу, створює засоби для проведення операцій там, де вони потрібні для досягнення цієї мети.

Українский уряд поки що не має такого мислення, як на національному рівні, так і в рамках Міністерства Оборони України та серед військового персоналу. Військові не можуть робити активних дій на оперативному рівні, оскільки для цього вони не структуровані, і, звичайно, не практикують це. Однак сьогодні Росія практикує операції мобільних батальйонних груп. Та поточна військова позиція, в якій Збройні Сили України наразі залишаються, гарантовано призведе до поразки, якщо війна стане мобільною, якою вона, вочевидь, і стане. Армія повинна набути стратегічних, оперативних та структурних змін.

Що це означає? Збройні Сили України дуже добре справляються із сьогоднішніми завданнями, але вони не мають можливості перейти на інший стиль війни, оскільки відсутні доктрини, оснащення та підготовка до цього. Бачення мобільної армії відсутнє на всіх рівнях керівництва Збройних Сил України. Армія є слабкою з точки зору якості старших командирів та штабів, а також критично слабкою в галузі зв’язку, логістики та медичних послуг. Також між військами та командувачами спостерігається низький рівень довіри. Ще менша довіра — до роботи штабів. Їх зневажають активні військові. І часто з поважних причин. Є ще кілька підрозділів, які до сих пір не отримують запчастин і таких простих речей, як батареї для ліхтарів, навіть після чотирьох років війни. Це злочин. Логістична система працює, але не має стійкості та запасу міцності для забезпечення підтримки рухомих військ. Вона буде повністю перевантажена, якщо виникне потреба підтримки двох або більше фронтів.

Прикладом може служити забезпечення продовольством, яке постачається на лінію фронту на контрактній основі. Тоді ця система не зможе витримати таку операцію як Іловайськ або Дебальцеве, якщо вона триватиме два-три тижні. Війська будуть голодувати. Штаби секторів слабкі по кожному з аспектів. Будучи статичними, вони розвинули менталітет «чекати, спостерігати і нічого не робити» або «спостерігати, доповідати, без наказу вогонь не відкривати» .

Така ідеологія взагалі не пристосована до будь-якої майбутньої війни.

Штаби повинні бути активними і готовими контролювати оперативну битву у будь-який момент. Штаб АТО такий саме недолугий і, таким чином, ще більш небезпечний для країни. Сподіваюся, що новий командувач перетрусить це все.

Що робити?

По-перше, необхідно дати наказ військам проявляти більшу активність, тому що пасивність знищує бойовий дух. Необхідно створити новий пакет стратегічних наказів, який спонукатиме підрозділи до цілодобового домінування над простором перед ними. Заохочуйте їх знищувати будь-яке заборонене Мінськом озброєння, яке знаходиться в зонах безпеки, і знищувати будь-які російські підрозділи, які нападуть на них у межах зони їх відповідальності. Домінуйте вночі. Реорганізуйте системи управління, зв’язку та артилерію, щоб стати супершвидкими, миттєво реагуючи, коли ворог атакує. Самооборона — найвище юридичне право, доступне будь-якій країні. Тому активна оборона є юридичним правом кожного солдата. Дайте загальні накази про те, що після кожного російського нападу має бути сильна контратака у місці нападу чи в іншому місці на фронті. Ворог скрізь один і той самий, тому захист не може бути обмежений географічно. Захоплюйте нові території і створюйте нові передові позиції.Переконайтеся, що військові інженери готові до таких дій. Просувайтесь невеликими кроками і давайте відсіч будь-яким проявам російської агресії. Наразі від поточної ситуації вигоду отримує лише Росія.

Надайте наказ на підготовку ВМС України до потоплення всього Чорноморського флоту в Севастополі, знищення російських танкерів в українських водах та знищення Керченського мосту будь-якими комбінованими засобами. До виконання може ніколи не дійти, але підготовка та навчання необхідні для підтримання бойового духу.Підготуйте морську піхоту, щоб захистити від вторгнення з моря міста Одесу та Маріуполь. Їм потрібні чіткі військові задачі з підготовки, щоб підтримати їх бойовий дух до того часу, поки буде вирішене питання з їх розквартируванням.

ВПС повинні регулярно тренуватися разом із сухопутними бригадами. Кожна бригада повинна мати засоби зв’язку з літаками ВПС та персонал для співпраці з ВПС.

Переконайтесь, що всі бригади готують плани оборони у разі відступу та ведення бою в інших районах бойових дій. Бригади повинні навчитися робити це як єдиний підрозділ, не потребуючи детальних наказів з Генерального штабу. Повинні бути розроблені нові райони бойових дій та плани, а бригади мають регулярно тренуватися за ними, включаючи командирів військових з»єднань, підрозділів та штабів. Всі командири повинні знати, що робити у надзвичайних ситуаціях під час наступу, відступу або повної передислокації за надзвичайних обставин. Повинні бути підготовлені логістичні плани, щоб підтримувати динамічний бій, а не просто стабільний стан траншейної війни.

Генштаб є небезпечно слабким і має обмежене військове мислення, розуміння та уяву. Вони абсолютно застрягли в радянському минулому, зокрема у питаннях того, як командувати та організовувати оперативні структури та проводити навчання (я бачив це на кожному засіданні Офісу Реформ); не розуміють сучасні технології і те, що можуть зробити для війська. Навіть цивільні волонтери більше розуміють сучасне поле бою, ніж вони. У ГШ майже немає справжніх військових експертів.

Структурні зміни

Мобільне поле бою потребує мобільних штабів. Сектори та штаби АТО статичні і, отже, є високо пріорітетними цілями для російського удару. Штаби повинні перетворитися із статичних на мобільні штаби на колесах. Вони повинні змінювати позиції кожного тижня. Начальниками штабів повинні бути лише ті офіцери, які успішно командували бригадою. Їх слід залишити в якості командирів підрозділів до перемоги або поки вони не будуть підвищені по службі. Персонал військових штабів повинен бути замінений на молодих офіцерів (капітанів і майорів) та командирів з батальйонного рівня з досвідом бойових дій. Реорганізуйте штаби як дивізії.

Штаб АТО також повинен стати повністю мобільним і повинен переміщуватись кожні 2-3 тижні на нове місце. Командиром АТО повинен завжди бути той, хто успішно командував бригадою та штабом. Його слід залишити командувати до тих пір, поки він не досягне успіху або не виявиться непридатним. Командири будь-якого рівня не повинні призначатися, якщо вони не командували військами в бою. Персонал штабу АТО повинен бути змінений на молодих активних офіцерів (майорів та підполковників) з бойовим досвідом та найкращих офіцерів, які зараз перебувають у штаті тилових штабів або навіть тих, хто звільнився раніше. Зробіть штаб АТО дійсно об’єднаним штабом Сухопутних військ, Військово-повітряних сил, флоту, СБУ та Національної Гвардії. Штаб АТО слід назвати штабом Корпусу.

Поточна практика комплектування штабу АТО з тилових штабів є недосконалою, оскільки створює дві армії: бойову армію східного фронту та штабну армію Муженка. Вони не мають однакових етичних або ціннісних засад. Я чую це від військових кожен день. Це небезпечно для країни, оскільки цю ситуацію експлуатує Путін, тому її потрібно терміново змінювати.

Поточна система бойової логістики не була належним чином реформована. Існуюча система територіальної оборони у такому стані, що велика частина бригадної підтримки вже знята та ще не була замінена на щось інше. Особливо це стосується таких речей, як продовольча система, паливо, боєприпаси та медичне обслуговування на передовій. Поточна система не може підтримувати мобільну битву у будь-якому вигляді. Неможливо належним чином матеріально підтримувати бій зі штабу, який знаходиться за 400 км від місця ведення бойових дій. Це так не працює. Оперативне, матеріально-технічне забезпечення та планування повинні бути близькими до поля бою та підпорядковані командиру, який відповідає за ведення бойових дій. Це загальний військовий принцип. Повинна бути відповідна посада заступника командувача АТО з логістики, з належним логістичним штабом і персоналом, створеним у Дніпрі для підтримки зони бойових дій.

Командир, що відповідає за матеріально-технічне забезпечення повинен мати контроль за усіма боєприпасами, логістичним транспортом та запасними частинами, медичними, ремонтними підрозділами та підрозділами військової поліції Корпусу та усіх запасів в зоні бойових дій або поблизу неї. Він повинен мати чіткі розпорядження та повноваження постачати і підтримувати військові сили та мати право вимагати негайної закупівлі та постачання критичних запасів, не звертаючись по дозвіл до ГШ та МОУ. Кожен сектор повинен мати належну логістичну організацію для підтримки бригад. Слід звернутись до США із проханням створити курси з військової логістики для українських офіцера та забезпечити, щоб усі батальйони та бригади мали когось, хто їх пройшов.

Об’єднаний штаб в Міністерстві Оборони повинен бути якнайшвидше реорганізований до належного формату бойового штабу з найкращим Стратегічним командуючим. Президент повинен надати йому повну свободу дій на ведення війни. Ця людина повинна підпорядковуватись не Генеральному штабу, а лише керівництву держави. Він повинен вести війну постійно, а не коли має час як зараз НГШ. НГШ, у свою чергу, повинен консультувати та забезпечувати загальний нагляд, а не воювати. Об’єднаний штаб повинен стати центром планування та ведення бойових дій 24/7, і ця роль повинна бути повністю забрана у ГШ. Об’єднаний штаб повинен бути укомплектований зрілими офіцерами та людьми, які воювали в зоні АТО, а також тими, що отримав поранення або вийшли на пенсію, і які мають великий досвід ведення війни. Цей штаб має бути належним чином об’єднаний з офіцерами ВПС, ССО, Національною Гвардією, СБУ та офіцерами ВМС, а не тільки Сухопутними військами. Він повинен бути координаційним центром усіх розвідувальних даних, що надходять до та з району бойових дій.

Залучення Генштабу до операцій на Донбасі не залишає йому часу для виконання його належної ролі формування військ та розвитку їх можливостей. Інакше кажучи, вони нехтують завтрашнім днем для отримання короткострокової вигоди сьогодні. Генеральний Штаб повинен зосередитись на плануванні майбутнього розвитку війська та довгострокової стратегії на майбутнє. Їх слід змусити правильно використовувати бюджет та оптимізувати витрати, особливо на непотрібний персонал. Вони повинні мати суворі бюджетні обмеження, і їхні плани мають розглядатися щороку Президентом і обговорюватися в Парламенті. Інакше кажучи, їхнє завдання повинно бути у вдосконаленні військової системи для наступної битви, а не втручання в нинішню.

Необхідно створити та навчити мобільний резерв командувача корпусу щонайменше у розмірі бригади та розмістити його у Дніпрі.

Слід розглянути можливість створення аеромобільного піхотного батальйону швидкого реагування з протитанковим резервом на основі наявних гелікоптерів як національного стратегічного резерву. Це потрібно для того, щоб у разі раптової атаки або несподіваного прориву виграти час.

Добробати повинні бути відповідно обладнані та навчені як національні військові підрозділи, а не на основі самозабезпечення, як це є сьогодні. Цей метод індивідуального самозабезпечення був дискредитований багато років тому на підставі військового досвіду багатьох країн світу. Індивідуальні резерви рідко можуть вписуватися у діючі бойові підрозділи, якщо вони не служили в цьому підрозділі протягом останніх 1-2 місяців. Додані до нових підрозділів, вони потребують 3-4 місяці тренування, щоб бути повною мірою боєздатними. Резервісти, які у великій кількості приєднуються до підрозділу, послаблюють його, а не посилюють, оскільки їм потрібен додатковий час тренування, щоб засвоїти особливості методів управління та традиції підрозділу. Грузинська армія намагалась це зробити і програла. Бо, як говорять англійці, те, чого ти не навчаєшся у часи миру, не спрацює в часи війни.

Підрозділи в районі бойових дій повинні бути реорганізовані таким чином, щоб всі бригади були пов»язані із різними військовими підрозділами: власним штабом, запасним штабом, підрозділом зв’язку (включно зв’язок з ВПС), 3 — 4 бойовими батальйони з 350-550 людей, інженерною службою, артилерією (включно БПЛА), ППО, власною логістичною підтримкою та військовою поліцією. Переконайтеся, що бригади є повністю укомплектованими на передовій та залишаються такими, а потім тільки здійснюйте ротацію цілої бригади в зону бойових дій та з неї.

Необхідно розмістити національний резерв у розмірі двох бригад біля Києва.

Усі частини в Збройних Силах України, які сьогодні не використовуються на передовій, повинні бути перетворені на бойові підрозділи або підрозділи бойової підтримки. Всі підрозділи, які не є життєво важливими, мають бути переформатовані переважно за рахунок резервів та строковиків, а контрактники перепідготовлені для служби в бойових підрозділах.

Всі батальйонні та бригадні підрозділи повинні мати підготовлений штат розвідки та відповідну командну організацію J2 (служба розвідки), від штабів підрозділів до Міністерства оброни включно. Проходження розвідувальних даних має бути двостороннім процесом, а не одностороннім, як це є зараз.

Системні зміни

Система підтримки Збройних Сил України, яка забезпечує персонал та навчання, не змінилася настільки, наскільки це необхідно. Питання «Чому це так» є політичним питанням і темою іншого документу. Але поки мислення в штабах залишається радянським, необхідні фундаментальні зміни ніколи не розпочнуться.

Основна необхідна зміна системи — це зміна лідерства. Радянський менталітет вимагає контролю та покарання винних. Це потрібно замінити делегуванням, мотивацією та винагородою. Система, що базується на застосуванні влади, є застарілим похміллям радянської епохи і не підходить для нової сучасної України. Це вбиває Збройні Сили України. Офіцери, які покладаються на застосування влади і контроль, повинні бути відсторонені, тому що вони ніколи не матимуть інтелектуальної спритності або мудрості, щоб навчати війська та воювати у динамічній війні. У військових навчальних закладах досі викладаються радянські бойові практики.

Після трирічної американської та британської підтримки розвитку боєздатності України, досі залишається серйозна проблема стандартизації процедур, тренувань і тактики персоналу. Це особливо важливо для будь-яких майбутніх мобільних боїв, тому що всі батальйонні та командири менших підрозділів повинні мати спільну теоретичну і практичну базу для успішних операцій. Цієї системи ще немає, і, мабуть, було небагато спроб її створити. Іноземних радників просто не просили допомогти створити її.

Наразі в армії існує великий некомплект офіцерів. Молоді люди без досвіду і з сумнівною освітою беруть на себе командування ротами, а іноді навіть вище (заступник командира батальйону, командир батальйону тощо). Система набору, просування та навчання не змінилася, щоб задовольнити реальну потребу у лідерах. У той же час якісні офіцери звільняються, оскільки їх не заохочують залишитись служити в Збройних Силах. Один радник навіть згадав приклад, коли офіцер став командиром батальйону на другий рік після закінчення навчання, без бойового досвіду. Це злочин, і хтось за це повинен сісти у в’язницю. Всі курси професійних військових офіцерів повинні бути скорочені до 8 місяців бойової підготовки на місцях, щоб як можна швидше набрати молодих офіцерів в бойові підрозділи, використовуючи модель JROTC / ROTC (підготовчий корпус офіцерів молодшого резерву). Слід закрити академії, а кошти перенаправити. Навчальні команди США та Великобританії повинні бути використані для підготовки всіх молодих офіцерів та командирів рот. Деякі найкращі офіцери повинні бути повернуті з фронту на короткі періоди, щоб очолити тренувальних груп, а також для проведення лекцій для курсантів.

Мобілізація має бути переосмислена. Вона має стати набагато більш узгодженим процесом. Поточна радянська система не працює. Набір повинен проводитись до окремих бригад та батальйонів, а не лише для Збройних Сил в цілому. Керівництво бригад повинно залишатися незмінним, але кожна ротація має супроводжуватись появою нових молодих солдат та молодших офіцерів. Бригади повинні здійснювати ротацію всередині Корпусу та національного резерву, щоб вони могли тренуватися для мобільних операцій та відповідно до сучасних стандартів. Бригади повинні зберігатися як цілісні бойові одиниці.

З точки зору підготовки та бойових стандартів не повинно бути різниці між військовими підрозділами Збройних Сил, добровольців, поліції та Національної Гвардії. Потрібна гнучкість у використанні персоналу. Поки Україна не виграла війну, усі повинні просто мати один стандарт. Командири з різних сил оборони час від часу повинні бути відкомандировані до інших підрозділів для набуття більшого досвіду. Більшу частину Національної Гвардії слід віднести до бойових підрозділів. (Більшість їх військових не роблячи нічого корисного, втрачаючи бойовий дух).

Слід обрати кращих командирів, щоб очолити підрозділи, незалежно від того, хто вони. Приберіть командирів бригад та батальйонів, які позбавлені бойового духу або були помічені у неетичній або злочинній поведінці.

Проведіть аудит сил і зніміть або різко зменшіте штаби, підрозділи та військовослужбовців, які не беруть участі у бою. Незадіяний персонал з’їдає кошти. Використайте гроші для інший більш потрібних речей, адже Вам потрібна кожна копійка. Будьте безжалісними у скороченні витрат.

Переконайтеся, що увесь обсяг справ контролюється безпосередньо командуючими, а не штабами. Змініть номенклатуру відповідно до західних стандартів. Називайте когось не «начальником ВМС», а «Командуючим флотом» і дайте йому/їй бюджет та повноваження діяти. Командири не повинні покладатися на вказівки Генерального штабу. Така сама логіка стосується і Командуючого Збройних Сил, який повинен мати повноваження та завдання вести армію у бій. Якщо він не в змозі це робити, заніміть його. Дайте їм бюджет та відповідальність за залучення, підготовку і підтримку військ на місцях. Генеральний штаб вбиває Збройні Сили та ваше національне майбутнє. Вони не змінилися та радикально не покращилися, як повинні були це зробити з початку війни, тому замініть їх на молодших офіцерів та більш активних молодих цивільних службовців. Вони мали шанс та не використали його. Будьте безжальними у цих речах — безпосередньо від цього залежить збереження вашого суверенітету.

Розділіть обов’язки начальника штабу Муженка на три окремі посади: Начальника сил оборони, начальник Генерального штабу та Начальника операцій (в об’єднаному штабі). Жодна людина не може одночасно виконувати всі три завдання належним чином. І Муженко не має бути змушений це робити. Це надто забагато для однієї людини і стратегічно небезпечно для країни.

Висновки

Глен Грант вважає, что це прості зміни, але вони потрібують термінових політичних рішень правительства, оскільки їх імплементація займе достатньо багато часу. Час витрачається даремно, а це — найважливіший національний ресурс у війні. Причина відсутності змін у тому, що Генеральний Штаб контролює все, але має обмежений військовий досвід та небагато навичок, як втілювати та проводити зміни. Дії, які повинні тривати від трьох до чотирьох днів, займають місяцями. Якщо взагалі відбуваються. Більше того, уряд України у своєму нестриманому бажанні отримати додаткові політичні бонуси за рахунок маленьких перемог у реформуванні сфери міноборони наразі відволікає увагу громадськості від необхідності проведення величезних і життєво необхідних для армії і держави кроків.

http://hvylya.net/analytics/politics/gl ... 3nC8jxd4oE

_________________
Объяснять сегодня ватнику, что он неправ - это как в 38-ом объяснять немцу, что Гитлер мудак и всё закончится катастрофой.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 15 дек 2018, 00:08 
Не в сети
Постоялец

Зарегистрирован: 16 дек 2011, 14:33
Сообщений: 863
Авто: Opel Astra
Город: город Герой
Renegade писал(а):

Ця стаття була написана британським полковником у відставці, військовим експертом УІМ Гленом Грантом, колишнім радником міністра оброни України. Він працює в Україні з 2010 року, а на постійній основі в якості радника — з 2014. Основні тези цього листа були написані два роки тому і нещодавно були передані вищому військовому керівництву України.

из чего следует, что эта статья написана именно ним?

_________________
НЕ БЫКУЙ - и все будет тип-топ! ;)


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 15 дек 2018, 13:34 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 22 ноя 2009, 12:34
Сообщений: 12881
Откуда: оттуда
Авто: Нива
Город: Николаев
newcomer777 писал(а):
Renegade писал(а):

Ця стаття була написана британським полковником у відставці, військовим експертом УІМ Гленом Грантом, колишнім радником міністра оброни України. Він працює в Україні з 2010 року, а на постійній основі в якості радника — з 2014. Основні тези цього листа були написані два роки тому і нещодавно були передані вищому військовому керівництву України.

из чего следует, что эта статья написана именно ним?

может,тут https://censor.net.ua/news/3049227/angl ... ah_obvinen

_________________
Объяснять сегодня ватнику, что он неправ - это как в 38-ом объяснять немцу, что Гитлер мудак и всё закончится катастрофой.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 16 дек 2018, 11:56 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 01 мар 2011, 15:06
Сообщений: 8414
Цитата:
Жириновский забредил вторжением в Киев

Скандальный депутат нелегитимной Государственной думы России Владимир Жириновский заявил, что стране-агрессору необходимо было бы применить крымский сценарий к Киеву и всей Украине в целом.

Одиозный лидер ЛДПР огорчился из-за того, что Россия не прибегла к таким мерам в 2014 году, и заявил, что это якобы открыло путь к приближению Третьей мировой войны. Маразматичными размышлениями Жириновский поделился в эфире пропагандистской программы "Вечер с Владимиром Соловьевым" на телеканале "Россия 1".



https://www.obozrevatel.com/tv/zhirinov ... 4ui5A0arA8

_________________
"Как жалок шут на троне короля! Как глуп народ, который то позволил!"
Р. Бьорнс


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 16 дек 2018, 14:55 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 20 фев 2011, 19:43
Сообщений: 13931
Откуда: LVOV
Авто: ..с утра были...
Город: LVOV
phpBB [video]

https://youtu.be/K2Uxu3yhW9g

_________________
Желание-это тысячи возможностей!
Не желание-это тысячи причин!
Изображение


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 16 дек 2018, 22:09 
Не в сети
Борец

Зарегистрирован: 08 апр 2012, 13:19
Сообщений: 1504
Авто: toyota
Город: Киев
Луганский красиво поймал ватника и сделал выразительный ролик)
phpBB [video]

https://www.youtube.com/watch?v=zRrY2DNBrkY

_________________
ВВП Украины 90 млрд$, ВВП России 1108 млрд$


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 17 дек 2018, 22:28 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 22 ноя 2009, 12:34
Сообщений: 12881
Откуда: оттуда
Авто: Нива
Город: Николаев
Наглядный пример, почему нельзя иметь дел с Россией

Лавров прямо заявил, что Россия не собирается признавать "ДНР" и "ЛНР", и что ОРДЛО – это Украина. Такую позицию он объясняет тем, что Россия хочет сохранить отношения с Украиной, и не потерять ее.

В этом заявлении Лаврова – вся суть российской политики и российского государства.

Аннексия Крыма, захват Славянска Гиркиным и последующая мясорубка в этом городе, обещание украинским военным зеленого коридора в Иловайске и расстрел их колонны, недавний захват моряков – все это по мнению Лаврова мелочи, которые украинцы должны понять и простить. А сепаратисты из ОРДЛО, которых обманули, использовали и кинули, должны ради интересов России еще немного помучаться, чтобы потом вернуться в состав Украины. Москве так будет удобнее.

В итоге получилось, что навредили в Украине абсолютно всем. Тех, кто был против сближения с Россией, радикализовали и отдалили еще больше. Тех, кто хотел в Россию – подставили, кинули и оттолкнули.

Причем, как всегда, больше всего пострадали те, кто связывал с Россией какие-то надежды. Их просто использовали в качестве расходного материала, заставили умирать ради эффектной картинки в телевизоре, а теперь прямым текстом говорят – они нам не нужны.

Наглядный пример, почему нельзя иметь дел с Россией. Люди для нее – пыль. Даже те, кого Москва называет "своими" и якобы защищает. Такие вообще обычно страдают больше всех – их при необходимости предают без малейших колебаний.

Надеюсь эта ситуация поможет понять сторонникам "республик", почему украинцы в 2013-2014 году так отчаянно боролись за евроинтеграцию и почему многие готовы были скорее умереть, чем позволить Януковичу лечь под Путина и Лаврова.

Денис КАЗАНСКИЙ

_________________
Объяснять сегодня ватнику, что он неправ - это как в 38-ом объяснять немцу, что Гитлер мудак и всё закончится катастрофой.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 17 дек 2018, 22:34 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 01 мар 2011, 15:06
Сообщений: 8414
Изображение

_________________
"Как жалок шут на троне короля! Как глуп народ, который то позволил!"
Р. Бьорнс


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 9126 ]  На страницу Пред.  1 ... 549, 550, 551, 552, 553, 554, 555 ... 609  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 35


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: