|
До Київського апеляційного адміністративного суду
01010, м. Київ, вул. Московська 8, корпус 30
Через: Окружний адміністративний суд м. Києва
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус1
Позивач: ****
***
Відповідач 1: Начальник Управління освіти Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації
Вахнюк Н.М.
04211, м.Київ, вул. Лароша Гавро, 11а
тел: 0(44) 418-63-31
Відповідач 2: Директор санаторної школи-інтернату №22
Цибенко М.В.
Санаторна школа-інтернат №22
04074, м.Київ, вул. Бережанська, 6
тел: 0(44) 430-67-62, 430-68-24
На постанову судді
Окружного адміністративного суду м. Києва
Добрянської Я.І.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Добрянська Я.І.) від 29.07.2014р. у справі № 826/2669/14 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Вважаю, що зазначена постанова Окружного адміністративного суду м. Києва не відповідає вимогам чинного законодавства України, отже підлягає скасуванню з наступних підстав.
Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Добрянська Я.І. допустила неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Як зазначається в Постанові, створення Відповідачем 1 та Відповідачем 2 спеціального класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення начебто на думку Позивача є дискримінаційним заходом та порушує права дітей Позивача на навчання, визначене Конституцією України та відповідними законами України.
Суддя Добрянська Я.І. не дослідила та не встановила, що позов вмотивований неправомірними діями посадових осіб Управління освіти Оболонської РДА та санаторної школи-інтернату №22 (Відповідачем 1 та Відповідачем 2) під час виконання ними службових обов’язків.
Згадані дискримінаційні заходи щодо дітей Позивача вигадані особисто суддею Добрянською Я.І.
Суддя Добрянська Я.І. зазначає, що створення двох класів для дітей зі складними вадами розвитку (порушеннями мовлення) було зумовлено саме організаційною необхідністю, з метою надання можливості учням зі складними вадами розвитку отримувати одну і ту саму навчальну програму, від одних і тих самих вчителів, тобто без жодних проявів дискримінації, проте в різних класах, зважаючи на різний ступінь підготовки школярів (різні вади розвитку), однак виключно з метою більш ефективного навчання усіх учнів із тяжкими порушеннями мовлення в комфортних для них умовах.
Суддя Добрянська Я.І. не дослідила, що в спеціальному класі для дітей з тяжкими порушеннями мовлення немає жодного учня із складними вадами розвитку. Відповідно до п.2.2 «Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах» складними вадами розвитку є вади слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, діти з раннім дитячим аутизмом, сліпоглухі.
Суддя Добрянська Я.І. не дослідила, що навчання дітей з тяжкими порушеннями мовлення у загальноосвітніх навчальних закладах регулюється «Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах». Відповідно до ч. 7 ст.18 Закону України «Про загальну середню освіту» забороняється перевіряти рівень знань під час зарахування дітей до загальноосвітнього навчального закладу.
Окрім того, згідно п.2.1 «Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах» зарахування дітей з особливими освітніми потребами до спеціальних класів здійснюється на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють, направлення відповідного органу управління освітою, висновку психолого-медико-педагогічної консультації. Тобто комплектування класу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення в санаторній школі-інтернаті №22 (далі – СШІ № 22) здійснюється Департаментом освіти і науки, молоді та спорту ВО КМДА.
Суддя Добрянська Я.І. повідомляє, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2014 р. було начебто задоволено клопотання Позивача та витребувано у Відповідача 1 та Відповідача 2 копії Акта перевірки санаторної школи-інтернату № 22 Державної інспекції навчальних закладів України за результатами перевірки, проведеної 4-7 лютого 2014 р.
Суддя Добрянська Я.І. не встановила, що Відповідач 1 та Відповідач 2 надали вибірково лише першу та двадцять п’яту сторінки зазначеного Акту з метою приховування виявлених Державною інспекцією навчальних закладів України порушень, вчиненихі Відповідачем 1 та Відповідачем 2 під час створення класу для дітей із складними вадами розвитку.
Суддя Добрянська Я.І. зазначає, що наказом № 5 від 17.01.2014 р. директором санаторної школи-інтернату № 22 за заявою батьків учнів було створено також 1-В клас для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, до якого зараховано десять інших учнів.
Суддя Добрянська Я.І. не встановила, що зазначені заяви не підлягають розгляду та вирішенню, оскільки вони були надані без зазначення місця проживання. Відповідно до ст.8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
За ствердженням судді Добрянської Я.І. Позивач начебто вважає, що всі діти з вадами розвитку санаторної школи-інтернату № 22 мають навчатися в одному класі.
Це ствердження вигадане суддею Добрянською Я.І. особисто, воно не є позовною вимогою та ґрунтується на припущенні Відповідача 2, що скасування оскаржуваних наказів приведе до об’єднання класів. Однак суддя Добрянська Я.І. не встановила, що в позовній заяві оскаржується незаконне створення класу для дітей із складними вадами розвитку, а не роз’єднання класів або будь-які інші переміщення в межах СШІ № 22.
Суддя Добрянська Я.І. стверджує що Позивач начебто оскаржує порушення права дітей Позивача на навчання в класі для дітей зі складними вадами розвитку
Суддя Добрянська Я.І. не встановила, що Позивач оскаржує незаконне створення класу для дітей зі складними вадами розвитку та незаконне зарахування дітей до новоствореного класу для дітей зі складними вадами розвитку.
Наявність у дітей Позивача складних вад розвитку вигадана Відповідачем 2 особисто.
Вказуючи на відсторонення дітей Позивача від навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, суддя Добрянська Я.І. посилається на начебто наявні у справі докази.
Проте, суддя Добрянська Я.І. не встановила, що дітей Позивача відсторонено не від навчання в загальноосвітньому навчальному закладі, а від навчання в спеціальному класі для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.
Відповідно до п.2.1 «Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах» зарахування дітей з особливими освітніми потребами до спеціальних класів здійснюється на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють, направлення відповідного органу управління освітою, висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
В матеріалах справи відсутня письмова заява Позивача або дружини Позивача про зарахування дітей Позивача до новоствореного спеціального класу для дітей із складними вадами розвитку. Також в матеріалах справи відсутні направлення Департаменту освіти і науки, молоді та спорту ВО КМДА та/або висновки Київської міської психолого-медико-педагогічної консультації щодо необхідності направлення дітей Позивача до новоствореного класу для дутей із складними вадами розвитку.
Суддя Добрянська Я.І. посилається на загальний нормативно-правовий акт, а саме – ч. 2 п. 12 Положення про загальноосвітній навчальний заклад – згідно якого заклад приймає рішення про створення класів з поглибленим вивченням предметів, класів (груп) з вечірньою (заочною, дистанційною) формою навчання, спеціальних та інклюзивних класів для навчання дітей з особливими освітніми потребами за погодженням з місцевими органами управління освітою.
Суддя Добрянська Я.І. проігнорувала вимоги спеціального нормативно-правового акту («Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах») яким визначено організаційно-методичні засади навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами, зокрема спеціального класу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення.
Відповідно до п.4 листа № 758-0-2-08-19 від 26.12.2008 Міністерства юстиції України щодо практики застосування норм права у випадку колізії при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним нормативно-правовим актом.
Згідно п.1.4. «Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах» рішення про створення спеціальних класів приймається засновниками (власниками) загальноосвітніх навчальних закладів за наявності відповідного контингенту учнів, навчально-матеріальної бази, кадрового забезпечення та погодження з відповідним органом управління освітою та органом державної санітарно-епідеміологічної служби.
Під час створення класу для дітей із складними вадами розвитку Відповідач 1 та Відповідач 2 не дотримались жодної з вимог «Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах»
Обґрунтовуючи створення спеціального класу для дітей із складними вадами розвитку суддя Добрянська Я.І. посилається на звернення Відповідача 2 до Відповідача 1 із клопотанням про надання можливості індивідуальної форми навчання для дітей Позивача, або, за можливості, відкриття класу початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, вказуючи на дітей Позивача.
Суддя Добрянська Я.І. не дослідила, що діагноз «затримка психічного розвитку» дітям Позивача встановив Відповідач 2, не маючи на те ні підстав, ні повноважень.
Проведення таємних медичних дослідів, на які посилається Відповідач 2, та намагання насильницького переведення дітей Позивача на індивідуальне навчання порушують право дітей Позивача на повагу до їх гідності. Згідно ст.28 Конституції України ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Окрім того, зазначені дії Відповідача 2 хоча і передували вчиненню неправомірних дій Відповідачем 1 та Відповідачем 2, але не можуть бути виправданням для вчинення неправомірних дій, оскільки згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час складання оскаржуваних наказів та незаконного створення класу для дітей Відповідач 1 та Відповідач 2 не дотримались положень, які регулюють їх діяльність.
Суддя Добрянська Я.І. посилається на свідків, які у судовому засіданні засвідчили, що діти Позивача негативною поведінкою начебто завдають шкоду фізичному та психічному здоров'ю дітей.
Суддя Добрянська Я.І. проігнорувала той факт, що свідки надали суду недостовірну інформацію, яка суперечить доказам, які були раніше надані Відповідачем 2.
Також свідки, на яких посилається Ссуддя Добрянська Я.І. жодним чином не довели достовірність своїх доводів. Зокрема, свідки у судовому засіданні наполягали, що діти Позивача начебто наносили їх дітям тілесні ушкодження в тому числі предметами, яких діти Позивача не в змозі підняти. При цьому свідки з відповідними претензіями не звертались ні до правоохоронних органів, ні до лікувальних закладів, ні до адміністрації СШІ № 22.
Окрім того, ствердження свідків щодо поведінки дітей Позивача спростовуються спостереженнями, проведеними протягом листопада 2013 року працівниками Київської міської ПМПК (сторінки 66-88 справи, том 1), згідно яких діти Позивача жодного разу не конфліктували з іншими дітьми, в той час як інші діти між собою штовхались, бились та сперечались.
Суддя Добрянська Я.І. вважає, що виданий Відповідачем1 оскаржуваний наказ жодним чином не порушує прав учнів (дітей Позивача) на отримання останніми освіти, не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів та відповідає суспільним інтересам, справедливості, розумності, а також методичним рекомендаціям Київської міської психолого-медико-педагогічної комісії м. Києва.
Суддя Добрянська Я.І. не встановила, що дії Відповідача 1 та Відповідача 2 не стають більш законними чи правомірними, якщо вони не порушили одне з прав дітей Позивача.
Суддя Добрянська Я.І. не встановила, що створення класу для дітей із складними вадами розвитку передбачає залучення додаткових бюджетних коштів, зокрема підвищення заробітної плати викладачам через збільшення навантаження та
Так, згідно наказу № 32-к від 18.02.2014р. вихователя Тимощук І.В. переведено на посаду вчителя призначено додаткова оплата праці 20% від посадового окладу за класне керівництво у 1-Б класі (сторінка 59 справи).
Також згідно листа № Л-69 від 09.04.2014р. Оболонського МУ ГУ Держсаепідслужби у м.Києві на облаштування окремого кабінету № 104 для новоствореного спеціального класу для дітей із складними вадами розвитку заплановано110,0 тис.грн.
Зазначені листи наявні в матеріалах справи, що свідчить про неповне з’ясування суддею До брянською Я.І. обставин, що мають значення для справи
Суддя Добрянська Я.І. наголошує на тому, що Відповідач 1 звертався до позивача листом від 25.12.2013 р. № 3735, яким запрошував позивача прийняти участь у напрацюванні плану спільних дій між адміністрацією, педагогічним колективом СШІ № 22 та позивачем щодо створення оптимальних умов навчання, виховання та проведення корекційно-розвиткової роботи з дітьми Позивача (копія міститься в матеріалах справи), проте як позивач жодним чином не відреагував на вказані дії Відповідача1 та не з'явився на запрошення, про що було складено відповідний Акт, копія якого також міститься в матеріалах справи.
Суддя Добрянська Я.І. не встановила, що Відповідач 1 (службова особа) в листі № 3735 від 25.12.2013 р. звертається до Позивача (фізична особа) на підставі Закону України «Про звернення громадян», метою зустрічі зазначалось примус Позивача піддати дітей Позивача незаконним медичним дослідам.
Відповідно до ст.60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. Окрім того жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язкового прибуття до посадової особи за запрошенням.
Суддя Добрянська Я.І. з посиланням на пункт 1.4 Статуту СШІ № 22 виправдовує створення спеціального класу для дітей із складними вадами розвитку «засновником санаторної школи-інтернату є Оболонська у м. Києві районна державна адміністрація, яка діє через Управління освіти, що здійснює керування діяльністю навчального закладу», тому накази управління освіти Оболонської районної державної адміністрації є обов'язковими для виконання адміністрацією санаторної школи-інтернату № 22.
Суддя Добрянська Я.І. проігнорувала той факт, що вичерпний перелік функцій, делегованих Управлінню освіти Оболонською у м. Києві районною державною адміністрацією, визначений Положенням про управління освіти Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (сторінки 51-56 справи, том 2). Згідно зазначеного Положення Управління освіти вносить пропозиції про відкриття профільних класів. Відкриття профільного класу не входить до повноважень Управління освіти, тому Відповідач 1 самовільно привласнив функції засновника СШІ № 22, яким є Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, а не Управління освіти.
Оскільки наказ про створення спеціального класу виходить за межі компетенції Відповідача 1, а перевищення службових повноважень відноситься до посадових злочинів, Відповідач 2 не мав обов’язку виконувати такий наказ. Відповідно до ст.60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
Окрім того, суддя Добрянська Я.І. вказує, що наказом № 53 від 02.09.2013 р. по СШІ № 22 дітей Позивача було зараховано до 1-Б класу, у якому вони навчалися до кінця 2013-2014 навчального року, та продовжують навчатися у тому ж самому 1-Б класі на підставі наказу № 5 від 17.01.2014 р. по санаторній школі-інтернату № 22 «про відкриття 1-Б класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення, та 1-В класу для дітей із тяжкими порушеннями мовлення» на тих самих умовах, за тією самою навчальною програмою та тими самими викладачами (вчителями), що і інші діти зі складними вадами розвитку (порушеннями мовлення) у санаторній школі-інтернаті № 22.
Тобто суддя Добрянська Я.І. не встановила, на підставі якого ж наказу діти Позивача навчаються в 1-Б класі – згідно наказу № 53 від 02.09.2013 р. про зарахування до класу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення чи згідно оскаржуваного наказу № 5 від 17.01.2014р. про зарахування до класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення.
Окрім того, суддя Добрянська Я.І. безпідставно вигадала всім учням 1-Б та 1-В класу діагноз складні вади розвитку (порушеннями мовлення).
Суддя Добрянська Я.І. стверджує, що відповідачі (1 та 2), при прийнятті оскаржуваних наказів жодним чином не порушили права дітей позивача на отримання останніми освіти на тих самих умовах, за тією самою навчальною програмою та тими самими викладачами (вчителями), що і інші діти зі складними вадами розвитку (порушеннями мовлення) у СШІ № 22
Суддя Добрянська Я.І. не дослідила, що діагноз складні вади розвитку вигаданий Відповідачем 2 виключно у відношенні двох дітей Позивача. До жодного з інших учнів зазначений діагноз не застосовувався, тобто висловлювання «інші діти зі складними вадами розвитку (порушеннями мовлення)» вигадане суддею До брянською Я.І.
Також слід зазначити, що суддя Добрянська Я.І. безпідставно перевела розгляд справи у письмове провадження.
Окрім того, суддя Добрянська Я.І. безпідставно відмовила дружині Позивача бути залученою до розгляду справи у якості третьої особи.
Таким чином, суддя Добрянська Я.І. не з’ясувала обставин справи, що мають значення для справи, винесла постанову на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, винесла постанову на підставі обставин, які не мають значення для справи, а також допустила неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 9, 185, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПРОШУ:
1. Повідомити мене про дату, час і місце розгляду справи для розгляду у моїй присутності;
2. Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/2669/14 від 29.07.2014р. і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ***;
3. Визнати протиправними дії начальника Управління освіти районної в м.Києві державної адміністрації Вахнюк Н.М. щодо винесення наказу № 8 від 09.01.2014р. «Про відкриття спеціального класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення»;
4. Визнати протиправними дії директора санаторної школи-інтернату № 22 Цибенка М.В. щодо винесення наказу № 5 від 17.01.2014р. про відкриття 1-Б класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення, та 1-В класу для дітей із тяжкими порушеннями мовлення;
5. Визнати протиправними дії директора санаторної школи-інтернату № 22 Цибенка М.В. щодо безпідставного зарахування *** та *** до 1-Б класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення;
6. Скасувати наказ № 8 від 09.01.2014р. Управління освіти районної в м.Києві державної адміністрації «Про відкриття спеціального класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення»;
7. Скасувати наказ № 5 від 17.01.2014р. санаторної школи-інтернату № 22 про відкриття 1-Б класу для дітей зі складними вадами розвитку, які мають тяжкі порушення мовлення, та 1-В класу для дітей із тяжкими порушеннями мовлення;
8. Зобов’язати директора санаторної школи-інтернату № 22 Цибенка М.В. відновити навчання учнів *** та *** в 1-Б класі для дітей із тяжкими порушеннями мовлення згідно наказу № 53 від 02.09.2013р санаторної школи-інтернату №22.
Додатки:
1. Копія апеляційної скарги – на шести аркушах (2 примірника);
2. Копія постанови № 826/2669/14 від 29.07.2014р. Окружного адміністративного суду м. Києва – на десяти аркушах( 3 примірника).
„02” серпня 2014р. ***
|
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
