Текущее время: 18 апр 2024, 13:13

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 249 ]  На страницу Пред.  1 ... 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 ... 17  След.
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 07 авг 2012, 09:47 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3900
Авто: .
Город: Киев
СТ.122 Ч.1

П О С Т А Н О В А

30 липня 2012 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді Потабенко Л.В.,

при секретарі судового засідання -Качуріній К.В.

за участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу ДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора взводу ДПС з ОСП №3 ВДПС ДАІ Приходька Володимира Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обrрунтовуючи який зазначив, що 20 червня 2012 року близько 07 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Ягуар» д.н.з. НОМЕР_1, в с. Кіпті, Чернігівської області, він був зупинений працівником ДАІ, який повідомив його про перевищення встановленої швидкості на 28 км/год., про що склав адміністративний протокол та виніс постанову щодо позивача серії СВ1 № 063307, про накладення адмiнiстративного стягнення у видi штрафу в розмiрi 300 грн., за порушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. Дана постанова на думку позивача є неправомiрною, а тому позивач просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час, місце розгляду справи, що підтверджується відповідними телеграмами при справі, в судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, свідка, встановив, що позивач 20 червня 2012 року близько 07 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Ягуар» д.н.з. НОМЕР_1, в с. Кіпті, Чернігівської області перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год. Про що було складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідна постанова. На пiдставi цiєї постанови на позивача накладено адмiнiстративне стягнення у видi штрафу в розмiрi 300 грн., що пiдтверджується матерiалами даної справи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, показав, що позивач 20.06.2012 року близько 07 год. 00 хв., керував автомобілем «Ягуар»д.н.з. НОМЕР_1, в с. Кіпті, Чернігівської області та рухався зі швидкістю близько 70-75 км/год., а тому перевищення швидкості руху він не здійснював.

Встановивши обставини справи суд вважає, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо порушення чи не порушення позивачем Правил дорожнього руху України під час керування позивачем транспортним засобом та належного оформлення відповідачем даного порушення.

Суд визначивши спірні правовідносини вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 293 КУпАП встановлено, що «орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення».

Згідно статті 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків та інше, але при винесенні відповідачем постанови відносно позивача дані вимоги відсутні, що підтверджується матеріалами справи, та встановлено статтею 256 КУпАП.

Матеріалами же про адміністративне правопорушення в якості доказів визначені протокол про адміністративне правопорушення, що не відповідає вимогам ст.251 КУпАП.

Відповідач складаючи постанову відносно позивача вчинив низку порушень, а саме в порушення вимог ст. 280 КупАП - не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відсутні відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.

Виходячи із норм викладених в ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона, при розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості; презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суб'єкт владних повноважень -відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані -на користь відповідача чи навіть позивача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що постанова відповідача винесена неправомірно, а тому суд вважає за необхідне скасувати дану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та закрити провадження у адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 11, 71, 72, 94, 158, 163, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії СВ1 № 063307 від 21 червня 2012 року про вчинення ОСОБА_2 20 червня 2012 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП складену інспектором взводу ДПС з ОСП №3 ВДПС ДАІ Приходьком Володимиром Івановичем, скасувати.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25453748

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 18 авг 2012, 10:45 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3900
Авто: .
Город: Киев
Стягнення моральної і матеріальної шкоди за незаконну постанову
http://reyestr.court.gov.ua/Review/22482406

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 18 авг 2012, 12:02 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 29 авг 2011, 21:09
Сообщений: 833
Авто: Разные
Город: Киев
Классное решение, но чтото Людмила Ивановна (Кизюн) погарячилась!
Как такое решение может быть в форме определения (ухвалы)?

_________________
Я Вас плохому не учу, я только подсказываю как можно делать нехорошо!
О95 два 848О6 ноль (с 9:оо до 22:оо, в другое время звонить только в самых крайних случаях


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 28 авг 2012, 14:29 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
стаття 172-2 КУАП или ст.368 УК ???!!!
РУЛИТ ЗАКОН О бЮДЖЕТЕ


Справа №1522/1341/2012

Провадження №4/1522/488/12


П О С Т А Н О В А

13.02.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченко О.А.,

секретарі Гостєвої О.О.,

за участю прокурора Алєксєєва В.В.,

за участю слідчого, що порушив кримінальну справу, Лодочнікова Д.О.,

за участю особи, що подала скаргу, ОСОБА_5,

за участю захисника особи, що подала скаргу, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи,

В С Т А Н О В И В:

Постановою слідчого з особливо важливих справ відділу з розслідування злочинів щодо корупційних діянь прокуратури Одеської області Лодочнікова Д.О., від 16.01.2012 року порушено кримінальну справу стосовно колишнього голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, у будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої влади, поєднане з вимаганням хабара, та за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та інше підроблення офіційного документу.

До суду звернувся захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 із проханням скасувати постанову слідчого з ОВС прокуратури Одеської області Лодочнікова Д.О. від 16.01.2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 за ознаками складу злочинів, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, мотивуючи скаргу тим, що у постанові про порушення кримінальної справи відсутні підстави до її порушення.

Особа, яка подала скаргу, та її захисник, посилаючись на наведені у скарзі обставини, у судовому засіданні просили скаргу задовольнити.

Прокурор вказав на наявність законних приводів і підстав до порушення кримінальної справи та просив суд відмовити скаржнику у задоволенні представленої скарги.

Заслухавши думки усіх учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого з ОВС прокуратури Одеської області Лодочнікова Д.О. від 16.01.2012 року було порушено кримінальну справу у відношенні колишнього голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, у будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої влади, поєднане з вимаганням хабара, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, та за фактом видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та інше підроблення офіційного документу, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України.

Відповідно до п. 15 ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу має бути порушено щодо цієї особи.

Відповідно до ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за наявності приводів і підстав для її порушення.

У постанові зазначено, що приводом порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_7, а підставами стали достатні дані, які містяться у матеріалах перевірки вказаної заяви. Зокрема легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів з приводу злочинної діяльності ОСОБА_5, які вказують на наявність в діях ОСОБА_5 ознак складу злочину, передбаченого ст. ст. 368 ч. 3, 366 ч. 1 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Іллічівського міського голови Хмельнюка В.Я. З 07.12.2010 року ОСОБА_5, який має 9 ранг 5 категорії посадової особи місцевого самоврядування, переведений з посади начальника відділу дозвільних та погоджувальних процедур виконкому Іллічівської міської ради на посаду голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області. Виходячи з положень пункту 1 примітки до ст. 364 КК України та пункту 2 примітки до ст. 368 КК України, з моменту призначення на вищевказану посаду, ОСОБА_5 постійно здійснює функції представника влади та є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Інспектор Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_8, за результатами розгляду заяви ОСОБА_10, 04.10.2011 року склала та підписала довідку витяг з домової книги будинку АДРЕСА_1 про склад сім'ї та реєстрацію ОСОБА_10 та передала вказану довідку для затвердження голові Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5

Так, для отримання вказаної довідки ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7, що видасть її за умови передачі йому ОСОБА_7 хабара в розмірі 200,00 доларів США.

Після отримання від ОСОБА_7 зазначеного хабара, ОСОБА_5, знаходячись в своєму робочому кабінеті, розташованому на другому поверсі адміністративної будівлі Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області як начальник Олександрівської селищної адміністрації затвердив, а саме, підписав довідку-витяг з домової книги за №2105 від 04.10.2011 року про склад сім'ї та реєстрацію ОСОБА_10, яку заздалегідь підготувала та підписала інспектор Олександрівської селищної адміністрації ОСОБА_8

Крім того, враховуючи, що головний спеціаліст Олександрівської селищної адміністрації ОСОБА_12 був відсутній на робочому місці, ОСОБА_5 особисто поставив підпис за ОСОБА_12

Далі, ОСОБА_5 вийшов на вулицю та передав ОСОБА_7 довідку-витяг з домової книги за №2105 від 04.10.2011 року про склад сім'ї та реєстрацію ОСОБА_10, у якій містились недостовірні відомості, зокрема, підроблений підпис ОСОБА_12

Таким чином в діях колишнього голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 наявні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, у будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої влади, поєднане з вимаганням хабара, та ознаки складу злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та інше підроблення офіційного документу.

Так, приводом для порушення кримінальної справи стала письмова заява ОСОБА_7 стосовно вимагання хабара головою Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 в розмірі 200,00 доларів США за прописку його цивільної дружини.

Відповідно до вимог ст. 95 КПК України заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими.

Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення кримінальної справи слід пересвідчитись в особі заявника. Попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.

Однак, як вбачається з наданих суду матеріалів справи, всупереч вимогам ст. 95 КПК України, ОСОБА_7 про відповідальність за неправдивий донос попереджений не був.

Крім того, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення” від 07.04.2011 року за №3207-VI затверджена нова редакція статей 364 та 368 КК України. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 368 КК України встановлена кримінальна відповідальність за одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Відповідно до частини 2 даної статті, передбачена кримінальна відповідальність за одержання хабара у значному розмірі. Частина 3 даної статті передбачає кримінальну відповідальність за одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара. Відповідно до частини 4 вказаної статті, передбачена кримінальна відповідальність за одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

Виходячи із змісту примітки 1 до статті 368 КК України, хабарем визнається незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет хабара має виключно матеріальний характер. При цьому, стаття передбачає лише оціночні, але не видові критерії розміру хабара. Так, хабарем у значному розмірі вважається такий, що у п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі такий, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі такий, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом із новою редакцією статті 368 КК України, Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення” від 07.04.2011 року за №3207-VI доповнено Розділом 13-А “Адміністративні корупційні правопорушення”, до якого входить стаття 172-2 “Порушення обмежень щодо використання службового становища”

Вказана норма закону встановлює адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно до частини 1/, та ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно до частини 2/, або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Стаття 4 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” від 11.06.2009 за № 1506-VI встановлює обмеження, спрямовані на запобігання та протидію корупції, а саме, частина 1 статті передбачає, що особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону /до складу яких входять і особи, що займають відповідальне становище/, забороняється використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Таке визначення передбачає заборону будь-яких дій/бездіяльності службовців, використовуючи їх службове становище з метою одержання неправомірної вигоди тощо.

Таким чином, стаття 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність, за своїм змістом більш м'яку, ніж кримінальна, за отримання службовою особою незаконної вигоди, по своїй суті хабара, з використанням наданих їй службових повноважень. Тобто, статті 368 КК України та 172-2 КУпАП за своїми диспозиціями передбачають відповідальність різного виду за аналогічні діяння. Різниця полягає в тому, що стаття 172-2 КУпАП охоплює більш широкий круг протиправних дій, а фактична відмінність приведених норм полягає у визначеному розмірі незаконної винагороди. При цьому, для кримінального злочину мінімальний розмір незаконної винагороди хабара, не визначено, а значний розмір визначається розміром, що у п'ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так, пункт 5 підрозділу 1 розділу IV “Податкового кодексу України” від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, а саме, згідно із підпунктом 169.1.1, у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи /у розрахунку на місяць/, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, який в 2011 році, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 23.12.2010 за № 2857-VI, складає 941 гривню.

Тобто, адміністративна відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-2 ч. 1 КУпАП, настає за умови, якщо розмір неправомірної винагороди не перевищує 4 705 гривень, та 94 100 гривень, передбачений частиною 2. Крім того, виходячи із змісту примітки 1 до статті 368 КК України, хабарем у значному розмірі вважається такий, що перевищує 4 705 гривень, у великому розмірі 188 200 гривень, в особливо великому розмірі 470 500 гривень.

Відповідно до ст. 7 Конвенції “про захист прав людини і основоположних свобод” від 04.11.1950 року, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. Також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, постанова слідчого з ОВС прокуратури Одеської області Лодочнікова Д.О. від 16.01.2012 року про порушення кримінальної справи в частині злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, порушена без наявності на то достатніх даних.

Так, диспозиція статті 366 КК України передбачає складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Зміст довідки №2105 від 04.10.2011 року, підробка якої інкримінується ОСОБА_5, свідчить про те, що ОСОБА_13 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток, разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 Дана довідка оформлена паспортистом ОСОБА_14 і її зміст відповідає дійсності. Крім паспортиста, довідку підписав ОСОБА_5 як голова сільської адміністрації.

В постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що підпис від імені головного спеціаліста ОСОБА_12 поставив ОСОБА_5

Однак, на момент порушення кримінальної справи у слідчого були відсутні дані про те, що даний підпис поставлено саме ОСОБА_5

Крім того, наявність чи відсутність у вказаній довідці підпису головного спеціаліста ОСОБА_12 не робить дану довідку підробленою, оскільки інформація, викладена в ній, є дійсною.

В постанові від 16.01.2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 зазначено, що підставою до порушення кримінальної справи є легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів з приводу злочинної діяльності ОСОБА_5 Однак, вказані легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів не змінюють положень закону щодо розміру хабара, починаючи з якого може бути порушена кримінальна справа, а також, не містять даних про те, що саме ОСОБА_5 поставив підпис від імені ОСОБА_12 в довідці №2105 від 04.10.2011 року, а тому кримінальна справа, зокрема порушена у відношенні ОСОБА_5 в частині вчинення саме ним злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, як того вимагає ст. 98 КПК України, є незаконною.

Крім того, суду не надані зазначені слідчим легалізовані матеріали оперативно-технічних заходів з приводу злочинної діяльності ОСОБА_5, які стали підставою порушення кримінальної справи.

Відровідно до вимог ст. 97 КПК України по заяві про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти рішення про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кримінальної справи або її направлення за належністю. А в разі необхідності її перевірки, потрібно в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних доказів таку перевірку здійснити.

На думку суду слідчий з ОВС прокуратури Одеської області Лодочніков Д.О. передчасно зробив висновки про наявність у колишнього голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 ознак вказаних злочинів, без належної перевірки наданої йому Законом можливості та строку заяви громадянина ОСОБА_15, яка стала приводом до порушення кримінальної справи.

Також, слідчий у Постанові вказав на достатні підстави до порушення кримінальної справи, посилаючись на матеріали проведеної перевірки, що в матеріалах справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, які складаються із протоколу огляду місця пригоди від 03.11.2011 року, пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_7, протоколу огляду легалізованих матеріалів оперативно-технічних заходів, в яких факт одержання службовою особою ОСОБА_5 хабара, поєднаного з його вимаганням, та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та інше підроблення офіційного документу доказово абсолютно нічим не підтверджується.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слідчий з ОВС прокуратури Одеської області Лодочніков Д.О. без вжиття необхідних заходів з метою ретельної перевірки достатніх даних, які б вказували на наявність чи відсутність ознак злочинів, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, в діях колишнього голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 у наданий йому законодавством строк, поспішно зробив висновки про їх наявність у діях колишнього голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 та порушив кримінальну справу стосовно колишнього голови Олександрівської селищної адміністрації Іллічівської міської ради Одеської області ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, у будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої влади, поєднане з вимаганням хабара, та за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та інше підроблення офіційного документу, із порушенням вимог ст. ст. 94, 97 та 98 КПК України.

З огляду на наведені обставини та керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого з ОВС прокуратури Одеської області Лодочнікова Д.О. від 16.01.2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 за ознаками складу злочинів, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, задовольнити.

Постанову слідчого з ОВС прокуратури Одеської області Лодочнікова Д.О. від 16.01.2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_5 за ознаками складу злочинів, передбачених ст. ст. 368 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, скасувати.

Постанова може бути оскаржена протягом семи днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Одеської області. Подача апеляції не зупиняє виконання даної постанови.

Набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

Копію постанови направити прокурору, органу, який порушив кримінальну справу, органу, в провадженні якого вона перебуває, особі, яка подала скаргу та її захиснику.

Подані до суду копії матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, зберігати в матеріалах провадження по скарзі до набрання постановою законної сили. У подальшому ці матеріали зберігаються в суді.




Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21368454


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 05 сен 2012, 20:32 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
....................Колегія зазначає, що у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»про заборону направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, заява ОСОБА_2 розглядалася силами прокуратури району та не надсилалася до УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

До матеріалів перевірки, також було долучено диск з фрагментами відеозапису. Однак, ведення аудіо або відеофіксації свідчень фігурантів справи не передбачено положеннями Закону України «Про звернення громадян».

учимся

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24674405
_______________________________________

учимся

гаи также начинает судиться

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24349344

________________________________________

заставляем "ремонтировать" дорожное покрітие

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25823808
________________________________________

учимся борьба с коррупцией никому не нужна ...

....З урахуванням викладеного, проведення перевірки за фактом можливого невиконання працівниками УДАІ ГУ МВС України у м. Києві відомчих нормативних актів МВС України, а також вчинення корупційних правопорушень, про що вказано у зверненні ОСОБА_1, віднесено до компетенції підрозділів МВС України.....

жах !

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25298199


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 06 сен 2012, 11:08 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
часто решения , становятся недоступными по ссылкам, выкладываю полностью

БУКЕТ (жалоба адвоката на гаи, штрафстоянка и деловая репутация + 1000 грн морального вреда=мент-физлицо)

пособие для навыка ( по "защите чести и достоинства"

Справа № 2-321/12


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


13 квітня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Поповій М.В., Михайліченко Є.Ю., Кардаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -


В С Т А Н О В И В:


Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, який згодом було неодноразово уточнено, посилаючись на ту обставину, що відповідачка поширила про позивача недостовірну негативну інформацію, яка принижує мою честь, гідність та ділову репутацію.

ОСОБА_2, як адвокат 03.12.2008 року звернулась до начальника УМВС України в Луганській області ОСОБА_3 з офіційною скаргою.

В даній скарзі ОСОБА_2 вимагала провести службове розслідування та порушити кримінальну справу відносно позивача, відсторонивши його від займаної посади.

Наведені у скарзі факти та відомості були перевірені керівництвом Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Луганський області, за результатами перевірки було встановлено, що зазначені відповідачкою відомості відносно ОСОБА_1 не відповідають дійсності та ганьблять, принижують честь, гідність та його ділову репутацію. Це підтверджено змістом відповіді, а саме - перевіркою було встановлено, що порушень у діяльності спеціальної стоянки тимчасового затримання транспортних засобів УДАІ ГУМВСУ не встановлено, інформація про надання працівниками УДАІ ГУМВСУ окремим суб'єктам підприємницької діяльності незаконних переваг у здійсненні діяльності, пов'язаної з евакуацією пошкоджених внаслідок ДТП транспортних засобів, не знайшла свого підтвердження. Зверненню надано оцінку про невідповідність Закону України «Про звернення громадян»щодо інформації про особу, інтереси якої ОСОБА_2 представляла як адвокат.

29.12.2008 року ОСОБА_2 як адвокат звернулась з скаргою до Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4, в якій знову вказала недостовірні відомості відносно ОСОБА_1, а саме -про порушення ОСОБА_1 вимог чинного антикорупційного законодавства України щодо надання незаконних переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності, пов'язаних з наданням населенню послуг по евакуації пошкоджених транспортних засобів, про наявність у ОСОБА_1 та членів його родини «елітного»житла та інших об'єктів нерухомості на території м. Луганська.

Скаргу було перевірено та висновком ГУМВС України в Луганській області доведено що зазначені в офіційному листі відповідачкою відомості відносно позивача не відповідають дійсності та ганьблять, принижують честь, гідність та його ділову репутацію.

ОСОБА_2, як адвокат, 29.04.2009 року звернулась з скаргою до Міністра внутрішніх прав України ОСОБА_4, в якій вимагала провести чергову повторну перевірку викладених нею відомостей відносно позивача ОСОБА_1 На вимогу відповідачки було проведено чергове службове розслідування посадовими особами ГУМВС України в Луганській області. За результатами проведеного службового розслідування було встановлено, що зазначені відповідачкою відомості не відповідають дійсності та ганьблять, принижують честь, гідність та мою ділову репутацію. Так, у відповіді вказано, що у січні-грудні 2008 року працівниками УДАІ ГУМВСУ було проведено декілька службових розслідувань за зверненнями громадянки ОСОБА_2 щодо порушень у діяльності спецмайданчику тимчасового затримання транспорту УДАІ ГУМВСУ.

Вивченням матеріалів службових розслідувань за результатами розгляду попередніх звернень ОСОБА_2 встановлено, що посадовими особами УДАІ ГУМВСУ перевірка викладених заявницею відомостей була проведена всебічно і об'єктивно.

На підставі п.2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»та п. 2.2 наказу МВС України від 10.10.2004 № 1177 «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України», визнано, що відомості, викладені у повторному зверненні громадянки ОСОБА_2, були по суті розглянуті та свого об'єктивного підтвердження не знайшли.

Позивач вважає, що шляхом звинувачення його в корупційних діях, тобто скоєних злочинах які не підтвердились жодною перевіркою, шляхом поширення відповідачкою ОСОБА_2 відомостей відносно позивача ОСОБА_1, які не відповідають дійсності та ганьблять, принижують честь, гідність та його ділову репутацію, позивачеві нанесено моральну шкоду, яка полягає в в тому, що позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 28.04. по 15.05.2009 г., знаходився у стані постійного стресу, що призвело до хвороби серця, а саме гіпертонічної хвороби II ступеню кризового перебігу, прогресуючою стенокардії та інших органів. В подальшому стан здоров'я позивача погіршився, що призвело до транзиторної ішемічної атаки та зробило позивача частково непрацездатним, йому було встановлено 3 групу інвалідності з втратою 60% професійної працездатності з діагнозом гіпертонічна хвороба 3-го ступню унаслідок лакунарних інфарктів головного мозку.

Позивачем також понесені витрати на придбання медикаментів в період лікування у сумі 3884,05 грн.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 200, 277, 280 ЦК України, ст. ст. 8, 9, 46 Закону України "Про інформацію" Крім того, частиною 2 статті 9 Закону України "Про інформацію" просив суд винести рішення, яким визнати відомості, які містяться в скаргах ОСОБА_2 до начальника УМВС України в Луганській області ОСОБА_3 від 03.12.2008р. та Міністру МВД України ОСОБА_4 від 29.12.2008р., та від 29.04.2009р., такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, стягнути з відповідачки в рахунок компенсації заподіяної матеріальної шкоди 3884,05 гривень, моральної шкоди в сумі 150000 гривень, зобов'язати відповідача направити в місячний термін з дати набрання чинності рішення суду спростування на ім'я начальника ГУМВС України в Луганській області та до Міністра внутрішніх справ України наступного змісту: "В моїх офіційних скаргах, як адвоката від 03.12.2008 до колишнього начальника УМВС України в Луганській області ОСОБА_3, яка зареєстрована канцелярією УМВС України в Луганській області за номером № А-1816. 03.12.2008р; до колишнього Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 від 29.12.2008Р, яка була зареєстрована МВС України 02.01.2009 за номером № А-28; до колишнього Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 від 29.04.2009, яка зареєстрована МВС України 30.04.2009 за номером № А-9629. відносно здійснення протиправних дій працівником УДАІ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_1 щодо діяльності спецмайданчику тимчасового затримання транспортних засобів УДАІ ГУМВС України в Луганській області були зазначені відомості, які не відповідають дійсності. Мною в цих скаргах безпідставно було звинувачено працівника міліції ОСОБА_1 в здійсненні злочинів, які не мали місця. Також, мною в вищезазначених скаргах до правоохоронних органів було необгрунтовано вказано про корупційні дії працівника міліції ОСОБА_1 разом з його родиною."

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові. В судовому засіданні 13.04.2012 року позивач участі не приймав, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати в його відсутність.

Представник позивача за довіреністю в судовому засіданні підтримала уточнений позов в повному обсязі. Надала пояснення, аналогічні викладеним в позові, крім того, послалася на рішення дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.08.2011 року, яким було встановлено факт порушень адвокатом ОСОБА_2 вимог Закону України «Про адвокатуру». Просила позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 13.04.2012 року представник позивача участі не приймала, надавши заяву про розгляд справи в її відсутність.

Відповідачка позов не визнала, надала письмові заперечення проти позову, які підтримала в поясненнях, наданих в судовому засіданні. Просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачки в судовому засіданні підтримав доводи, викладені відповідачкою в запереченнях, також просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 13.04.2012 року відповідачка та її представник не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися, заяв про розгляд справи в їх відсутність, клопотань про перенесення судового засідання до суду не надходило.

При таких обставинах, суд враховує, що справа перебуває в провадженні з травня 2010 року, сторони надали свої пояснення щодо позовних вимог і тому вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наданих доказів та пояснень сторін.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, матеріали перевірки за зверненнями ОСОБА_2, надані відділом внутрішньої безпеки УВБ ГУБОЗ МВС України в Луганській області, прокуратурою Луганської області, Управлінням державтоінспекції УМВС України в Луганській області, оцінивши представлені письмові докази в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 3).

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦК України, фізична особа має право на повагу до гідності та честі, які є особистими немайновими правами, якими особа володіє довічно.

Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ст. 277 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (ст. 62 Конституції).

Стаття 32 Конституції гарантує судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Стаття 277 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є адвокатом (т. 1 а.с. 217).

02.12.2008 року адвокат ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою на ім'я Начальника УМВС України в Луганській області ОСОБА_3, в якій просила провести службове розслідування та порушити кримінальну справу за ст. ст. 356, 364, 365 КК України у відношенні ОСОБА_1, відсторонити останнього від посади, покарати винних осіб (т. 1 а.с. 25). Приводом для звернення, згідно його змісту, стали події, що мали місце 01.12.2008 року, а саме -відмова в наданні дозволу на в'їзд до спец майданчику з боку його керівництва. У заяві також містилися звинувачення ОСОБА_1 у злочинах, передбачених ст. ст. 356, 364, 365 КК України, а саме -самоправство, зловживання владою та службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень.

31.12.2008 року затверджено висновок службового розслідування звернення адвоката ОСОБА_2 Згідно висновку, відомості, викладені в зверненні не знайшли підтвердження, звернення залишене без розгляду, оскільки не відповідає вимогам законодавства щодо порядку звернень адвокатів або інших уповноважених осіб до державних органів та установ (т. 1 а.с. 27-32).

31.12.2008 року на адресу ОСОБА_2 направлено відповідь № А517, згідно якого інформація про надання працівниками УДАІ ГУМВСУ окремим суб'єктам підприємницької діяльності незаконних переваг у здійсненні діяльності, пов'язаної з евакуацією пошкоджених внаслідок ДТП транспортних засобів не знайшла свого підтвердження, звернення розцінене як таке, що не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», а саме -не вказано, в інтересах якої особи ОСОБА_2 здійснювала свою професійну діяльність (т. 1 а.с. 26).

29.12.2008 року адвокат ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до Міністра Внутрішніх справ України ОСОБА_4 в якій просила вжити заходів реагування до ОСОБА_1 .відсторонити його від посади, покарати винних працівників ДАІ (т. 1 а.с. 33).

Згідно тексту звернення, адвокат ОСОБА_2, будучи незгодною з результатами перевірки її попереднього звернення, вказувала на обставини, викладені в ньому, додавши відомості про зведення ОСОБА_1 двоповерхового будинку, наявність в його власності чотирьох автомобілів, будівництво нежитлового приміщення на виїзді з м. Луганська в напрямку м. Краснодону, що заявницею пов'язувалося з керуванням ОСОБА_1 майданчиком тимчасового затримання автомобілів.

27.01.2009 року затверджено висновок службового розслідування за результатами перевірки повторного звернення ОСОБА_2 на дії працівника УДАІ УМВСУ ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 35-41).

Згідно даного висновку, доводи ОСОБА_2 визнано такими, що не знайшли підтвердження, прийняте рішення на підставі ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»не розглядати в подальшому аналогічні звернення ОСОБА_2

27.01.2009 року на адресу ОСОБА_2 направлено відповідь УДАІ ГУМВС України в Луганській області. Із змісту відповіді вбачається, що з боку ОСОБА_1 не виявлено фактів порушення законодавства України. Повідомлено про залишення в подальшому звернень без розгляду на підставі ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»(т. 1 а.с. 34).

29.04.2009 року адвокат ОСОБА_2 звернулася до Міністра Внутрішніх справ України ОСОБА_4 із заявою, в якій вказувала на порушення вимог законодавства України з боку начальника ДАІ в Луганській області ОСОБА_5 ОСОБА_2 також просила провести повторну перевірку майданчика тимчасового утримання автомобілів (т. 1 а.с. 42).

15.06.2009 року було затверджено висновок службового розслідування розгляду звернення ОСОБА_2, згідно якого визнано, що відомості, викладені у повторному зверненні раніше по суті були розглянуті та свого підтвердження не знайшли.

З матеріалів справи вбачається, що звернення ОСОБА_2 на дії посадових осіб УДАІ ГУМВС України в Луганській області розглядалося прокуратурою Луганської області, за результатами перевірки на ім'я начальника управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області було внесено подання (а.с. 113-114, 196-198).

Вказане подання було розглянуто Управлінням державтоінспекції ГУМВС України в Луганській області МВС України. В результаті розгляду за неналежне відношення до службових обов'язків та порушення порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів начальнику спеціального майданчику тимчасового затримання транспортних засобів (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_6 оголошено догану про що 26.09.2009 року повідомлено прокуратуру Луганської області (а.с. 199-200, 201-202), та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 203-204).

Крім того, у період з 02.02.2009 року по 04.02.2009 року на виконання доручення Міністра Внутрішніх справ України Департаментом ДАІ МВС України проведено перевірку фактів, викладених у зверненні адвоката ОСОБА_2

Про результати перевірки було складено довідку (т. 1 а.с. 190-192), згідно змісту якої було виявлено прорахунки в організації роботи спеціального майданчику.

13.02.2009 року на адресу ОСОБА_2 Департаментом ДАІ МВС України, Службою внутрішньої безпеки 13-м відділом внутрішньої безпеки (у Луганській області) МВС України направлені повідомлення про те, що викладені ОСОБА_2 відомості частково знайшли підтвердження. Також вказано, що підполковником міліції ОСОБА_1 поданий рапорт з проханням звільнити його з органів внутрішніх справ у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі (т. 1 а.с. 193-194, 195).

ОСОБА_1 у вересні 2010 року звертався до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті міністрів України зі скаргою на неправомірні дії адвоката ОСОБА_2 та просив вирішити питання про позбавлення її свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

22.08.2011 року рішенням Дисциплінарної палати Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 припинено за закінченням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності (т. 1 а.с. 214-216).

Зокрема, палата прийшла до висновку, що ОСОБА_2, звертаючись до органів МВС України зі скаргами на дії ОСОБА_1, неправомірно послалася на свій статус адвоката, адже це не відповідало вимогам Закону України «Про адвокатуру» та Закону України «Про звернення громадян». Із змісту скарг вбачалося, що адвокат ОСОБА_2 допустила некоректні висловлювання.

В судовому засіданні відповідачкою та її представником не доведено, що інформація, яка містилася у зверненнях, є достовірною. Суд не приймає доводи сторони відповідача щодо оціночних суджень звернення, виходячи з наступного.

Крім ст. 32 Конституції України, яка гарантує судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, ст. 34 Конституції України кожному гарантується також і право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суд при вирішенні справи про захист честі, гідності та ділової репутації повинен забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Визнаючи поширену інформацію недостовірною, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вона є твердженням, а не оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 471 Закону України «Про інформацію»оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Так, доводи щодо застосування алегорії, а саме -терміну «прихватизація»- по відношенню до дій позивача суд визнає прийнятними лише частково, адже решта висловлювань містить фактичні дані (вказівка на конкретні дії, дати та осіб, крім позивача та інші), які перевірялися в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Матеріалами справи підтверджено, до ОСОБА_2, звертаючись до органів МВС, діяла саме як адвокат і при цьому не представляла інтересів інших осіб.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Міністрів Ради про офіційне тлумачення положення ч. 1 ст. 7 ЦК УРСР (справа № 1-9/2003 від 10 квітня 2003 року №8-рн/2003), межі допустимої інформації щодо посадових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, посадові чи службові особи мають бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

Суд не приймає доводи сторони відповідача відносно означеного критичного реагування ОСОБА_2 на дії посадової особи ОСОБА_1, оскільки згідно довідки яка є в матеріалах перевірки скарги ОСОБА_2 (вх.. № А-690 від 08.11.2010 року, вх.. № А-26 від 23.01.2009 року) підполковник міліції ОСОБА_1 06.03.2009 року звільнився з ОВС за п. 65 «а»(за віком»Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (аркуші матеріалу 153-154).

Суд враховує час та причини звільнення позивача, що не були пов'язані із зверненнями адвоката ОСОБА_2, час подання відповідачкою звернень та зміст кожного звернення окремо, зокрема відсутність претензій до працівників УДАІ ГУМВС України в Луганській області після звільнення позивача. Таким чином, на думку суду ці факти, доводять, що зазначена вище інформація мотивована цілеспрямованими діями на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.

За таких підстав суд вважає, що відповідачкою поширено завідомо неправдиві відомості, які ганьблять позивача, вказують на його негативні якості, і такі відомості не є оціночними судженнями.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в цій частині.

Частиною 7 ст. 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»у п. 25 звертає увагу судів, що спеціальний порядок спростування недостовірної інформації передбачений для випадків, коли ця інформація набула поширення через документ, який прийняла (видала) юридична особа (частина п'ята статті 277 ЦК). У такому випадку документ, який містить таку недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права фізичних осіб, має бути відкликаний.

Судом встановлено, що за зверненнями адвоката ОСОБА_2 проведені службові розслідування, висновки яких не є скасованими або переглянутими, тому суд вважає за неможливе відкликання звернень адвоката ОСОБА_2 від 03.12.2008 року, 29.12.2008 року та 29.04.2009 року.

Враховуючи викладене, суд бере до уваги, що при ухваленні рішення про спростування поширеної недостовірної інформація, у судовому рішенні, за необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Відповідно по абз. 5 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

З огляду на те, що інформація була поширена шляхом направлення відповідних письмових звернень, суд вважає, що у даному конкретному випадку вимога про зобов'язання відповідача спростувати інформацію, у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом направлення в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили спростування на ім'я начальника ГУМВС України в Луганській області та до Міністра внутрішніх справ України наступного змісту: "В моїх офіційних скаргах, як адвоката від 03.12.2008 до колишнього начальника УМВС України в Луганській області ОСОБА_3, яка зареєстрована канцелярією УМВС України в Луганській області за номером № А-1816. 03.12.2008р; до колишнього Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 від 29.12.2008Р, яка була зареєстрована МВС України 02.01.2009 за номером № А-28; до колишнього Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 від 29.04.2009, яка зареєстрована МВС України 30.04.2009 за номером № А-9629. відносно здійснення протиправних дій працівником УДАІ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_1 щодо діяльності спецмайданчику тимчасового затримання транспортних засобів УДАІ ГУМВС України в Луганській області були зазначені відомості, які не відповідають дійсності. Мною в цих скаргах безпідставно було звинувачено працівника міліції ОСОБА_1 в здійсненні злочинів, які не мали місця. Також, мною в вищезазначених скаргах до правоохоронних органів було необгрунтовано вказано про корупційні дії працівника міліції ОСОБА_1 разом з його родиною."

При цьому враховується, що зміст тексту спростування не породжує інших обов'язків, окрім направлення означеного тексту спростування на ім'я начальника ГУМВС України в Луганській області та Міністра внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 23 ЦП України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Шкода честі, гідності та ділової репутації є підставою для відшкодування моральної шкоди у відповідності до п. 4 ч. 2 с. 23 ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування ОСОБА_1 суд врахував вимоги розумності і справедливості, людяності і порядності, обставини того, що поширення відповідачкою оспорюваної інформації завдало шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача шляхом заниження оцінки професійної діяльності позивача в очах його колишніх співслужбовців, зниження престижу, репутації та підриву довіри до його діяльності як особи, що має заслуги перед Державою (т. 1 а.с. 95-98).

Таким чином, факт завдання моральної шкоди позивачеві не викликає сумнівів в його наявності, але суд критично ставиться до заявленої суми моральної шкоди 150000 грн., оскільки доказів зв'язку погіршення стану здоров'я позивача з зверненнями адвоката ОСОБА_2 до органів МВС не надано. Так, з довідки МСЕК вбачається, що інвалідність позивача пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (т. 1 а.с. 56-57, т. 2 а.с. 10-11). Дата огляду -16.09.2009 року.

Причинний зв'язок хвороби позивача також підтверджено свідоцтвом про хворобу № 57 (т. 1 а.с. 52, т. 2 а.с. 12), згідно якого певні захворювання пов'язані з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інші захворювання пов'язані з проходженням служби в ОВС.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає виходячи з вимог розумності, справедливості, а також істотності зазначених змін в звичному складі життя позивача у зв'язку з зверненнями адвоката ОСОБА_2, тому суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі 1000 грн.

Вивчивши доводи про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3884,05 грн., суд дійшов наступного.

Згідно списку ліків, що приймалися позивачем (т. 1 а.с. 47), зазначені в ньому препарати призначені ОСОБА_1 на періоди лікування з 17.03.2009 року по 18.01.2010 року. Тож, зв'язку необхідності придбання позивачем ліків і дій адвоката ОСОБА_2 позивачем не доведено, тому в задоволенні вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди необхідно відмовити.

Позивач також просить суд постановити окрему ухвалу з приводу порушення відповідачем Закону України «Про адвокатуру», Правил адвокатської етики і направити її до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України з вимогою прийняти рішення про припинення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_2 та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 831 від 21.12.2006 року.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) припинення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання зобов'язання в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення, 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Слід зазначити, що вимога позивача про ухвалення окремої ухвали не є засобом, який суд може застосувати для захисту цивільних прав позивача, оскільки це не передбачено ст. 16 ЦК України і не передбачено іншим законом, а тому задоволенню не підлягає.

З наведених вище підстав суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 32, 62 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 270, 275-277, 280, 1167 ЦК України, ст.ст. 15, 169, 209, 213 - 215, 224 - 226 ЦПК України, суд,


в и р і ш и в:


Уточнений позов задовольнити частково.

Визнати відомості, які містяться в скаргах ОСОБА_2 до начальника УМВС України в Луганській області ОСОБА_3 від 03.12.2008р. та Міністру МВД України ОСОБА_4 від 29.12.2008р., та від 29.04.2009р., такими, що не відповідають дійсності та ганьблять честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили направити спростування на ім'я начальника ГУМВС України в Луганській області та Міністра внутрішніх справ України наступного змісту: "В моїх офіційних скаргах, як адвоката від 03.12.2008 до колишнього начальника УМВС України в Луганській області ОСОБА_3, яка зареєстрована канцелярією УМВС України в Луганській області за номером № А-1816. 03.12.2008р; до колишнього Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 від 29.12.2008Р, яка була зареєстрована МВС України 02.01.2009 за номером № А-28; до колишнього Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_4 від 29.04.2009, яка зареєстрована МВС України 30.04.2009 за номером № А-9629. відносно здійснення протиправних дій працівником УДАІ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_1 щодо діяльності спецмайданчику тимчасового затримання транспортних засобів УДАІ ГУМВС України в Луганській області були зазначені відомості, які не відповідають дійсності. Мною в цих скаргах безпідставно було звинувачено працівника міліції ОСОБА_1 в здійсненні злочинів, які не мали місця. Також, мною в вищезазначених скаргах до правоохоронних органів було необгрунтовано вказано про корупційні дії працівника міліції ОСОБА_1 разом з його родиною."

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. (одну тисячу гривень).

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.



Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23628352



______________________________________________

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25627006

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25626977

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25614301

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25429154 начало

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25241400 250000


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 06 сен 2012, 11:38 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 29 авг 2011, 21:09
Сообщений: 833
Авто: Разные
Город: Киев
В ПФ при регистрации авто так и не нужно было платить! Апелляция подтвердила!
Но кому от этого сейчас легче то?!
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25794564

ПС: хотя если подумать, то начиная с 09,08.2012 и по теперешнее время нет оснований платить в ПФ! (ибо нет процедуры)

_________________
Я Вас плохому не учу, я только подсказываю как можно делать нехорошо!
О95 два 848О6 ноль (с 9:оо до 22:оо, в другое время звонить только в самых крайних случаях


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 06 сен 2012, 14:54 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
снова ЯМЫ

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25158017


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 28 сен 2012, 13:38 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


22 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/2689/2011

16 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Руденко А.В.,

при секретарі Чемерин І.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Гудзовського О.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання постанови про розшук майна неправомірною та зобовязання повернути автомобіль,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Косолапа В.І., в якому просив визнати неправомірною постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про розшук майна боржника від 04.03.2011р. та зобовязати Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції повернути ОСОБА_1 автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний №НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що 04.03.2011р. відповідачем була винесена постанова про розшук майна, а саме: автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний №НОМЕР_1, на підставі якої автомобіль 10.03.2011р. арештований співробітниками ДАІ і поставлений на штрафний майданчик. Вказаними діями порушені вимоги ст.ст. 50, 56 Закону України «Провиконавче провадження», так як державний виконавець не надав позивачу права визначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу та не звернено стягнення на грошові кошти боржника. Крім того, у постанові вказана сума боргу 6380 грн., в той час як сума боргу значно менша і з цієї підстави подано позов до суду.

У судовому засіданні 19.04.2011р. здійснена заміна відповідача і в якості відповідача залучено Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з вказаних підстав.

Представник відповідача проти позову заперечив, послався на ту обставину, що позивачем борг не сплачено, що є підставою для арешту майна боржника, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №190/5 від 25.12.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафів на користь держави на загальну суму 6380 грн.

До складу зведеного виконавчого провадження входять наступні виконавчі документи:

-постанова органу державної автомобільної інспекції України №006429 від 28.09.2009р. на суму 510 грн.;

04.03.2011р. головним державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні у звязку з невиконанням рішення у добровільному порядку прийнято постанову про розшук автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний №НОМЕР_1, належного відповідачу.

Згідно з актом опису й арешту майна від 16.03.2011 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції описано та накладено арешт на автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний №НОМЕР_1, який передано на зберігання представнику ПП «ОСОБА_2».

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. №606-Х1У (у подальшому Закон №606).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачений статтею 52 вказаного Закону, відповідно до якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за N 865/4158, визначені виконавчі дії, які повинен вчинити державний виконавець при зверненні стягнення на майно боржника.

Так, відповідно до п. 5.1.1 Інструкції звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до п. 5.1.2 Інструкції готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за участю понятих; боржника, його представника (для юридичних осіб); представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складається у двох примірниках, перший залишається у виконавчому провадженні, другий - вручається боржнику під розписку в першому примірнику.

У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.



З оглянутих у судовому засіданні матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що відповідачем не були вчинені дії, передбачені вказаними приписами, а саме: запити до органів державної податкової інспекції та банків не направлялись, дії по встановленню наявності у боржника готівкових коштів не вчинялись. Також відповідач не звертався до боржника з пропозицією вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу.

Крім того, в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутня постанова про звернення стягнення на майно, передбачена п. 5.1.3 Інструкції.

Беручи до уваги вказані обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено порядок звернення стягнення на майно, передбачений ст. 52 Закону №606 та п.п. 5.1.1-5.1.3 Інструкції, у звязку з чим постанову про розшук майна боржника прийнято передчасно.

Відповідно до п. 1) ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254 к/96-ВР) та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач у судовому засіданні не довів наявність підстав для прийняття постанови про розшук майна боржника від 04.03.2011р., тому суд вважає, що вказана постанова прийнята безпідставно, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86. п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 159, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про розшук майна боржника від 04.03.2011р.

Зобовязати Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції повернути ОСОБА_1 автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний №НОМЕР_1.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 квітня 2011 року.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/15104048


Суддя А.В. Руденко


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 10 окт 2012, 09:21 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
Пасажир ОСОБА_2 став знімати вказані події на відео на мобільному телефоні, однак, інший працівник ДАІ забрав мобільний телефон свідка, та видалив відеозапис. Потім ОСОБА_1 силою запхали у авто ДАІ та повезли до відділку міліції, однак згодом відпустили, при тому ніяких протоколів не склали.

Закрити провадження у справі

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24702533

_______________________________________________________

При складанні протоколу та винесенні постанови відповідачем не були роз”яснені права, передбачені ст.268 КУпАП та не надано позивачу право скористуватися юридичною допомогою адвоката ,чим також були порушені вимоги ст. 256 КУпАП. Таким чином, відповідач при складанні протоколу та винесенні постанови діяв всупереч вимог КУпАП порушуючи права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд вважає що збір доказів та матеріалів справи проводився відповідачем з грубим порушення Закону.

Суд вважає, що отримані таким чином докази не можуть братися до уваги при розгляді справи, в зв' язку з чим провину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП не можна вважати доведеною.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20384826

____________________________________________________

Огляд особи на стан алкогольного , наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують його увагу та швидкість реакції , проведений з порушенням вимог ст.. 266 КУпАП вважається недійсним ( ч.5 цієї статті ).

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20950826


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 22 окт 2012, 13:04 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
попытки наказать судью, .....

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25687158

________________________________________________

Надання послуги з компютерного опрацювання документів при проведенні державного технічного огляду транспортних засобів жодним нормативним актом не визначено.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21542092
________________________________________________

как пост ГАИ ПРОДАВАЛИ

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25227139
________________________________________________

про визнання дій працівників міліції незаконними в частині застосування відносно позивача після переслідування його транспортного засобу 09.03.2012 року біля 23 години сльозогінного газу та наручників для адміністративного затримання позивача.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25802709
_______________________________________________


Последний раз редактировалось kam 22 окт 2012, 13:14, всего редактировалось 1 раз.

Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 22 окт 2012, 13:13 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу «Візир») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.

Тобто, перед застосуванням на території України прилад «Візир»повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що прилад «Візир»є автоматичним засобом фото - або відео фіксації, а відтак результат його застосування, як доказовий елемент при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, до уваги колегією суддів не приймається.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25185478

____________________________________________________

Таким чином, суд приходить до висновку, що накази по особовому складу в системі Міністерства внутрішніх справ України належать до службової інформації у сфері роботи з кадрами, тобто до публічної інформації з обмеженим доступом, в наданні якої може бути відмовлено розпорядником.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24335476


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 23 окт 2012, 09:15 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
ст. 307 ГК Украины

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


05 червня 2012 р. Справа № 15997/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:


головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.



розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби роти ВДАІ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Яреми Андрія Ігоровича, управління державної автомобільної інспекції управління МВС України у Тернопільській області про визнання дій незаконними,-



встановила:


У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби роти ВДАІ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції Яреми Андрія Ігоровича, управління державної автомобільної інспекції управління МВС України у Тернопільській області про визнання дій незаконними.


Позивач вказував, що 02.10.2010 року близько 12:30 год. у м. Тернополі, по вулю Об'їзній, 23, керуючи власним автомобілем марки Део Ланос д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений старшим сержантом міліції Яремою А.І.


Під час перевірки документів відповідачем проводилася відео зйомка позивача відеокамерою SONY.

Під час проведення зйомки, позивач неодноразово звертав увагу відповідача на заборону ведення несанкціонованої зйомки, проте без результатів.


Вважаючи, що такими діями відповідач порушив ст. 32 Конституції України, ст. 307 ЦК України, позивач звернувся до суду та просив: визнати дії інспектора ДПС роти ДАІ у м. Тернополі старшого сержанта міліції Яреми Андрія Ігоровича щодо використання відео зйомки без надання згоди незаконними; вилучити даний відеозапис та віддати ОСОБА_1; вирішити питання про притягнення до відповідальності інспектора ДПС роти ДАІ у м. Тернополі старшого сержанта міліції Яреми Андрія Ігоровича та повідомити в письмовій формі позивача.


Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року у задоволені позову відмовлено.


Постанову суду оскаржив позивач.

Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.


Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.


Судом встановлено, що 02.10.2010 року близько 12:30 год. у м. Тернополі, по вулю Об'їзній, 23, керуючи власним автомобілем марки Део Ланос д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений старшим сержантом міліції Яремою А.І.


Під час перевірки документів відповідачем проводилася відео зйомка позивача відеокамерою SONY не сертифікованою в Україні.


Відповідно до ч. 3 ст. КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.


Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.


Згідно ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання, та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Оскільки процес відповідної зйомки може суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної особи, то законодавець визначає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою.

При цьому, законодавець виходить з того, що згода фізичної особи може виражатись як у письмовій так і в усній формі, в тому числі і шляхом конклюдентних дій.

Конкретна ж форма повинна бути обумовлена обставинами, при яких провадиться відповідна зйомка.

Але в будь-якому випадку, така згода на проведення фото-, кіно-, теле-, чи відео зйомки фізичної особи повинна бути отримана до моменту початку зйомки.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач згоди на зйомку відповідачу не давав.

Більше того, згідно п. 17.10 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за N 576/16592 забороняється використовувати під час несення під служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про перевірку, термін дії якого минув.


Таким чином працівники ДПС, як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень у своїй діяльності використовують технічні засоби сертифіковані в Україні, а тому покликання суду першої інстанції на п. 12 ст. 11 Закону України «Про міліцію», згідно якого міліція для виконання покладених на неї обов'язків надається право кіно-,фото-,і звукофікації як допоміжного засобу попередження протиправних дій та розкриття правопорушень є протиправним.


Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено законність своїх дій належними доказами.


Наведене вище свідчить про те, що використання відповідачем пристрою SONY як для фіксації правопорушення так і для фіксації позивача без його згоди суперечить вимогам чинного законодавства.


З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються законними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції


Проте, не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про вирішення питання про притягнення інспектора ДПС роти ДАІ м. Тернополя старшого сержанта міліції Яреми А.І. до відповідальності, оскільки не належить до компетенції суду та не може вирішуватися у порядку визначеному КАС України .


Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -




постановила:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.03.2011 року у справі №2а1970/360/11 та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Визнати дії інспектора ДПС роти ДАІ у м. Тернополі старшого сержанта міліції Яреми Андрія Ігоровича щодо використання відео зйомки без згоди фізичної особи на зйомку незаконними.

Вилучити запис зроблений інспектором ДПС роти ДАІ у м. Тернополі старшим сержантом міліції Яремою Андрієм Ігоровичем 02.10.2010 року близько 12:30 год. у м. Тернопіль, по вул. Об'їзній, 23 та віддати його ОСОБА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.



На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.



Головуючий: В. Улицький


Судді: Р. Гулид


В. Каралюс

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24547937

______________________________________________________

Справа № 2-а-644/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2011 р. Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого Дорош В. В.

при секретарі: Гула О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві адміністратвину справу за позовом ОСОБА_1 до до інспектора ДПС 2-го взводу ВДАІ м. Одеси прапорщика міліції Чернявського Дмитра Миколайовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -


ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 посилається на те, що згідно постанови інспектора ВДАІ м. Одеса прапорщика міліції Чернявського Д.М. від 09 жовтня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять пять) гривень.

Зазначена постанова мотивована тим, що він 09 жовтня 2011 року о 19 години 50 хвилин по вул. Пушкінська, в м. Одеса керував автомобілем НОМЕР_1, на думку інспектора ВДАІ м. Одеса, повертаючи ліворуч на вул. В.Арнаутська здійснив виїзд і проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора. Порушення зафіксовано на відеокамеру «Панасоннік»№ 9 1686.

Вважає дану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, дійсно рухався по вул. Пушкінська, м. Одеса, здійснював поворот ліворуч на вул. В.Арнаутська, але факту здійснення виїзду і проїзду перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора не було, що можуть підтвердити два свідка, які в той час знаходилися в його авто і їх заперечення щодо складання протоколу і порушення правил дорожнього руху інспектор відкрито проігнорував та відмовився їх свідчення вносити в протокол.

Також, інспектор ВДАІ на його вимогу, не ознайомив його з відеозаписом, про який йдеться в протоколі про адмінправопорушення, де могло бути встановлено здійснення виїзду і проїзду перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора саме його авто, а також інших доказів, що підтверджують порушення ним ПДР, не надав. Даний протокол про адміністративне порушення ґрунтується виключно на словах працівника ВДАІ.

Також, протокол було складено без присутності свідків, що суперечить ст. 256 КУпАП, точніше свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що свідчили всупереч діям інспектора ВДАІ були проігноровані і до протоколу не внесені.

Відносно відеозапису, що додається до протоколу зазначає, що положення ст. 307 ЦК України встановлює правило, згідно якого фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку тільки за її згодою та попередженням. Такого попередження в його адресу від інспектора ВДАІ не прозвучало, а навпаки, його зауваження стосовно неправомірності відеозапису інспектор проігнорував, хоча згідно Закону, така зйомка забороняється.

Виключення на зйомку фізичної особи, в тому числі приховане та без її згоди, може проводиться виключно у випадках, встановлених законом. До таким законів відноситься Кримінально-процесуальний Кодекс та Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Згідно норми прямої дії статті 62 Конституції України обвинувачення не може будуватися на доказах, добутих незаконним шляхом.

Також, під час здійснення нібито патрулювання вулиць міста, працівниками ДПС ВДАІ м. Одеса не було ввімкнено синій проблисковий маячок на службовому авто, що є грубим порушенням Інструкції даними працівниками.

Просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ВН1 № 097862 від 09.10.2011 року інспектора ДПС 2-го взводу ВДАІ м. Одеса прапорщика міліції Чернявського Дмитра Миколайовича про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять пять) гривень.

Провадження по адміністративній справі закрити відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП звільнити його від сплати державного мита.

В судове засідання сторони не зявились.

До початку судового засідання від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі (а.с.13).

Відповідач Чернявський Д.М. в судове засідання не зявились по невідомій суду причині, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв не надходило (а.с.12).

Дослідивши та вивчивши документи надані суду, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні не встановлено фактів порушення адміністративного законодавства з вини ОСОБА_1, а тому висновки інспектора ДПС 2-го взводу ВДАІ м. Одеса прапорщика міліції Чернявського Дмитра Миколайовича про законність накладення на нього адміністративного стягнення - штрафу безпідставні.

При таких обставинах, враховуючи, що вина ОСОБА_1 не установлена, то є всі підстави для скасування постанови і закриття справи.

Згідно ч.3 ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст.69,70,86,90,94,98-100,128,159,160,161,163,171-2 КАС України, Правилами дорожнього руху України, КпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:


Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову від 09 жовтня 2011 року серії ВН1 № 097862 по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС 2-го взводу ВДАІ м. Одеси прапорщиком міліції Чернявським Дмитром Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять пять) гривень.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять пять) гривень провадженням закрити.

На підставі ст.288 ч.3 КпАП України звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита.

Постанова оскарженню не підлягає.



Суддя: В. В. Дорош



Постанова набуває законної сили «___»______________20___р.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20499144
_________________________________________________________

с РЭСОМ http://reyestr.court.gov.ua/Review/24534548
_________________________________________________________

орд http://reyestr.court.gov.ua/Review/26017016
_________________________________________________________


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 24 окт 2012, 11:40 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 07 мар 2011, 10:03
Сообщений: 4756
Авто: пешеход
Город: Харьков
kam писал(а):
ст. 307 ГК Украины

лед тронулся...

_________________
www.youtube.com/user/PORUAN21

Сообщение, не относящиеся к теме
http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 24 окт 2012, 15:14 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
уголовное дело в отношении председателя райсуда кировоград
http://reyestr.court.gov.ua/Review/26202071

___________________________________

Не зважаючи на це, інспектор склав протокол та виніс постанову, не здійснюючи виважування керованого ним автомобіля.

Засвідчення факту перевищення маси вантажу , що перевозилась, проводилась інспектором «на око».

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25304984
________________________________________

- пересувні автомобільні ваги FREEWEIGH», якими проводився габаритно-ваговий контроль, не мають свідоцтва про державну метрологічну атестацію;

- пересувні автомобільні ваги FREEWEIGH», якими проводився габаритно-ваговий контроль, не призначені для зважування транспортних засобів в русі та можуть використовуватися лише при некомерційних операціях;

для здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача пересувні автомобільні ваги CHEKLODE FREEWEIGH (серійний номер НОМЕР_3) наведених вище підстав, результати отримані відповідачем 2 за допомогою зазначених ваг також не можуть бути визнані дійсними.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25514821


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 249 ]  На страницу Пред.  1 ... 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 ... 17  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 4


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: