Выложи текст здесь прямо - многим может понадобится (ФИО и адреса свои убери)

_________________
Если ДК по пути с ВО "Сволотой" (и прочей политической хернёй),
ТО МНЕ НЕ ПО ПУТИ!
пока ситуация не прояснится - объявляю забастовку!

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними та скасування протоколу
________________________________________________

До: __ районний суд

Позивач:

Відповідач: Посадова особа - інспектор ДПС


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними
та скасування протоколу АА_______ від ____ 2010 року
в справі про адміністративне правопорушення
(в порядку адміністративного судочинства)

Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень чи бездіяльності. Відповідно ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. У ст. 19 КАС України зазначено, що адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Суть справи:

___ 2010 р. рухаючись на своєму автомобілі _____, д/н ____ по вулиці ____ м. Києва я побачив вимогу інспектора ДАЇ зупинити свій транспортний засіб. Виконавши вимогу інспектора ДАЇ, я зупинився біля правого краю проїзної частини. Щоб запобігти протиправним діям, я увімкнув відеозапис на мобільному телефоні для фіксування процесу спілкування з інспектором ДАЇ.
Підійшовши до мене, інспектор ДАЇ представився ____ та наказав передати йому документи без зазначення підстави для зупинки мого автомобіля, як того вимагає п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», де чітко вказані підстави для зупинки транспортних засобів.
Я вказав інспектору, що він діє всупереч Закону. Після цього інспектор зазначив, що підставою для зупинки стало нібито проїзд на червоне світло світлофора. На моє прохання чітко повідомити, який пункт Правил дорожнього руху мною порушено та сутність п. 8.11. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР), інспектор не надав відповіді, а лише ще раз наказав передати йому документи. Після цього я передав інспектору своє водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тимчасовий реєстраційний талон та оригінал полісу про обов’язкове страхування транспортних засобів.
Після отримання документів відповідачем було складено протокол АА1 № ____ від від ____ 2010 року в справі про адміністративне правопорушення (далі - протокол). В протоколі зазначено що я порушив пункт 8.7.3(е) ПДР, а саме, проїхав перехрестя вул. ____ – вул. ____ в м. Києві на заборонений сигнал світлофора.
Під час оформлення протоколу я підготував додаткові пояснення до протоколу на окремому аркуші та письмово заявив 3 клопотання: про розгляд справи за місцем моєї реєстрації проживання, про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю підготовки документів, які характеризують мою особу та майновий стан, та про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю звернення за додатковою юридичною допомогою.
В додаткових поясненнях я вказав, що не погоджуюсь зі звинуваченням в правопорушенні, оскільки рухався з додержанням вимог ПДР, а саме на виконання п. 8.11. ПДД завершив рух через перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофора.
Після заявлених клопотань відповідач зазначив, що для залучення вказаних клопотань до матеріалів справи, я повинен знайти двох свідків. Однак, на моє прохання відповідач не зміг вказати норму законодавства України, якою передбачена дана вимога.
Більше того, відповідач одразу змінив свою позицію та, отримавши зазначені додаткові пояснення та клопотання, почав зупиняти транспортні засоби з метою залучення свідків. Таким чином, зазначені в протоколі свідки, не є свідками правопорушення і невідомо правомірність їх залучення та які саме обставини справи вони засвідчили.
Відповідач відмовив мені передати протокол для ознайомлення та надання пояснень по суті. Таким чином я був змушений ознайомитись з протоколом та поставити свій підпис в руках інспектора, що відображено на відеозаписі.

При складенні протоколу відповідачем було здійснено ряд порушень.
Із зазначеним протоколом не погоджуюсь, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав:

1. Згідно з пунктом 15.1. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 N 111 (далі - інструкція), у разі прийняття працівником підрозділу ДПС рішення про зупинку транспортного засобу він повинен врахувати всі його наслідки (причину зупинки, дорожні умови, інтенсивність руху, освітлення або видимість ділянки дороги, можливий досвід водія).
Проте, відповідач зажадав зупинити транспортний засіб, керований мною, в місці, де це непросто недоцільно, а прямо заборонено ПДР, а саме безпосередньо на перехресті з інтенсивним рухом. Такі дії інспектора ДАІ в свою чергу спричинили ускладнення руху всього транспорту та обмеження обзору дороги учасниками руху, що могло призвести до ДТП. Зауважу, що все це відбувалося в місці крупної транспортної розв’язки, в умовах надзвичайно інтенсивного руху, а додаткове його ускладнення є більш ніж недоречним.

2. Згідно абзацу «в» пункту 2.4. ПДР водій транспортного засобу має право знати причину зупинки посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду. Згідно з пунктом 15.5. інструкції працівник Державтоінспекції МВС під час звернення до водія зобов’язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.
Проте, перше, що повідомив мені відповідач, це було те, що я порушив ПДР. Отже, причину зупинку відповідач мені не повідомив. Неповідомлення дійсної зупинки згідно пункту 28.5. Інструкції можливе лише, якщо водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину або причетності до ДТП. Проте такі факти повністю відсутні.
Представився та надав своє посвідчення відповідач вже коли я його про це попросив.

3. Згідно з пунктом 16.5.3. інструкції працівник підрозділу ДПС встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій особи.
Натомість в протоколі в якості свідків відповідачем зазначено прізвища осіб, яких було залучено вже після складення протоколу, а саме на етапі залучення моїх додаткових пояснень та клопотань.
Таким чином, відсутні свідки правопорушення, а зазначені в протоколі особи жодним чином свідками правопорушення не являються, про що мною здійснено запис в протоколі.

4. Відповідачем грубо порушено вимоги ст. 256, 268 та 278 КУпАП, а саме:
4.1. Не було роз’яснено мої права під час розгляду адміністративної справи.
4.2. Не надано для ознайомлення протокол АА1 № 372388 від 11 грудня 2010 року.
4.3. Не повідомлено про результат розгляду заявлених мною клопотань

5. Згідно з пунктом 18.7. інструкції працівникам ДАІ заборонено пред’являти безпідставні звинувачення.
В даному випадку мені було пред’явлено безпідставне звинувачення про проїзд перехрестя вул. _____ – вул. ____ в м. Києві на заборонений сигнал світлофора.

Більше того, інспектор зупинив мене на вул. ____ за поворотом на відстані 300 м. від місця де, на його думку, було вчинено правопорушення.
Враховуючи місцезнаходження інспектора та дислокацію патрульного автомобіля, відповідач взагалі не міг бачити, що сталося, а той факт, що свідки правопорушення відсутні, свідчить про неможливість відповідача дати об’єктивну оцінку обставинам справи.

Таким чином, докази, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП, відсутні.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Замість того щоб визнати факт відсутності правопорушення відповідач це правопорушення вигадав.
Вищенаведені факти свідчать про свідомий тиск на позивача з метою штучного створення проблеми та вирішення питання «на місці».

Вважаю дії інспектора ДАІ, що склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення неправомірними та незаконними за таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 5 Закону України «Про міліцію» зазначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Згідно п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою.

Тобто, існує виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Проте, при прийнятті інспектором ДАІ рішення про зупинку мого транспортного засобу жодних доказів на підтвердження цих підстав наявно не було. Правил дорожнього руху я не порушував, мій автомобіль був технічно справний та використовувався у точній відповідності із законом. Відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу підтверджується тим, що інспектором ДАІ не було висловлено жодного обвинувачення з приводу перелічених підстав для зупинки автомобілю. Отже, ще на етапі зупинки транспортного засобу інспектор ДАІ грубо порушив Закон України «Про міліцію».

Також, інспектор ДАІ порушив процедуру перевірки документів у громадян. Відповідно до п.2 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції надається право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. В даному випадку, інспектором ДАІ безпідставно було висловлено на мою адресу підозру у вчиненні правопорушення.

Зупиняючи мій транспортний засіб та перевіряючи в мене документи без законних на те підстав, інспектор ДАІ прямо порушив моє право передбачене ст. 19 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Такі дії інспектора ДАІ принизили мене як громадянина України. Законодавство України чітко передбачає, що така процедура може проходити по відношенню лише до правопорушників, або осіб які підозрюються у правопорушенні.
Отже, зупиняючи мій автомобіль та перевіряючи документи, інспектор ДАІ відніс мене до категорії саме цих осіб, хоча я законів не порушував та керував транспортним засобом у точній відповідності з правилами дорожнього руху.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Як вбачається з вищевикладеного, в моїх діях відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, таким чином відповідачем відносно мене було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення АА1 № ____ від ____2010 року.
Більше того, даний протокол складений за повної відсутності доказів з численними порушеннями вимог чинного законодавства України.
З мого боку в повній мірі виконано вимоги п.п. 8.11., 12.9 (г), 16.8. ПДР.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106, 171-2 КАС України, ст.ст. 247, 287, 288 КУпАП,

ПРОШУ:

1. Визнати дії інспектора ДПС __ неправомірними під час зупинки транспортного засобу.

2. Визнати протокол про адміністративне правопорушення АА1 __від __ 2010 року протиправним та скасувати його, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

3. Справу розглянути за участю позивача, належно повідомивши про час і місце судового засідання.

Державне мито за розгляд судом даної справи не сплачувалось, оскільки у відповідності ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Додатки:

1. Копія паспорта __ на 1 арк. в 1 прим.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення на 1 арк. в 2 прим.
3. Копія додаткових пояснень на 1 арк. в 2 прим.
4. Копія клопотання про розгляд справи за місцем реєстрації проживання на 1 арк. в 2 прим.
5. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю підготовки документів, які характеризують особу та майновий стан на 1 арк. в 2 прим.
6. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю звернення за додатковою юридичною допомогою на 1 арк. в 2 прим.
7. Копія позовної заяви для надіслання відповідачу на 5 арк. в 1 прим.


Позивач ___

„___”__________ 2011 р.

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

ПОЗОВ
про визнання дій неправомірними
та зобовязання вчинити дії
________________________________________

До: Окружний адміністративний суд
вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, 01025

Позивач: ПІБ
Адреса місця реєстрації проживання:
тел.
e-mail:

Відповідач-1: Посадова особа - інспектор ДПС
вул.
засоби зв’язку невідомі

Відповідач-2: УДАI ГУМВС України в м. Києві
вул. Б. Хмельницького, 54,
м. Київ, 01030
тел. 483-70-64,
електронна пошта невідома

Державне мито у розмірі 3,40 сплачено.
Квитанція № __ від __

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії

Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Суть справи:
__ 2010 р. рухаючись на своєму автомобілі __, д/н __ по вулиці __ м. Києва я побачив вимогу інспектора ДАЇ зупинити свій транспортний засіб. Виконавши вимогу інспектора ДАЇ, я зупинився біля правого краю проїзної частини. Щоб запобігти протиправним діям, я увімкнув відеозапис на мобільному телефоні для фіксування процесу спілкування з інспектором ДАЇ.
Підійшовши до мене, інспектор ДАЇ представився __ та наказав передати йому документи без зазначення підстави для зупинки мого автомобіля, як того вимагає п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», де чітко вказані підстави для зупинки транспортних засобів.
Я вказав інспектору, що він діє всупереч Закону. Після цього інспектор зазначив, що підставою для зупинки стало нібито проїзд на червоне світло світлофора. На моє прохання чітко повідомити, який пункт Правил дорожнього руху мною порушено та сутність п. 8.11. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР), інспектор не надав відповіді, а лише ще раз наказав передати йому документи. Після цього з метою уникнення конфлікту я передав інспектору своє водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тимчасовий реєстраційний талон та оригінал полісу про обов’язкове страхування транспортних засобів.
Після отримання документів відповідачем-1 було складено протокол АА1 № __ від __ 2010 року в справі про адміністративне правопорушення (далі - протокол). В протоколі зазначено, що я порушив пункт 8.7.3(е) ПДР, а саме, проїхав перехрестя вул. __ – вул. __ в м. Києві на заборонений сигнал світлофора.
В зв’язку з тим, що відповідач-1 не надав мені протокол для зазначення пояснень по справі безпосередньо у протоколі я підготував додаткові пояснення до протоколу на окремому аркуші та письмово заявив 3 клопотання: про розгляд справи за місцем моєї реєстрації проживання, про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю підготовки документів, які характеризують мою особу та майновий стан, та про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю звернення за додатковою юридичною допомогою.
В додаткових поясненнях я вказав, що не погоджуюсь зі звинуваченням в правопорушенні, оскільки рухався з додержанням вимог ПДР, а саме на виконання п. 8.11. ПДД завершив рух через перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофора.
Після заявлених клопотань відповідач-1 зазначив, що для залучення вказаних клопотань до матеріалів справи, я повинен знайти двох свідків. Однак, на моє прохання відповідач-1 не зміг вказати норму законодавства України, якою передбачена дана вимога.
Більше того, відповідач-1 одразу змінив свою позицію та, отримавши зазначені додаткові пояснення та клопотання, почав зупиняти транспортні засоби з метою залучення свідків. Таким чином, зазначені в протоколі свідки, не є свідками правопорушення і невідомо правомірність їх залучення та які саме обставини справи вони засвідчили.
Відповідач-1 відмовив мені надати протокол для ознайомлення та надання пояснень по суті. Таким чином я був змушений ознайомитись з протоколом та поставити свій підпис в руках інспектора, що відображено на відеозаписі.

Вважаю дії інспектора ДАІ, що склав відносно мене протокол про адміністративне правопорушення, неправомірними та незаконними з огляду на наступне.

По-перше: щодо неправомірних дій відповідача-1 під час зупинки транспортного засобу

1. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 5 Закону України «Про міліцію» зазначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
Згідно п.21 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою.
Тобто, існує виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.
Проте, при прийнятті інспектором ДАІ рішення про зупинку мого транспортного засобу жодних доказів на підтвердження цих підстав наявно не було. Правил дорожнього руху я не порушував, мій автомобіль був технічно справний та використовувався у точній відповідності із законом. Відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу підтверджується тим, що інспектором ДАІ не було висловлено жодного обвинувачення з приводу перелічених підстав для зупинки автомобілю. Отже, ще на етапі зупинки транспортного засобу інспектор ДАІ грубо порушив Закон України «Про міліцію».
Також, інспектор ДАІ порушив процедуру перевірки документів у громадян. Відповідно до п.2 ст.11 Закону України «Про міліцію» міліції надається право перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. В даному випадку, інспектором ДАІ безпідставно було висловлено на мою адресу підозру у вчиненні правопорушення.
Зупиняючи мій транспортний засіб та перевіряючи в мене документи без законних на те підстав, інспектор ДАІ прямо порушив моє право передбачене ст. 19 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Такі дії інспектора ДАІ принизили мене як громадянина України. Законодавство України чітко передбачає, що така процедура може проходити по відношенню лише до правопорушників, або осіб які підозрюються у правопорушенні.
Отже, зупиняючи мій автомобіль та перевіряючи документи, інспектор ДАІ відніс мене до категорії саме цих осіб, хоча я законів не порушував та керував транспортним засобом у точній відповідності з правилами дорожнього руху.

2. Згідно з п. 15.1. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 N 111 (далі – Інструкція № 111), у разі прийняття працівником підрозділу ДПС рішення про зупинку транспортного засобу він повинен врахувати всі його наслідки (причину зупинки, дорожні умови, інтенсивність руху, освітлення або видимість ділянки дороги, можливий досвід водія).
Проте, відповідач-1 зажадав зупинити транспортний засіб, керований мною, в місці, де це непросто недоцільно, а прямо заборонено ПДР, а саме безпосередньо на перехресті з інтенсивним рухом. Такі дії інспектора ДАІ в свою чергу спричинили ускладнення руху всього транспорту та обмеження обзору дороги учасниками руху, що могло призвести до ДТП. Зауважу, що все це відбувалося в місці крупної транспортної розв’язки, в умовах надзвичайно інтенсивного руху, а додаткове його ускладнення є більш ніж недоречним.

3. Згідно абзацу «в» пункту 2.4. ПДР водій транспортного засобу має право знати причину зупинки посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і посаду. Згідно з п. 15.5. Інструкції № 111 працівник Державтоінспекції МВС під час звернення до водія зобов’язаний прикласти праву руку до головного убору, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про передачу водієм документів для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.
Проте, перше, що повідомив мені відповідач-1, це було те, що я порушив ПДР. Отже, причину зупинку відповідач-1 мені не повідомив. Неповідомлення дійсної зупинки згідно п. 28.5. Інструкції № 111 можливе лише, якщо водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину або причетності до ДТП. Проте такі факти повністю відсутні.
Відрекомендувався та надав своє посвідчення відповідач-1 вже коли я його про це попросив.

4. Згідно з п. 18.7. Інструкції № 111 працівникам ДАІ заборонено пред’являти безпідставні звинувачення.
В даному випадку мені було пред’явлено безпідставне звинувачення про проїзд перехрестя вул. __ – вул. __ в м. Києві на заборонений сигнал світлофора.
Більше того, інспектор зупинив мене на вул. Полярній за поворотом на відстані 300 м. від місця де, на його думку, було вчинено правопорушення.
Враховуючи місцезнаходження інспектора та дислокацію патрульного автомобіля, відповідач-1 взагалі не міг бачити, що сталося, а той факт, що свідки правопорушення відсутні, свідчить про неможливість відповідача-1 дати об’єктивну оцінку обставинам справи. З мого боку в повній мірі виконано вимоги п.п. 8.11., 12.9 (г), 16.8. ПДР.
Таким чином, докази, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП, відсутні.

По-друге: щодо неправомірного залучення осіб в якості свідків правопорушення.

Згідно з п. 16.5.3. Інструкції № 111 працівник підрозділу ДПС встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій особи.
Натомість в протоколі в якості свідків відповідачем-1 зазначено прізвища осіб, яких було залучено вже після складення протоколу, а саме на етапі залучення моїх додаткових пояснень та клопотань.
Таким чином, відсутні свідки правопорушення, а зазначені в протоколі особи жодним чином свідками правопорушення не являються, про що мною здійснено запис в протоколі.
Згідно п. 24.1.6. Інструкції № 111, під час несення служби працівник підрозділу ДПС зобов'язаний дотримуватися заходів особистої безпеки, а саме, проводити перевірку документів та розбір правопорушення лише на тротуарі чи узбіччі дороги (вулиці).
Відповідно до п. 24.1.2. Інструкції № 111 вихід працівника підрозділу ДПС на проїзну частину дозволяється лише для здійснення розпорядчо-регулювальних дій, огляду місця ДТП та надання допомоги учасникам дорожнього руху.
Натомість, відповідач-1 не тільки проводив розбір правопорушення, а й спілкувався зі свідками безпосередньо на проїзній частині з інтенсивним рухом транспорту, тим самим наражаючи їх на небезпеку, що відображено на відеозаписі.

По-третє: щодо неправомірного ненадання для ознайомлення протоколу.

Згідно зі ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Стаття 268 КУпАП гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Відповідач-1 грубо порушив вимоги ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, а саме відмовив мені надати протокол АА1 № __ від __ 2010 року для ознайомлення та надання пояснень по суті. Таким чином я був позбавлений можливості надати пояснення по справі безпосередньо у протоколі, як того вимагає ст. 256 КУпАП, а лише зазначив про наявність додаткових пояснень до протоколу та виклав їх на окремому аркуші, та підписав протокол в руках інспектора, що відображено на відеозаписі.

По-четверте: щодо неправомірного ненадання відповіді на клопотання щодо розгляду справи за місцем реєстрації проживання.

В зв’язку з тим, що відповідач-1 не надав мені протокол для зазначення пояснень по справі безпосередньо у протоколі я був змушений підготувати додаткові пояснення до протоколу на окремому аркуші та письмово заявити клопотання про розгляд справи за місцем моєї реєстрації проживання.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право заявляти клопотання.
Відповідно до абз. 5) ч. 1 ст. 278 КУпАП посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Натомість, всупереч приписів ст. 278 КУпАП відповідач-1 не повідомив мене про результат розгляду мого клопотання, навіть після мого прохання. Таким чином, станом на дату подання позову мені невідомо про стан розгляду клопотання та взагалі про стан розгляду справи про адміністративне правопорушення в цілому.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106, 171-2 КАС України, ст.ст. 278, 279 КУпАП,

ПРОШУ:

1. Визнати дії інспектора __ неправомірними під час зупинки транспортного засобу.
2. Визнати дії інспектора __ щодо залучення осіб в якості свідків правопорушення неправомірними.
3. Визнати дії інспектора __ щодо ненадання для ознайомлення протоколу АА1 № __ від __ 2010 року неправомірними.
4. Визнати дії інспектора __ щодо ненадання відповіді на клопотання щодо розгляду справи за місцем реєстрації проживання неправомірними.
5. Зобов’язати інспектора __ надати відповідь щодо результатів вирішення клопотання щодо розгляду справи за місцем реєстрації проживання.
6. Справу розглянути за участю позивача, належно повідомивши про час і місце судового засідання.

Додатки:
1. Копія паспорта __ на 1 арк. в 1 прим.
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення на 1 арк. в 3 прим.
3. Копія додаткових пояснень на 1 арк. в 3 прим.
4. Копія клопотання про розгляд справи за місцем реєстрації проживання на 1 арк. в 3 прим.
5. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю підготовки документів, які характеризують особу та майновий стан на 1 арк. в 3 прим.
6. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю звернення за додатковою юридичною допомогою на 1 арк. в 3 прим.
7. Компакт-диск з відеозаписом свідків та ненадання для ознайомлення протоколу АА1 № __ від __ 2010 року в кількості 1 шт.
8. Копія позовної заяви для надіслання відповідачу-1 та відповідачу-2 на 5 арк. в 2 прим.


Позивач _____
„___”__________ 2011 р.

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

Ссылка для скачивания вышеприведенных исков в фомате Word.
http://www.ex.ua/view/5008212

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

Да ты ваще ПАЦАН!!!!!
Все красиво и в лузу! Желаю удачи в суде!

_________________
Если ДК по пути с ВО "Сволотой" (и прочей политической хернёй),
ТО МНЕ НЕ ПО ПУТИ!
пока ситуация не прояснится - объявляю забастовку!

хохма, только что получил информацию, что пришло определение из районного суда по первому иску (об отмене протокола) о возврате иска в связи с тем, что дела об административных правонарушениях не подлежат рассмотрению по КАСУ, а только по КУоАП.
В то же время прописан порядок обжалования определения по КАСУ.
И судья не стал разбираться, что по КУоАП обжалуется постановление, а я обжаловал действия инспектора и протокол.
Иными словами, как можно по КУоАП обжаловать протокол без вынесения оного.
Пишу апелляцию на определение.
Далі буде.

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

Опечатка, читать "обжаловать постановление".

Стаття 288 КУпАП. Порядок оскарження постанови по справі про
адміністративне правопорушення
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Ничего нового, это наша система: на белое говорит, что это черное.

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

1) вернули
2) вернули
Не успокоился.
Подал иск в районный суд по месту фактического проживания.
Отправил заявление в УГАИ с требованием предоставить основания для остановки моего ТС.
Пришла отписка от Федосова.
Отправил жалобу в ДГАИ МВД с требованием провести служебное расследование.
Пришла отписка.
Подал иск в Окружной. Открыли производство. Было 2 заседания.
Далі буде.

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

---

„___”__________ 2011 р.

До: УДАI ГУМВС України в м. Києві
вул. Б. Хмельницького, 54,
м. Київ, 01030
тел. 483-70-64



ЗАЯВА

11 грудня 2010 р. рухаючись на своєму автомобілі , д/н по вулиці Полярній м. Києва я був зупинений інспектором ДПС 4 взводу роти ДПС по обслуговуванню СП ДПС полку ДПСС ДАІ м. Києва прапорщиком міліції Дмитром Валентиновичем без зазначення чіткої підстави для зупинки мого автомобіля, як того вимагає п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», де чітко вказані підстави для зупинки транспортних засобів.
Я одразу вказав, що не погоджуюсь зі звинуваченням в правопорушенні, оскільки рухався з додержанням вимог ПДР, а саме на виконання п. 8.11. ПДД завершив рух через перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофора.
Після цього інспектор зазначив, що підставою для зупинки стало припущення про проїзд на червоне світло світлофора.
Згідно з п. 18.7. Інструкції № 111 працівникам ДАІ заборонено пред’являти безпідставні звинувачення. В даному випадку мені було пред’явлено безпідставне звинувачення про проїзд перехрестя вул. Полярна – вул. Богатирська в м. Києві на заборонений сигнал світлофора та складено протокол АА1 № від 11 грудня 2010 р.
Більше того, інспектор зупинив мене на вул. Полярній за поворотом на відстані 300 м. від місця де, на його думку, було вчинено правопорушення.
Враховуючи місцезнаходження інспектора та дислокацію патрульного автомобіля, інспектор взагалі не міг бачити, що сталося, а той факт, що свідки правопорушення відсутні, свідчить про неможливість інспектора дати об’єктивну оцінку обставинам справи. З мого боку в повній мірі виконано вимоги п.п. 8.11., 12.9 (г), 16.8. ПДР.
Таким чином, докази, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП, відсутні.

На правах, наданих мені статтею 40 Конституції України та статтею 32 Закону України «Про інформацію», за якими усі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк,
керуючись ст.ст. 9, 10, 32, 33 Закону України «Про інформацію», -
ПРОШУ:
1. Прийняти дану заяву до розгляду та розглянути у встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» строк, а саме, невідкладно.
2. Надати мені обґрунтовану та всебічну вичерпну інформацію, а саме, якими доказами керувався інспектор ДАІ в ситуації, що склалася, висуваючи щодо мене звинувачення у правопорушенні, а саме про проїзд на червоне світло світлофора.
3. Протягом 10 календарних днів з дня отримання даної заяви повідомити мене про можливість задоволення запиту письмово на адресу, зазначену в заяві. (ст. 33 ЗУ «Про інформацію»)
4. Протягом місяця повідомити мене письмово на адресу, зазначену в заяві, про вчинені Вами дії на виконання даної заяви, забезпечивши мені тим самим Конституційне право на оскарження до суду Ваших дій.

З повагою, Ю.В.

---



---

„___”__________ 2011 р.

Департамент ДАІ МВС України
04171, м. Київ, вул. Лук'янiвська, 62
тел. 272-46-59


СКАРГА
на протиправні дії інспектора

11 грудня 2010 р. рухаючись на своєму автомобілі , д/н по вулиці Полярній м. Києва, я був зупинений інспектором ДПС 4 взводу роти ДПС по обслуговуванню СП ДПС полку ДПС ДАІ м. Києва прапорщиком міліції Дмитром Валентиновичем без зазначення чіткої підстави для зупинки мого автомобіля, як того вимагає п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», де чітко вказані підстави для зупинки транспортних засобів. Щоб запобігти протиправним діям з боку інспектора, я увімкнув відеозапис на мобільному телефоні для фіксування процесу спілкування з інспектором ДАЇ.
Згідно з п. 18.7. Інструкції № 111 працівникам ДАІ заборонено пред’являти безпідставні звинувачення. В даному випадку мені було пред’явлено безпідставне звинувачення про проїзд перехрестя вул. Полярна – вул. Богатирська в м. Києві нібито на заборонений сигнал світлофора та складено протокол АА1 № від 11 грудня 2010 р.

Щодо неправомірного ненадання для ознайомлення протоколу.
Згідно зі ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Стаття 268 КУпАП гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Інспектор Д. В. грубо порушив вимоги ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, а саме, відмовив мені надати протокол АА1 № 372388 від 11 грудня 2010 року для ознайомлення та надання пояснень по суті. Таким чином я був позбавлений можливості надати пояснення по справі безпосередньо у протоколі, як того вимагає ст. 256 КУпАП, а лише зазначив про наявність додаткових пояснень до протоколу та виклав їх на окремому аркуші та підписав протокол в руках інспектора, що відображено на відеозаписі.

На правах, наданих мені статтею 40 Конституції України та статтею 32 Закону України «Про інформацію», за якими усі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, керуючись ст. 40 Конституції України, ст.ст. 9, 10, 32, 33 Закону України «Про інформацію», ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», -

ПРОШУ:
1. Прийняти дану скаргу до розгляду та розглянути її у встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» строк, а саме, невідкладно.
2. В реагування на скаргу провести службове розслідування щодо співробітника ДАІ, інспектора ДПС 4 взводу роти ДПС по обслуговуванню СП ДПС полку ДПС ДАІ м. Києва прапорщика міліції Дмитра Валентиновича щодо незаконних дій відносно громадянина України Ю. В.
3. Притягнути до дисциплінарної відповідальності співробітника ДАІ, інспектора ДПС 4 взводу роти ДПС по обслуговуванню СП ДПС полку ДПС ДАІ м. Києва прапорщика міліції Дмитра Валентиновича
4. Протягом 10 календарних днів з дня отримання даної заяви повідомити мене про можливість задоволення запиту письмово на адресу, зазначену в заяві. (ст. 33 ЗУ «Про інформацію»)
5. Протягом одного місяця повідомити мене письмово на адресу, зазначену в заяві, про вчинені Вами дії на виконання даної заяви, забезпечивши мені тим самим Конституційне право на оскарження до суду Ваших дій.

Додаток:

1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення на 1 арк. в 1 прим.
2. Копія додаткових пояснень на 1 арк. в 1 прим.
3. Копія клопотання про розгляд справи за місцем реєстрації проживання на 1 арк. в 1 прим.
4. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю підготовки документів, які характеризують особу та майновий стан на 1 арк. в 1 прим.
5. Копія клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з необхідністю звернення за додатковою юридичною допомогою на 1 арк. в 1 прим.
6. Компакт-диск з відеозаписом ненадання для ознайомлення протоколу АА1 № від 11 грудня 2010 року - 1 шт.


З повагою, Ю.В.

---



---

20.05.2011 р. № 01/5/10-05
До: Окружний адміністративний суд
м. Києва
01133, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, буд. 8, корп. 1

Позивач:
Адреса фактичного проживання:
тел.
e-mail: [email protected]

Відповідач:
Департамент ДАІ МВС України
04171, м. Київ, вул. Лук'янiвська, 62
тел. 272-46-59
електронна пошта невідома

Позивач звільнений від сплати державного мита на підставі абз. 2 п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» вiд 21.01.1993 № 7-93


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії

Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Суть справи:

05.04.2011 р. позивачем на адресу Департаменту ДАІ МВС України була направлена скарга від 31.03.2011 р. № вих. 01/9/10-03 (Додаток № 1) щодо проведення службового розслідування відносно співробітника ДАІ Дмитра Валентиновича щодо його незаконних дій відносно громадянина України Ю. В.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про інформацію» термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати 10-ти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
Однак зазначену відповідь на адресу позивача взагалі не було надіслано.
06.05.2011 р. позивачем було отримано відповідь від відповідача на скаргу позивача за підписом Заступника начальника Департаменту Резнікова В. В. від 18.04.2011 р. № П-1574 (Додаток № 2).

Вважаю дії посадових осіб Департаменту ДАІ МВС України неправомірними та незаконними з огляду на наступне.

По-перше: ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Надана відповідачем відповідь від 18.04.2011 р. № П-1574 жодним чином не містить посилань щодо реагування на скаргу позивача, предметом якої є проведення службового розслідування відносно співробітника ДАІ Д. В.
Натомість відповідь від 18.04.2011 р. № П-1574 повністю за своїм змістом дублює раніше надану відповідь, отриману від УДАI ГУМВС України в м. Києві від 18.03.2011 р. № 10/П-676 (Додаток № 4).

По-друге: Відповідно до статті 7 Закону України «Про звернення громадян» "Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються."
Однак, відповідач стверджує, що «… у ході вивчення матеріалів перевірки, проведеної управлінням ДАЇ ГУМВС України в м. Києві, за фактами, викладеними у Вашому зверненні від 28.02.2011 р., у діях вищевказаного інспектора ДПС ДАІ під час виявлення, документування скоєного Вами правопорушення та розгляду управлінням ДАЇ попереднього звернення не вбачається».
Таким чином, наголошую на тому факті, що скаргу позивача не можна було направляти в УДАІ ГУ МВС України в м. Києві для проведення розслідування незаконних дій з боку співробітника ДАІ Дмитра Валентиновича.

По-третє: ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» гарантує, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
Однак відповідач стверджує, що у ході вивчення матеріалів перевірки, дії співробітника ДАІ Дмитра Валентиновича не вбачаються неправомірними.
Жодного посилання на нормативно-правовий акт, яким керувався відповідач, надаючи таку відповідь, відповідач не наводить.

Проведений позивачем системний аналіз законодавства України дає підстави для таких висновків, що, як вбачається, зокрема, з положень ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП та п. 4.2. Наказу № 111 від 27.03.2009 "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції" (далі – Наказ № 111), відсутні повноваження співробітників ДАЇ під час виконання службових обов’язків допускати порушення законів України.

За фактами порушення законодавства України, що викладені в скарзі позивача (Додаток № 1), відповідач вважає за припустиме порушення інспекторами ДАЇ положень ст. 24 Конституції України, ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП та п. 4.2. Наказу № 111.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 40, 55 Конституції України, ст.ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106, КАС України, -
ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву від 20.05.2011 р. № 01/5/10-05 до провадження.
2. Визнати дії посадових осіб Департаменту ДАІ МВС України неправомірними щодо неналежного розгляду скарги від 31.03.2011 р. № вих. 01/9/10-03.
3. Зобов’язати посадових осіб Департаменту ДАІ МВС України належно розглянути скаргу від 31.03.2011 р. № вих. 01/9/10-03 та провести службову перевірку відносно незаконних дій співробітника ДАІ Дмитра Валентиновича.
4. Зобов’язати посадових осіб Департаменту ДАІ МВС України письмово рекомендованим листом повідомити позивача про результати проведеної службової перевірки та вжитих до співробітника ДАІ Дмитра Валентиновича заходів дисциплінарного стягнення.
5. Справу розглянути за участю позивача, належно завчасно повідомивши про час і місце судового засідання.

Додатки:

1. Копія скарги Ю. В. від 31.03.2011 р. № вих. 01/9/10-03 з доказами направлення на 2 арк. в 1 прим.
2. Копія відповіді Департаменту ДАІ МВС України від 18.04.2011 р. № П-1574 на 1 арк. в 1 прим.
3. Копія заяви Ю. В. від 28.02.2011 р. б/н з доказами направлення на 1 арк. в 1 прим.
4. Копія відповіді УДАI ГУМВС України в м. Києві від 18.03.2011 р. № 10/П-676 на 1 арк. в 1 прим.
5. Копія позовної заяви від 20.05.2011 р. № 01/5/10-05 для надіслання відповідачу на 3 арк. в 1 прим.
6. Копія паспорта Ю. В. на 1 арк. в 1 прим.



Позивач Ю.В.

20.05.2011 р.

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей

Может кому пригодится, излюбленное место-кормушка на Богатырской - неисполнение гаи требований знака 4.1 "Рух прямо" и дор. разметки 1.1 (вузька суцільна лінія) - позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено.
Маячки не включены - следственно и отступать от выполнения требований знаков и разметки оснований нет.

3.1. Водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

_________________
"Закон напрасно существует для тех, у кого нет ни мужества, ни средств защищать его." Т. Маколей