До Веселинівського районного суду Миколаївської області
вул. Леніна, 36, смт. Веселинове, 57001,
Телефон: 21194, 21175

Позивач :
Радкевич ****** , 57001 Миколаївська обл., Веселинівський р-н., станція Первенець,
моб. тел: ****

Відповідач №1 :
УДАI УМВС України в Миколаївській області.
Адреса: вул. Новозаводська, 1-Б, м.Миколаїв, 54056,
тел. 0512-21-20-91,

Відповідач №2 :
Копилов Артем Володимирович,
інспектор ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗОТ м. Миколаїв.
Адреса: вул. Новозаводська, 1-Б, м.Миколаїв, 54056,
Телефон місця служби: 0512-21-20-91
Домашня адреса та інші засоби зв’язку невідомі.



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Я, Радкевич ***** , 03.12.2011 року о 20 годині 40 хвилин керував автомобілем Ваз 21063, державний номерний знак ***** КР, рухаючись по дорозі "Миколаїв-Веселинове", не порушуючи правил дорожнього руху, був зупинений інспектором ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗОТ м. Миколаїв Копиловим Артемом Володимировичем на виїзді з м. Миколаїв (Варварівка) на перехресті вулиць Одеське шосе – Поштова. На моє прохання назвати причину зупинки, він відповів, що я, нібито, перевищив дозволений швидкісний режим на 22 км/год.
Я категорично не погодився з тим, що ця швидкість належить моєму авто, тому що я виїжджав з м. Миколаїв в щільному транспортному потоці (в правій полосі) з дотриманням швидкісного режиму, дозволенному у населеному пункті,. Швидкість мого авто була в межах 50-60 км/год згідно показів спідометру.
Незважаючи на мої пояснення, відсутність доказів правопорушення, та заявлене клопотання про розгляд справи за містом проживання, інспектором ДПС Копиловим Артемом Володимировичем стосовно мене був складений протокол сер.
ВЕ1 №212591 про адміністративне правопорушення (копія додається) та винесено на місці постанову сер. ВЕ1 №015953 від 03.12.2011 (копія додається) по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень.
Склавши одночасно протокол і постанову інспектор порушив вимоги ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Далі інспектор вказав місця, де мені необхідно поставити підписи. Моє прохання пояснити зміст ст. 268 КУпАП, та ст. 63 Конституції України інспектор проігнорував
Свідки, які знаходились в моєму автомобілі, можуть спростувати звинувачення інспектора ДПС: **** проживає м. Бровари Київської обл., вул. Черняхівського ****; свідок 2; свідок 3.
Використаний відповідачем вимірювач швидкості “Беркут” 0808045 не має функцій фото- і кінозйомки чи відеозапису. А тому його показання не можуть бути використаними в якості доказу щодо скоєння мною адміністративного правопорушення, оскільки немає жодної можливості встановити, що зафіксована ним швидкість належала саме ТЗ яким я керував. Відповідно до п. 2.13 Інструкції “З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху”, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- та інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалась швидкість руху.

Конституційний суд України (Справа № 1-34/2010) визнав, що презумпція невинуватості поширюється на справи про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП, посадова особа, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення зобов'язана, зокрема, встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та принаймні зібрати докази про винність особи, яку звинувачують у вчиненні правопорушення, тим більше, якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності оспорює допущене правопорушення та адміністративне стягнення, що на неї накладається та подає Клопотання про надання права на захист та Клопотання про місце розгляду справи, які не беруться до уваги, чім грубо порушуються права громадянина України. ст. 59 Конституції України. Таким чином, якщо протокол - це всього лише підготовка до розгляду справи, то Постанова у справі - це, фактично, визнання винним.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання Постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Таким чином, відповідальність за адміністративні правопорушення (проступки) забезпечується державою, носить репресивний характер, а відповідно до ст., ст. 9, 151 Кодексу України про адміністративні правопорушення у діяннях особи, яка вчинила правопорушення, має бути вина, яка встановлюється повноважною посадовою особою у визначеному Законом порядку.

Вважаю, що Відповідач, склавши оскаржувану постанову на місці, на вулиці, перевищив свої повноваження, відповідно оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

КУпАП встановлено, що працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» (надалі – «Інструкція № 111»):
«П. 15. Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог Правил дорожнього руху:
15.6. За всіма виявленими порушеннями Правил дорожнього руху складаються Протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день».

Пунктом 11.5 Наказу № 111 даний вичерпний перелік речей і документів, які повинен мати при собі інспектор ДПС. У цьому переліку відсутні бланки Постанов про адміністративне правопорушення.
Не зрозуміло, яким чином потрапили ці бланки суворої звітності інспектору ДПС.
«11.5. Працівники підрозділів ДПС, які заступають у наряд ДПС, повинні мати: охайний зовнішній вигляд; справне спорядження; єдиний формений одяг за сезоном; світловідбиваюче екіпірування; нагрудний знак; табельну вогнепальну зброю; жезл та інші спеціальні технічні засоби; список транспортних засобів, оголошених у розшук за останню добу, із зазначенням марки, державного реєстраційного номера, кольору, ідентифікаційного номера кузова, шасі (рами), особливих прикмет; словесні портрети, фотографії (фотороботи) осіб, які розшукуються; картку маршруту патрулювання, поста (додаток 4); журнал патрулювання (додаток 5); службове та водійське посвідчення; бланки протоколів про адміністративне правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами та інших необхідних процесуальних документів; авторучку, олівець, лінійку (рулетку), записну книжку,свисток, кишеньковий ліхтарик; ПДР ; витяг з Кодексу України про адміністративні правопорушення що стосується безпеки дорожнього руху, службову сумку або планшет.
{ Пункт 11.5 глави 11 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства внутрішніх справ N 131 від 08.04.2011)»

Таким чином, склавши протокол про адміністративне правопорушення, Відповідач мав би здати відповідно до ст.257 КУпАП та п. 15.6. Наказу МВС № 111 зазначений протокол за належністю для розгляду адміністративної справи у встановленому Законом порядку.
З огляду на передбачені Законом процесуальні норми порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, убачається, що складання Протоколу та винесення Постанови однією і тією ж особою - Відповідачем є порушенням вимог Закону. При цьому КУпАП не передбачає напрям Протоколу самому собі, що суперечить принципам об'єктивності і законності розгляду справи.
Крім того, Відповідач, діючи на стадії збудження адміністративного провадження і що нібито направив власноручно складений протокол самому собі на розгляд, вже вважає що матеріалів у справі вистачає, а помилок немає. При таких обставинах цей посадовець при розгляді справи і винесенні постанови виходитиме з первинних своїх же установок про законність і достатність зібраних матеріалів у справі, а у разі виявлення помилок буде схилятись до їх приховування, тобто він зацікавлений у вирішенні справи, не звертаючи уваги ні на що.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадові особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч вказаним вимогам ст. 280 КУпАП, викладені у ній питання не з’ясовувались, та й не могли бути з’ясовані, оскільки адміністративного правопорушення я не вчиняв. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення не можливо було з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують вину та ступінь вини, також не можливо надати відомості, що характеризують майновий стан та мою особистість.
Для підготовки та подання таких документів в якості доказів потрібен певний проміжок часу.
Склавши Протокол про адміністративне правопорушення, Відповідач без сповіщення про розгляд адміністративної справи, виніс Постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, що є грубим порушенням Закону, оскільки про розгляд адміністративної справи та винесену Постанову я дізнався лише під час вручення Постанови. Відповідачем у Постанові не зазначено докази мого порушення. Відповідач , не звертаючи увагу на мої прохання перенести розгляд справи за місцем мого проживання, тому, що мені потрібно підготуватися, приніс Протокол і Постанову на підпис одночасно, чим порушив мої права скористатися юридичною допомогою.
Окрім цього, винесення Постанови на місці у випадку, не передбаченому ст. 283 є також правопорушенням.

З огляду на діючі нормативні процесуальні акти порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, убачається, що інспектор ДПС розглянув справу на місці, виніс Постанову на місці, та вручив її також на місці. Це свідчіть проте, що Відповідач перевищуючи свої повноваження, знехтував порядком який встановлений статтями 257, 258, ч.5 ст.285 Кодексу. Знехтував Наказом МВС № 111, також положенням ст..19 Конституції України.
Звертаю увагу, що ст. 254 КУпАП зазначено, що Протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративне правопорушення не було вчинено, з врахуванням допущених порушень під час складання Протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, складений з грубими порушенням чинного законодавства і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В установчий частині Постанови про адміністративне правопорушення написано:
«Ураховуючи, що гр. Радкевич Р. А. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КупАП, та керуючись положеннями статті 14-1, частин п’ятої, шостої статті 258 та статті 283 КупАП, ПОСТАНОВИВ:»...
Звертаю увагу суду, що Конституційний суд України (Справа № 1-34/2010) в резолютивній частині постановив:
Резолютивна частина
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 14-1, частину шосту статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2.Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
- тому незаконні посилання на ці статті викликають щонайменше здивування.

З огляду на викладене вважаю, що дії Відповідача були незаконними.
Стаття 71 КАС України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.
На підставі зазначеного, у зв’язку з тим, що я Правила дорожнього руху не порушував, керуючись ст.ст. 247, 268, 287-289 КУпАП,

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. Визвати до судового засідання та заслухати свідків.
3. Зобов’язати інспектора ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗОТ м. Миколаїв Копилова Артема Володимировича надати докази скоєння мною адміністративного правопорушення.
4. Визнати дії інспектора ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗОТ м. Миколаїв Копилова Артема Володимировича неправомірними при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2011 р.
5. Постанову інспектора ДПС Копилова Артема Володимировича від 03.12.2011 р. серії ВЕ1 №015953 у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

Додатки:
1. Копія Постанови серія ВЕ1 №015953 від 03.12.2011 р. – 3 шт;
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ВЕ1 №212591 від 03.12.2011 р. -3 шт;
3. Копія адміністративного позову для відповідачів на 5 арк. – 2 шт;
4. Копія паспорту громадянина України.

« 06 » грудня 2011 року ______________ Радкевич Р.А.

В мене є відповідь ОблДАІ що 22км/год не є правопорушення так як це є похибка приладу. В мене щоправда прилад Іскра 2.

Начальнику управління ДАІ УМВС України
в Миколаївській обл.
Погорєлову Геннадію Васильовичу
вул. Новозаводська, 1-б, м. Миколаїв, 54056,
тел. (512) 21-20-91

Громадянина України
Радкевич Руслан Анатолійович
смт. Веселинове. пров. Колодязний, буд. №4
тел. 0979754758

Скарга


Я, 03.12.2011 року о 20 годині 40 хвилин керував автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак 781-49 КР, рухаючись по дорозі "Миколаїв-Веселинове", не порушуючи правил дорожнього руху, був зупинений інспектором ДПС 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗОТ м. Миколаїв Копиловим Артемом Володимировичем на виїзді з м. Миколаїв (Варварівка) на перехресті вулиць Одеське шосе – Поштова. На моє прохання назвати причину зупинки, він відповів, що я, нібито, перевищив дозволений швидкісний режим на 22 км/год. Інспектором ДПС Копиловим Артемом Володимировичем стосовно мене був складений протокол сер. ВЕ1 №212591 про адміністративне правопорушення та винесено на місці постанову сер. ВЕ1 №015953 від 03.12.2011 по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень.

06.12.2011 року мною був складений і направлений до Веселинівськго районного суду Миколаївської області адміністративний позов про визнання неправомірними дій інспектора 1 взводу роти ДПС ДАІ м. Миколаїв Копилова Артема Володимировича та скасування постанови сер. ВЕ1 №015953 від 03.12.2011 року про накладення на мене штрафу в розмірі 255 грн.

11.01.2012 року позов було задоволено постановою суду (копія постанови додається), дії інспектора 1 взводу роти ДПС ВДАІ ЗОТ м. Миколаїв визнано неправомірними.

Згідно п. 2.22 Наказу №77 від 26.02.2009 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» «У разі скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення внаслідок її неправомірного винесення за даним фактом проводиться службова перевірка. Стосовно винної посадової особи відповідно до положень Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" ( 3460-15 ) вживаються заходи дисциплінарного впливу, відомості про які додаються до матеріалів перевірки.»

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про міліцію» «При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.»

Згідно з ст.ст. 18-20 Закону України «Про звернення громадян», ст. 40 Конституції України,

ПРОШУ:

1. Публічного вибачення в мій адрес, через місцевий засіб масової інформації;
2. Завчасно повідомити мене про дату і назву засобу масової інформації в якому
будуть принесені (опубліковані) публічні вибачення;
3. Вжити заходи дисциплінарного впливу до інспектора 1 взводу роти ДПС ДАІ
м. Миколаїв Копилова Артема Володимировича
4. Надати документальне підтвердження вжитих дисциплінарних стягнень з
зазначенням номеру та дати наказу;
5. Повідомити мені номер запису в книзі реєстрації скарг або відповідного
журналу;
6. Надати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст. 20 Закону України
„Про звернення громадян”.

Залишаю за собою право звернутися до органів прокуратури, СВБ та ЗМІ.

Додаток:
копія постанови суду (2 аркуша)

« 30 » січня 2012 року ___________ Радкевич Р.А.

Пожалуйста