|
Ну всё отстрелялся, постанову ГАИ отменили, все остальные требования отклонили.
Вот постанова суду.
09 серпня 2010 року
копія
місто Саки
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді:
ОСОБА_1,
при секретарі:
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління ДАІ МВС в м. Херсоні, прапорщика міліції ОСОБА_4 про визнання незаконною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ МВС в м. Херсоні, прапорщика міліції ОСОБА_4 про визнання незаконною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою інспектора ДАІ серії ВТ №184586 від 03 травня 2010 року позивача за порушення правил п.11.2, 11.5 ПДР України - було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425 гривень. Позивач вважає вказану постанову незаконною, оскільки він не порушував правила дорожнього руху, 03 травня 2010 року об 12 годині 40 хвилин керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по лівій смузі дороги для автомобілів Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, пункт 11.5 ПДР України дозволяє виїзд на ліву смугу, а не забороняє рух по ній, рух та усі маневри для здійснення випередження виконував відповідно до ПДР України.
Позивач не був згоден з протоколом про адміністративне правопорушення, про що зазначив у протоколі . Крім того, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, єдиним доказом про притягнення до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення, доводи інспектора ДАІ ґрунтуються не на фактичних даних, а на припущені про скоєння правопорушення. Згідно ст.254 КУпАП адміністративне правопорушення не було зафіксовано належним чином, як того вимагає чине законодавств, врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, із таких обставин відповідно до ч.1 ст. 247КУпАП, провадження про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову.
У судове засідання позивач не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю та просив суд позов задовольнити.
У судове засідання відповідачі не з`явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили..
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням положень, передбачених ч.4 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані в зв’язку з чим позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Адміністративна відповідальність по ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Судом встановлено, що 03 травня 2010 року інспектором ДПС УДАІ м. Херсона прапорщиком міліції ОСОБА_4 щодо позивача складено протокол про адміністративне правопорушення. У протоколі зазначено, що 03 травня 2010 року об 12 год. 40 хв., на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, ОСОБА_3, керуючі транспортним засобом марки Chevrolet Aveo,державний номер НОМЕР_2,на дорозі, яка має по дві смуги в кожному напрямку, рухався по крайній лівої смуги, при вільній правої смуги, чим порушив вимоги п. 11.2; 11.5 ПДР України.
Позивач у протоколі пояснив, що не згоден з протоколом.
03 травня 2010 року інспектором ДПС УДАІ м. Херсона прапорщиком міліції ОСОБА_4 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВТ №184586 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень.
Згідно частин 1 і 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.
Тобто, належними та допустимими є такі докази, які стосуються предмету доказування та містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Статтею 251 КУпАП закріплено, що до доказів відносять протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Згідно з пунктом 2.7 інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №185 від 22.02.2001 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.03.2001 №272/5463) на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення до протоколу долучаються відповідні матеріали (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення, тощо). Кожний документ має свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 N1217 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 за N974/8295). яка діяла під час виявлення правопорушення, до протоколу складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, єдиним доказом в підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення – на дорозі, яка має по дві смуги в кожному напрямку, рухався по крайній лівої смуги, при вільній правої смуги, є протокол про адміністративне правопорушення серії ВТ №139301.
Факт порушення позивачем пункту 16.8 Правил дорожнього руху іншими, оформленими з дотриманням визначеного законом порядку, доказами об’єктивно не підтверджений
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Тобто законодавець вказаною нормою закону передбачає необхідність наявності крім протоколу про адміністративне правопорушення інших матеріалів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні
Таким чином притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопорушення без наявності матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а саме рапортів посадових осіб, письмових пояснень свідків правопорушення, матеріалів, на яких зафіксовано правопорушення, є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та принципу суворого додержання законності при здійсненні проваджень у справах про адміністративні правопорушення, встановлених КУпАП
Відповідно до ч.2. ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.Відповідач не надав суду заперечень проти заявленого до нього адміністративного позову, з чого суд робить висновок про погодження відповідача з даним адміністративним позовом .
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з аналізу пояснень учасників судового процесу, існуючих у справі доказів, суд дійшов висновку, що суть адміністративного правопорушення, яка викладена інспектором ДПС у адміністративному протоколі від 03.05.2010, постанові по справі про адміністративне правопорушення від 03.05.2010 р., ґрунтується не на фактичних даних, а на припущені інспектора ДПС про скоєння позивачем правопорушення, що суперечить вимогам статей 251, 252, 280 КУпАП.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другої статті 122 КУпАП, є недоведеним.
Оскільки оскаржувана постанова була винесена посадовою особою - інспектором ДАІ, у задоволенні позовних вимог до Управління ДАІ у м. Херсоні необхідно відмовити.
Порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання незаконною та скасуванням оскаржуваної постанови.
Враховуючі викладене, керуючись статтями 7-11, 33,38,122, 247, 287-289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 9-11, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.
Постанову інспектора ДПСУДАІ м. Херсона прапорщика міліції ОСОБА_4 серії ВТ №184586 від 03 травня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 за адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425 гривень – визнати незаконною та скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Вот так. Уже отпразновал, далее планирую жалоб пару штук накатать, информационных запросов и т..д.
|
Вход
FAQ
Поиск
