В крации ситуация... ехал, остановил инспектор, составил протокол, постановление. Дальше был подан позов до суду про скасування протоколу та постанови :


был уверен что суд на моей стороне, но тут просто офигел, судья как и инспектор, тоже считает что доказательством является вынесенный протокол.
И вот решение суда:


Теперь прошу помощи в составлении апелляции на данное решение суда.
Что нужно добавить, что убрать? Судовий збор нужно платить? В додатке приложить позов до суду который я проиграл?

До Апеляційного суду
Московський районний суд м. Харкова
пр. 50 років ВЛКСМ, 38-Е
61153
Через Московський районний суд м. Харкова
пр. 50 років ВЛКСМ, 38-Е
61153
Суддя Горбунова Я.М. Справа № 2/2027/2640/2012
2027/3348/2012

Апелянт- позивач по справі:
__________________________
______________________________________
61118

Відповідач: ст. інспектор ВДАІ Московського р-ну
Ст. л-т Михайлов Роман Вікторович
вул. Маршала Батицького, 25

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
(у порядку ст.294 КпАП України) (на ухвалу суду від 14.05.2012 у справі № 2/2027/2640/2012за адміністративним позовом про визнання протиправними певних дій вчинених суб’єктом владних повноважень )

Зазначеною постановою мене визнано винним у тому, що ніби-то «30» березня 2012 року, керуючи автомобілем Фольцваген, державний номер ____________ під’їхавши від будинку № 54 до перехрестя на проспекті 50 років ВЛКСМ, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та здійснив поворот ліворуч в зоні дії дорожнього знаку 4.2 – рух праворуч, за яке складено адмінпротокол, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510,00 грн. (п’ятсот десять гривень 00 коп.).
Зазначена постанова не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи з таких підстав:
30.03.2012 року я рухався від будинку № 54, який знаходиться на проспекті 50 років ВЛКСМ, під’їхавши до перехрестя, рушив на зелений знак світлофору у додатковій секції, здійснив поворот праворуч і одразу за «островком безпеки» здійснив поворот ліворуч на розворот згідно з ПДР. Біля дому №50 на протилежній стороні, перейшовши через дві суцільних смуги на чотирьох полосній дорозі з лівого боку мене зупинив інспектор, чим порушив ПДР п.1.3 дорожній розмітки, а також наказ № 111 МВС України та склав протокол та виніс постанову.
Я не міг здійснити поворот на заборонений сигнал світлофору, тому що для розвороту мені необхідно було здолати дві полоси зустрічного руху автомобілів на чотирьох порожнинній дорозі з інтенсивним рухом. Також я не міг порушити дорожній знак 4.2- рух праворуч оскільки при повороті ліворуч я би уткнувся у зустрічні автомобілі та у островок безпеки. (фото №1, №2)
На фото №3, №4 видно, що інспектор з даного місця не міг бачити який саме колір горів світлофора, т.к. він знаходився зовсім з протилежного боку, та зі своїй відстані приблизно в 0,5 км. не міг чітко побачити, де саме я здійснив поворот тим паче за автомобілями які стояли на даному перехресті на заборонений сигнал світлофору.
В постанові про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на конкретні докази, що стверджують наявність складу правопорушення передбаченого ч.1 та ч.2 ст.122 КУпАП.
Інспектор, Михайлов Р.В. при складані протоколу зупинив двох свідків:
1. Шевелев Юрій Петрович, 1979 року народження, мешкає6 м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців 18а, кв. 45, к.т. 067-913-04-23
2. у протоколі написано не зрозуміло.
І ніби-то ці свідки бачили суть скоєного мого правопорушення. При розгляді справи судом було необхідним опитати цих свідків у судовому засіданні, яки б довели мою невинність,
цього судом не було зроблено, що також негативно позначилося на повноті розгляду та обґрунтованості рішення по справі, Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи забов’язані :
діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, наявність події правопорушення доводиться шляхом доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказами - є дані, які встановлюються протоколом, поясненнями особи, свідків, потерпілих і т.д. Тобто - дані. А не сам протокол. Протокол про адміністративне порушення не є документом, який встановлює факт порушення водієм ПДР. Протокол є лише документом, який фіксує суб'єктивну думку співробітника ДАІ, проте, у будь-якому випадку не підтверджує факт порушення водієм ПДР.
Між тим, ці дані відсутні як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові. Таким чином, докази того, що мав місце один з найважливіших елементів складу зазначеного адміністративного правопорушення по справі відсутні.
Разом з цим, відповідно до п.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

До того ж, у судовому засіданні, я заявив клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Згідно ст.268 КУпАП я маю право подавати докази, а доказами по справі є, серед іншого, рішення суду. Переглядаючи интернет-сайт Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень України (http://reyestr.court.gov.ua/), та аналізуючи постанови в справах про притягнення до адміністративної відповідальності, встановив наступне: згідно бази даних Реєстру, в ній містяться рішення принаймні двох судів за 2012 рік, щодо скасування постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності, винесених інспектором роти ДПС ДАІ м. Харків Інспектора ВДАІ з обслуговування Московського району м.Харкова старшого лейтенанта міліції Михайлова Романа Вікторовича:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22429652
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21236476

За таких умов не можна вважати, що у моїх діях є склад зазначеного правопорушення, не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
З наведеного є очевидним, що, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, та порушив вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
23.12.2005 № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України,


ПРОШУ:

Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутністю у моїх діях складу правопорушення, передбаченного ст. 122 ч.4 КУоАП.
„_______”__________ 201__р.

Підпис

Додатки:
1). Копія постанови суду;
2). Фотокартки – 4 шт.
3).

А який смисл подавати апеляцію?

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

ну так и подавать нужно апелляцию на судью, т.к. не достаточно рассмотрела дело. Не было ни одного доказательства, верней доказательством она считает протокол! Возможно инспектор дал ей взятку и она вынесла не совсем правильное решение (к примеру,может быть такое?) И что, если она написала є остаточним і оскарженню не підлягає, то апелляционный суд не рассматривает дело?

Mileh

Где-то была тема о подаче апеляции,не могу найти.
Всё нашел,вот она...мож что и накопаешь
viewtopic.php?f=57&t=3944&hilit=%D1%81%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B0+%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BC+%D0%BA%D1%80%D1%8F%D0%BA

_________________
Голосование за бан провокаторов на форуме http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=113&t=40636

Ще раз наведу цитату із КАС.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page6
Якщо вона написала, що є остаточним і оскарженню не підлягає, то так і є.
Шо за брєд??
Апеляцію ви подаєте не на суддю, а на постанову суду.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

вот это да! Она тупо не обосновано, не доказав ничего взяла и вынесла решение! И теперь что ничего нельзя с этим сделать, идти сегодня в банк оплачивать штраф? Что за дебильные законы...

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.


+ п.24.......

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05
___________________________________________


Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення
Опубликовано 01.01.2004 в рубрике Обобщение судебной практики, По делам об административных правонарушениях, По уголовным делам
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України
Управління узагальнення судової практики та аналітичної роботи
з питань застосування законодавства Верховного Суду України
Узагальнення судової практики ВСУ по кримінальним справам
Про якість складання й оформлення судових рішень
у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення*
Оформлення судового рішення.............

Адміністративні справи

Згідно з вимогами ст. 283 КпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування суду та прізвище й ініціали судді, який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Однак судді місцевих судів при винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення не завжди дотримуються зазначених вимог закону. Часто ці порушення зумовлені тим, що справи розглядаються за відсутності осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, оскільки вони з різних причин не з’являються до суду. Трапляється, що правопорушників належним чином не повідомляють про місце і час розгляду справи судом. Тому суд не має можливості в судовому засіданні уточнити дані про особу правопорушника, правильно встановити фактичні обставини справи, а потім дати правильну юридичну кваліфікацію вчиненого винним адміністративного правопорушення.

Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обгрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази тощо). Але в багатьох випадках у постановах не наводяться пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до відповідальності, пояснення свідків та інші докази вини правопорушника, міркування і мотивовані висновки суду, а лише одним реченням зазначаються ознаки правопорушення.

А судді у постановах також допускають помилки, повторюючи зміст такого протоколу або посилаючись на нього як на доказ.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

.........Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про адміністративне правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався позивач.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на думку суду, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Враховуючи те, що при винесенні постанови від 30.10.2010 інспектор ДПС припустився порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, зазначена постанова підлягає скасуванню.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями 33, 122, 222, 251, 254, 255, 256, 268, 283 КУпАП, статтями 2, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України.............

________________________________________________________

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач –ОСОБА_1., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити.


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення у відсутність відповідача, при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України ( в редакції чинний на момент розгляду справи) - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/13434712
http://reyestr.court.gov.ua/Review/13434710
____________________________________________________________________

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/14156054
_____________________________________________________________________
......По своєму призначенню адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

почитай внимательно все.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/11136621
_________________________________________________________________________

"стучи и тебе откроют"

блегченная заготовка апелляции необжалуемого решения суда




Апеляційна скарга


25 січня 2011 року стосовно мене складено протокол № АХ1 №000000 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та винесена постанова серії АХ1 № 000000 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Постанова була оскаржена мною в _______________ суді ___________________ області.

17 березня 2011 року _________ районний суд ________ області розглянувши справу за адміністративним позовом _______________ до ІОДР ВДАІ ________________ ______________________________________________________________ про скасування постанови серії АХ1 № 000000 від 25 січня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову _______________ до ІОДР ВДАІ ________________________________________________________________ про скасування постанови серії АХ1 № 000000 від 25 січня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

У постанові вказано:

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Посилання судді ....................... на нову норму КАСУ Стаття 171-2 ч.2 , в загалі - є законною.

Але під час розгляду справи суддєю .................... були допущені такі норми процесуального та матеріального права як :

1
2
3




Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення , при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністі ,у законний спосіб, обставин, що мають значення для справи, які
суд першої інстанції вважає встановленими; та невідповідністі висновків суду обставинам справи;

Що е неприпуститимим порушенням конституційного принципу верховенства права.

Стаття 8. Верховенство права (Закон вiд 06.07.2005 № 2747-IV)

1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і
спрямованість діяльності держави.

Окрім того згідно з ст.159 КАСУ

1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


Вважаю що , наявність законодавчої норми про те що оскаржувана - (Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.) не дає суду першої інстанції підстав ігнорувати вимоги закону щодо законності та обгрунтованості судового рішення та можливості допущення спрощенного підходу до розгляду адміністративної справи та виносити іменем України необгрунтовані протизаконні рішення суду користаючись тим , що громадянин позбавлений закономправа на оскарження протизаконного судового рішення у апеляційній інстанції.


Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст.6 ч.2. ( Закон вiд 07.02.2002 № 3018-III)

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Як зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові від 1.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», «це зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватися насамперед нормами Конституції України».

У п.2 постанови (Пленуму Верховного Суду України в постанові від 1.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ) роз’яснюється, що «суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Судові рішення мають грунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй».


На підставі викладеного , ст.8, 55 Конституції, ст.ст. 160, 198, 200,202, 205, 206, 254 КАС України, ст.6 ч.2 Закону вiд 07.02.2002 № 3018-III


прошу ::
скасувати судове рішення …………………….. та ухвалити нове законне рішення по адміністративній справі.

если ничего не выйдет - предложу еще один вариант.
____________________________________________________

дай знать через месяц.

http://court.gov.ua/sud1519/people/rules/6211/

http://oshtrafovali.net.ua/apelyatsiyne ... -sudu.html для ориентира , (статья старая но суть та же ).


http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір

напишу и сюда и в личку!

подредактировал!

До Апеляційного суду
Московський районний суд м. Харкова
пр. 50 років ВЛКСМ, 38-Е
61153
Через Московський районний суд м. Харкова
пр. 50 років ВЛКСМ, 38-Е
61153
Суддя Горбунова Я.М. Справа № 2/2027/2640/2012

Апелянт- позивач по справі:
____________________________
_______________________________
61118
Тел..

Відповідач: ст. інспектор ВДАІ Московського р-ну
Ст. л-т Михайлов Роман Вікторович
вул. Маршала Батицького, 25

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову суду від 14.05.2012 у справі № 2/2027/2640/2012 про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Зазначеною постановою мене визнано винним у тому, що ніби-то «30» березня 2012 року, керуючи автомобілем Фольцваген, державний номер ________ під’їхавши від будинку № 54 до перехрестя на проспекті 50 років ВЛКСМ, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора та здійснив поворот ліворуч в зоні дії дорожнього знаку 4.2 – рух праворуч, за яке складено адмінпротокол, та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 510,00 грн. (п’ятсот десять гривень 00 коп.).
Зазначена постанова не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи з таких підстав:
30.03.2012 року я рухався від будинку № 54, який знаходиться на проспекті 50 років ВЛКСМ, під’їхавши до перехрестя, рушив на зелений знак світлофору у додатковій секції, здійснив поворот праворуч і одразу за «островком безпеки» здійснив поворот ліворуч на розворот згідно з ПДР. Біля дому №50 на протилежній стороні, перейшовши через дві суцільних смуги на чотирьох полосній дорозі з лівого боку мене зупинив інспектор, чим порушив ПДР п.1.3 дорожній розмітки, а також наказ № 111 МВС України та склав протокол та виніс постанову.
Я не міг здійснити поворот на заборонений сигнал світлофору, тому що для розвороту мені необхідно було здолати дві полоси зустрічного руху автомобілів на чотирьох порожнинній дорозі з інтенсивним рухом. Також я не міг порушити дорожній знак 4.2- рух праворуч оскільки при повороті ліворуч я би уткнувся у зустрічні автомобілі та у островок безпеки. (фото №1, №2)
На фото №3, №4 видно, що інспектор з даного місця не міг бачити який саме колір горів світлофора, т.к. він знаходиться зовсім з протилежного боку, та зі своїй відстані приблизно в 0,5 км. не міг чітко побачити, де саме я здійснив поворот тим паче за автомобілями які стояли на даному перехресті на заборонений сигнал світлофору.
Інспектор, Михайлов Р.В. при складані протоколу зупинив двох свідків:
1. Шевелев Юрій Петрович, 1979 року народження, мешкає6 м.Харків, вул. Гвардійців-Широнінців 18а, кв. 45, к.т. 067-913-04-23
2. у протоколі написано не зрозуміло.
І ніби-то ці свідки бачили суть скоєного мого правопорушення. При розгляді справи судом було необхідним опитати цих свідків у судовому засіданні, яки б довели мою невинність, цього судом не було зроблено, що також негативно позначилося на повноті розгляду та обґрунтованості рішення по справі. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи забов’язані :
діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, наявність події правопорушення доводиться шляхом доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказами - є дані, які встановлюються протоколом, поясненнями особи, свідків, потерпілих і т.д. Тобто - дані. А не сам протокол. Протокол про адміністративне порушення не є документом, який встановлює факт порушення водієм ПДР. Протокол є лише документом, який фіксує суб'єктивну
думку співробітника ДАІ, проте, у будь-якому випадку не підтверджує факт порушення водієм ПДР.
Між тим, ці дані відсутні як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові. Таким чином, докази того, що мав місце один з найважливіших елементів складу зазначеного адміністративного правопорушення по справі відсутні.

14.05.2012 року, Москоковський районний суд міста Харкова розглянувши справу за адміністративним позовом ________серія_______ до інспектора ДПС БДПС відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВСУ в Харківській області Михайлова Романа Вікторовича про скасування постанови Серія АХ №141059 від 30.03.2012 року по справі про адміністративне правопорушення П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову відмовити.
У постанові вказано:
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких умов не можна вважати, що у моїх діях є склад зазначеного правопорушення, не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
З наведеного є очевидним, що, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, та порушив вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
23.12.2005 № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення , при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності ,у законний спосіб, обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; та невідповідністі висновків суду обставинам справи;
Що е неприпуститимим порушенням конституційного принципу верховенства права.
Стаття 8. Верховенство права (Закон вiд 06.07.2005 № 2747-IV)
1. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Окрім того згідно з ст.159 КАСУ
1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вважаю що , наявність законодавчої норми про те що оскаржувана - (Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.) не дає суду першої інстанції підстав ігнорувати вимоги закону щодо законності та обґрунтованості судового рішення та можливості допущення спрощенного підходу до розгляду адміністративної справи та виносити іменем України необґрунтовані протизаконні рішення суду користаючись тим , що громадянин позбавлений законом права на оскарження протизаконного судового рішення у апеляційній інстанції.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст.6 ч.2. ( Закон вiд 07.02.2002 № 3018-III)
Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Як зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові від 1.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», «це зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватися насамперед нормами Конституції України».
У п.2 постанови (Пленуму Верховного Суду України в постанові від 1.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ) роз’яснюється, що «суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй».
На підставі викладеного , ст. 294 КУпАП, ст. 295 ЦПК України, ст.8, 55 Конституції, ст.ст. 160, 198, 200,202, 205, 206, 254 КАС України, ст.6 ч.2 Закону вiд 07.02.2002 № 3018-III


ПРОШУ:
1. скасувати судове рішення …………………….. та ухвалити нове законне рішення по адміністративній справі.
2. Закрити провадження по справі щодо притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1, ч.2 КУпАП.


„_______”__________ 201__р.

Підпис

Додатки:
1). Копія постанови суду;
2). Фотокартки – 4 шт.

что-то не понял про судовий сбор, платить же ничего не нужно?

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від
мінімальної заробітної плати у місячному розмірі
нехрина себе. 50 % ?? Дешевле что ли штраф оплатить?