Сообщение, не относящиеся к теме

До Генеральної прокуратури України
01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15





ЗАЯВА
про злочин
в порядку ст. 97 КПК

ХХ.ХХ.2012 суддя Енського районного суду Київської області СВОЛОЧ_1 постановив ухвалу по справі №2-а-ХХ/ХХ, якою відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Енської міської ради.
Ухвала судді Енського районного суду СВОЛОЧ_1 була винесена з грубим порушенням законодавства, не ґрунтується на фактичних обставинах справи та суперечить положенням Кодексу Адміністративного судочинства України, Земельного кодексу України та рішенню Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010.
Підставою для розгляду адміністративної справи стало рішення Енської міської ради від ХХ.ХХ.2011 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки.
ХХ.ХХ.2012 я звернувся із позовною заявою до Енського районного суду із адміністративним позовом до Енської міської ради про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії. ХХ.ХХ.2012 суддя СВОЛОЧ_1 виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки на думку судді справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. В ухвалі суддя СВОЛОЧ_1 зазначив, що статтею 17 КАС України встановлена компетенція адміністративних судів на вирішення вичерпного переліку визначених цією статтею спорів, до яких не віднесено спорів про право на земельні ділянки, із позовних вимог, на думку судді, вбачається, що фактично вирішується спір про право на земельну ділянку, який згідно положень ч.2 ст. 2 КАС України та ч.1 ст. 15 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Дії судді СвОЛОЧ_1 є протиправними з наступних підстав:
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України та тлумачення Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010 під час здійснення повноважень у галузі земельних відносин міські ради діють як суб’єкти владних повноважень.
Згідно із ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства та тлумачення Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010 до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Вказані докази були викладені у позовній заяві на обґрунтування того, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Також суддя СВОЛОЧ_1 зазначає в ухвалі, що на його думку, вирішується спір про право на земельну ділянку, хоча одночасно з цим в ухвалі суддя встановив, що позивач просить скасувати рішення відповідача та ухвалити рішення, яким зобов’язати відповідача розглянути клопотання про надання земельної ділянки, що є взаємовиключними поняттями. В позовній заяві чітко зазначено, що право власності гарантоване Конституцією України та Земельним кодексом України, оскільки земельна ділянка надається в межах безоплатної приватизації. Тобто вирішується спір про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, а не про право на земельну ділянку.
З огляду на зазначені обставини, з урахуванням положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 143 Конституції України, ст. 12 Земельного кодексу України та тлумачення Конституційного суду України по справі №1-6/2010 від 01.04.2010 №10-рп/2010, справа має розглядатись в порядку адміністративного судочинства за процедурою, передбаченою Кодексом адміністративного судочинства України.
Проте суддя СВОЛОЧ_1 виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі, не пояснивши законних підстав для такого рішення. Крім того, суддя очевидно усвідомлюючи протиправність своєї ухвали зухвало намагався позбавити мене права на апеляційне оскарження, внісши п’ятиденний строк подання апеляції, хоча мене не викликали до суду на проголошення ухвали, а також не надіслав мені всупереч вимогам ст. 109 КАСУ позовну заяву з усіма доданими матеріалами (копія опису надісланих документів в додатках).
Тобто суддя СВОЛОЧ_1 постановив судове рішення (ухвалу) в якому завідомо неправильно застосував норми матеріального права.
Таким чином в діях судді Енського районного суду Київської області СВОЛОЧ_1 містяться ознаки злочину, передбаченого ст. 375 КК України.
Відповідно до ч.3 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кримінальна справа щодо судді може бути порушена лише Генеральним прокурором України або його заступником.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 94, 95, 97 КПК України,
ПРОШУ:
1. Порушити кримінальну справу відносно судді Енського районного суду Київської області СВОЛОЧ_1 за ст. 375 КК України.
2. Письмово проінформувати мене про прийняте прокуратурою рішення та надіслати копію винесено постанови.

До заяви додаю:
1. Копія позовної заяви від ХХ.ХХ.2012 (Х арк.).
2. Копія опису справи від