|
В мене ВАЗ-2105, поставив задню оптику тюнінговану (світлодіоди). Причому нічого такого, що б не відповідало ДСТУ-3649, розміри, режим роботи, розміщення, кольори і т.д. нічого не змінено. Причепилися гайці за якоби перевищення швидкості показали "беркут", але після моїх слів "чим аргументуєте, що це саме моя швидкість" гайці сказилися, почали чіплятися, "відкрий багажник, капот, покажи запасне колесо, грубили і т.д. Причепилися до фар, накатали 2 протоколи. Я все записав на диктофон, але суд програв, сьогодні подав апеляцію.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Києво-Святошинський районний суд
м. Києва
03170, м. Київ, вул. Мельниченка, 1
Позивач: ХХХХХХХХХХХХХ
08132, Київська область,
Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. ХХХХХХХХХХ
тел.: (063) 0000000000
Відповідач-1: Києво-Святошинський ВДАІ
08151, Київська область
Києво-Святошинський район
м. Боярка, вул. Вокзальна 75/30
Шевчук Андрій Васильович,
iнспектор ДПС Києво-Святошинського ВДАI
Відповідач-2: Києво-Святошинський ВДАІ
08151, Київська область
Києво-Святошинський район
м. Боярка, вул. Вокзальна 75/30
Трохимчук Василь Дмитрович,
iнспектор ДПС Києво-Святошинського ВДАI
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про скасування постанови АI № 196775 від 31.03.2010 року
та постанови АІ № 071338 від 02.04.2010 року
по справі про адміністративне правопорушення
(в порядку ст.288 КУпАП)
31 березня 2010 року стосовно мене було складено протокол про адміністративне правопорушення, серiя: АІ № 206878 (копiя додається) за порушення правил дорожнього руху, а саме п. 12.4. та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серiя АI № 196775 (копiя додається), Також складено ще один протокол про адміністративне правопорушення, серiя: АІ № 206635 (копiя додається) за порушення правил дорожнього руху, передбачене п. 31.4.3(а), 31.3(а), 31.4.7(е). Також вилучено талон про проходження техогляду з логотипом „2010” серії ХХХХХХХ та складено акт тимчасового вилучення талону про проходження державного технічного огляду (копiя додається). Протокол АІ № 206878 та постанову АI № 196775 склав склав iнспектор ІДПС Києво-Святошинського ВДАI Шевчук Андрій Васильович. Протокол АІ № 206635 та акт тимчасового вилучення талону про проходження державного технічного огляду склав iнспектор ІДПС Києво-Святошинського ВДАI Трохимчук Василь Дмитрович.
Вважаю, що зазначений протокол та постанова складені з порушенням законодавства та підлягають скасуванню з наступних підстав.
Я, XXXXXXXXXX, близько 18:15 години на автомобілі марки ВАЗ-2105 д.н. 0000000 що належить XXXXXXX., рухався по вул. Магістральній, м. Боярка в бік м. Києва в доволі щільному потоці транспорту зі швидкістю, рівною з іншими учасниками руху, що рухалися по сусідній смузі руху та спереду мого автомобіля, мій спідометр показував близько 60 км/год, а також мій GPS-навігатор ASUS A696 з сертифікованою українською картою фірми „Візіком” показував 61 км/год, на що я звернув увагу, бо навігатор подав звуковий сигнал про перевищення порогу в 60 км/год.
Я вимогу інспектора ДПС я зупинився з дотримання вимог ПДР. Невідомий мені інспектор не представився та проігнорував моє прохання показати службове посвідчення чим порушив ч. 1,2 ст. 5 Закону „Про міліцію” та п. 28 наказу №111 від 27.03.2009, ст. 19 ЗУ про дорожній рух. Його прізвище та ім’я так і не стали мені відомі. Потім підійшов другий інспектор Шевчук А.В., також не представився (його прізвище та ім’я стали мені відомі в процесі діалогу, я його дізнався з протоколу, тому по даній причині не можу вказати номер нагрудного жетона та номер посвідчення. ) і показав мені прилад фіксації швидкості „Беркут” №0801074 і сказав, що я начебто рухався зі швидкістю 94 км/год що преревищує встановлений поріг на даній ділянці на 34 км/год і попросив пройти з ним в машину для складання протоколу. Маю відзначити, що даний прилад окрiм функцi фiксацii швидкостi, також має функцiю фiксацii часу, але з невiдомих менi причин, час моменту фiксацii швидкостi менi показано не було. Також не було надано документ, що засвідчує сертифікацію приладу в Україні та допуск інспектора до користування приладом. Я зробив висновок, що швидкiсть належить iншому автомобiлю, а дiї IДПС Шевчук А.В. можливо квалiфiкувати як «службове пiдроблення» ст. 366 Карного Кодексу Украiни. Я запитав: „Чим Ви можете підтвердити що це моя швидкість, адже я рухався в потоці машин?” На моє запитання IДПС Шевчук А.В. не вiдреагував, почав вимагати мої реєстраційні документи, які я надав. Після цього перший, невідомий мені інспектор, почав шукути „до чого ще можна причепитися” і тепер вже погрозливим тоном наказав відкрити капот, не назвавши причини, я виконав його наказ і відкрив. Тим часом інспектор Шевчук А.В. віддалився до службової машини для написання протоколу про начебто перевищення швидкості, хоча ніяких доказів в нього не було. Перший, невідомий мені інспектор, попросив відкрити багажник, на що я відповів „багажник відкрию після складання протоколу та наявності двох свідків, керуюся ч.ч. 4, 5 ст. 264 КоАП, ст. ст. 181, 188, 190, 191 УПК” після моїх слів інспектор „вийшов з себе”, почав грубити, зневажливо ставитися до мене, та наполягати відкрити багажник чим порушив норми наказу № 482 вiд 30.06.1998. та ст. ст. 19, 28, 68 Конституції України, потім він зажадав переглянути „запасне колесо”, що не є обов’язковим для пред’явлення інспектору ДПС згідно п. 31.4.7 ПДР. Вищеперечислені дії невідомого мені інспектора я зафіксував на аудіо-записуючу апаратуру (диктофон), запис якого додаю до справи, керуючись наказом МВС України від 27.03.2009 р. №111: "З метою недопущення порушення своїх конституційних прав, а також для подальшого здійснення їх захисту водії транспортних засобів можуть використовувати засоби фото-, відео-, аудіозапису для фіксування процесу оформлення адміністративних матеріалів працівниками Державтоінспекції МВС" Потім, усвідомивши те, що багажник незаконним способом я не відкрию, невідомий мені інспектор направився до службової машини та сказав Шевчуку А.В.: „права забираємо, техталон забираємо, все забираємо” (що зафіксовано на аудіо-записуючій апаратурі) та навіть вирішив „пригрозити” затриманням мене на 15 діб, що являється протизаконним.
Інспектор Шевчук А.В. надав мені протокол про адміністративне правопорушення серiя: АІ № 206878 та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серiя АI № 196775. При цьому поле „Свідки” було порожнє, тому-що свідки відсутні. Як тільки я почав писати в даних полях „свідки відсутні”, інспектор вирвав протокол в мене з рук та сказав що зараз знайде якось свідка, він пішов його шукати та через деякий час привів одну людину, і записав її ім’я. Вважаю дії інспектора незаконні, з моменту зупинки пройшло вже 25 хв., і даний свідок мало того що не бачив з якою швидкістю я їхав, та ще й не може довести мою швидкість, так як не має необхідних приладів для вимірювання. Крім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Звертаю увагу на те, що прилад «Беркут», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Таким чином зазначений прилад «Беркут» не відповідає вимогам п. 13.3.4 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої наказом МВС України від 27.02.2009р. № 111. Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Отже, обвинувачення у вчиненні мною правопорушення передбаченого п. 12.4 ПДР України не ґрунтується на фактах та не підтверджується належними доказами, що прямо суперечить ст.62 Конституції України та ст. 60 ЦПК України.
При розгляді адміністративного матеріалу про притягненню мене до адміністративної відповідальності не було належним чином враховано обставини передбачені ст.ст. 33, 34, КпАП України, у зв’язку з чим незрозуміло чому інспектор прийшов до висновку про накладання адміністративного стягнення саме у такому розмірі. Я попросив Шевчука А.В. аргументувати майже максимальний штраф в 323 грн на що почув відповідь: „тому що спорить менше нада, якби не спорив – був-би штраф 250 грн” чим здійснив правопорушення визначене ст. 186 КУпАП України „Самоуправство”, та ст. 245 КУпАП: "завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо", а також відповідно до ст. 280 КУпАП: "орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у чого вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи". Дана відповідь інспектора Шевчука А.В. зафіксована на звукозаписуючій апаратурі і додається до справи.
Але на цьому інспектори не завершили, вони викликали по телефону ще одного інспектора (Трохимчука В.Д.), який прибув сюди на службовому автомобілі приблизно через 20 хв. (від початку зупинки вже пройшло близько 40 хв. що є досить довгим та безпідставним терміном моєї затримки) Аналогічно всім попереднім інспекторам, він не представився (його ім’я я дізнався зі складеного протоколу, моло того навіть не звертав на мене уваги і зразу сів у машину писати протокол про адміністративне правопорушення, серiя: АІ № 206635. Невідомий мені інспектор вилучив в мене талон техогляду. Потім ще приблизно через 25 хв. Трохимчук В.Д. надав мені протокол АІ № 206635 та акт тимчасового вилучення талону про проходження державного технічного огляду та сказав 02.04.2010 р. на 10 годину прибути до Києво-Святошинського ВДАІ для перевірки повторності вилучення талону технічного огляду, та складанні постанови. Інспектор написав в протоколі порушення ПДР п. 31.4.3(а), 31.3(а), 31.4.7(е)”.
Згідно ПДР п. 31.3(а): "Забороняється експлуатація транспортних засобів у випадку їх виготовлення або переобладання з порушенням стандартів, правил та нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху". Згідно ПДР п. 31.4.3(а): "Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно законодавству згідно таких технічних несправностей і невідповідності таким нормам: Зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу"
Згідно ст. 32 Закону України "Про дорожній рух": "Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії." Згідно вищевказаного, використання задніх освітлювальних пристроїв нової модифікації НЕ призводить до "зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії" тому не вважається переобладанням автомобіля. Обвинувачення у вчиненні мною правопорушення передбаченого п. 31.3(а) ПДР України не ґрунтується на фактах та не підтверджується належними доказами, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України та ст. 60 ЦПК України.
На мій автомобіль встановлено задні освітлювальні прилади що відповідіють правилам ДСТУ 3649:2008 та ДСТУ UN/ECE R 48-02. Згідно ДСТУ 3649:2008 "Колісні транспортні засоби. Вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю". Всі пункти ДСТУ 3649:2008 що стосуються задніх освітлювальних пристроїв та їх відповідність конкретно моїм ПЗС приводжу нижче:
- Згідно п. 6.1 Не допускають не передбачені конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ зміну місць розташування ПЗС, їхнє демонтування, встановлення додаткових ПЗС, а також зміну режиму роботи ПЗС. – місце розташування не змінено, ПЗС не демонтовано, додаткове ПЗС не встановлено, режим роботи не змінено.
- Згідно п. 6.2 Не допускають застосування зруйнованих та з тріщинами на світловідбиваючих поверхнях або розсіювачах ПЗС, встановлення будь-яких пристроїв, що обмежують їхню видимість, нанесення покриття на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхсилу світла, світлорозподіл або колір. – зовнішні світлові пристрої, шо встановлено не моєму автомобілі не мають тріщин на світловідбиваючих поверхнях або розсіювачах, не встановлено ніяких пристроїв, що обмежують їхню видимість, покриття не нанесено (тонування, фарбування)
- Згідно п. 6.5 Кількість, колір та наявність ПЗС на КТЗ: ліхтар заднього ходу (колір - білий), покажчик повороту (колір - жовний, кількість - 2 шт.), сигнал гальмування (колір - червоний, ківлькість - 2 шт.), ліхтар освітлення номерного знаку (колір - білий, кількість - 2 шт.), задній габаритний ліхтар (колір - червоний, кількість - 2 шт.), задній світловідбиваючий пристрій (кількість - 2 шт.).
- Згідно п. 6.7.1 Габаритні вогні, контурні вогні та знак автопоїзда функціонують у сталому режимі. Ліхтар освітлення заднього номерного знаку вмикається одночасно з габаритними вогнями та надійно освітлює поверхню номерного знаку.
- Згідно п. 6.7.2 Сигнали гальмування вмикаються під час приведення у дію відповідних органів керування гальмівних систем та функціонують у сталому режимі весь період гальмування.
- Згідно п. 6.7.3 Ліхтар заднього ходу вмикається тільки у разі вмикання передачі заднього ходу.
- Згідно п. 6.7.4 Покажчики поворотів та бічні повторювачі покажчиків працють в проблисковому режимі з такими параметрами: частота миготіння – (90 ± 30) хв-1; покажчики поворотів, розташовані на одному боці КТЗ, працюють в одній фазі.
- Згідно п. 6.7.5 Аварійна сигналізація забезпечує синхронне увімкнення всіх покажчиків повороту та бічних повторювачів в проблисковому режимі.
- Згідно п. 6.8 Методи контролю. 6.8.1 Відповідність вимогам 6.1 - 6.5, 6.6.1 - 6.6.3, 6.7.1 - 6.7.3, 6.7.5, перевіряють візуально. Всі вищевказані пункти було перевірено інспектором Трохимчуком В.Д. а також записано ним же на побутову відеокамеру про яку він не показав жодних сертифікатів, адже відповідно до вимог розділу 20 наказу МВС України від 27.03.2009 р. №111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідойтво про таку перевірку, термін дії якої минув.
- Також згідно ДСТУ 3649:2008 п. 6.7.7 при необхідності контролюють силу світла зовнішнього освітлювального пристрою спеціальним пристроєм (наприклад, при виникненні спірних питань щодо потужності джерел світла) але у зв’язку з відсутністю такого пристрою не тільки у ВДАІ а й на сертифікованих СТО і надзвичайною складністю процесу вимірювань, даний вид вимірювання не проводився.
Інспектор Трохимчук В.Д. не надав ніяких доказів, щодо невідповідності задніх освітлювальних пристоїв на моєму автомобілі ДСТУ 3649:2008, а також хочу зазначити, що свідки відсутні. Отже, обвинувачення у вчиненні мною правопорушення передбаченого п. 31.4.3(а) ПДР України не ґрунтується на фактах та не підтверджується належними доказами, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України та ст. 60 ЦПК України.
При виїзді 31.03.2010 р. о 18:00 год. з місця роботи що знаходиться в м. Боярка я перевірив технічний стан свого автомобіля на предмет несправностей. Але нічого не виявив, і почав рух. Зважаючи на жахливий стан доріг і нескінченну кількість ям глибиною більше 4 см. я рухався по головній вулиці м. Боярка (вул. Білогородська) на швидкості не більше 30 км/год, і після чергової ями я раптом почув, як щось почало "шкрябати" по асфальту, я зупинився і виявив, що від такої значної кількості нерівностей відрутилося кріплення однієї сторони заднього бампера. Так як гайка з болтом кріплення бампера десь загубилася а нової в мене не було і не має де купити дане, досить специфічне за формою, кріплення, було вирішено зняти бампер зовсім, покласти його в багажник та продовжити рух до м. Вишневого, куди я направлявся і де є знайоме СТО (в них даний вузол точно є в наявності). За відсутністю заднього бамперу немає змісту наймати евакуатор, згідно п. 31.6 ПДР: "Забороняється рух транспортних засобів у яких робоча тормозна система або рульове керування не дають можливості зупинити транспортний засіб або завершити маневр, в темну пору доби не горять лампи фар або задніх габаритних вогнів, під час дощу або снігопаду не працюють склоочисники, пошкоджено тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.", так як цей список є виключним і відсутність бамперу в ньому не вказана, я вирушив до найближчого СТО без заднього бамперу. Але мої пояснення інспектор Трохимчук В.Д. навіть не хотів слухати та не прийняв до уваги і додав до протоколу ще й пункт 31.4.7(е) ПДР.
Через день, 02.04.2010 р. я прибув на 10 годину до адмінпрактики Києво-Святошинського ВДАІ, де мені виписали постанову в справі про адміністративне правопорушення, серія АІ № 071338, виписану інспектором (вже четвертим в моїй справі) АП Києво-Святошинського ВДАІ старшим лейтенантом міліції Теміневським Євгеном на суму штрафу 340 грн.
Вважаю такі дії інспекторів, що фігурують в даній справі, грубим порушенням законодавства. Протоколи та постанови про вчинення адміністративних правопорушень були оформлені з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, що дає підстави вимагати їх скасування. Таким чином з постановою інспекторів я категорично не згідний, оскільки не порушував правил дорожнього руху. Вважаю, що інспектори ДПС не пред’явили фактів, які б могли бути належними доказами мого порушення. Відповідно до ст.19 Конституції України, посадова особа органу державної влади (а співробітник ДАІ, який складає протокол про адміністративне правопорушення, виконує функції саме такої особи) має діяти виключно у межах, способом і у порядку, прямо передбаченими законами України. Частиною 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 6 КАС України, ст. ст. 287, 288 КУпАП,
ПРОШУ:
1. Скасувати постанови АI № 196775 від 31.03.2010 року та АІ № 071338 від 02.01.2010 року про накладення на XXXXXXXX адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 323 грн. та 340 грн. відповідно винесені інспекторами Шевчуком А.В. та Теміневським Є., визнати дії інспекторів протиправними та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо мене, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
2. Зобов’язати відділ адміністративної практики Києво-Святошинський ВДАІ повернути мені талон про проходження державного технічоного огляду техогляду з логотипом „2010” серії XXXXXXX
3. Зобов’язати відділ адміністративної практики Києво-Святошинський ВДАІ вилучити з бази даних інформацію про наявність постанов та штрафів відносно мене, та сповістити мене про це письмово замовним листом.
Додатки:
1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ № 206878 від 31.03.2010 р.;
2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ № 206635 від 31.03.2010 р.;
3. Копія постанови про адміністративне правопорушення серії АI № 196775 від 31.03.2010 р.;
4. Копія постанови про адміністративне правопорушення серії АІ № 071338 від 02.01.2010 р.;
5. Копія акту тимчасового вилучення талону про проходження державного технічного огляду;
6. CD-диск з матеріалами із звукозаписуючої апаратури у форматах "mp3" та "wav";
7. Копія позовної заяви;
8. Квитанція про сплату судового збору (оригінал).
«7» квітня 2010 р. ХХХХХХХХХХХХХ
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
ПОСТАНОВА
Іменем України
Справа № 2-а-1045/10
10 червня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Коцюрби М.П.
при секретарі: Макушенко К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом XXXXXXXXX до ВДАІ Києво-Святошинського району Київської області, Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області, інспекторів ДПС Шевчука Андрія Васильовича, Трохимчика Василя Дмитровича про скасування постанов від 31.03.2010 року та від 02.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення -
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2010 року XXXXXXX звернувся до ВДАІ Києво-Святошинського району Київської області, Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області, інспекторів ДПС Шевчука Андрія Васильовича, Трохимчика Василя Дмитровича про скасування постанов від 31.03.201 Ороку та від 02.042010 року по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 31 березня 2010 року стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, серія АІ №206878 за порушення правил дорожнього руху, а саме п. 12.4 та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія АІ №196775 та протокол про адміністративне правопорушення серія АІ №206635 за порушення правил дорожнього руху, а саме: п. 31.4.3(а), 31.3(а), 31.4.7(е). також було вилучено талон про проходження техогляду серія ЕГ XXXXXXXX та складено акт тимчасового вилучення талону про проходження державного технічного огляду.
З протоколами та постановами позивач не погоджується, тому просить їх скасувати.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.
Від УДАІ ГУ МВС України в Київській області до суду надійшов лист про слухання справи у відсутності їх представника, з позовними вимогами не погоджуються.
Відповідач Трохимчик В.Д. в судове засідання з'явився, проти позову заперечував.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, 31 березня 2010 року близько 18-15 год., керуючи автомобілем «ВАЗ-2105», державний номер XXXXXX, в м. Боярка по вул. Магістральна, позивач був зупинений інспектором ДПС ВДАІ Києво-Святошинського району Шевчуком A.B., який склав на нього протокол про порушення Правил дорожнього руху.
З вказаного протоколу вбачається, що XXXXXXX перевищив встановлене обмеження швидкості та рухався зі швидкістю 94 км/год, при дозволеній 50 км/год.
Склавши протокол інспектор надав його XXXXXXXXX на ознайомлення. Ознайомившись з протоколом (серія АІ 206878), XXXXXXX зазначив, що не погоджується з вказаним правопорушенням, оскільки рухався в потоці машин і швидкість не перевищував.
Інспектор Шевчук A.B. виніс постанову від 31.03.2010 року серія АІ №196775 по справі про адміністративне правопорушення, де постановив: «Притягнути XXXXXXXX до адміністративної відповідальності по ч.І ст. 122 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу на суму 323,00 гривень».
31.03.2010р. відносно XXXXXXX був складений ще один протокол інспектором Трохимчиком В.Д., з якого вбачається, що гр. XXXXXXXX керував автомобілем у якого задні зовнішні світлові прилади не відповідають конструкції транспортного засобу заводу виробника, а також відсутній задній бампер.
Склавши протокол інспектор надав його XXXXXXXXXX на ознайомлення Ознайомившись з протоколом (серія АІ №206635), XXXXXXXX зазначив, що з вказаним правопорушенням не згоден, оскільки світлові прилади встановлені нової модифікації тієї самої моделі.
Інспектор Трохимчик В.Д. виніс постанову від 02.04.2010 року серія АІ №071338 по справі про адміністративне правопорушення, де постановив: «Притягнути XXXXXXXXX до адміністративної відповідальності по ч.І ст. 121 КУпАП та накласти стягнення у вигляді ;::трафу на суму 340,00 гривень».
Судом встановлено, що у відповідності до вимог КУпАП, інспектором ДПС Шевчуком A.B. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АІ №206878 відносно XXXXXXXX, який в порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху перевищив дозволену швидкість руху на 34 км/год., а також інспектором ДПС Трохимчиком В.Д. серія АІ №206635, з якого вбачається, що позивач порушив п. 31.4.3(а), 31.3(а), 31.4 Правил дорожнього руху та керував автомобілем, у якого задні зовнішні світлові прилади не відповідають конструкції транспортного засобу та відсутній задній бампер.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів.
Як вбачається з матеріалів справи правопорушення було виявлено за допомогою вимірювача швидкості «БЕРКУТ» №0801074, який пройшов державну повірку робочого засобу вимірювальної техніки та має відповідне свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до ч.І ст. 121 КУпАП водій підлягає адміністративній відповідальності за керування транспортними засобами переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст.. 32 Закону України «Про дорожній рух», переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень XXXXXXXX та Трохимчука В.Д. дозволи на переобладнання у позивача відсутні.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не, довів ті обставини, на явкі посилається у своїй позовній заяві, тому суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
XXXXXXXXXXX до ВДАІ Києво-Святошинського району Київської області, Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області, інспекторів ДПС Шевчука Андрія Васильовича, Трохимчика Василя Дмитровича про скасування постанов від 31.03.201 Ороку та від 02.042010 року по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво - Святошинський районний суд протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження протягом 10 днів.
Постанова суду набрала чинності 21.06.2010 р. і не оскаржувалася, игінал постанови суду знаходиться в матеріалах адміністративної справи № 2-а-1045/2010 р.
Суддя: М.П.Коцюрба
Секретар: О.А.Лозинська
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
До Київського апеляційного адміністративного суду
01010, м. Київ, вул. Московська 8, корп. 30;
Через Києво-Святошинський районний суд
03170, м.Київ, вул.Мельниченка,1
Позивач:
XXXXXXXXXX
08132, Київська область,
Києво-Святошинський район,
м. Вишневе, XXXXXXXXX,
тел.: (063) 4-54321-4
На постанову судді Києво-Святошинського районного суду № 2-а-1045/10,
судді Коцюрби М.П., від 10 червня 2010 р.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення від 10.06.2010 р. Києво-Святошинського районного суду
(суддя Коцюрба М.П.)
10.06.2010 р. Києво-Святошинський районний суд (суддя Коцюрба М.П.) відмовив мені в задоволенні позовних вимог до Шевчука Андрія Васильовича та Трохимчука Василя Дмитровича, інспекторів ДПС Києво-Святошинського ВДАI про скасування постанови АI № 196775 від 31.03.2010 року та постанови АІ № 071338 від 02.04.2010 року
по справі про адміністративне правопорушення.
З даним рішенням суду першої інстанції не згоден, вважаю його незаконним та необґрунтованим. Суд неправильно і не повною мірою дослідив докази і обставини справи. Багато важливих та переконливих доказів позивача суд залишив без уваги.
Обставини справи.
31 березня 2010 року стосовно мене було складено протокол про адміністративне правопорушення, серiя: АІ № 206878 за порушення п. 12.4. ПДР та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серiя АI № 196775, Також складено ще один протокол про адміністративне правопорушення, серiя: АІ № 206635 за порушення ПДР, передбачене п. 31.4.3(а), 31.3(а), 31.4.7(е). Також вилучено талон про проходження техогляду з логотипом „2010” серії ЕГ XXXXX. Протокол АІ № 206878 та постанову АI № 196775 склав склав ІДПС Києво-Святошинського ВДАI Шевчук Андрій Васильович. Протокол АІ № 206635 та акт тимчасового вилучення талону про проходження державного технічного огляду склав iнспектор ДПС Києво-Святошинського ВДАI Трохимчук Василь Дмитрович.
Проте для таких висновків у осіб, які винесли постанови, не було жодних підстав. Обґрунтування своїх вимог, докази по справі та прохання до суду першої інстанції я зазначив у своєму адміністративному позові та доповнив під час судового засідання.
Суть неправильного досліджування доказів і обставини справи. Не звернення уваги суду на деякі важливі документи і докази, представлені мною.
Суд вважає, що "позивач не довів ті обставини, на які посилається у своїй позовній заяві", хоча доказів сповна. Матеріали адміністративної справи не містять жодного переконливого та отриманого законним шляхом доказу вчинення правопорушення, в якому мене звинувачено. У свою чергу, я маю ряд доказів, які спростовують всі звинувачення в мою адресу і навпаки, доводять неправомірність і незаконність дій відповідача. А саме:
З приводу протоколу АІ № 206878 за порушення п. 12.4. ПДР:
1. У постанові суду написано: "Як вбачається з матеріалів справи правопорушення було виявлено за допомогою вимірювача швидкості «БЕРКУТ» №0801074, який пройшов державну повірку робочого засобу вимірювальної техніки та має відповідне свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки."
По-перше, в ході судового засідання не було надано свідоцтва, що засвідчує що прилад пройшов державну перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, звідки взяли такі дані – невідомо.
По-друге, такий сертифікат не доводить скоєння позивачем адміністративного правопорушення, тому-що відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю (я рухався в доволі щільному потоці транспорту, який утворився після світлофору, зі швидкістю, рівною іншим учасниками руху, що рухалися по сусідній смузі руху, спереду та позаду мого автомобіля, мій спідометр показував близько 60 км/год (при дозволеній швидкості на даній ділянці 60 км/год), а також мій GPS-навігатор ASUS A696 з сертифікованою українською картою фірми „Візіком” показував 61 км/год, на що я звернув увагу, бо навігатор подав звуковий сигнал про перевищення порогу в 60 км/год). Тобто дана швидкість може належати будь-якому ТЗ.
Також прилад «Беркут», не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Таким чином зазначений прилад «Беркут» НЕ відповідає вимогам п. 13.3.4 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої наказом МВС України від 27.02.2009р. № 111. Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Отже, обвинувачення у вчиненні мною правопорушення передбаченого п. 12.4 ПДР України не ґрунтується на фактах та не підтверджується належними доказами, що прямо суперечить ст.62 Конституції України та ст. 60 ЦПК України.
2. Також суд не враховував інші порушення законодавства та конституційних прав позивача. Неправомірні дії інспекторів я зафіксував на аудіо-записуючу апаратуру (диктофон), запис якого додав до справи, керуючись наказом МВС України від 27.03.2009 р. №111: "З метою недопущення порушення своїх конституційних прав, а також для подальшого здійснення їх захисту водії транспортних засобів можуть використовувати засоби фото-, відео-, аудіозапису для фіксування процесу оформлення адміністративних матеріалів працівниками Державтоінспекції МВС". В судовому засіданні навіть не було прослухано цей аудіозапис. Інші порушення працівників ДАІ, що не були взяті до уваги:
• інспектори не представились та проігнорували моє прохання показати службове посвідчення чим порушили ч. 1,2 ст. 5 Закону „Про міліцію” та п. 28 наказу №111 від 27.03.2009, ст. 19 ЗУ про дорожній рух
• забажали переглянути вміст багажника, і після моїх слів „багажник відкрию після складання протоколу та наявності двох свідків, керуюся ч.ч. 4, 5 ст. 264 КоАП, ст. ст. 181, 188, 190, 191 УПК” інспектори "вийшли з себе" почали грубити, зневажливо ставитися до мене, та наполягати відкрити багажник чим порушили норми наказу № 482 вiд 30.06.1998. та ст. ст. 19, 28, 68 Конституції України, потім він зажадали переглянути „запасне колесо”, що не є обов’язковим для пред’явлення інспектору ДПС згідно п. 31.4.7 ПДР. Вищеперечислені дії невідомих мені інспекторів я зафіксував на аудіо-записуючу апаратуру.
• як тільки я почав писати в протоколі „свідки відсутні”, інспектор вирвав протокол в мене з рук та сказав що зараз знайде якось свідка, він пішов його шукати та через деякий час привів одну людину, і записав її ім’я. В протоколі видно перші мої написалі літери.
• Я попросив Шевчука А.В. аргументувати майже максимальний штраф в 323 грн на що почув відповідь: „тому що спорить менше нада, якби не спорив – був-би штраф 250 грн” чим здійснив правопорушення визначене ст. 186 КУпАП України „Самоуправство”, та ст. 245 КУпАП: "завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо", а також відповідно до ст. 280 КУпАП: "орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у чого вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи". Дана відповідь інспектора Шевчука А.В. зафіксована на звукозаписуючій апаратурі і додається до справи.
З приводу протоколу АІ № 206635 за порушення п. 31.4.3(а), 31.3(а), 31.4.7(е) ПДР
В постанові суду написано: "відповідно до ч.1 ст. 121 КУпАП водій підлягає адміністративній відповідальності за керування транспортними засобами переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Відповідно до ст.. 32 Закону України «Про дорожній рух», переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. Як вбачається з матеріалів справи, пояснень XXXXXXXXXXX. та Трохимчука В.Д. дозволи на переобладнання у позивача відсутні."
Але суддя не прийняв до уваги мої докази з приводу відповідності задніх зовнішніх освітлювальних приладів ДСТУ 3649:2008. Та й на встановлення фар нової модифікації тієї самої моделі дозволи не потрібні, згідно вищевказаної ст. 32 Закону України «Про дорожній рух», так як це не є переобладнанням.
Я виклав письмово в позові та розказав усно в ході засідання ВСІ пункти ДСТУ 3649:2008, що стосуються задніх зовнішніх освітлювальних приладів. Фари на моєму авто повністю відповідають ВСІМ пунктам даного держстандарту, але суддя це також залишив поза увагою!
Обґрунтування своїх вимог, докази по справі та прохання до суду першої інстанції я зазначив у своєму адміністративному позові та доповнив під час судового засідання.
Повідомляю Апеляційний суд, що всі мої аргументи і докази були надані суду першої інстанції письмово і додатково оголошені в усній формі на судовому засіданні 10.06.2010 р.
Таким чином постанову Києво-Святошинського районного суду винесено внаслідок неповного з’ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Згідно ст.. 202 КАС України це є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення рішення.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст..ст. 50, 162 КАС України
ПРОШУ:
1.Скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду від 10.06.2010 р. у справі № 2-а-1045/10
2. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Додатки:
1. Копії протоколу серії АІ № 206878 від 31.03.2010 р.;
2. Копії протоколу серії АІ № 206635 від 31.03.2010 р.;
3. Копії постанови серії АI № 196775 від 31.03.2010 р.;
4. Копії постанови серії АІ № 071338 від 02.01.2010 р.;
5. CD-диск з матеріалами із звукозаписуючої апаратури у форматах ".mp3" та ".wav";
6. Копія позовної заяви.;
7. Копії апеляційної заяви.;
8. Квитанція про сплату судового збору (оригінал).
9. Дві фотографії
10. Роздруківка ДСТУ 3649:2008 п.6. Прилади зовнішні світлові
«30» червня 2010 р. XXXXXXXXX
_________________
Too many secrets are locked inside...
|
Вход
FAQ
Поиск
