Начало было здесь http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=23&t=531Потом был отредактированный иск http://roadcontrol.org.ua/forum/viewtopic.php?f=37&t=697Первое заседание суда было еще в феврале, где судья выслушал все замечания по поводу установки знака, вроде согласился с доводами о том, что по п.10.9.24 ДСТУ 4100-2002 постанову надо отменить, и уже почти начал писать решение, но потом решил, что он рассмотрел не все доказательства, и захотел послать запрос в местное СМУ на тему, стоял ли там в натуре этот знак. Получил ответ из местного СМУ, что да, с 22 по 28-е сентября стоял, и выдал вот такое решение...    В общем, эмоции уже пережевали, пишем апелляцию. Набросала черновик, у кого есть силы прочитать и высказать замечания, заранее большое спасибо. Завтра на свежую голову вычитаю внимательно сама, ее еще надо править, может у кого есть замечания по сути? До До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду
49083, м. Дніпропетровськ, пр. Ім. Газети 'Правда', 29, оф.504
Через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
53200, м. Нікополь, вул. Шевченка, 201
Позивач:
Відповідач 1:
Відповідач 2:
Справа за адміністративним позовом № 2-а-427/10.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Днiпропетровської області Стовби С.М. від 23 червня 2010 р. у справі за адміністративним позовом № 2-а-427/10 до Нікопольського взводу ДПС ДАІ, інспектора дорожньо – патрульної служби Нікопольського ВДПС ДАІ ... про визнання незаконною та скасування постанови ХХ №000000 від 24 вересня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення.
Дата подання заяви про апеляційне оскарження : 30 червня 2010 року
Постановою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Стовби С.М. від 23 червня 2010 р. у справі за адміністративним позовом № 2-а-427/10 відмовлено повністю у задоволеннi заяви ПОЗИВАЧА до ВІДПОВІДАЧА «про визнання незаконною та скасування постанови ХХ №000000 у справі про адміністративне правопорушення від 24.09.2009р. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням штрафу в розмірі 260,00 грн.»
Враховуючи зміст постанови, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог виходячи з того, що позивач не довів свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
Вважаю, що судом було неповно з’ясовано обставини справи, постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.06.2010 винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
1. Судом порушено принцип законності.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (надалі – КАС) закріплено, що «суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Оскаржуваною постановою і рішенням суду мене притягнуто до відповідальності за порушення вимог знаку, який не відповідає діючим нормам і стандартам, і згідно з ними, не є діючим.
Ст.21 Закону України «Про автомобільні дороги» визначає, що
« Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за:
1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів;»
ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування»
«2.ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 3 червня 2002 р. № 326
3.Стандарт повністю відповідає вимогам Конвенції про дорожні знаки і сигнали (Відень, 1968 р.) і Європейської угоди, що доповнює цю Конвенцію (Женева, 1971 р.).»
«Цей стандарт поширюється на дорожні знаки, призначені для інформування учасників дорожнього руху щодо умов і режимів руху на дорогах і вулицях (далі — дорогах), а також правила їх застосування на усіх дорогах, що експлуатуються та будуються.
Вимоги цього стандарту є обов'язковими.»
Відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002:
«10.1.1 Дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо.).
Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
10.1.3 Дорожні знаки, застосування яких було викликане причинами тимчасового характеру (дорожньоремонтні роботи, сезонні особливості руху тощо), повинні виконуватися на жовтому тлі або установлюватися на щитах жовтого кольору, розміри яких повинні перевищувати розміри знака не менше ніж на 0,1 м. Ці знаки повинні бути негайно демонтовані після усунення зазначених причин тимчасового характеру. При цьому знаки допускається закривати чохлами.
10.9.24 Табличка 7.20 «Діє від...» повинна застосовуватись разом з дорожніми знаками 3.1—3.25, 3.27, 3.29, 3.31, 3.33—3.38, 3.40, 3.41, 4.1—4.6, 4.10, 4.12—4.15 (стосовно смуг руху), 4.16, 5.1, 5.3, 5.5, 5.7, 5.8, 5.10, 5.11, 5.13, 5.15—5.19, 5.31, 5.33, 5.45 для зазначення часу (день, місяць, рік), з якого починає діяти дорожній знак (за винятком тимчасових), який встановлено там, де його раніше не було.
Табличка повинна установлюватись одночасно із знаком не пізніше ніж за 14 діб до початку чинності знака і зніматись не раніше ніж за 14 діб після того, як знак став чинний. Встановлення та демонтаж таблички в проекті (схемі) організації дорожнього руху не відображаються.»
Норма ДСТУ про табличку 7.20 дублюється в ПДР України п 33. ДОРОЖНІ ЗНАКИ
« 7. Таблички до дорожніх знаків
7.20 «Діє від ...». Вказує дату (день, місяць, рік), з якої набувають чинності вимоги дорожнього знака. Табличка встановлюється за 14 днів до початку дії знака і знімається через місяць після того, як почав діяти знак. »
Згідно ст.2 КАСУ « Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. »
Згідно наказу від 27.03.2009 № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС»
«6. Обов'язки працівників підрозділів ДПС
6.1. Працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний:
6.2. Досконало знати ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п ), цю Інструкцію, інші нормативно-правові акти у сфері безпеки дорожнього руху та свої функціональні обов'язки.
6.10. Постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху.
6.22. Здійснювати контроль за виконанням умов забезпечення безпеки дорожнього руху при проведенні на вулицях і дорогах ремонтно-будівельних та інших робіт.»
Тобто, посилаючись на п.10.9.24, ДСТУ 4100-2002, п.33.7.20 ПДР України, мене було притягнуто до відповідальності за порушення знаку, термін дії якого за Законом ще не настав. На фото, прикладеному до справи чітко видно, що встановлено знак 4.1 постійний і без таблички. Крім того, знак встановлено халатно – він прибитий зверху таблички, яка вказує назву вулиці ( це також порушення ДСТУ 4100-2002 п.10.2.10 "Відстань між сусідніми знаками, розміщеними на одній опорі, що поширюють свою дію на ту саму проїзну частину, за винятком знаків, виконаних в одному корпусі, повинна становити від 50 до 200 мм.") Знак закритий кронами дерев, його погано видно навіть вдень (порушення ДСТУ 4100-2002 п.10.1.1 ), це добре видно з відеоматеріалів доданих до справи. З відеоматріалів видно, що майже всі водії, яким потрібно виконати поворот на Кривий Ріг, виконують його, поки не побачать сам ремонт, про який на вулиці К.Лібкнехта ніде не попереджується.
В мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду суддею було встановлено, що я вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУаП, і доказом цього вважається лише складений протокол. Хочу ще раз наголосити, що я не вважаю себе винним у вчиненні даного правопорушення, оскільки згідно статті 19 Конституції України
«Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.», а мене намагаються притягти до відповідальності за порушення дії знаку, термін дії якого за Законом ще не настав, і який, у зв’язку з тим, що встановлений з грубими порушеннями норм і стандартів, не забезпечує безпеку дорожнього руху, чим порушуються мої права та інтереси як фізичної особи, і як учасника дорожнього руху .
Згідно ст.70 КАСУ «Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. »
Я вважаю, що всі посилання на норми законів, які я навів в позові, достатні, щоб довести, що мене було притягнуто до адміністративної відповідальності не законно, однак судом вони до уваги взяті не були.
2. Судом порушено принцип диспозитивності здійснення правосуддя.
Один із основних принципів судового процесу, за яким сторони мають можливість розпоряджатися процесуальними засобами захисту своїх прав і інтересів, бути вільними у наданні доказів, рівноправними у їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом є принцип диспозитивності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Так, судом з власної ініціативи було надіслано запит до начальника СП «СМЕУ «НКП «Міськавтодор», яким було підтверджено, що дорожній знак 4.1 на повороті з вул.К.Лібкнехта на вул. Г.Чорнобиля був встановлений на час реконструкції залізничного переїзду з 22 вересня 2009 року по 28 вересня 2009 року. До відповіді прикладена схема встановлених знаків. До позову додавались фотографії знака, з яких видно, що встановлено знак постійного зразку, тобто, виходячи з п.10.9.24 ДСТУ 4100-2002, і з терміну дії, на який цей знак було встановлено, було доведено, що знак не діючий. Таким чином я вважаю, що суддя, фактично отримавши докази на мою користь,(в тому числі відеоматеріали, характеризуючі дорожню обстановку на час складання протоколу) не прийняв їх до уваги, чим показав своє упереджене ставлення до справи. Судом були повністю проігноровани мої посилання на вимоги Державних стандартів щодо утримання та експлуатації доріг і забезпечення безпеки руху на них під час проведення ремонтних робіт, викладені в позові. Основний пункт доказів з моєї сторони – те, що згідно п.10.9.24 ДСТУ 4100-2002 цей знак просто на той час ще є НЕ ЧИННИЙ судом були повністю проігноровані.
В постанові суду зазначено, що «В протоколі про адміністративне правопорушення у поясненнях позивач вину визнав». Я заперечую проти такого ствердження судді, оскільки в протоколі я визнав той факт, що здійснив поворот ліворуч, чим порушив вимоги знаку, якого не побачив, і який, зі слів інспектора, було встановлено три дні тому. Я не визнаю себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки цей знак не був тимчасовим, і згідно п.10.9.24, ДСТУ 4100-2002, п.33.7.20 ПДР України термін дії його НЕ НАСТАВ, ремонті роботи більше ніде ніяким чином позначені не були.
Єдиним доказом моєї вини в мотивувальній частині визнається копія протоколу про адміністративне правопорушення, і не розглядається предмет оскаржування - постанова, яка складена з порушенням з боку службової особи при здійсненні нею владних управлінських функцій на основі законодавства.
Фактично при розгляді справи, в порушення п.2 ст.71 КАСУ, судом на мене було покладено обов’язок доказування своєї невинуватості, що грубо порушує принцип презумпції невинуватості, закріплений в статті 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі на суд не з’явилися, і ніяких заперечень проти позову з свого боку ні в усній, ні в письмовій формі не надали. Фактично суддя виніс рішення на користь відповідачів без усіляких пояснень з їх сторони.
3. Судом порушено принцип рівності сторін.
Виносячи оскаржувану постанову суд не оцінив належним чином докази, керувався власною суб’єктивною думкою. Фактично при розгляді справи, в якості доказів, судом було розглянуто протокол, і були проігноровані всі мої зауваження і посилання на норми і закони.
З цього можна зробити висновок, що суд не об’єктивно підійшов до оцінки доказів та надав перевагу одним, нехтуючи іншими.
4. Судом порушено порядок видачі судового рішення (постанови).
Як встановлене ст.ст.160,167 КАСУ суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
На засіданні, яке проходило 23 червня 2010 року, суддя оголосив дату отримання постанови в канцелярії суду – у вівторок, 29 червня 2010 року. В назначений день охорона мене не впустила в приміщення суду для отримання постанови, мотивуючи тим, що суддя не вніс мене до списку осіб, яким потрібно потрапити до канцелярії суду. Нікопольський міськрайонний суд без виклику судді допускає громадян до суду лише по понеділкам. Тому я зміг отримати копію постанови для ознайомлення і складання апеляційної скарги тільки 05 липня 2010 року.
Зважаючи на викладене, постанова судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Стовби С.М. від 23 червня 2010 р. у справі про адміністративне правопорушення № 2-а-427/10 є незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує норми матеріального та процесуального права України, а також право позивача, на справедливий розгляд безстороннім судом (п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод).
Відповідно до ст., ст. 1, 9, 17, 18, 247, 251, 252 КУпАП, на основі ст., ст. 6, 9, 185, ч. 4 ст. 187, ст., 198, ст. 202 КАС України.
ПРОШУ :
1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду;
2.Розглянути апеляційну скаргу за відсутності позивача, про результат розгляду справи повідомити позивача належним чином;
3. Скасувати постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Стовби С.М. від 23 червня 2010 р. у справі за адміністративним позовом № 2-а-427/10 та прийняти нову постанову суду про скасування постанови серії ХХ № 000000 від 24.09.2009р.
4. Провадження по адміністративній справі 2-а-427/10 – закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
5. Звільнити від сплати державного мита, як особу , що оскаржила Постанову про адміністративне правопорушення відповідно до ст.288 КУпАП.
Додаток:
1. Копія апеляційної скарги. (2 примiрники)
_________________
Враг мой, эта битва сродни игре, где ставка - это жизнь, игральные кости - стрелы, а ездовые животные - игровая доска. И трудно предугадать, кто победит, а кто проиграет, ибо все в руках Провидения
|
Вход
FAQ
Поиск
А зачем тогда такую большую постанову катать.