Текущее время: 16 ноя 2019, 03:43

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 59 ]  На страницу 1, 2, 3, 4  След.
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 11 мар 2013, 01:21 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 13 окт 2010, 00:37
Сообщений: 918
Авто: ровер
Город: місто троянд
Тема внесения изменений в Инструкцию 111 Приказом МВД №1009 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1992-12 уже ранее обсуждалась здесь: viewtopic.php?f=93&t=27013 и здесь: viewtopic.php?f=21&t=27408
Вкратце , смысл вносимых изменений :
1)теперь патрулирование разрешено без включения синих мигалок;
2)государственные штрафплощадки (с фиксированными тарифами 10-18 грн/сутки) заменены негосударственными(стоимость "услуг" - не регламентирована);
3)обязательность сертификации тех.средств фиксации нарушений ПДД отменена хитрой оговорочкой.
Дальше обсуждений тогда дело не пошло, но я решил обжаловать эти "покращення" в суде.
Для этого,предварительно отправил запрос в Деп.ГАИ о целях нововведений и рамках полномочий будущего ответчика.
Получив ответ ,
http://s020.radikal.ru/i716/1303/d3/0ee44ebb2d95.jpg
http://i054.radikal.ru/1303/6c/4667c12e884f.jpg
http://s59.radikal.ru/i166/1303/a6/4540146e9dc0.jpg
,...набросал черновичёк искового заявления в Окружной Админсуд Киева.
Повторюсь , всего лишь черновик, поскольку в нём передана только суть идеи, но имеется масса неоконченных мыслей. Довести иск до ума надеюсь с помощью форумчан, имеющих понимание в затронутых мною вопросах. Сроки оспаривания НПА - всего 6 месяцев с момента вступления в силу - заканчиваются в начале апреля. На доводку остаётся дней 20. Так что , желающие помочь теоретически и практически , ...могут уже начать помогать ;)
Итак, текст иска:
Сообщение, не относящиеся к теме
До Окружного адміністративного суду м. Києва
01014, вул. Командарма Каменєва ,8,корп.1
Позивач : (громадянин України)
Відповідач : Міністерство внутрішніх справ України ,
01024, Київ , вул. Академіка Богомольця,10,
Тел.:

Позовна заява
Про визнання протиправними окремих положень нормативно-правового акту (та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.)

Цей позов подано на підставі ст.17 КАС України яка прямо визначає ,що «юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності».
Підсудність справи обрано керуючись ч.2.ст.18 КАС України : Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Згідно п.2 статті 171 КАС , право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Оскільки позивач має посвідчення водія та керує транспортним засобом, то на нього поширюється дія Наказу МВС України №1009 від 05.11.2012 р., яким внесено зміни до Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої Наказом МВС №111 від 27.03.2009 р., а тому він має право оскаржити цей нормативно-правовий акт.
Наразі, в закону силу вступив Наказ МВС України №1009 від 05.11.2012 р.(далі-Наказ) , яким внесено зміни до Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої Наказом МВС №111 від 27.03.2009 р.(далі - Інструкція).
Згідно із п.1.1, Інструкція визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини та профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм
і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України.
Проте деякі пункти Наказу суперечать законам та Конституції України. Так, пунктом 2. Наказу у главі 12 Інструкції впроваджено зміни: у підпункті 12.3.1 пункту 12.3 слова "з увімкненими спеціальними світловими сигнальними пристроями синього кольору" виключити ; абзац третій пункту 12.12 виключити. Таким чином , під час несення служби на службових транспортних засобах та з метою профілактики ДТП регламентовано застосовувати такий тактичний способ: 12.3.1. Рух у потоці транспортних засобів (без увімкненого спеціального світлового сигнального пристрою синього кольору).
Згідно із ст.2 ЗУ «Про міліцію», основними завданнями міліції є, зокрема, запобігання правопорушенням та їх припинення, забезпечення безпеки дорожнього руху, тощо.
Згідно із п.3.3 Інструкції , одним з основних завдань та функцій підрозділів ДПС є профілактика, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Очевидно, що виконання патрулювання під час руху у потоці транспортних засобів без увімкненого спеціального світлового сигнального пристрою синього кольору розцінюється як маскування та не найкращим чином посприяє питанню профілактики, попередження злочинів та правопорушень , зниженню ДТП ,а також приверненню уваги іншіх учасників дорожнього руху до патрульного транспортного засоба ДАІ.
Пунктом 3 Наказу у підпункті 15.1.2 пункту 15.1 глави 15 Інструкції слова "Державтоінспекції МВС" виключити. Відповідний п.15.1.2 Інструкції тепер має такий вигляд: (при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС ) Проводить заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, у випадках, передбачених чинним законодавством, шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку.
Таким чином, працівнику підрозділу ДПС офіційно надано повноваження доставляти тимчасово затримані транспортні засоби не на державний спецмайданчик ДАІ МВС , а на будь-який , наприклад, арендований комерційною структурою, тобто передавати майно громадян на зберігання третім особам (приватним), з якими власники затриманих транспортних засобів ні в яких ділових стосунках не перебувають. При цьому , у п.15.1.2 Інструкції навіть не обумовлена наявність офіційного договору між ДАІ МВС та вищевказаними майданчиками чи стоянками.
Сам факт затримання транспортного засобу є обмеженням власника права користування майном, тобто втручанням представника державного органу влади (наприклад, співробітника МВС ) у процес реалізації людиною ії конституційного права користування та розпорядження своєю власністю , в даному випадку транспортним засобом. Згідно із положеннями ст.41 Конституції , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями ст. 319 Цивільного Кодексу України, (1.) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (6.) Держава не втручається у здійснення власником права власності. (7.) Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч.1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Закони України не зобов’язують особу передавати свою власність (транспортний засіб) на зберігання приватним/комерційним структурам навіть у разі заборони експлуатації.
Направлення затриманого транспортного засобу на недержавний майданчик тимчасового зберігання та сам факт його зберігання на такому майданчику є по суті послугами, що надаються особі-власнику транспортного засоба, а власник (водій) в такому разі є споживачем послуг. Слід зауважити, що на цей час , вартість послуг зберігання затриманих транспортних засобів державою не регламентується, оскільки з 05.06.2012 р. Спільний Наказ МВС, МінФіну та МінЕкономіки N 369/1105/336 втратив чинність. При цьому надаються такі послуги в примусовому порядку , відмовитись від них чи знайти альтернативу ,споживач (власник ТЗ) не має можливості.
Згідно із ч.3 ст.21 ЗУ «Про захист прав споживача» , якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору, а також , згідно із ч.7 ст.21 цього ж закону, ціну продукції визначено неналежним чином – у таких випадках права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними. А якщо врахувати ще той факт, що між власником ТЗ (споживачем) та недержавним майданчиком тимчасового зберігання ніяких письмових договорів зазвичай не складається, то й такий правочин не може вважатися легітимним .
Пунктом 4 Наказу встановлено : пункт 19.2 глави 19 (Інструкції) після слів "які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні" доповнити словами "у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства". Тепер у діючій редакції Інструкції пункт 19.2 має такий вигляд: Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Таким чином, у разі, якщо вищевказані технічні прилади не підлягають сертифікації в Україні , то згідно із п.19.2 Інструкції в редакції Наказу №1009 , їх застосування не забороняється , тобто дозволяється фіксація правопорушень несертифікованими приладами.
Відповідно до ч.3 п.21 ст.11 ЗУ «Про міліцію», міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право, зокрема , використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження , для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Перелік технічних засобів , що використовуються в підрозділах ДАІ МВС для виявлення та фіксування порушень ПДР , затверджено наказом МВС України №33 від 01.03.2010р. , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2010р. за № 262/17557. Але, вказані в цьому переліку технічні засоби, не включено до Переліку продукції , що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005р. , зареєстрованого в Міністерстві Юстиції за за N 466/10746 04.05.2005р.
Згідно із ст.1 ЗУ «Про підтвердження відповідності» :
сертифікація - процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам;
підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог;
сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством;
свідоцтво про визнання відповідності - документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством України;
Згідно із ст.13 Декрета КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» :
сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою:
запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції , тощо.
Таким чином, впроваджуючи зміни до п.19.2 Інструкції, відповідач оскаржуваним п.4 Наказу, реалізує повноваження співробітникам ДАІ притягувати до адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів на підставі даних технічних приладів , які не відповідають встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством України.
Разом з тим, згідно ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Тому законодавством України у сфері захисту інформації визначено дві процедури встановлення відповідності (оцінювання) засобів захисту інформації вимогам нормативних документів у цій сфері - сертифікація та державна експертиза.
У відповідності до ст.,ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» , на вимірювання у сфері, у якій результати можуть бути використані у якості доказів по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов, кожен засіб вимірувальної техніки має бути укомплектований документами на сертифікацію та допуск данного типу вимірувальної техніки для використання в Україні.
Слід врахувати, що показання приладів, які не проходили процедур державної експертизи або сертифікації та які не мають експертного висновку або сертифіката відповідності у сфері захисту інформації , не можуть визнаватись належними доказами в справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР України.(посилання на відповідний НПА? :?: )
Тиким чином , використання підрозділами ДАІ МВС несертифікованих технічних засобів для виявлення та фіксування порушень ПДР, вважається недоцільним та незаконним марнуванням коштів державного бюджету України .
З наданих ч.2 ст.52-1 ЗУ «Про дорожній рух» , Державтоінспекції владних повноважень, слід виділити:
участь у розробленні проектів законів та інших нормативних актіві документів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм забезпечення безпеки дорожнього руху і його учасників.
З оглядом на це, Державтоінспекція , як головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, керуючись ст.4 Положення про Державтоінспекцію МВС, затвердженого постановою КМУ від14.04.1997 року № 341 (далі — Положення про Державтоінспекцію), що коресподує відповідним нормам Законів України «Про міліцію» та «Про дорожній рух», повинна ініціювати внесення до вищевказаного Переліку продукції , що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005р. , усіх без виключення технічних засобів (предназначених для виявлення та фіксування порушень ПДР), вказаних у Наказі МВС України №33 від 01.03.2010р.

Згідно із ст. 3. Конституції України , людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно статті 8. Конституції України , в Україні визнається і діє принцип верховенства права . Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Вступом в дію , наказ МВС України №1009 порушує ст. 22 Конституції України: Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З оглядом на це , ряд прав і свобод людини може існувати й існує поза цією Конституцією, існують і згодом можуть з’явитися такі права і свободи людини та громадянина, що їх закріплено у законах України чи інших нормативно-правових актах ( наприклад, наказах Міністерств) хоча у Конституції вони взагалі не відображаються. Положення ст.22 Конституції України принципово забороняють законодавцю погіршувати становище людини у суспільстві шляхом обмеження тих прав і свобод, які вже закріплено у законах або інших НПА України. Саме таким нормативно-правовим актом є Інструкція з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, що затверджена Наказом МВС №111 від 27.03.2009 р. , зміни до якої внесені оскаржуваними пунктами наказу МВС №1009.
Також слід враховувати, що «Права людини та основні свободи є невід'ємним правом кожної людини, наданим їй від народження», – зазначається у п. 2 ч. 2 Декларації та Програми дій Всесвітньої конференції з прав людини, яка відбулася під егідою ООН у Відні 1993р.
Право користування власним майном (транспортним засобом) , згідно ст.41 Конституції України , зі вступом в дію наказу МВС України №1009 не може бути реалізовано у повному обсязі , оскільки в результаті використання співробітниками МВС несертифікованих технічних засобів для виявлення та фіксування порушень ПДР, суттєво збільшується вірогідність фальсифікацій адміністративних матеріалів у відношенні до водіїв , в наслідку чого, їхні транспортні засоби можуть бути доставлені співробітниками МВС на комерційні спеціальні майданчики тимчасового зберігання , які не є державними і вартість послуг яких , не встановлено нормативно-правовими актами України, що суперечить вимогам ст.19 Конституції України.
Згідно із ч.2 ст.71 КАСУ , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно статті 55 Конституції України , права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
На підставі викладеного, керуючись ст.,ст. 8,9,19,22,41,55 Конституції України, ст.,ст. 2,6,17,18,71,104,105,106,162,171 КАС України,

Прошу суд:
1. Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в справі;
2. Визнати незаконними та нечинними пункти 2, 3, 4 Наказу МВС України №1009 від 05.11.2012 р. ;
3. Зобов’язати відповідача скасувати оскаржувані пункти 2,3,4 Наказу МВС України №1009 від 05.11.2012 р. протягом п’яти робочих днів із дня набрання чинності рішення суду та привести таким чином його до вимог чинного законодавства України ;
4. Зобов’язати відповідача підготувати проект нормативно-правового акту , яким буде внесено до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні ( затвердженого наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28) , технічні засоби, предназначені для виявлення та фіксування порушень ПДР, перелік яких вказано у наказі МВС України №33 від 01.03.2010р.
5. Стягнути з державного бюджету , на користь позивача , усі судові витрати , пов’язані з судовим процессом.

Додатки:
1. Копія водійского посвідчення (1арк.);
2. Копія свідотства про реєстрацію транспортного засобу (1арк.);
3. Квитанція про сплату судового збору (1 арк.)
4. Копія позову для відповідача (1 прим. на … арк.)


Дата : __________ Підпис: _________

_________________
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 11 мар 2013, 23:10 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 13 окт 2010, 00:37
Сообщений: 918
Авто: ровер
Город: місто троянд
У кого какие мысли по этому поводу? Киевляне, вам там поближе в КОАС ходить, никто не желает от себя такой иск подать?

_________________
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 12 мар 2013, 08:17 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 окт 2009, 15:01
Сообщений: 1614
Откуда: Николаев
Не у всех такой уровень правовых знаний, чтобы подать и поддержать в суде такой иск.

_________________
Опыт- самый лучший учитель, но за свои уроки он берёт наивысшую цену.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 12 мар 2013, 17:35 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3898
Авто: .
Город: Киев
З усіх позовних вимог треба залишити тільки п. 2 в такій редакції:
2. Визнати нечинними пункти 2, 3, 4 Наказу Міністерства внутрішніх справ України №1009 від 05.11.2012р, а саме (текст пунктів).

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 12 мар 2013, 22:18 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 07 фев 2013, 22:01
Сообщений: 122
Авто: BMW 530D E60 LT
Город: Борисполь
толку от этого иска - ноль, 99,9% что ни один суд это не удовлетворит.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 12 мар 2013, 23:13 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 13 окт 2010, 00:37
Сообщений: 918
Авто: ровер
Город: місто троянд
Цитата:
толку от этого иска - ноль, 99,9% что ни один суд это не удовлетворит.
По большому счёту , в большинстве случаев, и от жизни человеческой толку немного - всё равно по концовке на цвинтарь..., так что, может и не рождаться? :shock:
Цитата:
З усіх позовних вимог треба залишити тільки п. 2 в такій редакції:
2. Визнати нечинними пункти 2, 3, 4 Наказу Міністерства внутрішніх справ України №1009 від 05.11.2012р, а саме (текст пунктів).
Ну это основное требование, конкретизируем цитатами оспариваемых пунктов.
Слабые места всей этой моей затеи : 1) отсутствие (не нашёл)в Законах Украины норм, конкретно указывающих на то, что штрафплощадки ГАИ должны быть именно государственными , зато натыкался на указания о том, что ГАИ/МВД не являются субъектами хоз.деятельности, т.о. вообще не должны предоставлять платные услуги (на практике, их немалый список, из которого просто убрали хранение на ШП), поэтому давлю в иске на незаконность навязывания услуг;
2) В вопросе с сертификацией..., в ответе на инфозапрос ,МВД мотивировало свою позицию тем, что , видители, в приказе Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 не фигурируют гаишные тех.прилады. Ввиду этого можно их не сертифицировать , при этом показания этих "приладов" должны будут считаться в суде "належними доказами" (такая задумка).
Вот я и подумал, что нужно каким-то образом заставить их (МВД) внести все "прилады" ,перечисленные в Пр№33 , в "перелик..., №28". Без этого - дохлый номер :cry:
...на счёт синих мигалок - может вообще не затрагивать?

_________________
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 12 мар 2013, 23:36 
Не в сети
Постоялец

Зарегистрирован: 17 ноя 2012, 16:31
Сообщений: 231
Откуда: Киев
Авто: универсал
Город: Киев
А может стоит предварительно запрос в Министерство юстиции сделать о том, на каком основании они его приняли от МВС на гос.регистрацию с таким количеством противоречий действующему законодательству зарегистрировали, как они его проверяли и почему не вернули на доработку, а решили зарегистрировать. Просто думаю что судья скажет - Министерство юстиции не зарегистрировало бы данный нормативно-правовой акт, если бы там были противоречия действующему законодательству. И спросит - делали ли вы запрос туда?
Сослаться при подготовке запроса в Министерство юстиции можно на "Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації", затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5 та зареєстрований у Мін'юсті України 12 квітня 2005 р. за N 381/10661. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0381-05/page
В нем:
III. Порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію
3.7. Нормативно-правовий акт, що подається на державну
реєстрацію, має відповідати Конституції ( 254к/96-ВР ) та
законодавству України, Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод ( 995_004 ) 1950 року і протоколам до неї,
міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано
Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням
практики Європейського суду з прав людини, правилам
нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими
нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами
українського правопису та вимогами Примірної інструкції
3.12. Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом
до нього до Міністерства юстиції України подаються:
а) пояснювальна записка, у якій зазначаються обґрунтування
підстав та мета розроблення нормативно-правового акта,
визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання,
міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що
обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються
фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття
витрат (якщо реалізація нормативно-правового акта не потребує
фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо
повідомляється в записці), відомості про наявність або відсутність
у нормативно-правовому акті правил і процедур, які можуть містити
ризики вчинення корупційних правопорушень, прогнозуються очікувані
соціально-економічні результати реалізації нормативно-правового
акта. Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен
перевищувати чотирьох сторінок. До неї долучається завірена в
установленому законодавством порядку копія висновку юридичної
служби суб'єкта нормотворення, складеного за результатами
проведеної юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта
,
за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 6
липня 2011 року N 1805/5 ( z0826-11 ) "Про затвердження форми
висновку юридичної служби міністерства, іншого центрального органу
виконавчої влади та його територіальних органів, місцевих
державних адміністрацій за результатами проведення юридичної
експертизи проекту нормативно-правового акта", зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 7 липня 2011 року за N 826/19564;
{ Підпункт "а" пункту 3.12 розділу III із змінами, внесеними
згідно з Наказами Міністерства юстиції N 2607/5 ( z1278-09 ) від
30.12.2009, N 2035/5 ( z1008-11 ) від 25.08.2011 }

IV. Проведення державної реєстрації нормативно-правових актів

4.1. Нормативно-правові акти, що надійшли до Управління
державної реєстрації нормативно-правових актів (далі -
Управління), заносяться до журналу обліку нормативно-правових
актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції
України, який ведеться в Управлінні.
{ Пункт 4.1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства юстиції N 1113/5 ( z0475-11 ) від 13.04.2011 }

4.2. Спеціалісти Управління проводять правову експертизу
нормативно-правових актів, тобто перевіряють їх відповідність
Конституції ( 254к/96-ВР ) та чинному законодавству України, а
також правилам нормопроектувальної техніки. { Абзац перший пункту
4.2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 592/5 ( z0870-07 ) від 02.08.2007 }
Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб'єкта нормотворення на прийняття цього акта, забезпечення його відповідності законодавству, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 13 мар 2013, 15:00 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3898
Авто: .
Город: Киев
Lyuda писал(а):
А может стоит предварительно запрос в Министерство юстиции сделать о том, на каком основании они его приняли от МВС на гос.регистрацию с таким количеством противоречий действующему законодательству зарегистрировали, как они его проверяли и почему не вернули на доработку, а решили зарегистрировать.
Та фігня то все із запитами. В крайньому разі Мінюст можна додати співвідповідачем із вимогою про скасування державної реєстрації наказу. Тоді треба додавати відповідну аргументацію до позову.
Motor50 писал(а):
Вот я и подумал, что нужно каким-то образом заставить их (МВД) внести все "прилады" ,перечисленные в Пр№33 , в "перелик..., №28". Без этого - дохлый номер
Жодним чином суд їх не зобов*яже це зробити. Видання наказів не належить до компетенції суду. Крім того,
Цитата:
9. МВС України у межах повноважень, на основі та на виконання
Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень
Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази,
організовує і контролює їх виконання.
Так що перелік тут не при ділах.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 13 мар 2013, 17:20 
Не в сети
Постоялец

Зарегистрирован: 17 ноя 2012, 16:31
Сообщений: 231
Откуда: Киев
Авто: универсал
Город: Киев
aphalin писал(а):
Lyuda писал(а):
А может стоит предварительно запрос в Министерство юстиции сделать о том, на каком основании они его приняли от МВС на гос.регистрацию с таким количеством противоречий действующему законодательству зарегистрировали, как они его проверяли и почему не вернули на доработку, а решили зарегистрировать.
Та фігня то все із запитами. В крайньому разі Мінюст можна додати співвідповідачем із вимогою про скасування державної реєстрації наказу. Тоді треба додавати відповідну аргументацію до позову.
Motor50 писал(а):
Вот я и подумал, что нужно каким-то образом заставить их (МВД) внести все "прилады" ,перечисленные в Пр№33 , в "перелик..., №28". Без этого - дохлый номер
Жодним чином суд їх не зобов*яже це зробити. Видання наказів не належить до компетенції суду. Крім того,
Цитата:
9. МВС України у межах повноважень, на основі та на виконання
Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень
Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази,
організовує і контролює їх виконання.
Так що перелік тут не при ділах.


Без участия Минюста (переписка либо возможно в суде) ничего не будет т.к. они принимали решение регистрировать ли его и проводили соответствующие проверки (у МВС будет железная отмазка - месяц проект был на обсуждении, Минюст все проверил и одобрил, гос.регистрация прошла). Кроме того МВС должны им ежегодно отчитываться о результативности зарегистрированного нормативно-правового акта, в том числе были ли жалобы (кому он мешает). Мне известен случай когда ЦОИВ (не в сфере МВС) разработал свой приказ, Минюст его зарегистрировал, а потом - некто (точно кто не знаю) вышел сначала на Минюст и им дали по голове за то, что они его зарегистрировали и некто в связи с его принятием понес большие убытки и вообще много недовольных, которым мешает этот нормативно-правовой акт и собираются судиться.Так полетели головы руководства, исполнителей, которых потом еще и судили за превышение должностных обязанностей и еще кучу статей приписали, а также суд вместе с этим отменил этот документ. Правда исполнители потом путем подачи аппеляции добились отмены решения суда о их вине и восстановили на работе, т.к. те доказали что выполняли указание руководства и предупреждали его что такой итог может быть. Но нормативный акт потом заставили переделать уже следующих исполнителей устранив замечания к нему.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 13 мар 2013, 17:38 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3898
Авто: .
Город: Киев
Мінюст можуть залучити третьою особою і т.д.
Реєстрація в мінюсті сама по собі одним своїм фактом не свідчить про правомірність наказу, так як і мінюст міг допустити порушення.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 13 мар 2013, 17:54 
Не в сети
Постоялец

Зарегистрирован: 17 ноя 2012, 16:31
Сообщений: 231
Откуда: Киев
Авто: универсал
Город: Киев
aphalin писал(а):
Мінюст можуть залучити третьою особою і т.д.
Реєстрація в мінюсті сама по собі одним своїм фактом не свідчить про правомірність наказу, так як і мінюст міг допустити порушення.


aphalin вы бы разок побегали с регистрацией у них нормативного акта и тогда бы узнали как они трясутся если что-то не то зарегистрируют и поэтому обычно ни один раз при проведении проверок проектов нормативно-правовых актов, поданых им на регистрацию центральными органами исполнительной власти, возвращают их на доработку, заставляют проводить различные совещания с заинтересованными органами и организациями (отчет об этом им тоже надо предоставить), предоставить распечатанную страничку с сайта ЦОИВ где весел на обсуждении проект, потом у них пробегать по куче кабинетов и доказать каждому что должно быть так и не иначе, а также слышать от них - вы же понимаете что принятие с регистрацией в Минюсте этого нормативно-правового акта будет распостраняться на всех людей и любые организации, поэтому надо все тщательно проверить. Я через эту процедуру пару раз проходила.Так что если что, то головы и у них полетят. Поэтому я с вами не совсем согласна.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 14 мар 2013, 02:49 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 13 окт 2010, 00:37
Сообщений: 918
Авто: ровер
Город: місто троянд
Lyuda, Вы подкинули хорошую идею, но времени на её реализацию в том виде, в котором предложено Вами, попросту нет. МинЮст в принципе можно бы было третьим лицом в процесс привлечь, но надо иск переделывать, мотивируя это ходотайство. Да и перспектива заполучить ещё одного соперника в одном процессе - не прельщает.
Есть мысль пойти чуток другим путём : затребовать у МинЮста "высновок" по наказу 1009 , хорошенько его посмотреть, найти зацепки и оспорить отдельным иском.
Да, Окружной админсуд полным ходом будет апеллировать именно к МинЮстовскому "высновку", типа , "воны одобрылы- яки питаня?" , хотя суд в процессе принятия решений должен руководствоваться не "высновками" министерств, а основными принципами судочинства (верховенством права, законностью)..., "высновки"- это вообще не доказы!!! Но только не для КОАС ! По опыту предыдущих трёх моих исков к КМУ и МВД могу предположить, что свою защиту ответчик построит на :1)высновке МиЮста; 2)перелике...№28; 3)выполнении своим оспариваемым НПА (1009) требований дурацких законов , которые противоречат Конституции, но тут они шлют нас в КСУ , т.е на............ :lol:
В общем, моё мнение такое : 1)процесс усложнять не стоит, привлекая третьих лиц. 2)Высновки МинЮста оспаривать отдельными исками. 3)Заранее готовиться к обращению в ЕСПЧ, хотя и там наши коррупционэры уже химичат полным ходом.
А вот как быть с переликом сертифицируемых товаров (№28) ,где отсутствуют все гаишные "приборы" и отсутствием в Законах упоминаний о государственных ШП - я ума не приложу :(

_________________
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 18 мар 2013, 00:53 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 13 окт 2010, 00:37
Сообщений: 918
Авто: ровер
Город: місто троянд
Ага, забыл пройтись по ЗУ "Про засади запобігання і протидії корупції" , там есть чем "поживиться" :!:

_________________
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 29 мар 2013, 01:32 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 13 окт 2010, 00:37
Сообщений: 918
Авто: ровер
Город: місто троянд
Разделил тему на два отдельных иска (1.по частным ШП ; 2.по отмене сертификации "спецприладів"), забил полностью на синие мигалки (исчерпывающих мотиваций так и не нарыл). Иск по ШП босновал нарушениями МВД Конституции Украины, антимонопольного законодательства , резюмировал классификацией Приказа 1009 как "неправомірне сприяння фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності , яка ґрунтується на монопольному (домінуючому) становищі на ринку, що класифікується , як корупційне правопорушення, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність";
."..нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) внаслідок вчинення корупційного правопорушення, можуть бути скасовані органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи,..."
Вот, собственно, текст иска к МВД по частным ШП:
Сообщение, не относящиеся к теме
До Окружного адміністративного суду м. Києва
01014, вул. Командарма Каменєва ,8,корп.1
Позивач : (громадянин України)
Відповідач : Міністерство внутрішніх справ України ,
01024, Київ , вул. Академіка Богомольця,10,
Тел.:

Позовна заява
Про визнання протиправними окремих положень нормативно-правового акту та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.


Цей позов подано на підставі ст.17 КАС України яка прямо визначає ,що «юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності».
Підсудність справи обрано керуючись ч.2.ст.18 КАС України : Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Згідно п.2 статті 171 КАС , право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Оскільки позивач має посвідчення водія та керує транспортним засобом, то на нього поширюється дія Наказу МВС України №1009 від 05.11.2012 р., яким внесено зміни до Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої Наказом МВС №111 від 27.03.2009 р., а тому він має право оскаржити цей нормативно-правовий акт.
Наразі, в закону силу вступив Наказ МВС України №1009 від 05.11.2012 р.(далі-Наказ) , яким внесено зміни до Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої Наказом МВС №111 від 27.03.2009 р.(далі - Інструкція).
Інструкція , згідно із п.1.1, визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини та профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України.
Основними завданнями міліції , відповідно до ст.2 ЗУ «Про міліцію», зокрема, є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань; тощо.
Правовою основою діяльності міліції ,відповідно до ст.4 вищеозначеного Закону, є: Конституція України , цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Проте деякі пункти Наказу суперечать Законам та Конституції України.
Так , пункт 3 Наказу впроваджує : у підпункті 15.1.2 пункту 15.1 глави 15 Інструкції, слова "Державтоінспекції МВС" виключити. Відповідний п.15.1.2 Інструкції тепер має такий вигляд: (при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС ) проводить заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, у випадках, передбачених чинним законодавством, шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку.
Таким чином, працівнику підрозділу ДПС офіційно надано повноваження доставляти тимчасово затримані транспортні засоби не на державний спецмайданчик ДАІ МВС , а на будь-який , наприклад, арендований приватною (комерційною) структурою, тобто передавати майно громадян на зберігання третім особам (приватним), з якими власники затриманих транспортних засобів ні в яких ділових стосунках не перебувають. При цьому , у п.15.1.2 Інструкції,у якості підстави , навіть не обумовлена наявність офіційного договору між ДАІ МВС та вищевказаними майданчиками чи стоянками.
Сам факт затримання транспортного засобу є обмеженням власника права користування майном, тобто втручанням представника державного органу влади (а саме, співробітника МВС ) у процес реалізації людиною ії конституційного права користування та розпорядження своєю власністю , в даному випадку транспортним засобом. При цьому, згідно із положеннями ст.41 Конституції , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із положеннями ст. 319 Цивільного Кодексу України, (1.) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (6.) Держава не втручається у здійснення власником права власності. (7.) Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч.1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закони України не зобов’язують особу передавати свою власність (транспортний засіб) на зберігання приватним/комерційним структурам навіть у разі заборони експлуатації, при наявності підстав , вказаних у ст.265-2 КУпАП, та у постанові КМУ від 17.12.2008 №1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках».
Направлення затриманого транспортного засобу на недержавний майданчик тимчасового зберігання та сам факт його зберігання на такому майданчику по суті є послугами, що надаються особі-власнику транспортного засоба, а власник (водій) в такому разі є споживачем послуг. Слід зауважити, що на цей час , вартість послуг зберігання затриманих транспортних засобів Державою не регламентується, оскільки з 05.06.2012 р. Спільний Наказ МВС, МінФіну та МінЕкономіки N 369/1105/336 втратив чинність. При цьому надаються такі послуги в примусовому порядку , відмовитись від них чи знайти альтернативу споживач (власник ТЗ) не має можливості.
Слід також зауважити, що згідно із ч.3 ст.21 ЗУ «Про захист прав споживача» , якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору, а також , згідно із ч.7 ст.21 цього ж закону, ціну продукції визначено неналежним чином – у таких випадках права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними. А якщо врахувати ще той факт, що між власником ТЗ (споживачем) та недержавним майданчиком тимчасового зберігання ніяких письмових договорів зазвичай не складається, то й такий правочин не може вважатися легітимним .

Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» , суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.
Пунктом 1 ч.2 ст.13 цього ж Закону України встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, а ч.3 встановлено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Саме таке монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів займає, зокрема , ДП МВС України «Інформресурси» , яке надає відповідні послуги за тарифами, у п’ятнадцять разів завищеними у відношенні до аналогічних, що склалися на ринку послуг зберігання автомототранспорту в Україні. Альтернативу цим послугам законодавством України не передбачено, отже власники (водії) транспортних засобів примушуються до користування такими послугами ,що надаються виключно одним постачальником послуг , зокрема, у місті Донецьк - ДП МВС України «ДонбасІнформресурси» . Таке зловживання монопольним (домінуючим ) становищем є прямим порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, відповідно до ч.2 ст.50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» . А ліквідація державних майданчиків тимчасового зберігання затриманих ТЗ , пунктом 3 оскаржуваного Наказу відповідача – є ні що інше, як антиконкурентні дії органів влади, що також є прямим порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (ч.3 ст.50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).
До того ж , слід врахувати, що ч.3 та ч.4 ст.42 Конституції України встановлено, що Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» , корупція - використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей;
неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
Відповідно до п-пунктів а), в), д) п.1 ч.1 ст. 4 вищевказаного закону, суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема : міністри, держслужбовці, посадові особи, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тощо.
Згідно із ч.1 ст.6 цього закону, особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі: неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.
Оскільки пунктом 3 оскаржуваного наказу відповідача у підпункті 15.1.2 пункту 15.1 глави 15 Інструкції виключено слова "Державтоінспекції МВС", в результаті чого таке формулювання надає повноваження співробітникам МВС проводити заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, шляхом доставлення на недержавний спеціальний майданчик чи стоянку, то з боку відповідача (МВС України) це фактично є неправомірним сприянням фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності , яка ґрунтується на монопольному (домінуючому) становищі на ринку, що класифікується , як корупційне правопорушення, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність;
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.24 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) внаслідок вчинення корупційного правопорушення, можуть бути скасовані органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок корупційного правопорушення, є нікчемним.
Згідно із ст. 3. Конституції України , людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно статті 8. Конституції України , в Україні визнається і діє принцип верховенства права . Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Вступом в дію , наказ МВС України №1009 порушує ст. 22 Конституції України: Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З оглядом на це , ряд прав і свобод людини може існувати й існує поза цією Конституцією, існують і згодом можуть з’явитися такі права і свободи людини та громадянина, що їх закріплено у законах України чи інших нормативно-правових актах , хоча у Конституції вони взагалі не відображаються. Положення ст. 22 Конституції України принципово забороняють законодавцю погіршувати становище людини у суспільстві шляхом обмеження тих прав і свобод, які вже закріплено у законах або інших НПА України.
Саме таким нормативно-правовим актом є Інструкція з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, що затверджена Наказом МВС №111 від 27.03.2009 р. , зміни до якої внесені оскаржуваним пунктом 3 наказу МВС №1009, в наслідку чого транспортний засіб позивача може опинитись на спеціальному майданчику зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, вартість «послуг» якого не регламентується нормативно-правовими актами України.
Також слід враховувати, що «Права людини та основні свободи є невід'ємним правом кожної людини, наданим їй від народження», – зазначається у п. 2 ч. 2 Декларації та Програми дій Всесвітньої конференції з прав людини, яка відбулася під егідою ООН у Відні 1993р.
Право користування власним майном (транспортним засобом) , згідно ст.41 Конституції України , зі вступом в дію п.3 наказу МВС України №1009 суттєво звужено , оскільки у випадку тимчасового затримання транспортного засобу позивача , він буде доставлений співробітниками МВС на спеціальні майданчики тимчасового зберігання , які не є державними і вартість послуг яких , не встановлено нормативно-правовими актами України, що суперечить вимогам ст.19 Конституції України.
Згідно із Постанови ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ N 9 від 01.11.96: 2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві , яке не суперечить їй.
Згідно із ч.2 ст.71 КАСУ , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно статті 55 Конституції України , права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
На підставі викладеного, керуючись ст.,ст. 8,9,19,22,41,42,55 Конституції України, ст.,ст. 2,6,17,18,71,104,105,106,162,171 КАС України,

Прошу суд:
1. Визнати незаконним та нечинним, Наказ МВС України №1009 від 05.11.2012 р. у частині пункту 3 змін до Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої Наказом МВС №111 від 27.03.2009 р. :
« у підпункті 15.1.2 пункту 15.1 глави 15 Інструкції, слова "Державтоінспекції МВС" виключити.» ;
2. Зобов’язати відповідача скасувати оскаржуваний пункт 3, Наказу МВС України №1009 від 05.11.2012 р. протягом п’яти робочих днів із дня набрання чинності рішення суду та привести таким чином його до вимог чинного законодавства України ;
3. Стягнути з державного бюджету , на користь позивача , усі судові витрати , пов’язані з судовим процессом.

Додатки:
1. Копія водійского посвідчення (1арк.);
2. Копія свідотства про реєстрацію транспортного засобу (1арк.);
3. Квитанція про сплату судового збору (1 арк.)
4. Копія позову для відповідача (8 арк.)


Дата : __________ Підпис: _________


Планирую подкрепить иск ходотайством "про здійснення звернення суду до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Наказу МВС №1009" , керуючись ч.5 ст.9 КАСУ.
Параллельно нужно писать обращение по этому поводу в Антимонопольный Комитет, в Администрацию Президента и , возможно,ещё каким-нибудь деятелям, хотя бы Бродскому.

_________________
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 29 мар 2013, 19:57 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3898
Авто: .
Город: Киев
Motor50 писал(а):
текст иска к МВД по частным ШП
Пункт 2 позовних вимог дублює пункт 1. В ньому немає необхідності.
По тексту позову - нормально.
Ще можна додати про статтю 1 першого протоколу Конвенції "Захист права власності".

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 59 ]  На страницу 1, 2, 3, 4  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 11


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: