Текущее время: 28 мар 2024, 11:58

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 152 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ... 11  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 11 май 2011, 22:09 
Не в сети
Борец

Зарегистрирован: 25 янв 2011, 09:47
Сообщений: 2791
Откуда: УКРАЇНА
kam ,в якій фазі розгляду справи треба подавати таке клопотання?
напевно після того як суд програно,але постанова ще не вступила в законну силу?

_________________
дайте нам бути такими якими ми є,
дайте нам спокій від ваших щоденних атак...
Славко Вакарчук.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 12 май 2011, 09:40 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
КАСУ Стаття 185. Право на апеляційне оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити
в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю
або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. - ПРОИГНОРИРОВАТЬ основание - Конституция ст. 55, есть смысл в международном законод покопаться, в конвенциях
{ Частина перша статті 185 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або
частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на
інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на
постанову суду першої інстанції.

Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження

1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду
апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив
оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно
надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

2. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції
подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі
застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а
також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна
скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії
постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,
передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було
повідомлено про можливість отримання копії постанови суду
безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне
оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після
закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом
владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії
постанови суду.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції
подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо
ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику
особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти
днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,
передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було
повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду
безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне
оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після
закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом
владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії
ухвали суду.

4. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків,
установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд
апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде
підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
{ Текст статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1545-VI ( 1545-17 ) від 23.06.2009; в редакції Закону N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

Стаття 187. Вимоги до апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.

2. В апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції,
до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає
апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса
електронної пошти, якщо такі є;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду
апеляційної інстанції;

4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу,
із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота
дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або)
застосування норм права;

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає
апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик
свідків тощо;

6) перелік матеріалів, які додаються.

3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти
участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить
суд розглянути справу за її відсутності.

4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не
були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина,
з якої ці докази не були надані.

5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або
її представником, який додає оформлений належним чином документ
про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В
апеляційній скарзі зазначається дата її подання.

6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до
кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги
додається документ про сплату судового збору, а також копії
доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб,
які беруть участь у справі.
{ Стаття 187 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 }
......................... по ст. 200

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ ... eg=2747-15


готовлю аналог , для стадии местного суда и на стадии составления протокола,
не хватает времени, иногда все то, что творится отбивает всякое желание


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 12 май 2011, 20:36 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
для суда первой инстанции


критикуйте, поправляйте.







Голові ___________________ суду
_________________________ області
Позивач:
Відповідач:


После получения ухвалы о открытии производства, после предварительного заседания,
на стадии судебного рассмотрения дела по сути (в суде первой инстанции ), заявляем -



КЛОПОТАННЯ

Про внесення подання до ВСУ про порушення перед КСУ питання про відповідність статті 171-2 КАСУ Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян, щодо оскарження рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та призупинення дії адміністративної постанови до вирішення питання по суті.
Згідно статті 49 КАСУ та ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право заявляти клопотання.
Згідно ст. 133 КАСУ Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.


____ ______ 2011 року стосовно мене ІДПС ВДАІ ____________ Лозовим , був складений протокол серії___ №__________ про вчинення адміністративного правопорушення,відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП , та винесена постанова серії ______ № ________ про накладення у відношенні мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі _________ грн.

На підставі ст..55 Конститукії України, дії інспектора ДАІ Лозового , були мною оскаржені , як протиправні.
Обгрунтування протиправності дій інспектора ДАІ Лозового викладено мною у позовній заяві зареєстрованій у ____________________ суді за № _____________ від _____________2011р.
Позов прийнятий до провадження _______________________ .

Законом N 2453-VI від 07.07.2010, КАСУ доповнено статтєю такого змісту:
Стаття 171-2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності
2. Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Але, у старій редакції даного закону громадянину були гарантовані права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень як у загальному суді, так і у апеляційній та касаційних судах з метою поновлення своїх прав.
Відповідно ч.2 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно ст. 64 Конституції України права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Але ні тих ні інших обставин на даний час не існує.
Тому конституційних підстав для звуження обьему прав громадян на оскарження судових рішень на апеляційній та касаційні стадії – не існує.
На даний час відсутня судова практика даного нововведення , тому рішення загальних судів формально ґрунтуються на відповідності текстовці даного нововведення , а не на відповідності Конституціїї України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тому виникає факт невизначеності відповідності Конституції України даного нововведення.
Окрім того,
згідно з Ст. 7 КАСУ Принципом адміністративного судочинства при здійсненні правосуддя в адміністративних судах
є: 1) верховенство права;
Згідно з Ст. 9КАСУ
1. 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

Згідно з ПЛЕНУМУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
( П О С Т А Н О В А N 9 від 01.11.96)
«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»
Згідно ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
( П О С Т А Н О В А N 9 від 01.11.96)
«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»
П.1 Виходячи з принципу верховенства права та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
П. 2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати
перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів.

Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядної інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.
Виходячи зі змісту Конституції України, Постанови ПВС України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» , з вище наведеного , з того що судове рішення ухвалюється іменем України, та не може ґрунтуватися на законі не відповідаючому Конституції України у частині звуження прав громадян на апеляційне оскарження судових рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, на підставі Конституції України, Постанови ПВС України N 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», статті 49, ст. 133, 159 КАСУ та ст.268 КУпАП, з урахуванням ст.. 2. , ст..55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
заявляю клопотання
про внесення подання до ВСУ про порушення перед КСУ питання про відповідність статті 171-2 КАСУ Конституції України в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав громадян, щодо оскарження рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та призупинення дії адміністративної постанови до вирішення питання по суті.

«_______»_________________2011 р.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 18 май 2011, 11:21 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

http://court.gov.ua/sud0470/docs/11/

http://www.nibu.factor.ua/ukr/info/juri ... -resh-adm/

http://court.gov.ua/sud1517/zagalna/pravila/6365/


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 18 май 2011, 11:46 
Не в сети
Постоялец

Зарегистрирован: 30 окт 2010, 17:35
Сообщений: 400
Откуда: Кременчуг
Авто: заз
kam писал(а):
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Проиграв в суде первой инстанции дело об отмене постановы, подаём жалобу, а затем иск о признании неправомерными действий дайца по видеосъёмке/составлению протокола/вынесению постановы, признанию недействительным протокола.
ПО этому, новому иску судимся до Верховного суда. И в случае выиграша - подаём заяву про перегляд проигранного ранее судового рішення об отмене постановы за нововиявленими обставинами.

Почему нет?


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 18 май 2011, 17:47 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
uri писал(а):
kam писал(а):
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Проиграв в суде первой инстанции дело об отмене постановы, подаём жалобу, а затем иск о признании неправомерными действий дайца по видеосъёмке/составлению протокола/вынесению постановы, признанию недействительным протокола.
ПО этому, новому иску судимся до Верховного суда. И в случае выиграша - подаём заяву про перегляд проигранного ранее судового рішення об отмене постановы за нововиявленими обставинами.

Почему нет?


все варианты нужно пробовать на практике.

но от того, что это будет делать 1-2 человека толку не будет.

это нужно делать массово. нарабатывать практику.

а для этого необходимо : напечатать образец жалобы, все поэтапно, и каждую бумажку разжевать.

народ думать не желает, ждет что кто-то все сделает и все само собой образуется.

так что , сказал "А" - говори и дальше, действуй. пусть медленно , но твори.

легче конечно на свободные темы потрепаться, но ...........................................................................

жду продолжения, наметок, набросок.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 20 май 2011, 19:53 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
uri писал(а):
Проиграв в суде первой инстанции дело об отмене постановы, подаём жалобу, а затем иск о признании неправомерными действий дайца по видеосъёмке/составлению протокола/вынесению постановы, признанию недействительным протокола.
ПО этому, новому иску судимся до Верховного суда. И в случае выиграша - подаём заяву про перегляд проигранного ранее судового рішення об отмене постановы за нововиявленими обставинами.

Почему нет?


+ на стадии искового производства, заявляем ходатайство - про винесення ухвали про призупинення дії адміністративної постанови по протоколу, до вирішення питання по суті ( про законність дій даі ).

таким образом протокол будет висеть в воздухе годами, об этом нужно регулярно напоминать в мвд.

критикуйте,

а лучше выкладывайте свои предложения , образцы, ......


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 25 май 2011, 12:11 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
http://webcache.googleusercontent.com/s ... gle.com.ua

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ ... eg=994_a31


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 26 май 2011, 16:54 
Не в сети
Прохожий
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 24 июн 2010, 15:22
Сообщений: 24
Откуда: Львов
Авто: Паджеро Спорт
честно говоря прочитав все сразу уже запутался и возможно напишу то что уже делалось и не дало результатов, но все же:
Можно подать апелляцию (если я не ошибаюсь ее должны принять, а потом отказать ссылаясь на касу 171 ч.2) и в ней указать несоответствие касу 171 ч.2 Конституции?
В твоем клопотанние для суда первой инстанции почему не указываешь четко на ч.5 ст. 9 КАСУ? Уже практиковали подавать его в суде?
Спасибо за проделанную работу!!!


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 26 май 2011, 17:30 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
5) У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України

это подсказка для судей , я ее и не указывал.

наверняка , ни у кого сомнений не возникнет.

а вот -
У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції Ук - звучит иначе.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 28 май 2011, 17:01 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
из паутины

автор MAX-T:


Уважаемые юристы форума. Так далеко в судебных тяжбах я еще не добирался, поэтому хотелось бы "дойти до победного конца" "не ударив в грязь лицом" :) Откликнитесь пожалуйста с "профессиональными" коментариями. Может перемудрил или чего недописал???
Заранее благодарен.
До Вищого адміністративного суду України
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

Позивач: ________Максим Іванович,
мешкає за адресою:
_________________________________________,
Овідіопольського р-ну, Одеської обл.,
тел.: +38 (067) _____________

Відповідач 1: УДАІ УМВС України в Одеській області
65101, м. Одеса, вул. Корольова, 5,
тел.: (0482) 365777

Відповідач 2: Особа, рішення якої оскаржується:
ІДПС ВДАІ м. Одеси сержант Гурський Денис Валерійович (нерозбірливо), № ОД 0848.
Засіб зв’язку невідомий.

На Постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської обл. Кириченко П.Л.
у справі № 2-а-272/2010 р. від 07.04.2010 р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.122 КУпАП

На ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду
по справі № 2-а-272/10/1521 від 25.11.2010 р.


КАСАЦІЙНА СКАРГА.

Постановою судді Овідіопольського районного суду Одеської обл. Кириченко П.Л.
у справі № 2-а-272/2010 р. від 07.04.2010 р. в задоволенні адміністративного позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.122 КУпАП мені відмовлено.
Вважаю, що під час розгляду справи № 2-а-272/2010 р., судом першої інстанції допущено цілу низку порушень матеріального і процесуального права, які були мною докладно викладені у апеляційній скарзі до Одеського апеляційного адміністративного суду. Ухвалою від 24.06.2010 року суддя доповідач Одеського апеляційного адміністративного суду Стас Л.В. призначила відкрити апеляційне провадження за моєю апеляційною скаргою.
Але навіть не розглянувши справу по суті суд апеляційної інстанції ухвалив 25.11.2010 р. апеляційне провадження за моєю апеляційною скаргою – закрити.
Вважаю ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 2-а-272/10/1521 від 25.11.2010 р. такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме:
1. Суд апеляційної інстанції посилається на ч.2 ст.171-2 КАС України в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 р., відповідно до якої, рішення суду першої інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає, а тому і апеляційне провадження за моєю апеляційною скаргою не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга мною була подана вчасно 29.04.2010 р. та отримана судом апеляційної інстанції 30.04.2010 р. (копія поштового повідомлення додається), тобто задовго до набрання законної сили редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 р. Навіть ухвала про відкриття апеляційного провадження датована 24.06.2010 р., що на 14 днів передує вищезгаданій редакції Закону.

Очевидно, що судом апеляційної інстанції нехтується один із основних принципів права, закріплений Конституцією України, а саме: ст. 58, в якій чітко сформульовано, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

2. Посилаючись на п.2 ст.5 КАС України суд апеляційної інстанції, чомусь не прийняв до уваги п.1 цієї ж статті, де йдеться про те, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, звернувшись до якої, не важко зрозуміти, що ч.2 ст.171-2 КАС України в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 р. дещо не відповідає ст..22 і ст..8 Конституції України:

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Очевидно, що суд апеляційної інстанції, виносячи ухвалу про закриття апеляційного провадження, не звернув увагу на те, що редакція Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 р. значно звужує зміст та обсяг моїх існуючих прав, і тому не скористався п.5 ст.9 КАС України і не звернувся до Верховного Суду України
для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності вищезгаданої редакції Закону.

3. Закривши провадження за моєю апеляційною скаргою Одеський апеляційний адміністративний суд, фактично відмовив мені у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, що прямо забороняє п.4 ст.8 КАС України.

З наведеного є очевидним, що, розглядаючи мою скаргу і виносячи ухвалу про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції значно відступив від принципів повноти та об’єктивності судового розгляду.(ст.ст. 5-11 КАС), а також принципів верховенства права.(ст. 8, ст.58 Конституції України)

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 КАС України, ст.8 і ст.55 Конституції України

ПРОШУ:
1. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 2-а-272/10/1521 від 25.11.2010 р. скасувати.
2. Направити мою апеляційну скаргу на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської обл. Кириченко П.Л. у справі № 2-а-272/2010 р. від 07.04.2010 р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.122 КУпАП на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду, як таку, що підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства..


Додатки:
1. Копія квитанції сплати судового збору.
2. Копія постанови судді Овідіопольського районного суду Одеської обл. Кириченко П.Л.
у справі № 2-а-272/2010 р. від 07.04.2010 р. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.122 КУпАП.
3.Копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду по
справі № 2-а-272/10/1521 від 25.11.2010 р.
4.Копії поштових повідомлень.
5. Копії касаційної скарги 3 екземпляри.

„______”__________20 р.

Підпис


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 28 май 2011, 17:17 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
все о том же.


Право на судовий захист є конституційним правом, закріпленим ст.55 Конституції, яка визначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Стаття 22 Конституції встановлює, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, вони гарантуються і не можуть бути скасовані.

Неможливість здійснення апеляційного та касаційного оскарження рішення (постанови) суду в справах про адмінправопорушення (порушення митних правил) означає неможливість реалізації повною мірою громадянином свого конституційного права на судовий захист у національній судовій системі, на перевірку законності і обгрунтованості судового рішення про накладення стягнення.

Натомість ст.55 Конституції передбачено право кожного після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом яких є Україна.

За таких обставин виникає обгрунтоване запитання: чи є правомірним і логічним обмежувати в цьому випадку право особи на апеляційне та касаційне оскарження при наданні права звертатися за захистом своїх прав і свобод у міжнародні судові інстанції?

До того ж не викликає сумніву, що ефективний судовий захист прав людини і громадянина є одним із головних показників демократизації суспільства, складовою прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій, способом утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що відповідно до ст.3 Конституції є головним обов’язком держави.

Розглядаючи зазначене питання, треба також враховувати, що обмеження права особи на апеляційне та касаційне оскарження не відповідає п.2 ст.6 закону «Про судоустрій України», згідно з яким для забезпечення всебічного, повного та об’єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Звертає на себе увагу той факт, що законодавство України унеможливлює визначення підгрунтя, на підставі якого по суті заборонено подавати апеляційну та касаційну скарги на постанову суду в цій категорії справ, та отримання вмотивованої відповіді: чому зазначена категорія справ, на відміну від інших, не підлягає перегляду в апеляційному та касаційному порядку.

Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Як зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові від 1.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», «це зобов’язує суди при розгляді конкретних справ керуватися насамперед нормами Конституції України».

Статтею 8 Конституції визначено, що закони повинні відповідати Конституції, а звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції гарантується. Пленум ВС України в постанові №9 роз’яснив (п.1), що конституційні права і свободи визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. А позбавлення в цьому разі права особи на оскарження постанови (рішення) суду, встановлене КпАП та ЦПК, вочевидь, не забезпечує повною мірою захист правосуддям прав особи, яка притягається до адмінвідповідальності.

У п.2 постанови роз’яснюється, що «суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй».

Згідно зі ст.3 Цивільного кодексу одним із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу (п.5). Отже, позбавлення права на оскарження постанови (рішення) суду не забезпечує в повному обсязі судовий захист особи, яка притягується до адмінвідповідальності, що призводить до порушення загальних засад цивільного законодавства.

З огляду на викладені норми Конституції та законів України є правові підстави стверджувати, що позбавлення права на оскарження в апеляційному та касаційному порядку постанови (рішення) суду у справах про адмінправопорушення, зокрема про порушення митних правил, обмежує право особи на судовий захист, не узгоджується з нормами стст.3, 22, 124 та п.1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції, ч.4 ст.7 КпАП, ч.3 ст.392 МК, п.2 ст.6 закону «Про судоустрій України», ст.3 ЦК, а також із пп.1, 2, 8 постанови Пленуму ВС України №9.

Міжнародні гарантії права на захист

Варто звернутися також до чинних для України міжнародних угод, положення яких стосуються права особи на судовий захист.

Законом від 17.07.97 №475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основних свобод, Перший протокол та протоколи №2, 4, 7 та 11 до конвенції. Відповідно до §1 ст.6 конвенції кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов’язків або будь-якого кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. А відповідно до ст.13 конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені в цій конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Вказані норми конвенції повністю кореспондуються із нормою ст.8 Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, яка передбачає, що кожен має право на ефективне відновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення його основних прав, наданих йому конституцією або законом.

Саме через передбачену п.2 ст.6 закону «Про судоустрій України» і ст. 55 Конституції можливість оскарження та перегляду рішення суду першої інстанції в судах апеляційної та касаційної інстанцій забезпечується право особи, яка притягається до адмінвідповідальності за порушення, зокрема, митних правил, на справедливий та ефективний засіб захисту своїх прав, на ефективне відновлення у правах компетентними національним судами.

З цих підстав вбачається, що позбавлення права на оскарження постанови (рішення) суду в цій категорії справ не узгоджується з §1 ст.6, ст.13 конвенції та зі ст.8 декларації.



Конституційне звернення текст из забаненого сайта по сохраненной копии


про необхідність офіційного тлумачення ст. 22 ст. 55, ст. 129 Конституції та ч. 2 ст. 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення реалізації та захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина.


Конституція України проголошує, що права і свободи людини й громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і захищаються судом (статті 3, 55 Конституції України).

Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ у повній відповідності з чинним законодавством покладається на адміністративне судочинство (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Успішне виконання покладених на суд завдань залежить від законної й обгрунтованої діяльності останнього, його ухвал з окремих процесуальних питань і рішень по суті справи. Законність і обгрунтованість судових рішень (ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України) є основною і неодмінною властивістю їх як актів правосуддя. Тільки судові акти, які мають таку властивість, вирішують правове питання і тим самим захищають права та законні інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Процесуальними гарантіями забезпечення законності й обгрунтованості діяльності судів по розгляду адміністративних справ і прийнятих ними рішень, гарантією захисту прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є оскарження і перевірка судових рішень.

У частині 1 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Право на апеляційне оскарження судових рішень, крім випадків, встановлених законом, гарантоване ст. 129 Конституції України і як конституційна засада судочинства становить невід’ємну складову права на судовий захист. Саме перегляд в апеляційному порядку судових рішень, що не набрали законної сили, є додатковою гарантією відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Адже ні для кого не є таємницею, що місцеві суди з різних причин інколи ухвалюють рішення з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального або процесуального права, неповно з’ясувавши обставини, що мають значення для справи тощо, у зв’язку з чим у 2009 році що до апеляційних загальних судів надійшло 22,8 тис. апеляційних скарг та протестів прокурорів на постанови місцевих загальних судів у справах про адміністративні правопорушення (за минулий період – 17,8 тис.), з них 13,2 тис. (або 74,5%) скарг і протестів щодо порушення правил дорожнього руху. Усього розглянуто 17,7 тис. постанов місцевих загальних судів, з яких кількість скасованих і змінених становить 8,8 тис. (або 49,72%)
[Офіційний сайт Верховного Суду України // http://www.court.gov.ua/sudova_statystyka/e575747457/ ].

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтей 171-2. Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Як вбачається із пояснювальної записки до проекту Закону України "Про судоустрій і статус суддів":
«Справедливе судочинство та належний захист прав і свобод людини є однією з головних ознак демократичної, правової держави.
Конституція України гарантує захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Основним Законом держави також визначено основні засади правосуддя (розділ VIII).
Водночас чинне законодавство про судоустрій і статус суддів не відповідає сучасному стану суспільних відносин і тому потребує докорінних змін.
Характерним для сучасного правосуддя є порушення строків розгляду судових справ, низька якість судових рішень, високий рівень корупції серед суддів.
Причинами цього є, зокрема, недосконалість процесуального законодавства, системи добору суддів і процедури притягнення суддів до відповідальності, неналежні умови їх професійної діяльності.
Про необхідність комплексного і системного реформування судової системи свідчать висновки міжнародних організацій, таких, як, зокрема, Венеціанська комісія "За демократію через право". Особливу увагу слід звернути на рішення Європейського суду з прав людини стосовно порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, кількість яких щодо України щороку невпинно зростає.
Наведене свідчить про необхідність якнайшвидшого проведення комплексних і системних реформ у сфері правосуддя з метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на судовий захист з урахуванням міжнародних демократичних стандартів.»

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Після прийнятя Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. Тобто рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не підлягають апеляційному та касаційному оскарженню. Відсутність апеляційного та касаційного оскарження рішень місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності позбавляє (звужує) право громадян на справедливий судовий захист. Таким чином прийняття ст. 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України не відповідає вимогам ст. 22 Конституції України.

Відсутність апеляційного та касаційного оскарження призводить до неоднозначного застосування місцевими загальними судами як адміністративними судами у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності законів України і полягає в тому, що за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії закони України у загальній юридичній практиці застосовуються по-різному.

Приклад:

1. Постанова по адміністративній справі №2а-3167/10 від 09.12.2010 року. Ця постанова міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень
(http://reyestr.court.gov.ua/Review/12899671)

2. Постанова по адміністративній справі №2а-195/10 від 09.12.2010 року. Ця постанова міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/12803539).

Як вбачається зі змісту постанов:

1. Справа №2а-3167/10 – Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив скасувати постанову серії АІ №104623 від 15.11.2009р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУоАП та стягнення штрафу в суммі 280 грн.
У судовому засідані були дослідженні наступні докази: фотоматеріали отримані за допомогою спеціального технічного засобу Беркут №0510066, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2\1945250 від 15.01.2010р., протокол про адміністративне правопорушення, письмові заперечення відповідача.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку:
В судовому засіданні встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови були фотоматеріали отримані за допомогою спеціального технічного засобу Беркут № 0510066 .

Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2\1945250 від 15.01.2010 року (а.с. 27), вищевказаний технічний засіб пройшов повірку та визнаний придатним для використання лише 15.01.2010 року. Однак, відповідно до свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 07.11.2005 року (а.с. 26), наданого представником відповідача, вимірювачі швидкості радіолокаційні «Беркут» під час експлуатації підлягають повірці з міжповірочним інтервалом не більше одного року, отже суду не надано доказів, що в момент скоєння правопорушення, яке інкримінується позивачу, а саме 15.11.2009 року, спеціальний технічний засіб Беркут № 0510066 був перевірений та допущений до роботи. Також відповідач не надав суду документів, які б підтверджували, що інспектор ДПС Березанського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області Гопкало А.Г. пройшов у встановленому порядку підготовку з користування даним приладом та має кваліфікаційні навики.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за дії, яких встановити та довести, що вимірялась саме швидкість автомобіля позивача, неможливо, оскільки він рухався в потоці автомобілів. Надані відповідачем доводи викладені у запереченнях судом до уваги не приймаються, оскільки вони базуються тільки на протоколі про адміністративне правопорушення, будь-яких інших доказів правомірності винесеного рішення інспектором ДПС суду не надано.

Таким чином суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,128 КАС України, ст, ст. 251,288,289 КУпАП, ПДР України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову інспектора ДПС Березанського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області Гопкало Андрія Григоровича серії АІ № 104623 від 15.11.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 280гр. – скасувати.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.



2. Справа №2а-195/10 – У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив: постанову серії ВВ № 068429 від 08.02.2009 р. у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу такого правопорушення. Крім того просив зобов’язати відповідача виключити з бази даних ДАІ відомості про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.
У судовому засідані були дослідженні наступні докази: свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Іскра-1» №19705 без номеру чинне до 14.12.2010р., протокол про адміністративне правопорушення, письмові заперечення відповідача. Окрім, цього в матеріалах справи міститься копія листа №715/41 від 11.03.2009р. ДП «Луганськстандартметрологія». Відповідно до цього листа вимірювач швидкості транспортних засобів радіолоційний «Іскра-1» №19705 за період від 1 січня 2008 року по 11 березня 2009 року державну повірку не проходив. Згідно з приписом п. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Тобто протокол без номеру від 8.02.2009р. складений працівником ДАІ на підставі даних вимірювача швидкості «Іскра-1» №19705 не може бути доказом у цій справі, тому як містить дані отримані з порушенням вимог чинного законодавства. Цей лист та письмові пояснення позивача (приєднані до матеріалів справи) у постанові по справі №2а-195/10 проігноровані. Також слід звернути увагу, що згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Іскра-1» №19705 без номеру, чинного до 14.12.2010р. вищевказаний технічний засіб пройшов повірку та визнаний придатним для використання лише 14.12.2009 року. Однак, відповідно до свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Іскра-1» №19705 без номеру, чинного до 14.12.2010р, наданого представником відповідача, вимірювачі швидкості радіолокаційні «Іскра-1» №19705 під час експлуатації підлягають повірці з міжповірочним інтервалом не більше одного року, отже суду не надано доказів, що в момент скоєння правопорушення, яке інкримінується позивачу, а саме 08.02.2009 року, спеціальний технічний засіб «Іскра-1» №19705 був перевірений та допущений до роботи. Також відповідач не надав суду документів, які б підтверджували, що інспектор ІДПС 2 Луганського взводу ДПС Недобіча В.І. пройшов у встановленому порядку підготовку з користування даним приладом та має кваліфікаційні навики.

Але, суд прийшов до наступного висновку:

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено порушень законодавства з боку відповідач при складені оскаржуваної постанови, оскільки позивача притягнуто до відповідальності відповідно до вимог законодавства.

Посилання позивача на ті обставини, що він не порушував ПДР судом до уваги не приймається, оскільки ці обставини спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання позивача на порушення законодавства з боку відповідачів при складанні оскаржуваної постанови, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Так, в судовому засіданні було оглянуто свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, чинне до 14.12.2010р., а на позивача накладено штраф 260гр., який лише на 5 гривень перевищує мінімальний його розмір за ст. 122 ч.1 КУпАП.

Що стосується іншої частини позивних вимог щодо визнання дій відповідача по складанню протоколу про адміністративне неправомірними, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не є адміністративно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії у розумінні ст. 17 КАС України і не підлягає оскарженню у порядку передбаченому КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 КАС України, ст. ст. 251, 288, 289 КУпАП, ПДР України, суд -

постановив:

В задоволені позову ОСОБА_1 – відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відсутність апеляційного та касаційного оскарження рішень місцевих загальних судів як адміністративних судів у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності призвело до порушення процесуальних гарантій забезпечення законності й обгрунтованості діяльності судів по розгляду адміністративних справ і прийнятих ними рішень, гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.


Відповідно до ч. 4 ст. 13 та ст. 43 Закону України «Про Конституційний Суд України» громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи можуть звернутися до Конституційного Суду України з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Прошу:

1. Прийняти до розгляду це конституційне звернення.
2. Надати офіційне тлумачення ст. 22 ст. 55, ст 129 Конституції України, та відповідності ч. 2 ст. 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення реалізації та захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина.


дополняйте примерами судебных решений по аналогии для включения в текст


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 05 июн 2011, 12:03 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
http://radikal.ru/F/i030.radikal.ru/110 ... 5.jpg.html

http://radikal.ru/F/s61.radikal.ru/i171 ... 9.jpg.html


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: касу 171 ч.2 сообща ищем кряк
СообщениеДобавлено: 29 июн 2011, 21:06 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 29 июн 2011, 20:08
Сообщений: 18
А как насчет применения :
Стаття 297 КУпроАП. Опротестування рішення по скарзі
Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі.

Я, конечно, понимаю, что бороться с государством с помощью государства наивно. Но все-таки. Прокуроры тоже план имеют. ;)

У меня, например, суд отказал в удовлетворении иска об отмене постановления ГАИ (стоянка под запрещающим знаком), признав доказательством видео снятое на Сони и свидетеля-гаишника. Причем на видео нет водителя. Мои слова о том, что машину мог поставить не тот, на кого выписан протокол - я, например, тк в техпаспорт вписана и мне не нужна доверенность, суд не принял во внимание.

Собственно, почему хочется обратиться к прокуратуре (приведу из своего документа):
У відповідності до п.11.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердж. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 №77, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 р. за № 374/16390 , бланки протоколів про адміністративні правопорушення, постанов у справах про адміністративне правопорушення, є документами суворого обліку; бланки документів суворого обліку (постанова в справі про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення) повинні мати нумерацію яка складається із серії, що містить літери і цифру, та шестизначного цифрового показника.
Серія протоколу АЕ №412570 містить лише букви, цифра в ній відсутня. Таким чином, протокол, яким зафіксовано наявність правопорушення, складено на бланку невідомого походження, що не відповідає п.11.1 Інструкції №77, яка є чинною.
У нас был протокол АЕ.

Вот и хочется мне инициировать проверочку прокуратуры по вопросу происхождения этих бланков. Только не пойму пока, что надо просить от них. Суд был сегодня, поэтому только на начальной стадии размышления. Готова даже обращение в генеральную прокуратуру писать, п.ч. районная вряд ли поможет.

Может будут у кого какие мнения:
- не смогла найти сроки на протест решения по жалобе. они что не установлены?
- я так представляю, что необходимо заявление в районную (?) прокуратуру? к нему приложить копии имеющихся документов - протокол, постанова, иск, пояснения и все то, что было предоставлено в суд, решение суда?
- что может опротестовать прокуратура: действия гаи или решение суда? (я так понимаю, что последнее).
- какой должна быть формулировка прошу заявления: прошу винести протест на постанову суду....?


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: конституционное обращение
СообщениеДобавлено: 29 июн 2011, 21:14 
Не в сети
Прохожий

Зарегистрирован: 29 июн 2011, 20:08
Сообщений: 18
Хочу поделиться своим опытом конституционного обращения, правда по делу, не связанному с ПДД (к сожалению, пока не умею выкладывать здесь сканы).
Мне при возврате документов написали:
- копии решений судов должны быть заверены судом печатью с указанием даты и должности заверяющего
- все должно быть в трех экземплярах (правда мне осталось непонятным: три одинаковых экземпляра с живой печатью?)
- необходимо использовать все инстанции (в ПДД с этим проще - обжалованию не подлежит).

Так что просто решения с реестра не подойдут.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 152 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 ... 11  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 19


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: