|
Борец |
Зарегистрирован: 06 окт 2010, 17:45 Сообщений: 8757
|
Пришла вот такая ухвала про открытие дела по вновь выявленным обстоятельствам мусоры не нашли ничего умнее, как устроить внутреннюю переписку между собой и обозвать это вновь выявленными обстоятельствами видел дебилов, но такое точно впервые постановление суда первой инстанции http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30982619
Сообщение, не относящиеся к теме
Цитата: ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 квітня 2013 року 15:09 № 826/5136/13-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1доУправління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській областіпровизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити діїза участю представників:
від позивачаОСОБА_1, (паспорт)від відповідачане з'явився,
ВСТАНОВИВ:
11.04.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справи України в Херсонській, в якому просить суд:
1. Поновити пропущений з поважної причини строк на оскарження бездіяльності відповідача щодо не принесення публічних вибачень на адресу позивача.
2. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не принесення публічних вибачень на адресу позивача.
3. Зобов'язати відповідача публічно вибачитися перед позивачем, завчасно повідомити позивача про дату і назву засобу масової інформації, в якому будуть принесені (опубліковані) публічні вибачення.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2013 р. було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання з'явився позивача, який позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення відповідачем положень Закону України «Про міліцію» (надалі - Закон №565), Закону України «Про звернення громадян» (надалі - Закон №393) під час відмови в здійсненні публічних вибачень.
В судове засідання не з'явився представник відповідача, про дату та час були повідомлені належним чином, причини неявки в судове засідання не надано, подали заперечення на позову заяву, в якій просять в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину, повний текст постанови було виголено та підписано 25.04.2013 р.
Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Нормативно-правовим актом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів є Закон №393. Даний закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до положень ст.1 Закону №393 громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393 визначено, що під зверненням розуміють викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. При цьому, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
В ст.4 Закону №393 визначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
01.11.2012 р. позивач направив до відповідача скаргу №2423-79 від 31.10.2012 р. в якій, відповідно до положень Конституції України, ст.1, ст.4 Закону №393 ст.25 Закону №565, просив:
ь публічного вибачення з боку УМВС України в Херсонській області, із завчасним повідомленням позивача про дату і назву засобу масової інформації, в якому будуть принесені (опубліковані) публічні вибачення;
ь надати позивачу копію постанови про притягнення до відповідальності старшого інспектора взводу ОСП №1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області капітана міліції ОСОБА_2
Відповідно до ст.20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
22.11.2012 р. відповідачем було листом №6/4-Л-229 повідомлено про відсутність для публічних вибачень, оскільки інформація про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не була публічно поширена правоохоронними органами.
Позивач вважаючи що відповідач відмовляючи в принесенні публічних вибачень, порушив охоронювані права та інтереси позивача, а тому звернувся до суду для їх захисту.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.1 Закону 565 міліція в Україні це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. При цьому, діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням (ст.3 Закону №565).
Водночас, в ч.2 ст.25 Закону №595 визначено, що при порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.
Таким чином, положення ч.2 ст.25 Закону №595 визначає дві умови, за яких працівником міліції здійснюється публічне вибачення: заява громадянина та факт порушення працівником міліції прав і законних інтересів громадянина.
Факт порушення старшим інспектором взводу ОСП №1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області капітаном міліції ОСОБА_2 прав та інтересів гр. ОСОБА_1 встановлено Оболонським районним управлінням Головного управління в м. Києві МВС України, яке листом №52/Л-6із від 12.10.2012 р. повідомила позивача про скасування адміністративного протоколу, складеного старшим інспектором взводу ОСП №1 РДПС ДАІ УМВС України в Херсонській області капітаном міліції ОСОБА_2, серії ВТ1№190960 у відношенні гр. ОСОБА_1, який керував а/м «DAEWOO SENS» днз НОМЕР_1, за порушення ним вимог п.12.9б ПДР. До даного листа було надано Висновок щодо розгляду заяви гр. ОСОБА_1 від 12.10.2012 р.
Крім того, звернення гр. ОСОБА_1 до відповідача із проханням публічного вибачення також наявне та відповідачем на спростовується.
При цьому, суд критично ставиться до посилання відповідача, що публічні вибачення не мають здійснюватись, оскільки інформація про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не була публічно поширена правоохоронними органами. Так, суд приймає до уваги, що ні Закон №595, ні Закон №393 ні інший нормативно-правовий акт не визначають що публічне вибачення має проводитись виключено у випадку, коли було здійснене публічне поширення правоохоронними органами інформації про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Більше того, суд критично ставиться до посилання відповідача, що Оболонське РУ ГУМВС України в м. Києві не мало право скасовувати протокол про адміністративне правопорушення та складати Висновок від 12.10.2012 р., оскільки воно не є вищестоящим органом УМВС України в Херсонській області. Так, суд приймає до уваги, що Висновок Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві від 12.10.2012 р. ні дії Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві не оскаржені та не визнані протиправними.
При цьому, суд погоджується з висновком позивача, що в даному випадку вибачення можна вимагати в будь-якій формі, яка може вважатися публічною, зокрема, шляхом розміщення відповідного повідомлення у місцевих засобах масової інформації.
При цьому, зміст такого повідомлення, особа, яка від імені відповідача може принести вибачення позивачу, а також визначення конкретного засобу масової інформації відноситься на розсуд відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положення ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню повністю.
Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо принесення публічних вибачень на адресу ОСОБА_1.
3. Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області публічно вибачитися перед ОСОБА_1, завчасно повідомити ОСОБА_1 про дату і назву засобу масової інформації, в якому будуть принесені (опубліковані) публічні вибачення.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування діяльності Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
Суддя Б. В. Санін
а вот и сами вновь выявленные обстоятельства представитель ответчика в судах всех инстанций чернова разродилась аж 24.10.2014 спустя полтора года после вынесения решения судом первой инстанции, ей почему-то понадобились материалы дела и она их запросила... у начальника подчиненного структурного подразделения начальник угаи херсонской области дал ей ответ на огрызке бумажки без должных реквизитов этот "документ" и является пресловутым вновь выявленным обстоятельством в приложениях те самые обстоятельства, которые чернова считает существенными, хотя к делу они имеют весьма косвенное отношение чернова пришпилила к делу еще два письма, которые посчитала нужными выкладываю потому, что они подшиты к заяве, плюс на них может быть придется сослаться в запереченні
|
|