Соломянський районний суд м.Києва
03680, м. Київ , ул. Максима Кривоноса 25
Позивач:
Медведь Дмитро Васильвич
м. Київ, пр-т Червонозоряний, д.10, кім. 109/2
номер засобу зв’язку (тел).: (050) 397-30-30
адреса електронної пошти :
[email protected] Відповідач:
Інспектор ДПС Первомайської роти ДПС
при ВДАІ ГУ в Миколаївській області
Старший сержант міліції
Цушко Євген Анатолійович
55200, м. Первомайськ вул. Київська 79Б
номер засобу зв’язку: невідомий
адреса електронної пошти: невідома
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(адміністративний позов)
про визнання протиправними дій та скасування постанови
по справі про адміністративне правопорушення.
Цей позов підлягає розгляду судом на підставі ст. 288 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КупАП), яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать органи ДАІ та їх посадові особи.
1. Фактичні обставини справи
9 січня 2011 року, Позивач, керуючи автомобілем Хонда Аккорд (Honda Accord), номерний знак АА2119АІ, рухаючись автомобільною дорогою Р-06 Улянівка - Миколаїв, був зупинений інспектором ДПС на 91 км, в населеному пункті с. Благодатне.
Постановою інспектора ДПС Первомайської роти ДПС, старшого сержанта міліції Цушко Євгена Анатолійовича (надалі – Інспектор ДПС) серії ВЕ № 261745 від 9 січня 2011 року Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.
Позиція інспектора ДПС складається з мотиву, що Позивач перевищив максимально дозволену швидкість, встановлену п. 12.4 Правил дорожнього руху України (надалі – ПДР).
Позивач не погоджується з Постановою Інспектора ДПС, оскільки вважає, що вона не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню.
2. Правове обґрунтування вимог.
Обґрунтовуючи свою позицію, Інспектор ДПС посилається на виміри швидкості приладом «Беркут».
Стосовно неправомірності використання цього приладу інспектором ДПС хочу повідомити наступне.
Наказом МВС №33 від 01 березня 2010 року затверджено перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Відповідно до Наказу № 33 прилад «Беркут» не включений в перелік спеціальних технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірбвальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було.
Прилад для вимірювання швидкості «Беркут» не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису і не може бути визнаний як доказ згідно ст.. 251 КУпАП.
Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
Беручи до уваги вищезазначене (тобто, технічні особливості приладу «Беркут»), Позивача не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, так як в силу положень ст.14-1 КУпАП власники транспортних засобів притягаються до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Інших доказів, визначених ст. 251 КУпАП Інспектор ДПС не надав.
Таким чином, не маючи жодного доказу по справі, Інспектор ДПС притягнув Позивача до відповідальності, чим порушив п. 1.6 Розпорядження Міністерства Внутрішніх Справ України № 466 від 21 травня 2009 року, яке вимагає «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо)».
Отже, аналізуючи усі факти можна дійти висновку, що твердження Інспектора ДПС, які знайшли свої відображення у Протоколі, не відповідають дійсності, оскільки не встановлено всі обставини справи (ст. 280 КУпАП).
Вход
FAQ
Поиск
