До начальника
Веселинівського РВ ГУМВС України
в Миколаївській області
Підполковника міліції
Хижняка Сергія Миколайовича
57001 смт. Веселинове,
вул. Кирова,3


Стрільчук ,


Скарга

20 лютого 2013 року в 15 годині 20 хвилини я, за Вашою порадою, звернувся до заступника начальника Веселинівського РВ УМВС з кадрового забезпечення Теленко Інни Петрівни, із проханням надати матеріали проведеної перевірки за моєю скаргою на дії співробітника Веселинівського РВ МВС України Черного Д.О. від 30 листопаду 2012 року. У відповідь я спочатку почув запитання, чи я маю дозвіл від МВС на зйомку, на що я відповів, що дозвіл отримав від Вас, від ЗУ «Про міліцію» та Конституції України.
Але замість того, щоб надати мені матеріали перевірки, порушуючи Ваше розпорядження, Теленко поводилась надмірно, зверхньо, говорила на підвищених тонах, а потім взагалі випровадила мене з приміщення РВ УМВС. На моє прохання пред’явити службове посвідчення реагувала агресивно, говорила щоб я для цього направив інформаційний запит і т.д. Але я змусив Теленко І.П. виконати закон України «Про міліцію», а саме ст. 5 (При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт) та показати мені своє службове посвідчення. Більше інформації від Вашого заступника я не зміг отримати.

З копією аудиозапису розмови при необхідності можете ознайомитись в мережі Інтернет за адресою http://youtu.be/0wFoGT46xfs .

Прошу звернути Вашу увагу на ЗУ «Про міліцію»
- Ст. 1 Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян…
- Ст.2 Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів…
- Ст. 5 Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Згідно ч. 2 ст. 25 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про міліцію» «При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.»

Згідно з ст.ст. 18-20 Закону України «Про звернення громадян», ст. 40 Конституції України,

ПРОШУ:

1. Провести позачергову перевірку знань НПА України та вжити заходи дисциплінарного впливу до заступника начальника з кадрового забезпечення Теленко І.П..
2. Надати документальне підтвердження вжитих дисциплінарних стягнень з
зазначенням номеру та дати наказу;
3. Повідомити мені номер запису в книзі реєстрації скарг або відповідного
журналу;
4. Згідно ч. 2 ст. 25 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про міліцію», публічного вибачення в мій адрес, через місцевий засіб масової інформації;
5. Завчасно повідомити мене про те де будуть принесені (опубліковані) публічні вибачення;
6. Надати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст. 20 Закону України
„Про звернення громадян”.

Залишаю за собою право звернутися до органів прокуратури, СВБ та ЗМІ для поновлення Конституційних прав .

«_21_»_лютого_2013р. ________________ Стрільчук М.С.

Миша, а когда скаргу на Черного Д.О. рассматривали - тебя опрашивали?

Нет, я очень ждал, чтоб пригласили, но не удосужились.

всупереч вимогам п. 4.1 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 10.10.2004 №1177 безпосередні виконавці при здійсненні перевірки за зверненням позивача не спілкувались з автором звернення.

До Веселинівського районного суду Миколаївської області
вул. Леніна, 36, смт. Веселинове, 57001,
Телефон: 21194, 21175

Позивач :
Стрільчук

Відповідач :
Начальник Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області Хижняк С.М., 57001 Миколаївська обл., смт.Веселинове, вул.Кірова 3, тел.. 2-11-26



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ.
про визнання дій протиправними


Мною 21.01.2013 року до начальника Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області Хижняка С.М. був направлений інформаційний запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (в додатках), який був зареєстрований в канцелярії працівником РВ УМВС Вайдою 21.01.2013 р.
Від начальника Веселинівського РВ Хижняка С.М. не надійшла відповідь , на вказаний інформаційний запит, у строки згідно Закону «Про доступ до публічної інформації». А сам текст не відповідав на запитання, яке я просив роз’яснити.
Такими діями чи бездіяльністю, начальником Веселинівського РВ, було порушено вимоги ст. 40 Конституції України, ст 14, 20, 22 та 25 Закону «Про доступ до публічної інформації».
Згідно ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов’язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Так, як відповідь на запит не носить тієї інформації, яку я просив надати, а являється простою відпискою, тому я вважаю, що своєю відповіддю відповідач порушив Закон України «Про доступ до публічної інформації» ст.. 22.2. «Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.».
За такі дії настає відповідальність: Закон України «Про доступ до публічної інформації» ст. 24. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації п.5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; п.6) несвоєчасне надання інформації;.
Внаслідок такої дії чи бездіяльності, було порушено моє право на доступ до публічної інформації, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Вказані діяння мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-3 КУпАП «Порушення права на інформацію», якою передбачена відповідальність за несвоєчасне або неповне надання інформації випадках, коли така інформація підлягає наданню на інформаційний запит громадянина відповідно до законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян" та "Про доступ до судових рішень".
Відповідно до розділу 5. Закону України «Про доступ до публічної інформації» ч.1. ст. 23. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Та згідно ч. 2 ст. 166 КАС України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними, а Протокол про адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 255 КУпАП складається прокурором.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 17, 18, 94, 104, 105, 106, 166 КАС України,
ПРОШУ:
1. Визнати протиправною бездіяльність начальника Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області Хижняка С.М. в частині надання недостовірної або неповної інформації в своїй письмової відповіді по суті інформаційного запиту Стрільчука М. С. від 21.01.13 р.;
2. Визнати протиправною бездіяльність начальника Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області Хижняка С.М., а саме порушення ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» по інформаційному запиту Стрільчука М. С. від 21.01.13 р.;
3. Зобов’язати начальника Веселинівського РВ УМВС України в Миколаївській області Хижняка С.М. надати повну і достовірну відповідь по суті інформаційного запиту Стрільчука М. С. від 26.01.12 р.;
4. Постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у бездіяльності щодо ненадання інформації у встановлений законом строк та направити її для виконання до прокуратури України.

Додаток:
1 Копія скарги від 30.11.2012р. (2 арк.) – 2 екземпляра;
1. Копія відповіді (на скаргу) від 21.12.2012р. (2 арк) – 2 екземпляра;
1. Копія інформаційного запиту від 21.01.13 р. (1 арк.) – 2 екземпляра;
3. Копія відповіді від 12.02.201р на інформаційний запит (2 арк.) – 2 екземпляра.




«26» лютого 2013 року __________________ Стрільчук М.С.

Альтернативна підсудність адміністративних справ

Частина третя коментованої статті наділяє позивача правом самостійно визначати предметну підсудність справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади. Під місцевими органами виконавчої влади тут слід розуміти Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську і Севастопольську міські, районні державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, урядових органів.

Такі справи можуть розглядатися і вирішуватися:

1) або місцевим загальним судом як адміністративним судом;

2) або окружним адміністративним судом.

Такий підхід дає особі можливість самостійно визначити, що для неї важливіше - краща доступність суду чи додаткові гарантії щодо незалежного розгляду справи.

Це правило не стосується справ про адміністративні правопорушення, адже всі спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності віднесено до підсудності місцевих загальних судів як адміністративних судів.

15. Альтернативну предметну підсудність (за вибором позивача) встановлено також для випадків, про які не згадано у КАСУ, але які можуть мати місце на практиці. Йдеться, наприклад, про випадки, коли відповідачем є не державний орган, не орган Автономної Республіки Крим, не орган місцевого самоврядування, і не їх посадова чи службова особа, а суб'єкт (наприклад, підприємство), що виконує делеговані повноваження. У цьому випадку предметна підсудність визначається за правилом частини п'ятої коментованої статті: позивач подає позов за своїм розсудом до місцевого загального суду як адміністративного суду або до окружного адміністративного суду, але з дотриманням правил територіальної підсудності.

С точки зрения николаевских остаётся только сожалеть, что это будет не окружной административный. Я бы поприсутствовал на этом цирке!

Судді Веселинівського районного суду
Миколаївської області
Орленко Л.О.
вул. Леніна» 36, смт. Веселинове, 57001

Позивача по Справі № 472/384/13-а
Стрільчук М. С.


Протест
на Клопотання у Справі № 472/384/13-а за позовною заявою громадянина України Стрільчука М.С. до начальника Веселинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Хижняка Сергія Миколайовича.

У провадженні Веселинівського районного суду Миколаївської області знаходиться Справа № 472/384/13-а за позовною заявою громадянина України Стрільчука М.С. (далі позивач) до начальника Веселинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Хижняка Сергія Миколайовича (далі — відповідач) про визнання дій протиправними, які відображені у відповіді на мій інформаційний запит від 21.01.2013 р.
Відповідач зокрема зазначає що, «… відповідно до п.1 ст. 18 Кодексу Адміністративного судочинства (№ 2747 - IV від 6 липня 2005 року в редакції від 06.12.2012 року, в подальшому КАС України) Предметна підсудність адміністративних справ : « Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам…»
такими твердженнями відповідач вводить суд в оману, тому що процитована тільки та частина КАС України, яка говорить про місцеве самоврядування, до якого не відноситься посада начальника Веселинівського РВ УМВС. Змушений звернутись до більш детального тлумачення зазначеної статті (стаття 18. КАС України).
«Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ
1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;…


2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

3. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.»

Частина третя коментованої статті наділяє позивача правом самостійно визначати предметну підсудність справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади.
Такі справи можуть розглядатися і вирішуватися:
1) або місцевим загальним судом як адміністративним судом;
2) або окружним адміністративним судом.
Такий підхід дає особі можливість самостійно визначити, що для позивача важливіше - краща доступність суду, додаткові гарантії щодо незалежного розгляду справи, тощо.
Визначення поняття «службова особа» міститься у примітці 1 до статті 364 Кримінального кодексу України, а саме це:
- особа, яка постійно або тимчасово здійснює функції представника влади;
- особа, яка обіймає постійно чи тимчасово на підприємствах, у закладах, установах чи в організаціях (залежно від форми власності) посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;
- особа, яка виконує зазначені обов’язки за спеціальним дорученням.
Систему органів виконавчої влади, відповідно статті 113 Конституції України, очолює Кабінет Міністрів України. До цієї системи належать міністерства, державні комітети та інші органи (державні департаменти, державні комісії тощо) та місцеві органи виконавчої влади – місцеві обласні, районні, у містах Києві та Севастополі – міські та районні в місті) державні адміністрації та органи, що входять до їх складу (управління, відділи та ін.), а також місцеві органи окремих міністерств, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій (Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції та деяких інших).

Також звертаю увагу, що у частині «Таким чином, вважаємо вимоги позивача такими, що не підлягають розгляду Веселинівським районним судом Миколаївської області, оскільки вирішення адміністративної справи в порядку адміністративного судочинства належить до юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, та в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України» представником відповідача допущено ряд юридичних помилок (відсутні терміни місцевий чи окружний суд). А в прохальній частині представник відповідача просить «Закрити провадження у адміністративній справі № № 472/384/13-а за позовом Стрільчука Михайла Степановича до начальника Веселинівського РВ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Хижняка Сергія Миколайовича про визнання дій протиправними у зв’язку з тим, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства», дане прохання також суперечить чинному Законодавству, а саме наслідки порушення правил про предметну підсудність, в якому зокрема зазначено, якщо суд відкрив провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності, то він повинен передати її на розгляд належного адміністративного суду незалежно від того, на якому етапі провадження у першій інстанції виявлено порушення правил предметної підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі, не є компетентним у розгляді відповідної справи (пункт 2 частини першої статті 22 КАСУ, пункт 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).

У зв’язку з викладеним, та юридично не вірно написаного Клопотання
ПРОШУ:
В задоволенні Клопотання відмовити, а наведені вище мною зауваження взяти до уваги. Клопотання долучити до матеріалів справи, як доказ викривлення Законодавства України, яким вводять в оману суд та позивача.

14 травня 2013 р. Стрільчук М.С.

та в чому в них проблема,районний начальник-районний суд....і все.

а то наломали різного тексту