1. Так а сроки не прошли уже? Уже прошло 6 месяцев с момента использования регистратора;
2. Так суду нужно будет сообщить о решении прокуратуры. В итоге суд примет решение синхронно с прокуратурой. Нет?

Я запутался.

ПРОКУРАТУРА ТАКИ МНЕ ПО РЕГИСТРАТОРУ ПОКА НЕ ОТВЕТИЛА. То был ответ по другой теме.

Вот какой расклад:

10/01/2013 был факт использования регистратора… незаконного, как выяснилось потом. Я тогда еще не знал какой-именно регистратор был.
13/02/2013 я обратился с инфозапросом про регистратор. Много месяцев судился про неответ, выиграл суды и т д...
25/08/2013 я таки получил письмо от ГАИ, в котором гаеныши признались про незаконный регистратор.
27/08/2013 я обратился с жалобой в ГАИ на незаконный регистратор.
10/08/2013 я получил ответ от ГАИ, что жалобу и результаты расследования переслали в прокуратуру. Но этот ответ хрен поймешь, так как у меня были и другие жалобы. Но скорее это все таки по регистратору.
И все. От прокуратуры - ничего.

И так: как признать незаконность использования регистратора?

1. Ждать ответ от прокуратуры на результаты проверки по материалам ГАИ, которые были пересланы в прокуратуру. И оспаривать ответ прокуратуры. Но не известно сколько ждать ответа от прокуратуры, и вообще будет ли ответ, так как я ж лично не обращался в прокуратуру.
2. Оспорить в суде ответ гаенышей о пересылке материалов в прокуратуру. Бесперспективно, так как факт ответа на жалобу был, а что в ответе - никого не ебет. К тому же суд может отказаться рассматривать дело, так как дело уже рассматривает прокуратура.
3. Оспорить в суде использование незаконного регистратора. Но с какой даты отсчитывается 6 месяцев для оспаривания - с 10/1/2013 или 25/08/2013? Плюс, опять таки суд может отказаться рассматривать дело, так как дело уже рассматривает прокуратура.
4. Подать жалобу в прокуратуру про незаконное использование регистратора (такое как я подал в ГАИ 27/08/2013)??

Что делать??

Строки (1 місяць) будуть рахуватися з моменту, коли дізнався про залишення скарги без задоволення.
Рішення прокуратури суду не стосується (хоч не всім суддям це очевидно).

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

Как вам такой иск?
----
До Окружного адміністративного суду міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1

Позивач:

Відповідач: старший лейтенант Андруша
Валентин Миколайович, інспектор з дізнання
ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, знак КІ0142

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними
щодо використання відеореєстратора

10 січня 2013 року позивач був зупинений працівниками ДАІ, які пересувалися на автомобілі "ВАЗ 21099" д.н. 2006. Під час цієї зупинки відповідач склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, серія АА2 №, (надалі - адміністративний протокол). Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідач повідомив позивачу, що в службовому автомобілі ДАІ є "незьемний, стаціонарний" "відеорегістратор", яким начеб-то було зафіксовано порушення скаржником ПДД. Разом з тим, в адміністративному протоколі Андрушею В. М. було вказано, що "до протоколу додається диск з відео".

13/02/2013 року позивач звернувся до Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва з запитом на надання інформації. Запитувалася наступна інформація:

1. Назву, серійний та інвентарний номери технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013 приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД.

2. Чи є цей технічних засіб в переліку технічних засобів, які використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху згідно наказу МВС України № 33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» або згідно інших нормативних документів?

У відповіді №48/Р-2890 від 15/08/2013 року т.в.о. начальника управління Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві В.І. Яценко вказано, що 10/01/2013 року в службовому автомобілі "ВАЗ 21099" д.н. 2006, був встановлений відеореєстратор "RS DVR-07" перебуваючий на позабалансовому використанні. Також зазначено, що згідно наказу МВС України №33 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" зазначений відеореєстратор не відноситься до технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Дії інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, Андруші В.М., з використання вищезазначеного відеореєстратора протиправні за наступних підстав.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 5 Закону України «Про міліцію» встановлює, що «міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом.» У відповідності до ст.4 цього закону "правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України»

Частиною 5 та 6 статті 7 Закону України «Про міліцію» визначено, що у своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.

Отже, накази, видані Міністерством внутрішніх справ України є обов'язковими для виконання працівниками міліції.

Відповідно до п.12 ст.10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері. п.21 ст.11 зазначеного закону надає їм право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Порядок фото- і відеоспостереження, здійснення відео фіксацію для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху встановлений "Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 року №111, та "Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху", затвердженим наказом МВС від 01.03.2010 №33.

Згідно наказу МВС України №33 від 01.03.2010 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" зазначений відеореєстратор "RS DVR-07" не відноситься до технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Крім того, порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів встановлено п.19.2 Інструкції №111, згідно якого Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Згідно ст. 32 Конституциї України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згоди позивач не давав.

Отже, застосування при фіксуванні порушень правил дорожнього руху відеореєстратора "RS DVR-07" не передбачено діючим законодавством, є порушенням чинних нормативно-правових актів та прав скаржника, передбачених нормами КУпАП, Цивільного кодексу України та Конституції України.

За цих обставин, та керуючись ст. 19, 32 Конституції України, ст. 7, 10, 20 Закону України «Про міліцію», "Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 року №111, "Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху", затвердженим наказом МВС від 01.03.2010 №33, ст. 6, 17, 18, 104, КАС України,

ПРОШУ:

Визнати протиправним використання інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, Андрушею В.М. відеореєстратора "RS DVR-07" для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху 10 січня 2013 року.

ДОДАТКИ:

Копія листа №48/Р-2890 від 15/08/2013

Для начало нужно было оспорить постанову через суд,чтоб закрыли дело,в то время когда дело было б суде,нужно было писать инфозапросы в департамент ГАИ по поводу регистраторов и других вопросов,потом когда суд вас оправдал и постанову списал,а дело закрыл,нужно было писать в прокуратуру на гаера и на его незаконные действия и то что суд отменил постанову и закрыл дело и к этому всему добавить ответы департамента.

В реестре судебных решений по Андруше есть вот что
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15150561

denn
1. Обґрунтувати строки.
2. Надати докази того, що дійсно була зйомка (або відео, або хоча б протокл про адміністративне правопорушення, де написано, що додається відеофайл).
3. Щось я цього не побачив:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/341-97-п
4. Мені здається справа підсудна районному суду, а не окружному, бо ви фактично оскаржуєте дії щодо збирання доказів під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" вересня 2010 р. м. Київ К-16031/10


Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Цуркана М.І.,

суддів: Бим М.Є.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до інспектора організації дорожнього руху Державної автомобільної інспекції м. Алчевськ, ст. лейтенанта міліції Скляра Сергія Анатолійовича про скасування постанови, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 24 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року
у с т а н о в и л а :
В квітні 2009 року ОСОБА_6 звернувся в суд із позовом до інспектора ОДР ДАІ м. Алчевськ (Інспектор) про скасування постанови у справі про порушення правил дорожнього руху (ПДР).
Зазначав, що рухаючись на своєму автомобілі, та здійснивши поворот, був зупинений інспектором ДАІ, який зафіксував порушення ПДР, а саме не увімкнений сигнал правого повороту, та здійснив запис такого порушення на побутову відеокамеру, що знаходилась в автомобілі ДАІ.
Посилаючись на відсутність у відповідача належних доказів на підтвердження порушення ПДР, просив скасувати постанову відповідача.
Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 24 червня 2009 року, що залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 08 квітня 2009 року ОСОБА_6 рухався на своєму автомобілі DAЕWOO, державний номер НОМЕР_1, і після здійснення правого повороту на перехресті з круговим рухом був зупинений інспектором ДАІ, який зафіксував візуально та на побутову відеокамеру завершальний етап маневру, при якому був вимкнений сигнал правого повороту.
08 квітня 2009 року ОСОБА_6 згідно з постановою у справі про адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності, та накладено штраф у розмірі 425 гривень за порушення підпункту 9.2. «б»правил дорожнього руху, а саме незастосування світлового приладу повороту.
Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що відеозапис побутової камери є належним та достатнім доказом порушення позивачем правил дорожнього руху, відтак, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена без порушень законодавства.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль ДАІ при відеофіксації маневру позивача знаходився на досить великій відстані, крім того, така фіксація розпочалась в завершальній стадії здійснення маневру, та не дає змоги перевірити виконання вимог підпункту 9.2. «б»ПДР при здійсненні маневру взагалі.
Крім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацом третім пункту двадцять першого статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
За правилами підпункту 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні в судовому засіданні не надано доказів правомірності застосування відеокамери, на яку був здійснений запис маневру позивача. Таким чином, інспектор ДАІ вийшов за межі своїх повноважень, встановлених законом, з чого випливає, що такий запис на відеокамеру не може братись до уваги як доказ у цій справі.
При цьому, у відповідача відсутні інші докази порушення позивачем ПДР: з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, що за наявності неспростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною, та такою що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не надано доказів на підтвердження законності оскаржуваної постанови, відтак, вона є протиправною.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити, постанову Алчевського міського суду Луганської області від 24 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року –скасувати.
У справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2009 року до протоколу № АД 048975.
Зобов’язати ДАІ м. Алчевськ замінити талон попередження серії НОМЕР_3 до посвідчення водія НОМЕР_2.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.І. Цуркан

Судді: М.Є. Бим
Н.В. Васильченко
О.О. Кравчеко

Л.Т. Черпіцька
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11137505

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

Справа №2-а-2931/11/1231
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2011 року Стахановський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Гончаров О.М.
секретар Пожидаєва Я.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ГОДР Алчевського ДАІ Скляр Сергія Анатолійовича та начальника ДАІ м. Стаханова Долженко Миколи Миколайовича про скасування постанови про притягненню до адміністративної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся 01.07.2011 року до Стахановського міського суду Луганської області, який діє як адміністративний суд, із адміністративним позовом до відповідача про скасування Постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВВ1 №088362 від 27.06.2011 року..
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що, оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП ) та накладено штраф у сумі 430 грн. Позивач вважає постанову не обґрунтованою і такою, що не відповідає нормам КУпАП , оскільки порушень Правил дорожнього руху позивач не вчиняв
Вказані в постанові обставини справи, що 02.05.2011 року о 16 годині 55 хвилин в м. Алчевськ на вул.. Жовтнева, він керуючи т/з ВАЗ 21061 д/н НОМЕР_1 скоїв обгін в кінці підйому в умовах обмеженої обзорності, подалі по перехідному переходу та перехресті, не визнає.
Дійсно, 02.05.2011р. близько 17 годин на своєму авто він рухався у м. Алчевську по вул. .Жовтневій. Дочекавшись кінця підйому, при появі достатньої видимості для маневру , почав обгін транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менш ніж 30/км за год, що дозволено ПДР (додаток 2):дозволяється перетинати лінію 1.1 для обїзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний обїзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, який він обганяв, почав прискорюватися, чим порушив п. 14.3 ПДР : Водієві підвищення швидкості руху або іншими діями, тому мій маневр розтягнувся. Після завершення обгону він був зупинений співробітником ДАІ, який склав на нього протокол за порушення обгону-обгін на ділянці з обмеженою оглядовістю п.14. про порушення розташування транспортного засобу на проїжджій частині п. 11.2. ПДР : Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини. З предявленими звинуваченнями не згоден, тому що якщо камера, якою знімав інспектор відобразила увесь маневр, то для камери огляд не обмежений, а для нього виявився чомусь обмеженим, хоча, згідно ПДР : оглядовість об;єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія, а не з салону іншого автомобіля ,який стояв на узбіччі. П. 11.2 ПДР в даному випадку вважає непридатний, оскільки діяв згідно п.11.3:На дорогах із двостороннім рухом, які маюсь по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. Не слухаючи його доводів інспектор склав протокол сер.ВВ1 №325551, вписавши при цьому камеру, якою нібито було зроблено запис ним його порушення, після підписання нимпротоколу поверх закресленого ним порожнього рядка, чим порушив Наказ № 185 від 22.02.2001р.,зареєстрований в МЮУ 26.03.2001.ЗА №272/5463 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення»: 2.4. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. , 2.7: Кожний документ ... повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства, а також Наказ № 77 від 22.06.2009р., зареєстрований в МЮУ 24.04.2009р. за № 374/16390 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» 11.17. Записи в протоколах про адміністративні правопорушення... заповнюються розбірливим почерком, а... посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами..., до того ж мені не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України , ст. 268 КУпАП . До того ж в протоколі вказана камера «8СЖУ»інв. № 11305886, а в автомобілі інспектора стояла камера "ТУС" без інв. №. Але за правилами підпункту 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Наказ 111 п. 18.10Забороняється використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.
Потрібно зауважити, що для застосування статті 14-1 КУпАП необхідно, щоб фіксація правопорушення велася саме засобами: фото -, кіно - або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. Між тим цей технічний засіб не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться в співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону й не може бути доказом правопорушення. Посилаючись на п.п.12 ст. 11 Закону «Про міліцію» , йому намагались переконати про законність таких дій але цей підпункт дозволяє використовувати кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб, наприклад диктофон, чим інспектор і скористався. Але п.21 ст.П того ж Закону «Про міліцію» дозволяє використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху . Слід зазначити, що таким нормативно-правовими актами є Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р , який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010р. за № 262/17557 та Наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р ., який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 576/16592. У Наказі №33 немає таких приладів «відеокамера», дозволених ДАІ для несення служби, усі прилади з фото і відео фіксацією, які дозволені, працюють тільки в автоматичному режимі без втручання працівника ДАІ. Відеокамера, згідно із Законом України "Про метрологію і метрологічну діяльність" сертифікації не підлягає, а отже нормативно-правовими актами не передбачена, отже, докази отримані з порушенням ЗУ "Про міліцію" і, згідно ч. З ст.70 КАСУ -" судом при вирішенні справи не беруться до уваги".
Отже, якщо працівник ДАІ знімає водія на свою камеру побутову, або мобільний телефон, або інший прилад, те це незаконний збір інформації про приватну особу. Ст. 307 ЦКУ.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» - інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою відеокамери) повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто перед застосуванням відеокамера повинна була пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Так у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім відеозапису, зробленому не передбаченим чинним законодавством пристрієм, «правопорушення»не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом його вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.Не прийнявши до уваги усі його аргументи, на підставі лише вищевказаного відеозапису, розширивши перелік приладів, зазначених у Наказі №33, тим самим перевищивши свої службові повноваження та порушуючи Наказ МВСУ №77 від 26.02.2009, а саме: ...2.13. Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП ) а також розд.ІІ ст.7 Дісциплінарного статута ОВС України, затверженного Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІУ - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; начальник ДАІ м. Стаханова Долженко Микола Миколайович склав постанову сер. ВВІ №088362(копія додається), яка теж викликає сумнів відповідності вимог до виконавчого документа згідно зі ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження" , зокрема: немає дати набрання чинності рішення та строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, на підставі чого винесена постанова.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у протоколі про адміністративне правопорушення не надано доказів правомірності застосування відеокамери, на яку був здійснений запис маневру позивача. Таким чином, інспектор ДАІ вийшов за межі своїх повноважень, встановлених законом, з чого випливає, що такий запис на відеокамеру не може братись до уваги як доказ у цій справі. При цьому, у відповідача відсутні інші докази порушення позивачем ПДР : з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, що за наявності неспростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР , є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою що підлягає скасуванню. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Крім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245 , 276 , 278 , 279 , 280 КУпАП , відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, яки б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за які законом встановлено адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 2 ст. 71 КАСУ , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.62 Конституції України , особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Позивач категорично не погоджується з винесеною стосовно нього постановою, вважає її незаконною та такою, яка має бути скасована. Вважає, що доказів, здобутих на законних підставах про його правопорушення немає. Враховуючи те, що він не вчинив правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, та постанова не відповідає вимогам закону, а також «докази»якими керувався співробітник ДАІ є незаконними та були здобуті з порушенням ст.62 Конституції України та Наказу МВС України №111 від 27.03.2009р., то така постанова має бути скасована.
Просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення і скасувати вказану постанову .
В судове засіданні позивач надав заяву про слухання справи за його відсутності. заявлені вимоги підтримав. Просить позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні був відсутній. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи, що відповідач по справі є субєктом владних повноважень, у відповідності до положень ч.4 ст. 128 КАСУ , судом прийнято рішення про розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, та в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків.:
згідно із положенням п.2 ч.1 ст. 18 КАСУ, місцевим загальним судам як адміністративним судам, підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач звернувся із позовом до Стахановського міського суду Луганської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2011 р., тобто про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і, виходячи із положень п.2 ч.1ст. 18 КАСУ , дана справа підсудна Стахановському міському суду Луганської області, який діє як адміністративний суд.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП , постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена п.3 постанова іншого органу (посадової особи) про накладання адміністративного стягнення -… в міський… суд, в порядку, встановленому КАСУ , з особливостями, встановленими КУпАП .
Частина 1 ст. 289 КУпАП передбачає, що скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Вивченням зазначеної адміністративної справи встановлено, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача була винесена 27.06.2011 р., що підтверджено копією постанови . Позивач звернувся до Стахановського міського суду Луганської області, який в даній справі, відповідно до вимог діючого законодавства, діє як адміністративний суд, 01.07.2011 р., що підтверджено відміткою на конверті. Таким чином, позивач дотримався процесуальних строків на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачених ч.1 ст. 289 КУпАП і справа може бути прийнята до розгляду судом.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу України адміністративного судочинства (далі КАСУ ) в адміністративних справах про протиправність рішень… субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення… покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ніяких доказів провини текст постанови не містить. За таких умов вважати доведеними вказані в постанові обставини правопорушення , є безпідставним.
Пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту , а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.283 і 284 КупАП . У ній зокрема потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловленних останнім доводів та повинно бути указано найменування органу ( посадової особи), який виніс постанову.
Частиною 1 ст. 293 КУпАП передбачено, що орган… при розгляді скарги …на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови…
У відповідності до вимог ч.2 ст. 33 КУпАП під час накладання стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які помякшують та обтяжують відповідальність. Всі перелічені вимоги Закону, відповідно до положень ст. 283 КУпАП , повинні бути відображені в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Дослідженням оскаржуваної постанови встановлено, що відповідач, накладаючи на позивача адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 425 грн., не навів мотивів прийняття саме такого стягнення, не зазначив чи були враховані ним:
- характер вчиненого правопорушення,
- особа правопорушника,
- ступінь його вини,
- майновий стан,
- не зазначив чи мали місце обставини, які помякшують чи обтяжують відповідальність позивача, передбачені ст.ст. 34 ,35 КУпАП ;
- не навів докази, які підтверджують чи спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення (позивач під час складання адміністративного протоколу не визнав факт вчинення адміністративного правопорушення).
На підставі викладеного, враховуючи, що під час винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення серії Вв1 № 088362 від 01.07.2011 р. були допущені суттєві порушення вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, що є неприпустимим, суд вважає, що вимоги позивача про скасування постанови відповідача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до положень ч.2 ст. 171-2 КАСУ рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточними і оскарженню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33 ч.2, 247 , 251 , 283 ; 288 ч.1 п.3; 289 ч.1; 293 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ; ст.ст. 18 ч.1 п.2; 128 ч.1 п.2, ч.4 ; 158- 163, 171-1 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - .
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ГОДР Алчевського ДАІ Скляр Сергія Анатолійовича та начальника ДАІ м. Стаханова Долженко Миколи Миколайовича про скасування постанови про притягненню до адміністративної відповідальності задовольнити.
Визнати протиправними дії начальника ДАІ м. Стаханова Довженко Миколи Миколайовича щодо складання постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Постанову начальника ДАІ м. Стаханова Долженко Миколи Миколайовича серії ВВ1 №088362 від 01.07.2011 р. про адміністративне правопорушення , якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 грн. скасувати, справу закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Гончаров

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25788081
Справа № 408/3072/12
Провадження №2-а/408/608/12
ПОСТАНОВА
іменем України
"24" липня 2012 р.
Дзержинський районний суд у складі:
головуючого судді Костенко В. В.,
при секретарі Абрамян Н.Л.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Руденка Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, звернувшись до суду із вищеназваним позовом, посилається на ті обставини, що 19.04.2012 року суб"єктом владних повноважень - інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Руденко С.О. була винесена постанова АЕ № 385410 по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.121-2 КпАП України про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
У постанові зазначено, що 19.04.2012 року, о 7-15 год., він , керуючи автобусом « Рута» д/н НОМЕР_1, рухаючись у режимі маршрутного таксі, здійснив зупинку та посадку пасажира на перехресті вул.Качалова (майдан Артема) - Мелешкіна в м.Кривому Розі, чим порушив п.15.9 «г» ПДР.

Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною, оскільки він не скоював зазначеного правопорушення. Пасажир здійснив посадку , самовільно відкривши двері.
Позивач просить : скасувати постанову АЕ № № 385410 по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.121-2 КпАП України , яким було накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255,00 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що 19.04.2012 року, о 7 год.15 хв., працюючи водієм на маршрутному таксі рухався зі сторони кільця Артема в бік 95 кварталу. На площі Артему мав намір здійснити зупинку для посадки - висадки пасажирів, але до зупинки не доїхав, т.я. перед ним стояв автомобіль « Мерседес - спринтер», який показав сигнал лівого повороту. Він вимушений був зупинитися, т.я. якби намагався об»їхати цей автомобіль могло б статися зіткнення. В цей час самовільно відкрив двері та вскочив до салону пасажир. Він зробив йому зауваження, але факт вже відбувся, за технічними характеристиками мікроавтобусу не передбачена функція автоматичного блокування дверей. Автобус, який стояв попереду, поїхав, а він відразу за ним, тому ніякої провини за собою він не відчуває та не згодний із рішенням інспектора ДАІ щодо притягнення його до адміністративної відповідальності . Він просив інспектора ДАІ записати свідків, але останній відмовився. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач- інспектор ДАІ Руденко С.О. , який був присутній у судовому засіданні 06.06.2012 року , заперечував проти позову та пояснив, що 19.04.2012 року здійснював чергування з напарником в автомобілі ДАІ . Вони побачили як мікроавтобус « Рута» зупинився на перехресті вул. Качалова- Мелешкіна і до його салону сів пасажир. Зазначені події зафіксовані на відео. Вважає, що виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 правомірно та просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши думку сторін, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлено, що 19.04.2012 року суб"єктом владних повноважень - інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Руденко С.О. була винесена постанова АЕ № 385410 по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.121-2 КУпАП України відносно ОСОБА_1 і на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн. Правомірність прийнятого суб»єктом владних повноважень рішення оскаржується позивачем.
Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
До своїх пояснень відповідач приклав диск з фіксацією правопорушення .
Із наданих суду доказів , а саме протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.5) убачається, що при фіксації правопорушення застосовувались технічні засоби , а саме: відеозапис фотоапаратом « Кенон».
Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП, органам ДАІ дійсно надано право фіксувати порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки тощо, у таких випадках протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова по справі виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно п.21 ст.11 Закону України "Про міліцію" дозволяється використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Спеціальними нормативними актам з цього питання є Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010р. за № 262/17557 та Наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за №576/16592.
Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р. містить вичерпний перелік засобів якими дозволено користуватися для виявлення та фіксування порушень ПДР, а п.18.10. ст.18 Наказу МВС України №111 від 27 березня 2009р прямо забороняє використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності свідоцтва про повірку вказаного приладу та терміни його дії.
Також п.2 наказу №33 дозволяється використання спеціальних технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Між тим, реалізуючи свої повноваження в даній сфері , суб"єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб"єкта владних повноважень.
В ході розгляду справи відповідачем не надано ніяких документів на прилад, яким здійснювався відеозапис: ні технічного паспорту, ні документального підтвердження того, що прилад було отримано для несіння служби перед початком зміни. Крім того відповідно п.12.2. Наказу №77 про використання спеціального технічного засобу, працюючого в автоматичному режимі, що мас функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобу фото- і кінозйомки, відеозапису, робляться відповідні записи про їх використання в Журналі обліку матеріалів фіксації порушень правил дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Суду не було надано даних про фіксацію даного факту у вказаному журналі.
Відповідачем як відео-доказ надано диск із відеозаписом, але доказу того, що наданий диск є первинним носієм інформації та технічна можливість фотоапарату « Кенон» (без зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення марки, серійного номеру технічного приладу) дозволяє робити запис безпосередньо на диск, відповідачем до суду не надано. Також не надано доказу того, що при здійсненні копіювання запису з первинного носія інформації на диск було виключено можливість втручання та зміни змісту інформації, крім того, на ній відсутня дата та час запису. Тому є недоведеним, що суду надано відеозапис, який було здійснено саме 19.04.2012 р. та цей запис не піддавався ніякій додатковій обробці.
Суду також не надані докази відповідності комп'ютеру на якому проводився запис диску ст.8 Закону "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" метою якого є захист інформації, яка є власністю держави.
Всі ці факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.06.1988 року (з наступними змінами та доповненнями ) „ Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" зазначає, що суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121-2 ч.2 КУпАП України, не доведена належними доказами і постанова від 19.04.2012 року про накладення на нього адміністративного стягнення за це правопорушення підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись ст.ст.3,8,11,69,70,71,86,99,100, 158-163 КАС України, ст.ст.247,288,289,293 КУпАП України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ДАІ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Руденка Сергія Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову АЕ № 385410 від 19.04.2012 року по справі про адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст.121-2 КпАП України відносно ОСОБА_1, яка винесена суб"єктом владних повноважень - інспектором ДПС РДПС ДАІ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Руденко Сергієм Олександровичем та відповідно до якої на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121-2 КУпАП - закрити .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при її проголошенні у той же строк із дня отримання копії постанови.
У повному обсязі постанова виготовлена на протязі п»яти днів із дня оголошення її вступної та резолютивної частини.
Суддя:В. В. Костенко
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25788081

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

Так нормально (после )?
---
У відповіді №48/Р-2890 від 15/08/2013 року т.в.о. начальника управління Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві В.І. Яценко вказано, що 10/01/2013 року в службовому автомобілі "ВАЗ 21099" д.н. 2006, був встановлений відеореєстратор "RS DVR-07" перебуваючий на позабалансовому використанні. Також зазначено, що згідно наказу МВС України №33 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" зазначений відеореєстратор не відноситься до технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Отже, тільки в серпі 2013 позивач дізнався, яким саме приладом користувався відповідач для фіксування порушень ПДД.

27/08/2013 позивач звернувся до начальнику Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва зі скаргою від 27/08/2013 на дії інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва,
старшого лейтенанта, Андруші В.М.

09/10/2013 позивач отримав лист №48/Р-3184 від 03/10/2013 Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, в якому повідомлялось, що матеріали службової перевірки по скаргам позивача надіслані до прокуратури Дніпровського р-ну м. Києва. На цей момент відповіді від прокуратури Дніпровського р-ну м. Києва позивач не отримував.

А не будет достаточно копії "відповіді №48/Р-2890 від 15/08/2013" де вказано, що 10/01/2013 року в службовому автомобілі "ВАЗ 21099" д.н. 2006, був встановлений відеореєстратор "RS DVR-07" перебуваючий на позабалансовому використанні.

Нормально.
Тоді в тексті треба щось на зразок "факт використання відеореєстратора підтверджується листом №48/Р-2890 від 15/08/2013..."

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

[quote="пішохід"][/quote]
Спасибо! Добавил:

"Хочу суд звернути увагу на постанову Вищого адміністративного суду України №К-16031/10 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11137505), постанову Стаханівського міського суду Луганської області у адміністративній справі №2-а-2931/11/1231 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17971029), постанову Дзержинського районного суду у адміністративній справі № 408/3072/12 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25788081). Згідно зазначених постанов використання працівниками ДАІ не передбачених нормативно-правовими актами технічних засобів, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, визнано протиправним."

Вы уверены? Ведь согласно ч 1 ст 18 КАСУ Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Мой иск попадает под эту статью?

Я так понимаю, что в моем случае это "адміністративні справи з приводу дій суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності."? так? Все таки районный?