|
До Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ
(до судової палати у цивільних справах),
вул. П. Орлика, 4-А, м. Київ, 01043. ,
80600, Львівська обл., м.,
Тел..
позивач : ,
80600,Львівська обл., м.Броди,,
Тел..
відповідач : Головний державний
виконавець Відділу Державної виконавчої служби
Бродівського районного управління юстиції
Дитюк Ольга Романівна
80600,Львівська обл., м.Броди, вул. Академіка Шурата,8
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на рішення апеляційного суду Львівської області від 07.06.2016 р.
у цивільній справі № 876/3084/16
Ухвалою апеляційного суду Львівської області у цивільній справі № 876/3084/16 від 07.06.2016 року залишено без змін ухвалу Бродівського районного суду Львівської області у цивільній справі № 439/216/16-а від 15.04.2016 року за позовною заявою до Головного державного виконавеця Відділу Державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції Дитюк Ольги Романівни про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.
Я, 22.04.2016 р., поштою отримав лист з постановою Бродівського районного суду Львівської області по справі № 439/216/16-а, від 15.04.2016 р. про відмову у задоволенні позову до головного державного виконавця ВДВС Бродівського РУЮ Дитюк О.Р. про визнання дій державного виконавця незаконними та забов’язання вчинити певні дії.
Піставою відмови у задоволенні позову, як зазначено в рішенні суду є те, що суд не встановив будь яких порушень з боку головного державного виконавця ВДВС Бродівського РУЮ Дитюк О.Р.
11.06.2012 р. мною було отримано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/3084/16 від 07.06.2016 про залишення без задоволення, постанову Бродівського районного суду Львівської області від 15.04.2016 р. по справі № 439/216/16-а – без змін.
Вважаю зазначену ухвалу такою що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки, 27 вересня 2012 року отримав поштою з відділу ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34340429 від 18.09.2012 р. Оскільки дана постанова являється незаконною, 28 вересня 2012 р. я звернувся усно до державного виконавця Дитюк О. Р. щодо питання скасування даної постанови, у зв’язку з її невідповідністю Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення , та того ж дня отримав копію постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВСІ №055018 від 17.07.2012 р., про що головним державним виконавцем Дитюк О.Р. було здійснено запис на копії постанови ВСІ №055018 від 17.07.2012 р. яку вона мені видала , тобто постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана мною раніше ніж копія постанови в справі про адміністративне правопорушення, про існування якої я дізнався лише у головного державного виконавця Дитюк О.Р., про що я вказував у позовній заяві як до Бродівського районного суду Львівської області, так і у апеляційній скарзі до Львівського апеляційного адміністративного суду, на що судді з невідомих мені причин не звернули уваги і розглядали справу так, ніби то мною копія постанови ВСІ №055018 від 17.07.2012 р була отримана вчасно (27.07.2012 р.) і штраф у зазначений законом термін, або оскарження постанови ДАІ не було здійснено, але це не відповідає дійсності, на що хочу звернути особливу увагу.
Вважаю такі дії державного виконавця ДВС Бродівського РУЮ Дитюк О. Р. незаконними, оскільки: державним виконавцем Дитюк О. Р .18 вересня 2012 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом - постановою про адміністративне правопорушення ВСІ № 055018 від 17.07.2012 р. винесеною інспектором ДПС відділення ДАІ Павлюк Остапом Мар’яновичем, та якою на мене було накладено штраф в сумі 255 грн. Як я вказав, постанову про відкриття виконавчого провадження я отримав 27 вересня 2012 року, а копію постанови про адміністративне правопорушення ВСІ № 055018 від 17.07.2012 р., 28.09.2012 р., що підтверджується відсутністю відсутністю мого розпису про отримання а також те, що в постанові немає відмітки про надсилання поштою і те що відсутній поштовий чек про пересилання рекомендованим листом, така постанова не могла бути розглянута, а уразі надходження до державної виконавчої служби, повинна бути поверненою без відкриття провадження як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже законних підстав для відкриття виконавчого провадження у Дитюк О.Р. не було, так як не вийшов термін на оскарження постанови про адміністративне правопорушення ВСІ № 055018 від 17.07.2012 р., чи сплати штрафу по даній постанові.
Не дивлячись на це постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена на суму боргу, що становить подвійний розмір штрафу, що був накладений на мене постановою про адміністративне правопорушення ВСІ № 055018 від 17.07.2012 р.
Тобто, інспектором ДАІ було накладено штраф в сумі 255 грн., а виконавче провадження відкрито на подвійну суму штрафу, а саме на 510 грн., що є неправомірними діями виконавця.
Так, в частині 2 статті 308 КУпАП вказано: «У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу». Частина 1 цієї ж статті 308 передбачає, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП (15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Отже, очевидно, що в ч. 2 ст. 308 КУпАП йде мова про примусове виконання саме органами державної виконавчої служби, тобто лише в порядку примусового виконання постанови про накладення штрафу органами державної виконавчої служби може бути стягнутий подвійний розмір штрафу, передбачений ч. З ст. 308 КУпАП. Діяльність органів державної виконавчої служби регулюється виключно Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:
а) звернення стягнення на кошти та інше майно боржника,
б) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника.
Державний виконавець Дитюк О.Р. не мала права виносити постанову про відкриття виконавчого провадження на суму боргу, що відповідає подвійному розміру штрафу, оскільки передбачити наперед, що виконавчий документ буде виконаний саме в примусовому порядку вона не може, тим більше сама ж в постанові про відкриття виконавчого провадження надала мені 7-денний строк для добровільного виконання. При цьому, навіть пропущення 7-денного строку для добровільної оплати не буде свідчити, що виконавчий документ буде виконаний в примусовому порядку. Для наявності факту примусового виконання постанови органи державної виконавчої служби повинні мати, наприклад:
а) акт арешту та опису майна, відповідні докази реалізації цього майна та докази зарахування коштів від такої реалізації майна в рахунок штрафу за адмін. правопорушення,
б) докази стягнення грошових коштів із заробітної плати чи іншого доходу, як це визначено главою 4 «Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника», та главою 6 «Звернення стягнення на заробітну, пенсію, стипендію та інші доходи боржника» Закону України «Про виконавче провадження».Таких доказів державний виконавець не мала.
Враховуючи викладені обставини винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 34340429 від 18.07.2012 р. є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановлено, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України, принципу верховенства права. У зв’язку з цим, суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша ст. 213 ЦПК).
У вищевказаній Постанові зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
При прийнятті оскаржуваного рішення, судом не дотримано вищевказаних вимог законодавства, неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, складено висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, судом апеляційної інстанції при винесенні рішення 07.06.2016 р. не дотримано вимог ч.2.ст.160 ЦПК України, порушено основний принцип цивільного судочинства, що закріплений в ст.1. ЦПК України: про справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, не належно досліджено обставини справи, не дано належної правової оцінки, базованої на нормах цивільного та цивільного-процесуального законодавства України доказам сторін.
Виходячи із вищенаведеного, враховуючи, що ухвала апеляційного суду Львівської області від 07.06.2016 за апеляційною скаргою по справі № 876/3084/16 на ухвалу Бродівського районного суду від 15.04.2016 р. постановлене при неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, не застосовано норми матеріального та процесуального права, що мали бути застосовані, керуючись ст.ст 323 - 352 ЦПК України,
ПРОШУ СУД:
- відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою;
- скасувати повністю постанову Бродівського районного суду Львівської області у цивільній справі № 439/216/16-а від 15.04.2016 року, та ухвалу апеляційного суду Львівської області у цивільній справі№ 876/3084/16 від 07.06.2016 року
- ухвалити нове рішення, яким задовольнити мої позовні вимоги , а саме:
- визнати незаконними дії державного виконавця Дитюк О.Р. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 34340429 від 18.07.2012 р. у зв’язку з постановою про адміністративне правопорушення ВСІ № 055018 від 17.07.2012 р. інспектором ДПС відділення ДАІ Бродівського РВ Павлюк Остапом Мар’яновичем,
зобов’язати державного виконавця Дитюк О.Р. скасувати неправомірну постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34340429 від 18.07.2012 р.,
- звільнити мене від сплати судового збору згідно ст.5 Закону України “ Про судовий збір”, як учасника бойових дій.
Додатки:
ухвала апеляційного суду Львівської області у цивільній справі № 876/3084/16 від 07.06.2016
постанова Бродівського районного суду Львівської області у цивільній справі № 439/216/16-а від 15.04.2016
копії касаційної скарги – 2 екземпляри
копія посвідчення учасника бойових дій
копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 34340429 від 18.07.2012 р. – 2 екземпляри,
копія постанови про адміністративне правопорушення ВСІ № 055018 від 17.07.2012 р. – 2 екземпляри
13.06.2016
|
Вход
FAQ
Поиск
