Текущее время: 29 мар 2024, 00:46

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Правила форума


ВНИМАНИЕ!! РАЗДЕЛ С ЖЕСТКОЙ МОДЕРАЦИЕЙ!

1. В этом разделе Вы можете создавать темы с просьбой о помощи в составлении исков, жалоб, заявлений.
2. Тема не должна дублировать уже существующую тему. Обязательно пользуйтесь поиском перед созданием темы.
3. Название темы должно коротко, но подробно описывать проблему.
4. Бессмысленные названия тем (eg. "Помогите", "Спасите", "Нужна помощь" строго запрещены.
5. При создании темы, максимально подробно опишите Вашу проблему с указанием детальной хронологии событий. Также, прикрепите все документы, которые имеются у Вас (копии протоколов, постановлений, актов и т. д.
5. Строго запрещено написание сообщений, не относящихся к теме. Писать можно только прямые вопросы и ответы правового характера в рамках темы.
6. После решения Вашего вопроса, если тема исчерпана, автор темы должен нажать кнопку "Принять ответ" в виде зеленой галочки в сообщении, в котором максимально подробно описан ответ на Ваш вопрос.

ТЕМЫ И СООБЩЕНИЯ, НАРУШАЮЩИЕ ДАННЫЕ ПРАВИЛА, БУДУТ УДАЛЯТЬСЯ БЕЗ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ!



Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 31 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3  След.
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 06 апр 2017, 22:39 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
Закон и раньше не совсем был на стороне Граждан...

слава богу Есть судьи которые объективны (такой как Леонов)
НО в Апелляции я увидел вообще безпридел. ...

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 06 апр 2017, 22:40 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
До Одеського Апеляційного адміністративного суду

Суддя доповідач: Димерлій О.О.
Справа: №521/20598/15-а.
Позивач:
Віталій Олексійович
м. Одеса, вул.
Відповідач:
Інспектор 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса Буров Станіслав Олегович. м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5.
т. 399-777, 365-777
Апелянт - Третя сторона:
Управління патрульної поліції у м. Одесі,
м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5.


Заперечення на апеляційну скаргу


Управління поліції по цій справі є Третьою особою яка не заявляє самостійні вимоги, також Третю особу помилково приєднали до справи, адже вона не обґрунтовувала інтереси, і які права зачіпляє мій адміністративний позов. Їх пояснення ґрунтувалося лише на тому що працівник поліції має відношення до поліції, і тому Управління поліції має право вступати в процес як третя сторона.
Третя сторона не є відповідачем, і мій позов був лише прагненням скористатися своїм правом на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яке незаконно було винесено Інспектором поліції як посадовою особою.
Сьогодні Відповідач не оскаржує постанову Малиновського суду про скасування винесеної їм постанови про адміністративне правопорушення. Але Третя сторона не маючи довіреності, або трудової угоди на захист прав Відповідача, перекручуючи правові поняття від імені Відповідача продовжують відстоювати його інтереси.
У наданої мені Апеляційній скарзі Третя сторона не посилається, та не обґрунтовує те що Малиновським судом було порушено будь які права Управління.
Третя сторона не згодна з Рішенням Малиновського суду взагалі, а не у частині порушених їх прав. Це зрозуміло адже мій позов не порушував жодного права Управління патрульної поліції. Таким чином складаючи Апеляційну скаргу Третя особа не може довести те що її права були порушені, і які саме правовідносини були зачеплені, та які наслідки мають те що їх права нібито порушені.
Із цієї Апеляційної скарги вбачається те що Управління Поліції відстоює права саме Відповідача, але у зв’язку з тим що положенням та статутом Поліції не передбачено представництво Інспекторів в судах, то воно обманним шляхом, та вводячи суд в оману заходить у судові процеси як Третя особа, і після цього отримають широкі права згідно КАС, і повністю забезпечують правовий захист Відповідача. Так, я можу стверджувати про те що у содових процесах Відповідач з’являється або раз, або декілька разів, а представник третьої сторони на всі засідання ходять, третя особа завжди надає Заперечення, а Відповідачи заперечень письмових не надають, також докази в суди надає третя особа, заявляє про свідків майже у сіх випадках лише Третя особа, будучі на всіх засіданнях суди завжди отримують пояснення від Третьої особи, тобто 90-99 відсотків захисту проти Адміністративних позовів ведуть саме Представники третьої особи, хоча їх на місці винесення постанов не було, і вони знають тільки те що їм розповіли Відповідачи.

В Апеляційній скарзі Третя сторона зазначає що я здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору. Але Третя сторона не може це довести, так як жодним чином це не було зафіксовано. І тому таке твердження є лживим. Також я можу звернути увагу на те що згідно ПДР забороненим для проїзду є жовтий сигнал світлофору, та червоний. Третя сторона наполягає що я проїхав саме на червони, але звідки вони це встановили, і як зафіксували, те що я саме проїхав не на жовтий а на червоний, не зрозуміло. Я коли їхав то проїжджав на дозволений сигнал світлофору, але довести це в суді я не можу, як і те, чи мигав зелений в той час коли я перетинав перехрестя, чи він переключився на жовтий.
Представник Третьої особи посилаючись на статтю 106 КАС, знову вводить суд в оману та знущаються над законодавством, та правами особи яка притягується до відповідальності. Адже предмет цього спору є порушене провадження про адміністративне правопорушення та постанова якою було притягнено мене до відповідальності. Це провадження не випливає з правовідносин які розглядаються КАС, таке провадження регулюється КУАП, і навіть оскарження передбачено статтею 288 КУАП, і у зв’язку з тим що КУАП не передбачив детальних процесуальних норм для суду, то законодавець посилає суд до КАС для ведення процесу, але з особливостями КУАП. Правовідносини які розглядаються виключно у порядку КАС передбачають наявність доказів у позивача, наприклад надання водію неправомірної відмови від Управління поліції у сфері адміністративних відносин, і така відповідь, лист, може бути доказом неправомірної відмови. Але згідно КУАП у водія відсутні адміністративні відносини з Управління поліції, звинувачення у порушенні ПДР це відносини між певним порядком який встановлений державою, для громадян. Навіть штраф у разі його сплати іде не на користь Управління поліції, а на користь Державного бюджету на рахунок казначейства в одеській області. Адміністративне провадження у порядку КУАП більш тотожне з Кримінальним правом, і Конституційний суд та Верховний суд у своїх рішеннях багато разів зазначав що громадяни не повинні доводити свою невинуватість як це зазначено у статті 62 Конституції, і це не стосується лише правопорушень які зазначені у карному кодексі, а відноситься і к правопорушенням котрі зазначені у КУАП. Водій не може і не повинен доводити те що він не порушує ПДР, фіксування порушення, та наявність доказів покладено на суб’єктів владних повноважень, на котрих законом покладено складати протоколі та виносити постанови.
Також Третя сторона видає один і той же «доказ» як за сукупність доказів. Відповідач звинуватив мене у порушені ПДР, Третя особа не є свідком цього і свідчення від представника Третьої особи це повтор звинувачення від Відповідача, а не два свідчення як два доказа. Під час винесення Постанови про адміністративне правопорушення Відповідач не відібрав показання у свідків, не було встановлено наявність свідків, але у Малиновському суді Третя особа заявила про допит свідків, тобто своїх підлеглих, двох інспекторів поліції. Ці свідки не були заявлені раніше, хоча Відповідач знав про їх наявність під час винесення постанови про адміністративне правопорушення, показання ще двох Поліцейських не може бути як ще два доказа.
Суддя Малиновського суду надав правову оцінку свідченням тих хто надавав показання. Свідки плутались в показаннях, називали різний колір мого автомобілю, різну швидкість мого автомобілю, різну швидкість патрульного автомобілю, та різну відстані від перехрестя патрульного автомобілю. Також суд звернув увагу на те що свідків залучав не Відповідач, а Третя особа, тобто Управління поліції надало вказівку своїм підлеглим прийти в суд та надати свідчення проти водія. Об’єктивність таких свідчень була гідно оцінена суддею першої інстанції. Також суд звернув увагу на особливу неприязнь між інспекторами поліції і мною. Також було встановлено у суді про те що за моїми скаргами до УВБ, та Прокуратури всіх поліцейських багато разів викликали на допит, і це свідчить про наявність особистої неприязні до позивача. Також Малиновським судом було взято до уваги те що ці свідки та Відповідач також звинуватили мене у скоєні інших правопорушень, а саме за статтею 185 КУАП злісна непокора вимогам поліцейського, та за статтею 122-2 КУАП не зупинка на вимогу поліцейського. По цім правопорушенням у Суворовському суді було встановлено, що в моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а також було встановлено певну кількість грубих порушень складання адміністративних матеріалів. І таким чином правдивість свідчень поліцейськими можна поставити під сумнів, адже о двох судових процесах їх показання, та їх оформлення не знайшли підтвердження.
На підставі вищевикладеного, -
П Р О Ш У:
1. Врахувати мої заперечення до Апеляційної скарги по справі №521/20598/15-а.
2. Відмовити у задоволені Апеляційних вимог по справі №521/20598/15-а.

З повагою,
В.О. __.__.2016 р. _____________

Додатки:
______________________________________________________________
___________________________________________________________

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 06 апр 2017, 22:42 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
До Одеського Апеляційного адміністративного суду

Суддя доповідач: Димерлій О.О.
Справа №521/20598/15-а.
Позивач:
Віталій Олексійович
м. Одеса, вул.. буд.
Відповідач:
Інспектор 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса Буров Станіслав Олегович. м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5.
т. 399-777, 365-777
Апелянт - Третя сторона:
Управління патрульної поліції у м. Одесі,
м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5.

Клопотання
про вирішення питання щодо сплати судового збору
за подання Апеляційної скарги

В проваджені Одеського Апеляційного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №521/20598/15-а за Апеляційною скаргою на рішення Маліновського районного суду міста Одеси від 19.04.16 р.
До Одеського Апеляційного адміністративного суду із Апеляційною скаргою звернулась Управління патрульної поліції м. Одеси.
Ознайомившись з матеріалами справи я звернув увагу про те що судом не було вирішено питання щодо сплати судового збору з боку Апелянта.
Ознайомившись з позицією суду по іншим аналогічним справам вважаю що дана апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження, не може бути розпочатим слухання справи по суті, та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.
Згідно частини 6 статті 187 КАС до апеляційної скарги додається зокрема, документ про сплату судового збору. Правові засади справляння судового збору визначені положенням ЗУ «Про судовий збір».


На підставі вищевикладеного, -
П Р О Ш У:
1. Вирішити питання щодо сплати Управлінням патрульної поліції судового збору згідно діючого законодавства по справі №521/20598/15-а.
2. Не розглядати справу №521/20598/15-а по суті доки не буде вирішене питання щодо сплати судового збору.

З повагою,
В.О. __.__.2016 р. _____________

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 00:42 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
phpBB [video]

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 00:48 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
Видео заседание Апелляционного суда

вы только послушайте выступление Юриста УПП с 09/00 минуты по 18/00 минуту... это жесть.
И не смотря на то что обвинения было не состоятельное, судья самостоятельно, как было решено с руководством УПП принял не законное решение и отменил Решение судьи первой инстанции... в общем Водитель проиграл судебный спор.

phpBB [video]

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 00:49 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 р. Справа № 521/20598/15-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Леонов О.С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Домусчі С.Д.

за участю секретаря: Богданової С. Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної служби у м. Одесі на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної служби роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції м. Одеси Бурова Станіслава Олеговича, 3-тя особа Управління патрульної служби у м. Одесі про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса Бурова С.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №688507 від 27.11.2015 року, винесеною інспектором 4-ї роти 3-го батальйону УПС МВС України в м. Одеса лейтенантом поліції Буровим С.О., позивача ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Малиновським районним судом м. Одеси від 19 квітня 2016 року ухвалено постанову про часткове задоволення адміністративного позову;

визнано дії інспектора патрульної служби роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції м. Одеси Бурова Станіслава Олеговича по винесенню постанови серія ПС2 № 688507 від 27.11.2015 року неправомірними;

скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 688507 від 27.11.2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи справу по суті та приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд 1-ї інстанції виходив з того, що постанова ПС2 №688507 від 27.11.2015 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення в сумі 425 грн. не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Управління патрульної служби у м. Одесі подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 27.11.2015 року о 02 год. 20 хв. позивач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора на перехресті вулиці Миколаївська дорога та вул. Лиманна, чим порушив п.8.7.3.е Правил дорожнього руху.

Правопорушення було виявлено ІПП Буровим С.О. у зв'язку з чим була винесена постанова про адміністративне правопорушення ПС2 №688507, відповідно до якої позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 425 грн.

Як убачається з постанови у справі про адміністративне правопорушення ПС2 №688507 від 27.11.2015 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді 425 грн. за те, що він 27.11.2015 року о 02год.20хв. в м. Одеса вул. Лиманна - вул. Миколаївська дорога, рухаючись по вул. Миколаївська дорога здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору з вул. Лиманна, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що Правил дорожнього руху він не порушував, оскільки рухався на зелений сигнал світлофору по вул. Миколаївська дорога в м. Одесі.

Оцінюючи покази свідків, суд першої інстанції визнав їх суперечливими та взаємовиключними, оскільки в оскаржуваній постанові серії ПС2 №688507 від 27.11.2015 року, зазначено, що позивач «рухаючись по вул. Миколаївська дорога в м. Одесі здійснив проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофору з вулиці Лиманна». Тобто, червоний сигнал світлофору був призначений для автомобілів які рухались з вул. Лиманна, а якщо для автомобілів, які рухались по вул. Лиманна був червоний сигнал світлофору, то відповідно автомобілям, які рухались на перехресті доріг по вул. Миколаївська дорога був зелений сигнал світлофору.

Отже, відповідачем не спростовані належними доказами, перелік яких міститься в ст.251 КУпАП, пояснення позивача про те, що йому рухаючись по вул. Миколаївська дорога був зелений сигнал світлофору.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Звертаючись з даним адміністративним позовом до суду, позивач посилається, як на підставу для визнання протиправною та скасування зазначеної постанови на відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки визначене у ній перехрестя на червоний сигнал світлофора він не перетинав, а також на порушення відповідачем порядку винесення постанови.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Патрульна поліція Національної поліції має повноваження щодо розгляду та винесення постанов в справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ( які передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 128-1, 129, статтею 132-1, частинами першою, другою і третьою статті 140), що передбачають стягнення у вигляді штрафу або штрафних балів.

Предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з'ясуванню у справі про адміністративне правопорушення. По справі про адміністративне правопорушення з'ясуванню підлягають: наявність події адміністративного правопорушення;особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за які КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність події адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що допитаний в судовому засіданні свідок працівник поліції ОСОБА_3 суду пояснив, що він бачив 27.11.2015 року приблизно о 02 год., як ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_2, здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора на перехресті вулиці Миколаївська дорога та вул. Лиманна, чим порушив п.8.7.3.е Правил дорожнього руху. Автомобіль був зупинений за напрямком руху по улиці Миколаївська дорога. Після зупинки поведінка водія автомобіля ОСОБА_1 була неадекватною, він ображав співробітників поліції та намагався зникнуть з місця скоєння правопорушення. Чинив злісну непокору законним вимогам співробітників поліції.

Також свідок ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні зазначив, що він також є працівником поліції та перебував в одному екіпажі з ОСОБА_3 та Буровим С.О. під час патрулювання і бачив, як 27.11.2015 року приблизно о 03 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_2, здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора на перехресті вулиці Миколаївська дорога та вул. Лиманна. Оскільки позивач чинив злісну непокору працівникам поліції та не надав документи на вимогу працівника поліції його було притягнуто до відповідальності за ст.ст. 122-2, ст. 185 КУпАП.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.8.7.3 Правил червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984р. визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст.122 КУпАП визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідач, як посадова особа управління патрульної поліції у м. Одесі ДПП, вважав доведеними обставини вчинення ОСОБА_1 порушення п.8.7.3 "е" ПДР.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача стосовно того, що працівники поліції не можуть бути свідками та надавати пояснення по справі, так як таке твердження не має правового підґрунтя.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі,: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є доведеним.

З огляду на наведене, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Відповідно до ст.202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким відмовляє в задоволені позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної служби у м. Одесі - задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову суду.

У задоволені позову ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: С.Д. Домусчі

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 00:53 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
на этот Бред Полиции и Судьи Димерли (уж я не знаю как он накасячил, раз он прислуживается перед полицией) пришлось писать Кассацию. ...

Судье Димерли было пофиг то что Постанова Полицейского противоречит заявленному нарушению... он просто напросто дал другую оценку показаниям свидетелей, которые не являются свидетелями....

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 00:58 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
ВЫ меня простите! НО Кассация на 29 листах Ворда....

так что кому интересно то можете на досуге почитать....

До Вищого Адміністративного суду України
м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5, 01029
Позивач:
Віталій Олексійович
вул. м. Одеса,
м.т. -

Відповідач:
Буров Станіслав Олегович.
Інспектор 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса
місце роботи: вул. Ак. Корольова, 5.
м. Одеса,
т. 399-777, 365-777

Третя особа:
Управління патрульної поліції у м. Одесі,
вул. Ак. Корольова, 5
м. Одеса.
т. 399-777, 365-777
Оскаржується:
Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р.

Справа: №521/20598/15-а
(у суді першої інстанції,
Малиновський районний суд м. Одеси,
вул. Василя Стуса 1, м. Одеса)

Касаційна скарга
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду
по справі № _________________від __________________ року

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р. були задоволені апеляційні вимоги, Третьої особи яка не заявляє самостійних вимог, в особі Управління патрульної поліції, а саме: - Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.2016 р. скасовано; у задоволені позовних вимог .........Віталія Олексійовича, щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення за частиною 2 статтею 122 КУпАП - відмовлено в повному обсязі.
Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно, не всебічно, не об’єктивно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з нижчевикладених підстав:

Суд касаційної інстанції згідно статті 220 КАС може розглянути Касаційну скаргу, та встановити ті обставини на які я посилаюся у скарзі, а само:

Суд першої інстанції, та Суд апеляційної інстанції не дослідив законність участі Третьої особи на боці Відповідача, яка не заявляє самостійних вимоги, чим було порушено статтю 53 КАС, і до справи №521/20598/15-а була залучена сторона яка жодного відношення не має щодо оскарження мною Постанови про адміністративне правопорушення. Суд Апеляційної інстанції не встановив чи процесуально обґрунтовано у процес залучено Третю особу, не встановлено які права, та інтереси Управління патрульної поліції м. Одеси порушує мій Адміністративний позов.

Суд апеляційної інстанції у порушенні статті 185 КАС прийняв Апеляційну скаргу від Третьої особи тільки на підставі того що Управління патрульної поліції м. Одеси є стороною по справі у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не встановив які само права та інтереси Управління патрульної поліції в м. Одеса, були зачеплені, та порушені Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.16 р. по справі №521/20598/15-а, таким чином допущено, що до Апеляційного суду звернулася особа з Скаргою на Рішення першої інстанції у випадку коли її права не зачеплені Рішенням першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції прийняв до провадження Апеляційну скаргу яка була подана з порушенням статті 187 КАС. У зв’язку з тим, що Управління патрульної поліції м. Одеси не входить до кола осіб які звільняються від сплати судового збору, а також Апелянт не заявляв жодного клопотання щодо звільнення від сплати судового збору. Таким чином Суд апеляційної інстанції самостійно, незаконно, порушуючи норми процесуального права звільнив Апелянта від сплати судового збору за подачу Апеляційної скарги на Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19.04.16 р. по справі №521/20598/15-а.

Суд апеляційної інстанції розглянувши справу не в межах Апеляційної скарги та доводів Апелянта, а також не в межах Заперечень на апеляцію, а згідно статті 195 КАС вийшовши з меж доводів Апеляційної скарги, зважаючи на те що Суд першої інстанції допустив порушення, які призвели до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції не зазначив які само порушення були виявлені у проваджені Суду першої інстанції, а лише надав іншу оцінку поясненням свідків Інспектора поліції Горпинюк В.В., та Інспектора поліції Микиччак О.М., вважаючи що цих свідчень достатньо щоб звинуватити Водія у скоєні адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції розглянув пояснення свідків з порушенням норм статті 7, та статті 2 КАС, тобто не надав мені права рівності та змагальності, позбавивши мене можливості давати пояснення, та заперечення щодо показань свідків, і таким чином прийняв Рішення упереджено, не об’єктивно, врахувавши тільки позицію однієї сторони процесу.
Показання свідків які зазначені у Рішенні апеляційного суду суттєво відрізняються від фактичних показань свідків які були надані в Суді першої інстанції. Отже Суд апеляційної інстанції не добросовісно користується своїми правами і спотворює показання свідків.

Суд першої інстанції, та Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки порушенню норм матеріального права під час розгляду справи за результатом якого було винесена Постанова про адміністративне правопорушення ПС2 №688507 від 27.11.15 р. Адже судом першої інстанції, та Судом апеляційної інстанції не було досліджено та не надано оцінку тому, що Відповідач не розглядав справу у присутності Позивача, не роз’яснив Позивачу права згідно статті 268 КУАП, не надав можливість скористатися правовою допомогою згідно статті 59 Конституції України, тощо.

Також прошу Суд звернути увагу на те, що Суд першої інстанції, та Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки - порушенню норм процесуального права Відповідачем, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за результатом якого було винесена Постанова ПС2 №688507 від 27.11.15 р. У судовому проваджені №521/20598/15-а не було досліджено той факт, що свідчення які нібито лягли в основу доказів перед тим як винесли Постанову ПС2 №688507 від 27.11.15 р. були юридично отримані 19.04.16 р. тобто через більш як 4 місяця після винесення постанови серії ПС2 №688507 від 27.11.15 р. Тобто станом на 27.11.15 р. коли була винесена Постанова про адміністративне правопорушення у матеріалах справи відсутні такі докази як пояснення свідків, і в загалі відсутні будь які докази правопорушення в якому звинувачують Позивача. Пояснення свідків були надані лише 19.04.16 р. що суперечить, та порушує статтю 251 КУпАП, та розділ 22 КУпАП, тобто призвело до незаконного розгляду справи, та незаконного притягнення до відповідальності Позивача.

Суд Апеляційної інстанції не надав належної оцінці тому факту що Відповідач незаконно розглянув справу та виніс Постанову про адміністративне правопорушення ПС2 №688507 від 27.11.15 р. десь о 03 годині 00 хвилині вночі у районному Відділі поліції Суворовського району міста Одеси, в порушення статті 283, та статті 276 КУпАП, тобто не за місцем знаходження Управління патрульної поліції м. Одеси, чим порушив законодавчі гарантії об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можливо лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

27.11.15 р. сталася подія після якої відносно мене було складено два протоколу про адміністративне правопорушення, за статтями 122-2, 185 КУпАП, та дві постанови про адміністративне правопорушення за статтями 122, 126 КУпАП. За всіма цими адміністративними матеріалами були винесені Рішення судів, за якими у моїх діях не було виявлено ознак адміністративного правопорушення, а постанови були скасовані. Також відносно події які сталися 27.11.15 р. під час інциденту з співробітниками Поліції, за моєю скаргою було розпочато кримінальне провадження, та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв’язку з тим що суди розглядаючи справи, дослідивши докази приймали Рішення на мою користь, Управління патрульної Поліції м. Одеси, та Відповідач з ціллю уникнути відповідальності за ті дії які були застосовані відносно мене, на мою думку Вплинули на суддів Одеського апеляційного адміністративного суду з ціллю позбавити мене права на законний захист від противоправних дії зі сторони державних органів. Суд апеляційної інстанції є Державним органом, та Управління патрульної поліції є державним органом, і їх можлива змова цілком зрозуміла. У ситуації коли первинне правопорушення буде скасовано, то з цього випливає що подальші події з сторони Поліції були не законні, та не мали підґрунтя. Звинувачення мене в тому що я нібито проїхав на червоний сигнал світлофору є первинним правопорушенням в якому мене звинуватили. У випадку якщо всі адміністративні провадження будуть вирішені на мою користь, то це може бути підставою вважати що троє поліцейських перевищили свої повноваження, що призвело до порушення моїх прав як громадянина.

Згідно статті 6, та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних прав кожен має право на справедливий розгляд його справи, незалежним та безстороннім судом, якій встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органу, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд апеляційної інстанції прийняв Рішення яким унеможливив мені скористатися правом на юридичний захист від порушень які були вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, і не тому що Суд апеляційної інстанції знайшов начебто порушення норм процесуального права під час провадження у Суді першої інстанції, яке начебто призвело до неправильного прийняття рішення, а тому що суд не об’єктивно, не повно, на боці однієї тільки сторони процесу виніс Рішення яке я вважаю незаконним.

Надалі у Касаційній скарзі я детальніше описую обставини за якими я вважаю що Суд апеляційної інстанції не об’єктивно, незаконно, не всебічно, упереджено виніс Рішення яке я оскаржую.
Також до Касаційної скарги я додаю диск з відеозаписами судових засідань, які були записані репортером в рамках проекту Відкритий суд, а також ці відеозаписи судових засідань були розміщенні у соціальної мережі «Ютуб», та на Ресурсі відкритий суд.
Велика кількість обставин на які я посилаюся у Касаційній скарзі можна підтвердити лише переглядом судових засідань, та переглядом свідчень від свідків. Для поліпшення я зазначаю минути та хвилини з відео файлу вказуючи на певні обставини.

Прошу Суд касаційної інстанції прийняти до уваги, що цю скаргу написано не Юристом яким є спеціалістом, та який знає практичне застосування норм права, а звичайний громадян, з допомогою, та консультаціями інших небайдужих громадян.


У зв’язку з ти що Суд апеляційної інстанції вийшов за рамки апеляційної скарги та прийняв рішення по матеріалам справи які були досліджені судом у відсутність сторін, що призвело до того, що сторони по справі не надавали пояснення, не висловлювали свою думку, та не надавали заперечення по питанням які суд дослідив окремо від учасників процесу. У зв’язку цим я бажаю надати не тільки короткі посилання на обставини які я вважаю, що були порушенні під час всього провадження відносно мене, з моменту винесення Постанови про адміністративне правопорушення і до винесення Рішення Судом апеляційної інстанції, - а також я бажаю надати більш повні пояснення по кожному питанню яке я вважаю, що порушило мої права, так щоб не виникло питання що я щось забув надати, чи щось забув пояснити Суду касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції не розглядав справу повно, об’єктивно, та всебічно. У судовому засіданні було лише опитано позицію Апелянта, який не складав постанову про адміністративне правопорушення за статтею 122 КУпАП, не був присутній під час правопорушення у якому звинувачують Позивача.
Також на засіданні було вислухано Заперечення на Апеляцію.
Більш Суд апеляційної інстанції не ставив перед сторонами процесу запитання, та вимоги щодо пояснення тих або інших обставин по справі. У Апеляційному суді, у присутності сторін процесу не встановлювались більше ні яких обставин по цій справі.
Таким чином у судовому процесі Судом апеляційної інстанції справа не була розглянута всебічно, та у повному обсязі, за участі сторін, - і тому сторони по справі не мали змогу надати пояснення по тим або іншим обставинам які суд розглядав окремо від сторін.



часть 1

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 00:59 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
часть 2

По перше – було порушення статті 53 КАС під час розгляду справи у Маліновському районному суді м. Одеси, та при розгляді у Одеському апеляційному адміністративному суді стосовно Третьої особи на боці Відповідача.
Питання щодо Третьої особи на боці відповідача яка не заявляє самостійних вимог, в особі Управління патрульної поліції м. Одеси (УПП) порушують права Позивача. У процес була залучена Третя особа УПП, але Клопотання щодо залучення Третьої особи не розглядалося у судовому процесі, і у суді не встановлювали позицію сторін щодо залучення Третьої особи. Думку позивача не було відібрано, думку відповідача не було відібрано.
15.03.16 р. (Відео доказ 1, з 07 хвилини 23 секунди по 10 хвилину 30 секунду) коли на засіданні був відсутній Відповідач, та Представник УПП, Суддя Маліновського суду запитав мене щодо залучення в процес Третьої особи УПП, але не заявив про те що це питання обговорюється процесуально, я був впевнений що суддя просто запитує мою думку, так як процес все одно відкладався у зв’язку з відсутністю Відповідача. Суддя не запитав мене чи маю я юридичну освіту, чи розумію я правові наслідки від приєднання до процесу третьої особи, чи готов я обґрунтовано надати пояснення щодо залучення третьої особи у процес. Не розуміючи питання які мені задав Суддя, я не був готовий, та не зміг обґрунтувати свою позицію щодо приєднання до процесу Третьої особи. І в загалі я 15.03.16 року під час слухання справи не зрозумів що взагалі ставилося питання щодо залучення Третьої особи на стороні відповідача.
23.03.16 р. під час продовження слухання справи за моїм позовом, у залі був присутній Представник Третьої особи. І я так і не зміг зрозуміти в якій саме час було вирішено питання щодо залучення Третьої особи.
Про те що Третю особу залучили у справу №521/20598/15-а саме 15.03.16 р. я зміг зрозуміти лише під час підготовці Касаційної скарги, при повторному перегляді відео з судового засідання.

15.03.16 р. під час слухання справи №521/20598/15-а Суддя обґрунтовуючи свою думку щодо залучення Третьої особи повідомив, що Відповідач Буров С.О. працює в УПП, і він може бути підданий дисциплінарному стягненню, і саме з цієї підстави мабуть необхідно залучити УПП у процес.
Суддя Малиновського суду у своєму рішенні не надав обґрунтування своєї позиції, і так само Представник Третьої особи під час слухання справи не обґрунтовував необхідність залучення УПП у процес. У процесі не було встановлено - які само Інтереси, та які само Права УПП зачіплює мій позов. Чи насправді при винесені рішення судом про задоволення позовних вимог будуть такі наслідки як притягнення до дисциплінарної відповідальності Відповідача Бурова С.О. Не було встановлено у суді яка стаття, який пункт, та який саме Нормативно правовий акт передбачає дисциплінарне стягнення у випадку винесення рішення судом про задоволення позовних вимог, тобто при скасуванні постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно відомостям Верховної ради, то Проект Закону про Дисциплінарний статут Національної поліції України - ще НЕ прийнятий.
Якщо Інспектор Патрульної поліції несе відповідальність за Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV, то у суді не було встановлено чи підлягає Поліцейський дисциплінарному стягненню згідно Статуту ОВС, і якщо підлягає то на підставі якого пункту, якої статті.
Також у судовому засіданні не було встановлено чи має право, та компетенцію Управління Патрульної поліції м. Одеси накладати дисциплінарні стягнення на Патрульних поліцейських. Жодних документів котрі підтверджували такі обставини не були надані суду, та не були досліджені у суді.
На особистому прийомі в УПП спілкуючись з начальником Управління Білецькім, я дізнався про те, що проводити перевірки діяльності своїх підлеглих на рівні Управління нема компетенції, і така компетенція є у Департаменту Патрульної поліції.
Однак згідно статті 19 Закону України Про Національну поліцію, порядок та підстави притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджується Законом. А станом на 14.07.16 р. такого закону, та статуту не існує. У Верховній раді лише зареєстрований Проект такого статуту.
11.04.16 р. на судовому засіданні, коли Відповідач прийшов вперше, і коли його особу встановлювали, то він назвався та повідомив що він «Лейтенант поліції, Інспектор Управління патрульної поліції м. Одеси Департаменту патрульної поліції України», тобто він був поліцейським (Відео доказ 3, з 01 хвилини 48 секунди по 02 хвилину 06 секунду).
Таким чином я вважаю що у адміністративній справі №521/20598/15-а було не обґрунтовано, незаконно долучена Третя особа, у зв’язку з тим що у своєму позові, я не зачіпаю інтереси та права Управління патрульної поліції м. Одеси. Приєднання до справи Третьої особи призвело до інакшого вирішення справи, призвело до інакшого ведення процесу по справі №521/20598/15-а, а так само це призвело до того що Одеський адміністративний апеляційний суд скасував Рішення Маліновського районного суду, та відмовив мені у позовних вимогах.
19.04.16 р. під час продовження слухання справи я надав свої пояснення щодо залучення Третьої особи на боці відповідача яка не заявляє самостійних вимог (Відео доказ 4, з 07 хвилини 50 секунди по 14 хвилину 40 секунду).
У своїх поясненнях я посилався на те що Відповідач та Третя особа підміняють поняття згідно Адміністративного судочинства. Я просив звернути увагу на те, що я оскаржую виключно незаконність винесення постанови посадової особи. Інспектор Буров виніс постанову самостійно без участі Управління патрульної поліції, він і є відповідачем за ті дії, які він скоїв як уповноважена самостійна особа (приблизно о другій ночі). Для винесення постанови щодо мене він вважав, що йому не потрібно було переносити справу на інший день, і матеріали відправляти в Адміністративну практику до Управління. При суперечці під час оформлення адміністративних матеріалів, порушувалися права виключно мої і ні кого більше.
Також я звертав увагу суд на те що Відповідач підміняючи поняття, користується правовим захистом в особі Представника від третьої особи, однак згідно з довіреністю у Представника і Відповідача немає правових підстав, тобто договору на правову допомогу між Представником УПП та Відповідачем.
Відповідач підміняючи поняття, користується правовим захистом в особі Представника третьої особи, однак згідно з довіреністю у Представника і Відповідача немає правових підстав, тобто договору на правову допомогу між Представником та Буровим С.О. Згідно довіреності Представник здійснює правову допомогу від імені і на користь Управління Поліції. Відповідач є простим працівником в Управлінні Поліції, і ні Відповідач ні Представник не надали суду докази того, що згідно з трудовими взаєминам між Управлінням та Відповідачем є домовленість, або зобов'язання, з приводу того, що Управління здійснює правову допомогу, захист Відповідача при Цивільних, Господарських, Адміністративних , Кримінальних суперечках, і т.п. Згідно із законодавством Посадові особи несуть персональну відповідальність. Так наприклад в суді за звинуваченням поліцейських за розповсюдження наркотиків Захист обвинуваченій особі надають Адвокати, і Представники Управління поліції не захищають Інспектори поліції з аргументом - можливого зниження рівня довіри у поліції, або можливого дисциплінарного стягнення.
Відповідач є ключовою стороною по цьому спору, проте він не виклав своєї думки з приводу участі третьої особи. Відповідач не пояснив, які саме права зачіпаються Управління, і чим саме мій позов порушує права Управління. Згідно з чинним законодавством сторони в адміністративному провадженні щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення є тільки особа, яка звинувачують у правопорушенні, потерпілий. Право оскаржити постанову є у кожного водія, такий факт ніяк не означає, що зачіпаються права Управління Поліції.
Фактично Відповідач використовує Представника від Управління в якості захисника.
Відповідач не надав письмових заперечень на позов. Йому ні хто не заважав їх написати хоча б від руки. Він не збирався їх писати, так як знає, що замість нього заперечення написані Представником від Управління, однак Представник є захисником Управління, але не як не Відповідача.
Відповідач не захищається в суді, він не надає доказів, весь захист веде Представник, і суд повинен помічати підміну правових понять.
Відповідач не заявляв жодного Клопотання, він не просив суд викликати свідків, він не просив долучити відеозапис. Однак саме Відповідач зобов'язаний доводити законність винесеного свого рішення згідно частини 2 статті 71 КАС. Всі докази для суду, Відповідач має можливість самостійно витребувати у себе на роботі, і не покладати це на Представника Третьої особи. Закон наділив виключно Посадову особу правами і обов'язками, і Інспектор Буров використавши своє право на складання постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності (як я вважаю незаконно), сьогодні уникає свого обов'язку довести суду законність всіх своїх дій з оформленням адміністративних матеріалів відносно мене.
Я був змушений самостійно звертатися до суду за відновленням своїх порушених прав, через те що Поліцейський звинуватив мене в тому чого я не робив. Найняти адвоката або юриста коли предмет спору 425 гривень не доцільно, та платити гроші за те чого не було я не бажаю.
У мене немає можливості звернеться за правовою допомогою, я стільки не заробляю, що б дозволити собі захисника на платній основі. Однак Відповідач має оклад близько 7000 гривень, і у нього є можливість скористатися платною правовою допомогою, якщо він не може сам себе захистити. І маючи в кілька разів вищу зарплату, ніж я, простий громадянин, Відповідач використовує в якості свого захисника Представника Управління Поліції, тобто тієї людини який отримує зарплату з бюджету, з моїх податків. Таким чином, виходить, що Відповідача захищають за мої гроші.
Ще я просив звернути увагу суду на те, що я оскаржую саме постанову яку виніс Відповідач, і саме його дії я оскаржую, проте в зв'язку з тим що в справу була залучена Третя особа, то, тепер не дивлячись на бажання Відповідача будь-яке рішення суду, може також оскаржити в апеляції, та касації Третя особа, що згодом і сталося. А так як у мене немає претензій до Управління, то я не розумію, чому Третя особа (УПП) може подати апеляцію, касацію. Я розумію, що Кодексом (КАС) таке право надано Третій особі, але я не розумію, чому при спорі щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення, коли НІ Позивач ні Відповідач не бажає оскаржувати прийняте рішення суду, то чому Третя особа втручається в суперечку і має таке право.
Я вважаю, що ці обставини порушують мої права, і Представник Управління як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не повинна з'являтися у подібному процесі, так як цей процес розглядається з особливостями КУпАП. І хоча б по тому, що мій позов не зачіпає інтересів Управління поліції. Також звертаю увагу на те, що дисциплінарна відповідальність Поліцейського в Управлінні це трудові відносини, і жодного відношення до моєї постанови та його оскарження не мають.
Ще хочу звернути увагу на те, що Відповідач коли виносив постанову по справі про адміністративне правопорушення, то він його виносив не від Імені Управління поліції, а виносив від Імені України, так як займає посаду яка Законом наділене повноваженням виносити Постанови. Так само дана постанова винесена не на користь Управління Поліції, а на користь Держави, штраф оплачується в місцевий бюджет на рахунок казначейства. Управління поліції жодного відношення не має до цієї постанови і її інтереси не зачіпаються.
Як приклад, - коли громадяни оскаржують Постанови про адміністративне правопорушення яке виносять судді (по ст. 130, 124 КУпАП та ін. ст.), То коли громадяни оскаржують в Апеляції, Постанову судді першої інстанції, у справі про адміністративне правопорушення, то даний факт не зачіпає інтереси Районного суду, або інтереси Управління Юстиції, або інтереси Вищої кваліфікаційної комісії суддів. І у судові процеси по оскарженню в апеляційному порядку справи за статтями 124, 130 КУпАП не з’являються треті особи які представляють інтереси та права Районного суду.
Те що Відповідача можуть піддати дисциплінарному покаранню, так це не через оскарження мною постанови, а через те, якщо Відповідач під час своєї служби зробив якісь порушення, помилки під час оформлення адміністративних матеріалів.
Трудові взаємини між Відповідачем та Управлінням поліції в моєму Позові не зачіплюються.
Я вважаю що Третя особа (Управління патрульної поліції), з особливостями провадження по адміністративним правопорушенням, не має законних підстав брати участь в подібному процесі.
Якщо Відповідачу потрібен Захисник, то їй ні хто не заважає найняти Адвоката, Юриста, укласти договір на надання правової допомоги, або скористатися правовою допомогою Фахівця в області права уклавши нотаріальну довіреність з такою особою.
Представництво може бути згідно із законом або по Довіреності.
Відповідач не надав суду довіреність укладену між нею і іншою особою, так само суду не надають підстави вважати що між Третьою особою (УПП) і Відповідачем є в тому числі зобов'язання на надання інтересів Юристами Управління в подібних суперечках на стороні Відповідача. Якщо згідно із законом Юрист Управління Поліції має право надавати інтереси Відповідача в судах, то з якогось дива Юрист (Представник) заходить в Процес не як представник Відповідача за Законом (за трудовими зобов'язаннями), а як Третя особа яка не заявляє самостійних вимог. Я думаю що представник обманює суд, і заплутує нас для того що б незаконно здійснювати прямий захист Відповідача.

Я просив щоб суд першої інстанції вивів з процесу Третю особу, і як що це не можливо то хоча б, мої пояснення прийняв до уваги під час оцінки матеріалів справи у нарадчій кімнаті.

Також під час Апеляційного розгляду справи я надав суду заперечення на апеляційну скаргу (Відео доказ 6, з 20 хвилини 02 секунди по 30 хвилину 55 секунду) у якій я звертав увагу суду на те, що Третю особу помилково приєднали до справи, адже вона не обґрунтовувала - які інтереси, і які права зачіпляє мій адміністративний позов. Їх пояснення ґрунтувалося лише на тому що працівник поліції має відношення до поліції, і тому Управління поліції має право вступати в процес як третя особа.
Третя особа не є відповідачем, і мій позов був лише прагненням скористатися своїм правом на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яке незаконно було винесено Інспектором поліції як посадовою особою.
Звертав увагу на те, що Відповідач не оскаржує постанову Малиновського суду про скасування винесеної їм постанови про адміністративне правопорушення. Але Третя особа не маючи довіреності, або трудової угоди на захист прав Відповідача, перекручуючи правові поняття від імені Відповідача продовжують відстоювати його інтереси.
У Апеляційній скарзі Третя особа не посилається, та не обґрунтовує те, що Малиновським судом м. Одеси, було порушено будь які права Управління.
Третя особа не згодна з Рішенням Малиновського суду взагалі, а не у частині порушених їх прав. Це зрозуміло адже мій позов не порушував жодного права Управління патрульної поліції. Таким чином складаючи Апеляційну скаргу Третя особа не може довести те що її права були порушені, і які саме правовідносини були зачеплені, та які наслідки мають те що їх права нібито порушені.
Із Апеляційної скарги вбачається, те що Управління Поліції відстоює права саме Відповідача, але у зв’язку з тим що Положенням та Статутом Поліції не передбачено представництво Інспекторів в судах, то воно обманним шляхом, та вводячи суд в оману, заходить у судові процеси як Третя особа, і після цього отримають широкі права згідно КАС, і повністю забезпечують правовий захист Відповідача. Я можу стверджувати про те що у судових процесах Відповідач з’являється або раз, або декілька разів, а Представник Третьої особи на всі засідання ходять, Третя особа завжди надає Заперечення(Відео доказ 3, з 03 хвилини 52 секунди по 04 хвилину 00 секунду), а Відповідачи заперечень письмових не надають, також докази в суди надає Третя особа, заявляє про свідків майже у сіх випадках лише Третя особа (Відео доказ 3, з 04 хвилини 00 секунди по 05 хвилину 05 секунду), будучі на всіх засіданнях судді завжди отримують пояснення від Третьої особи, тобто 90-99 відсотків захисту проти Адміністративних позовів ведуть саме Представники Третьої особи, хоча їх на місці винесення постанов не було, і вони знають тільки те що їм розповіли Відповідачі. Третя особа ні разу в процесі не давала пояснення, чи заперечення щодо прав та інтересів які можуть зачіпляти саме Управління. Представник Управління завжди надавав пояснення, та виступав у процесі як Захисник Відповідача.

У зв’язку з вищевикладеним я впевнений, що Управління патрульної поліцій м. Одеси необґрунтовано, та незаконно всупереч статті 53 КАС, було залучено до справи №521/20598/15-а, та Одеським Апеляційним адміністративним судом не було надано належної оцінці цим доводам, та таким фактам. Адже мій адміністративний позов не посягає, та не зачіплює права та обов’язки Управління. Жодним Судом не було встановлено які само права та обов’язки зачіпляє мій Адміністративний позов. Апеляційним судом не було встановлено які права, та інтереси були порушені Рішенням Малиновського районного суду по справі №521/20598/15-а. Управління патрульної поліції, та іншими особами не було долучено до справи матеріалів, доказів які підтверджують те що Інспектор Буров міг понести Дисциплінарну відповідальність, у випадку якщо мій Адміністративний позов буде задоволений судом першої інстанції.
Таким чином у справі №521/20598/15-а була залучена сторона яка не мала жодного відношення до справи, і дії якої призвели до того що Рішення Малиновського районного суду міста Одеси було скасовано.

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 01:00 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
часть 3


По друге - Суд апеляційної інстанції не надав правової, та законної оцінки тому факту що Апелянт не сплатив судовій збір за подачу апеляційної скарги, чим порушив вимоги статті 187 КАС.
У своєму клопотанні у якому я посилався на те, що ознайомившись з позицією суду по іншим аналогічним справам вважаю, що апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження, не може бути розпочатим слухання справи по суті, та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України (Відео доказ 6, з 05 хвилини 56 секунди по 07 хвилину 50 секунду).
Згідно частини 6 статті 187 КАС до апеляційної скарги додається зокрема, документ про сплату судового збору. Правові засади справляння судового збору визначені положенням ЗУ «Про судовий збір».

Суд апеляційної інстанції у своїй Постанові від 14.07.16 р. навіть не відобразив те, що я заявляв подібне клопотання, а також у Постанові від 14.07.16 р. не надано пояснень причин відмови у задоволені мого клопотання.

Усно під час засідання Суддя апеляційної інстанції Суддя зазначив про те, що КУпАП передбачає що у випадку оскарження постанови про адміністративне правопорушення сторони звільняються від сплати судового збору (Відео доказ 6, з 08 хвилини 14 секунди по 08 хвилину 50 секунду).
Суддя повідомив мені про те що моє клопотання не базується на нормах діючого законодавства, і що я можу оспорить це рішення під час Касаційного провадження.

Я вважаю що ствердження Судді апеляційної інстанції є безпідставними, та таким що не відповідають діючому законодавству.
Суддя чітко висловився про те що - у випадку оскарження постанови про адміністративне правопорушення сторони звільняються від сплати судового збору. Суддя висловлюючи таку позицію не посилався на жодну статтю, чи жодний пункт будь якого закону.
Дослідивши чинне законодавство я можу стверджувати, що суддя прийняв незаконне рішення відмовивши у моєму клопотанні. Так як у КУпАП відсутня стаття яка зазначає що - у випадку оскарження постанови про адміністративне правопорушення сторони звільняються від сплати судового збору.
Натомість у статті 288 КУпАП зазначено що особа яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Необхідно звернути увагу на те що саме ОСОБА, а не СТОРОНИ звільняються від сплати державного мита. Таким чином Законодавець позбавив від сплати державного мита лише особу яка оскаржує постанову про адміністративне правопорушення, тобто особу на яку наклали адміністративне стягнення.
23 січня 2015 року Пленум Верховного суду України прийняв постанову №2, якою було прийняте рішення довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних та місцевих загальних судів «про узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір» в якій зазначається: «Питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Припис ч.4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положенням ст. 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч. 4 статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону «Про судовий збір». Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом «Про судовий збір».

Згідно частини 6 статті 187 КАС до апеляційної скарги додається зокрема, документ про сплату судового збору. Правові засади справляння судового збору визначені положенням ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 2, пункту 3, частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору ставить 110 відсотків ставки, що підлягала сплати при подані позовної заяви.
Управління патрульної поліції м. Одеси не віднесений до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Відповідно статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0.4 розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином при звернені до суду з позовом громадянин повинен сплатити 0,4 від мінімальної зарплати, а при подачі апеляції 110 відсотків від 0,4 від мінімальної зарплати.
Але особа яка оскаржує постанову про адміністративне правопорушення за законом звільняється від сплати судового збору. Тобто судовий збір повинно бути сплачено, просто громадяни віднесені до кола осіб які звільнені від сплати судового збору.

Також можна привести приклад про те що у випадку якщо до суду звертається особа яка є інвалідом першої груп, то вона звільняється від сплати судового збору, і у випадку як що друга сторона процесу (відповідач), подає апеляцію на рішення першої інстанції, то її ні хто не позбавляє від сплати судового збору з підстав, що позивач не сплачував судовий збір.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог не оскаржує постанову про адміністративне правопорушення, Третя особа оскаржує Рішення першої інстанції. Третя особа в особі Управління патрульної поліції м. Одеси не віднесена до кола осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, та Апеляційним судом була розглянута Апеляційна скарга яка не відповідає вимогам статті 187 КАС України. А також Суд апеляційної інстанції не вирішував окремо питання щодо позбавлення Апелянта від сплати судового збору. Також судом не біло вказано правових позиції - з яких Апелянт не повинен сплачувати судовий збір.

По третє – Апеляційний суд у своїй постанові від 14.07.16 р. зазначив – «як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що..» я здійснив проїзд на червоний сигнал світлофору (останній абзац, першої сторінки Постанови Суду апеляційної інстанції).
Таке твердження суду є суб’єктивним, так як Суд першої інстанції не встановив в моїх діях склад правопорушення. У суді першої інстанції не було встановлено те, що я проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору.
Тобто у Постанові Апеляційної інстанції зазначені неправдиві відомості, ті щр не відповідають дійсності.
Далі у постанові Апеляційний суд вже зазначає що саме з тексту постанови про адміністративне правопорушення вбачається що я скоїв правопорушення.
Такі факти викладені у Рішенні Апеляційного суду говорить про не об’єктивність Апеляційного суду.

Четверте – Одеський апеляційний адміністративний суд посилається на те що судом першої інстанції було встановлено, що в оскарженій постанові про адміністративне правопорушення було чітко зазначено, що я рухаючись по вулиці Миколаївська дорога здійснив проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору з вулиці Лиманна, тобто з вулиці Лиманна горів червоний сигнал, а з вулиці Миколаївська дорога горів Зелений сигнал світлофору, але я їхав по вулиці Миколаївська дорога і лише перетинав вулицю Лиманна. По вулиці Лиманна я не їхав. І їхати з вулиці Лиманна на червоний я не міг.
Таким чином сам Відповідач зазначив, що я не міг перетнути перехрестя на червоний сигнал світлофору так як я їхав по вулиці Миколаївська дорога. Згідно Постанови про адміністративне правопорушення я не порушував ПДР, і тому постанова Інспектора поліції була обґрунтовано скасована судом першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не законно стягнути адміністративний штраф за те що водій їхав на зелений сигнал світлофору, як це вказано у постанові ПС2 №688507 від 27.11.15 р.
Прошу звернути увагу на те що Суд першої інстанції, як і суд Апеляційної інстанції не має повноважень переписувати Постанову Інспектора поліції, вносити виправлення, та виносити нову постанову за частиною 2 статтею 122 КУпАП, так як винесення постанови за цієї статті КУпАП виключна компетенція Правоохоронних органів згідно статті 222 КУпАП. Суд має право лише скасувати її. Повернути на доопрацювання її не можливо, так як це не протокол, винести інше рішення не можливо так як оскаржена постанова винесена не судом, а посадовою особою іншого органу. Також суд має право залишити постанову Інспектора поліції без змін. І так як суд першої інстанції встановив, те що у оскарженої постанові ПС2 №688507 від 27.11.15 р. зазначені взаємовиключні факти, ця постанова була скасована. Постанова ПС2 №688507 від 27.11.15 р. була скасована також на підставі того що суду не було надано доказів того, що я перетнув перехрестя на заборонений сигнал світлофору.
У постанові ПС2 №688507 від 27.11.15 р. чітко вказано що я проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору з вулиці Лиманна. Сам Відповідач у судовому засіданні яке відбулося 11.04.16 р. зазначив що я здійснив проїзд перехрестя вулиці Миколаївська дорога з вулиці Лиманна на червоний сигнал світлофору (Відео доказ 3, з 17 хвилини 00 секунди по 17 хвилину 10 секунду).
Інспектор поліції Микиччак на судовому засіданні яке відбулося 19.04.16 р. зазначив що я їхав по вулиці Миколаївська дорога, і лише перетинав вулицю Лиманна (Відео доказ 5, з 03 хвилини 15 секунди по 03 хвилину 30 секунду).
Інспектор поліції Горпенюк на судовому засіданні яке відбулося 19.04.16 р. зазначив що я їхав по вулиці Миколаївська дорога, і лише перетинав вулицю Лиманна (Відео доказ 5, з 26 хвилини 56 секунди по 27 хвилину 06 секунду).
Фактичні події відрізняються від того що вказано у постанові, фактично відрізняються з огляду на пояснення мої, Відповідача, та Інспекторів поліції Горпинюк та Микиччак.

За таких обставин Постанова ПС2 №688507 від 27.11.15 р. має бути лише скасована, або складана заново з виправленнями які усувають розбіжності.


П’яте – Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції з певних підстав.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно статті 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати певні обставини.
Звертаючись до статті 280 КУпАП Суд апеляційної інстанції суб’єктивно прийняв рішення про те що Інспектор поліції перед тим як винести постанову ПС2 №688507 від 27.11.15 р. провів розгляд справи.
У суді першої інстанції та у Суді апеляційної інстанції не було встановлено жодного факту того, що Інспектор поліції Буров провів розгляд справи перед винесенням Постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції не з’ясовував взагалі законність винесення постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р., і суб’єктивно вирішив що 27.11.15 р. у другій ночі був розгляд справи. Щодо розгляду справи перед винесенням постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р. у суді першої інстанції не було обговорення, це питання не досліджувалося, судом не було отримано пояснень сторін, не було дослідження доказів, щодо саме цього питання. І тому не зрозуміло яким чином Суд апеляційної інстанції не дослідивши це питання прийшов висновків про те що Відповідачем справа була розглянута у відповідності з КУпАП.
У даному випадку Суд апеляційної інстанції одностороннє, не об’єктивно, не повно, лише отримавши позицію Відповідача, тобто сам факт наявності Постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р., і не отримавши моєї думки та позиції, не отримавши показання другої сторони провадження, прийняв рішення без дослідження, на користь Відповідача.

Суд апеляційної інстанції розглянувши справу, та матеріали справи не звернув увагу на порушення норм процесуального права при розгляді адміністративного правопорушення, та винесенні постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектор Буров звинуватив мене в тому, що я нібито проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору 27.11.15 р. Та у ночі Інспектор Буров виніс постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Діючим законодавством передбачено те, що розгляд справи здійснюється виключно за місцем знаходження територіального органу, який має право виносити постанови за вчинення певних правопорушень. Законодавець піклуючись про права громадян, розуміє що не може бути повноцінно розглянута адміністративна справа за скоєння правопорушення, наприклад - на вулиці, під дощем, у вихідний день, та у другої годині ночі.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП - посадова особа виносить постанову розглянувши (відповідно до статті 276 КУпАП) справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп\2015 - «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв’язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Частина 3 ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто – на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Частина 3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Разом з тим, ст. 276 КУпАП вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто – за місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку, за адресою м. Одеса, вулиця Академіка Корольова 5, де розташоване Управління патрульної поліції м. Одеси. Проте, інспектор Буров положень закону не дотримався та розглянув справу нібито на місці зупинки транспортного засобу, а насправді він без моєї участі склав постанову невідомо де, може у автомобілі своєму, може в Райвіділку (у відділені Поліції) Суворовського району м. Одеси, куди я був доставлений поліцейськими 27.11.15 р. десь о 03 год. 00 хв. (протокол про затримання не складався). Але у Постанові ПС2 №688507 від 27.11.15 р. зазначен саме адреса Райвіділку – вулиця Заболотного 18а, м. Одеса.

Незаконно розглянувши справу не за місцем розтушування Територіально відділу Управління патрульної поліції, та не у робочі часи, Відповідач Буров суттєво порушив мої права, та не надав мені можливості отримати правову допомогу.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Незаконно розглянувши справу НЕ за місцем розтушування Територіально відділу Управління поліції, інспектор Буров не надав мені можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, інспектор Буров проігнорував вимоги ч.2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Разом з тим, після висловлення звинувачень, інспектор Буров виніс постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями, Інспектор Буров грубо порушив вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП тощо.

Таким чином, були встановлені такі порушення:

1. Відповідач Буров незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, або в райвіділку, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі.
2. Відповідач Буров позбавив мене можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.
3. Відповідач Буров порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.


Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.


Прошу суд звернути увагу на те що Суд першої інстанції, та Суд апеляційної інстанції не розглянув об’єктивно мої пояснення у Адміністративному позові, та не дав належної оцінці тОму, що Відповідач при винесені постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р. порушив норми процесуального права, чим порушив мої права які гарантовані КУпАП.

Також вважаю звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП - протокол не складається та посадові особи мають право на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, але у статті 258, та у інших статтях КУпАП поліцейським не надано право РОЗГЛЯДАТИ справи про адміністративні правопорушення на місці вчинення правопорушення, тобто на вулиці.

У судовому засіданні я заявляв про те що Постанова була винесена без моєї участі, розгляду справи в моєї присутності не було, і вперше я побачив Постанову коли вона прийшла мені поштовим листом. Права згідно статті 268 КУпАП, та інші, мені також не роз’яснювалися. Порядок розгляду справи перед винесення постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р. не досліджувався, а ні у суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції. Доказів того що розгляд справи перед винесенням постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р. в матеріалах справи судового провадження відсутні, а ні Відповідач а ні Управління поліції не надавала доказів дотримання законності при розгляді справи перед винесенням постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р. Поліцейські не надавали суду підтвердження того що мені були роз’яснені права згідно статті 268 КУпАП, не були надані пояснення свідків які мали підтвердити те що мені були роз’яснені права, та я відмовляюся підписувати про те що я ознайомлений з ними. Відсутнє підтвердження того що я відмовився надати клопотання під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відсутність будь яких доказів того що був розгляд справи перед винесенням постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р., є підтвердженням того що Розгляду справи згідно Кодексу (КУпАП) не було. Відповідач суб’єктивно одностороннє, у скороченому проваджені, не надаючи мені жодної можливості на захист - виніс постанову ПС2 №688507 від 27.11.15 р. І таке рішення є таким що винесено з порушенням процесуальних норм.

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 01:01 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
Шосте - Суд апеляційної інстанції суб’єктивно на користь Третьої особи, та на користь Відповідача однобічно, не повне, зазначає лише ті норми КАС які задовольняють лише одну сторону процесу. На мою користь Суд апеляційної інстанції не бажає звертати увагу на певні процесуальні норми, посилання на котрі, і є всебічним та об’єктивним розглядом справи.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні посилається чомусь тільки на частину 1 статті 71 КАС, і чомусь не посилається на частину 2 та 4 статті 71 КАС.
Представник Третьої особи також посилався на частину 1 статті 71 КАС, та посилаючись на статтю 106 КАС, вводив суд в оману та знущаються над законодавством, та правами особи яка притягується до адміністративної відповідальності. Адже предмет цього спору є порушене провадження про адміністративне правопорушення, та постанова якою було притягнено мене до відповідальності.
Це провадження НЕ випливає з правовідносин які розглядаються КАС, таке провадження регулюється КУпАП, і навіть оскарження передбачено статтею 288 КУпАП, і у зв’язку з тим що КУпАП не передбачив детальних процесуальних норм для суду, то законодавець посилає суд до КАС для ведення процесу, але з особливостями КУпАП.
Правовідносини які розглядаються виключно у порядку КАС передбачають наявність доказів у позивача, наприклад надання водію неправомірної відмови від Управління патрульної поліції у сфері адміністративних відносин, і така відповідь, «лист», може бути доказом неправомірної відмови. Але згідно КУпАП у водія відсутні адміністративні відносини з Управлінням патрульної поліції. Звинувачення у порушенні ПДР, це відносини між певним порядком, який встановлений державою, для громадян. Навіть штраф у разі його сплати іде не на користь Управління патрульної поліції, а на користь Державного бюджету, та на рахунок казначейства в Одеській області. Адміністративне провадження у порядку КУпАП більш тотожне з Кримінальним правом, і Конституційний суд, та Верховний суд у своїх рішеннях багато разів зазначав що громадяни не повинні доводити свою невинуватість як це зазначено у статті 62 Конституції, і це не стосується лише правопорушень які зазначені у карному кодексі, а відноситься і к правопорушенням котрі зазначені у КУпАП. Водій не може і не повинен доводити те, що він не порушує ПДР, фіксування порушення, та наявність доказів покладено на суб’єктів владних повноважень, на котрих законом покладено складати протоколи та виносити постанови.
Суд апеляційної інстанції вважає що я мав надати докази або вказати де і у кого можуть бути докази. Згідно статті 71 КАС, а саме частини 2, 4, 5 саме на Посадову особу покладається вимога щодо доказування тих обставин на які вона посилалась при притягненні мене до відповідальності. Тому саме з цих підстав я не надаю до суду доказів, і єдині докази які можуть бути є у Поліції.
Зважаючи на те що мої правовідносини з Відповідачем не випливають з Адміністративних правовідносин, а випливають з норм КУпАП, то частина 1 статті 71 КАС не має обов’язково застосовуватися по моїй справі.
Також згідно статті 62 Конституції я не повинен доводити свою невинуватість. Згідно статті 63 Конституції я не зобов'язаний давати показання проти себе і своїх близьких. Згідно статті 19 Конституції посадова особа зобов'язана діяти виключно відповідно до Конституції, і Законів. Згідно КУпАП провадження відбувається згідно цього Кодексу.
Таким чином Інспектор Поліції під час винесення постанови спершу керується Конституцією, а потім вже Кодексом, та іншими законами.
Згідно статті 280 КУпАП під час оформлення порушення, в якому мене звинуватив Відповідач, він повинен був встановити – чи було скоєно правопорушення. Тобто Відповідач не повинен був покладатися на свою думку, або припущення, а виключно спиратися на встановлені їм факти.
Згідно матеріалів справи до винесення постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р. Відповідачем не було зібрано жодного доказу правопорушення в якому мене звинуватили.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами є протокол, показання свідків, показання технічних приладів, в тому числі і відео фото камерами, тощо.
Відповідно до статті 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається вина, дія або бездіяльність.
Судячи з матеріалів адміністративного провадження, внаслідок яких була винесена постанова ПС2 №688507 від 27.11.15 р., відсутні будь-які докази моєї провини, моєї прямої дії яка спричинила те порушення ПДР на яке посилається Відповідач. Таким чином, перед тим як прийняти рішення про притягнення до відповідальності Інспектор не зібрав жодного доказу, він не відібрав пояснення у свідків, не мав свідчення технічних приладів, в тому числі і фото відео записи. Та не встановив наявність потерпілих.
У суді першої інстанції, і у суді апеляційної інстанції Відповідач, та Управління патрульної поліції не надало жодного доказу який був досліджений при прийняті рішення про винесення постанови ПС2 №688507 від 27.11.15 р.

Таким чином я вважаю що Суд апеляційної інстанції не об’єктивно робить висновки, та посилається на частину 1 статті 71 КАС, про те що я, як сторона по справі, повинен був надавати докази своєї невинуватості, тобто докази того, що я саме проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофору.

Сьоме - Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те що предмет доказування у справі є з’ясування наявності події адміністративного правопорушення, чи вчиняла особа адміністративне правопорушення, чи не вчиняла, тощо. І такі події можливо було встановити лише опитавши свідків, якими були Інспектори поліції.

Доказами в справі є будь які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність події адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те що в матеріалах справи із доказів є тільки свідчення свідків Горпинюк В.В., та Микиччак О.М. Інших доказів Суд апеляційної інстанції не досліджував. Але суд мабуть зачиненими очами досліджував справу, адже у матеріалах справи відсутні докази того що пояснення свідків були хоч якісь відображені документально, пояснення свідків з’явилися лише 19.04.16 р.

Суд апеляційної інстанції невідомо з яких свідчень які повинні бути у матеріалах справи встановив що:

Свідок - Горпинюк В.В. начебто повідомив:
- 1) Що він бачив як приблизно о 02:00 год. Колмичек В.О. керуючи автомобілем ВАЗ 2106 Д/Н ВН7671ЕР здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору на перехресті вулиці Миколаївської дорога, та вулиці Лиманна.
- 2) Що начебто після зупинку поведінка водія була не адекватною.
- 3) Що начебто водій ображав співробітників поліції. (лист третій, абзац третій Постанови Суду апеляційної інстанції)
1) Однак на справді свідок Горпинюк В.В. у судовому засіданні яке відбулося 19.04.16 р. під час надання свідчень чітко зазначив про те що - «він (водій) проїхав на червоний сигнал світлофору по вулиці Миколаївська дорога та вулиці Лиманна, на автомобілі ВАЗ 2106 (Відео доказ 5, з 21 хвилини 24 секунди по 22 хвилину 34 секунду)». Такі показання дуже відрізняються від тих які зазначені у Постанові апеляційного суду від 14.07.16 р.
Таким чином свідок Горпинюк В.В. не говорив того що зазначено у Рішенні Апеляційного суду. Свідок Горпинюк В.В. не міг знати прізвище водія котрий начебто порушує ПДР, та номер державного знаку автомобіля.
1 ) Також свідок Горпинюк В.В. у судовому засіданні на питання судді – в який час Колмичек В.О. проїхав перехрестя вулиці Миколаївської дорога та вулиці Лиманна, Свідок чітко зазначив - «це був ранок Друга-Третя година» (Відео доказ 5, з 23 хвилини 56 секунди по 24 хвилину 06 секунду). Такі показання відрізняються від тих які зазначені у Постанові апеляційного суду від 14.07.16 р.
Таким чином свідок Горпинюк В.В. під час надаванні свідчень не говорив про те що порушення могло статися о 02:00 год. Він однією фразою зазначив 2-3 година. Фактичні показання свідка, та показання свідків які зазначені у Рішенні апеляційного суду суттєво відрізняються.
3) Також фактично свідок Горпинюк В.В. під час надання свідчень ні чого не говорив про те що водій ображав поліцейських (Відео доказ 5, з 20 хвилини 10 секунди по 33 хвилину 30 секунду). Такі показання дуже відрізняються від тих які зазначені у Постанові апеляційного суду від 14.07.16 р.

Суд апеляційної інстанції невідомо з яких свідчень встановив також що:

Свідок Микиччак О.М. начебто повідомив:
- 1) Що він бачив як приблизно о 03:00 год. Колмичек В.О. керуючи автомобілем ВАЗ 2106 Д/Н ВН7671ЕР здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору на перехресті вулиці Миколаївської дороги та вулиці Лиманна.
- 2) Що Колмичек В.О. здійснив злісну непокору працівникам поліції,
- 3) Що Колмичек В.О. не надав документи на вимогу поліцейського, у зв’язку з чим його було притягнуто до відповідальності за статтями 122-2, 185 КУпАП (лист третій, абзац четвертий Постанови Суду апеляційної інстанції).
Однак на справді свідок Микиччак О.М. у судовому засіданні яке відбулося 19.04.16 р. під час надання свідчень чітко зазначив про те що - «з сторони центра міста в бік спального району Котовського чоловік на Жигулі бежевого кольору, начебто шостої моделі, проїхав на червоний сигнал світлофору» (Відео доказ 5, з 03 хвилини 15 секунди по 03 хвилину 27 секунду). Такі показання дуже відрізняються від тих які зазначені у Постанові апеляційного суду від 14.07.16 р.
Таким чином свідок Микиччак О.М. не говорив того що зазначено у Рішенні Апеляційного суду. Свідок Микиччак О.М. не міг знати прізвище водія котрий начебто порушує ПДР, та номер державного знаку автомобіля.
1) Також свідок Микиччак О.М. у судовому засіданні на питання судді – в який час Колмичек В.О. проїхав перехрестя вулиці Миколаївської дорога та вулиці Лиманна, Свідок не зміг надати відповідь, він спершу зазначив приблизно «годину» ночі, потім повідомив що не може пригадати, а потім висловив думку що мабуть «у годині чи другій» ночі (Відео доказ 5, з 18 хвилини 50 секунди по 19 хвилину 13 секунду). Такі показання суттєво відрізняються від тих які зазначені у Постанові апеляційного суду від 14.07.16 р.
Таким чином свідок Микиччак О.М. під час надаванні свідчень не говорив про те, що порушення могло статися приблизно о 03:00 год.
2,3) Також свідок Микиччак О.М. у судовому засіданні ні чого не говорив про те, що Колмичек В.О. здійснив злісну непокору працівникам поліції, і ні чого не говорив про те, що Колмичек В.О. не надав документи на вимогу поліцейського, у зв’язку з чим його було притягнуто до відповідальності за статтями 122-2, 185 КУпАП. (Відео доказ 5, з 00 хвилини 10 секунди по 23 хвилину 05 секунду)
Також прошу звернути увагу на те, що Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні яке я оскаржую у касаційній інстанції , приводить доводи які не відповідають дійсності. Як приклад, згідно п. 2.4 ПДР водій зобов’язаний пред’явити документи поліцейському. І Відповідач та Свідки які допитувалися знають цю норму закону, та не вимагали від мене щоб я їм надав документи, вони прохали мене пред’явити, що я і зробив неодноразово. Також згідно статті 126 КУпАП відповідальність є тільки як що у водія відсутні документи, або якщо водій не пред’явив для перевірки, однак надання документів (посвідчення водія, полісу страхування, реєстраційного документу) не передбачено законодавством.
У зв’язку з чим Суд апеляційної інстанції не об’єктивно, не повно з’ясував всі обставини справи, та обставини допиту свідка. А на маю думку апеляційний суд взагалі не вивчав та не досліджував показання свідків. Не зрозуміло як Суддя адміністративного апеляційного суду міг зазначити, що свідок Микиччак О.М. звинуватив мене в тому що я не надав документів, що призвело до притягнення мене до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП. Відповідно КУпАП особу яка не має документів або яка не пред’явила документи притягують до відповідальності за статтею 126, а не за статтею 122-2 КУпАП.
Таким чином суд перелічуя показання свідка Микиччак О.М. не зазначив жодного показання яке було насправді надано, все що зазначено у Рішенні Одеського апеляційного адміністративного суду є недостовірним.

Отже дослідивши рішення Одеського адміністративного апеляційного суду, можна зробити висновок, що показання свідків які зазначені у Рішенні апеляційного суду суттєво відрізняються від фактичних показань свідків. Суддя не добросовісно користується своїми правами і спотворює показання свідків.



Восьме – Суд апеляційної інстанції посилається на те що суд першої інстанції не надав належної оцінки свідченням свідків, та не прийняв їх як докази. Суд апеляційної інстанції вважає що показів свідків достатнє для того щоб притягнути до відповідальності водія, та визнати його винним у скоєні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції прийшов таких висновків посилаючись на те, що було досліджено матеріали справи, та було досліджено показання свідків.
Однак я вважаю що Суд апеляційної інстанції не повно, не всебічно не об’єктивно дослідив показання свідків. І я особисто вважаю що Суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував показання свідків, а виніс рішення під впливом, або тиском від Управління патрульної поліції м. Одеси.
Я вважаю що Суд апеляційної інстанції не достатнє дослідив показання свідків з наступних підстав:
Інспектор поліції Буров, Мікіччак, та Гарпенюк надавали у суду різні показання щодо одних і тих же обставин.
Інспектор Буров надавав пояснення у судовому процесі які відбулися 11.04.16 р. та 19.04.16 р., та надав такі пояснення :
- 11.04.16 р. «а саме за проїзд перехрестку вулиці Миколаївська дорога, з вулиці Лиманна на заборонений (червоний) світ світлофору,.. біля другої години ночі» (Відео доказ 3, з 16 хвилини 55 секунди по 17 хвилину 22 секунду)
- Інспектор в засіданні став давати позитивну характеристику Поліцейським: то що діяльність поліцейських направлено на взаємодію з громадянами. Однак сьогодні ми вже знаємо що в Одесі поліцейські фотографують документи водіїв на свої приватні телефони, і обмінюються такими фотографіями, створюючи якусь базу персональних даних громадян. Також точно відомо що затримано в Одесі кілька осіб в поліції за розповсюдження амфітамінів. І на сьогоднішній день в Одесі розбите декілька десятків автомобілів патрульної поліції. Якщо це є взаємодія з громадянами, то це негативна взаємодія з громадянами.
- Буров повідомляє про те що його напарник знімав на відео свого телефону як Я: перетинав суцільну лінію, і проїжджав на красний, і мало не наїхав на інспектора поліції, і багато чого ще порушував (Відео доказ 3, з 28 хвилини 25 секунди по 29 хвилину 02 секунду). Проте це відео, якщо воно і є, ні разу поліцейські не пред'являли ні на одному засіданні суду. Також по даним фактами котрі заявив Буров не було складено жодної адміністративної постанови.

- 19.04.16 р. Буров пояснив що при прийняті рішення щодо винесення постанови відносно мене за проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофору, він покладався на показання свідків.
- (ви (водій) були зупинені метрів через 20 від перехрестя) (Відео доказ 4, з 28 хвилини 25 секунди по 29 хвилину 33 секунду)
- (я не міг конкретно ознайомитися з серією, номером водійського посвідчення, та реєстраційного документу на автомобіль) (Відео доказ 4, з 29 хвилини 25 секунди)
- (я стояв з ручкою та листом (блокнотом) хоча б переписати, водій махав документами, і не пред’явив їх) (Відео доказ 4, з 29 хвилини 40 секунди по 14 хвилину 40 секунду) (Відео доказ 7))
- (у нас є відео, але воно не було пред’явлено суду (у Суворовському районному суду м. Одеси за розглядом статей 122-2 та 185 КУпАП) і тому водій уник відповідальності) (Відео доказ 4, з 30 хвилини 25 секунди по 30 хвилину 50 секунду)
- (ви мені від самого початку один раз пред’явили посвідчення водія, та реєстраційне свідоцтво на транспортний засіб, я ознайомився з вашою фотографією, ознайомився з тим що вас звуть Колмичек Віталій олексійович, я перевірив ваші документи … ) (Відео доказ 4, з 30 хвилини 58 секунди по 31 хвилину 11 секунду)
- Далі Буров каже що більш повні данні йому були необхідні для оформлення адміністративних матеріалів. Однак це пояснення необхідні були для того, що б ввести суд в оману, заплутати, і виправдати свої дії і свої вимоги, показавши що водій злісний порушник. Судячи з матеріалів справи пізніше в райвідділ Інспектор Буров вилучили у мене посвідчення водія, та видали тимчасовий талон, тобто у нього була максимальна можливість ознайомиться з документами, після чого Буров виніс постанову №688507 від 27.11.15 р.
- Також Буров виніс Постанову за ст . 126 КУпАП, за те що я нібито НЕ пред'явив документи, але у самій постанові №688508 від 27.11.15 р. Інспектор також як і у постанові №688507 від 27.11.15 р. НЕ ВНІС: а ні серію та номер посвідчення, а ні номер реєстраційного свідоцтва на транспортний засіб. Тобто для складання постанови Інспектору НЕ потрібні були саме ЦІ данні (Відео доказ 4, з 31 хвилини 12 секунди по 31 хвилину 25 секунду). Це твердження також підтверджується Кодексом (КУпАП) де у статті 283 чітко визначені вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення. І данні які Буров зазначає, що йому не вистачало для складання адміністративних матеріалів, НЕ міститися у постанові. Тобто для складання постанови у Бурова були всі необхідні данні: Прізвище Ім’я, по Батькові, модель автомобілю, державний номер автомобілю. Місце мешкання, дата народження, місце роботи не зазначається у документах які перелічені у п. 2.1 ПДР, і мною були надані окремо. Під час спілкування, там де мене зупинили поліцейські, на вулиці Миколаївська дорога, інспектори НЕ повідомляли мені про те, що у них є сумніви відносно категорії моїх прав, сумніви відносно підроблення моїх документів, відносно відповідності даних реєстраційного документу з номерами агрегатів автомобілю, яким я керував. Інспектори НЕ цікавилися такими даними, вони просто бажали переписати серію та номер документів Собі у блокнот, без усяких пояснень. У зв'язку з тим що записування у блокнот поліцейськими НЕ передбачено жодним законодавством, я не Бажав щоб мої персональні данні були саме таким чином Зібрані.
- Також Інспектор Буров під час судового процесу зазначив, що – якщо водій доведе (надасть докази) що ми говоримо неправду, то ми понесемо відповідальність за Карним кодексом. Однак Інспектор знає напевне, що у мене відсутні докази, відсутні свідки, немає відеорегистратору не було при собі відеокамери, та я не зможе довести суду все на що заперечує проти доводів поліцейських. У той день Інспекторами було забрано мій автомобіль, без моєї присутності на штрафмайданчик, поки Я знаходився у Райвіділку Суворовського району. І до мого автомобілю був повний доступ інших осіб. У Райвіділку мене обшукали. Таким чином Інспектор мав достовірну інформацію щодо наявності або відсутності доказів з моєї сторони.

Інспектор поліції Микиччак 19.04.16 р. у суді надав такі свідчення:
- «ми зупинилися на перехресті по вулиці Лиманна» (Відео доказ 5, з 03 хвилини 00 секунди)
- «стояли ми…» зупинився обміркувати «нам горів зелений світ» (Відео доказ 5, з 03 хвилини 06 секунди по 03 хвилину 12 секунду)
- «чоловік на Жигулі бежевого кольору» (Відео доказ 5, з 03 хвилини 20)
- «цей чоловік проблема, я одразу це говорю» це Інспектор про мене говорив, «проблему зробив на протязі півроку, ми у прокуратурі були, і де ми тільки не були» (Відео доказ 5, з 04 хвилини 14 секунди по 04 хвилину 25 секунду)
- «так, на той момент у нас не було відеорегистратора»… «із за вас, .. після цього я завів собі відеорегистратор на наступний день» (Відео доказ 5, з 05 хвилини 20 секунди по 05 хвилину 33 секунду)
- «із за таких проблемних як ви, вже і не виписуємо, якщо нема відеодоказів» (Відео доказ 5, з 05 хвилини 33 секунди по 05 хвилину 40 секунду)
- «чоловік (водій) відмовляється на прямую надавати хоч якісь документи, грався з ними (свідок жестами показує певні дії)» (Відео доказ 5, з 06 хвилини 12 секунди по 06 хвилину 17 секунду) (Відео доказ 7)
- «просили чоловіка пред’явити» ... «чоловік (водій) знов таки відмовлявся» (Відео доказ 5, з 06 хвилини 46 секунди) (Відео доказ 7)
- «бажали подивитися Прізвище, Ім’я з бодікамери, тому що він (водій) щось там сказав але не виразно» (Відео доказ 5, з 07 хвилини 00 секунди по 07 хвилину 10 секунду) (Відео доказ 4, з 30 хвилини 58 секунди по 31 хвилину 11 секунду)
- «як таким громадянам дають права» річ про водія (Відео доказ 5, з 07 хвилини 53 секунди)
- «ми (Поліцейські) рухалися по Миколаївській дорозі» (Відео доказ 5, з 11 хвилини 15 секунди по 11 хвилину 25 секунду)
- «ми рухалися по вулиці Лиманна, у нас був зелений сигнал світлофору, відповідно чоловік (водій) проїхав на червоний»
- Інспектор не може чітко відповісти, чи зупинились вони (патрульний автомобіль) перед перехрестям, чи ні «так ми по моєму, не зупинялися» надалі Інспектор обміркував свою позицію, змінив пояснення та пояснив що Патрульному автомобілю, горів зелений, і тому водію світив червоний, і що в інакшому випадку водій повинен був проїхати на зелений, а вони це заперечують.
- Водій зупинився на вимогу поліцейських не дуже далеко, десь приблизно через 200 метрів (Відео доказ 5, з 12 хвилини 40 секунди по 12 хвилину 50 секунду)
- Інспектор у суді надає позитивну характеристику роботі Поліції, говорить про чесність поліцейських, і що поліцейським потрібно довіряти, але вже відомі випадки коли були затримані поліцейські за підозрою у розповсюдженні амфітамінів, були затримані поліцейські за хабарі, та інші злочини, і ці обставини говорять про те що поліцейський, це звичайна людина і її слово не має бути прийняте як факт лише на довірі.
- «цей чоловік (водій) їхав на великій швидкості» … «напевно кілометрів 100 на годину» (Відео доказ 5, з 17 хвилини 08 секунди по 17 хвилину 16 секунду)
- На питання «в який час це (правопорушення) відбулося» Інспектор надав відповідь – «це вночі відбулося» … «після години ночі» … «я не пам’ятаю» … «приблизно у годині, дві години» (Відео доказ 5, з 18 хвилини 50 секунди по 19 хвилину 15 секунду)
- Інспектор має на увазі Водія зазначає – «проблемна людина», Водій «подав на нас в прокуратуру» (Відео доказ 5, з 32 хвилини 02 секунди і 32 хвилину 30 секунду)
- Інспектор дуже часто повторював, що я ображав поліцейських, але цей факт у суді не досліджувався, а також Інспектори не надавали докази того, що я хоч когось ображав, також не пояснювали якими словами я ображав поліцейських. Інспектор вважає що я їх називав «клоунами» але маючи бодікамери під час спілкування зі мною вони ні разу не фіксували таких висловлювань, і тому пояснення Інспектора по цьому питанню не можуть бути об’єктивними.

Після допиту Інспетора Микиччак до суду був запрошений Інспектор поліції Горпинюк, котрий надав такі свідчення:
- «він повів себе не адекватно»
- «не пред’явив документи» (Відео доказ 5, з 23 хвилини 47 секунди) (Відео доказ 7)
- «швидкість (водія) була допустима, можливо 50-60 км. на годину» (Відео доказ 5, з 27 хвилини 10 секунди по 27 хвилину 20 секунду)
- «ми просили надати документи, він не повністю відкрив вікно, залишив не велику щілину, він документи показав і в той же час швидко, зробив рух та заховав» Інспектор рухами продемонстрував, і зафіксувати його данні, що Прізвище Колмичек ми не могли» (Відео доказ 5, з 28 хвилини 25 секунди по 28 хвилину 41 секунду) (Відео доказ 7)
- Також Інспектор пояснив що його та Бурова, і Мікіччак викликали до прокуратури за заявою Колмичек(Відео доказ 5, з 31 хвилини 09 секунди).
Коли Інспектори надавали свідчення, то зі слів Інспектора поліції Микиччак дуже часто та чітко було виказано про особисту неприязнь до Позивача, до мене. Поліцейський будучі при виконанні, у фірмовому одязі, у суді, чітко заявляв на мою адресу про те що - «цей чоловік проблема, я одразу це говорю», «із за таких проблемних як ви,…», «як таким громадянам дають права», такі висловлювання показують на особисту неприязнь Інспектора до мене. І тому сподіватися на об’єктивність показів взагалі дуже важко.
Хотілося би звернути увагу суду на те, що Інспектор Буров під час з’ясування інформації щодо даних з документів згідно п. 2.1 ПДР, вносив їх у блокнот, а не у Постанову, чи інший встановлений законом документ.
Також окремо прошу суд звернути увагу на те що Інспектор Буров під час надання пояснень висловився щодо інших судових процесів пов’язаних зі мною та Інспектором Буровим, Горпинюком, та Микиччак. Буров зазначив - (у нас є відео, але воно не було пред’явлено суду (у Суворовському районному суду м. Одеси за розглядом статей 122-2, та 185 КУпАП) і тому водій уник відповідальності). На справді у цей день 27.11.15 р. одразу відносно мене було складено ще протокол за статтею 122-2 КУпАП, та протокол за статтею 185 КУпАП.
Своїми поясненнями Буров вводить суд в оману, і висвітлює певні данні на свою користь, і не так як воно є на справді.
Буров акцентував що нажаль Поліція не змогла з якись причин надати відео докази моїх інших правопорушень, але насправді Поліція повністю ігнорувала Судові засідання за статтями 122-2 та 185 КУпАП, Поліція не виправляла недоліки, не надавала доказів протягом великого проміжку часу.
02.03.16 р. суддя Боднар Суворовського районного суду м. Одеси за наявних у матеріалах справи доказів прийшов висновку що в діях водія Колмичека В.О. відсутній склад адміністративного правопорушення (копія Рішення додається). Окремо прошу звернути увагу на те що суддя міг не розглядати справу по суті, а міг винести рішення на підставі статті 38 КУпАП, так як на день винесення постанови за статтею 122-2 КУпАП сплив трьох місячний строк, і водія вже неможливо було притягнути до відповідальності. Але суддя дослідивши всі матеріали справи, провівши дуже довге, та тривале засідання (десь більш 40 хвилин) прийняв рішення по суті. У судді Боднар справа відкладалася декілька разів.
13.05.16 р. суддя Білецький Суворовського районного суду м. Одеси, при розгляді матеріалів справи за статтею 185 КУпАП виніс рішення, оцінивши докази у їх сукупності, які містяться у матеріалах справи, и визнав що наявні докази – не доводять вину водія у вчинені їм правопорушення за статтею 185 КУпАП (копія Рішення додається).
09.12.15 р. та 11.03.16 р. Суддя Білецький два рази спрямовував до УПП адміністративні матеріали, для того щоб в Управлінні виправили недоліки, але Протокол за статтею 185 КУпАП так і повертався без усунення недоліків. У протоколі було зазначено що водій скоїв правопорушення 127 листопада 2015 р. (копія протоколу, копії ухвал суду про усунення недоліків додаються).
04.02.16 р. від Управління надійшов лист (копія додається) з якого вбачається що вони виправлення ні які не будуть робити, і просять суд закрити справу за статтею 38 КУпАП, так як вийшли строки притягнення водія до відповідальності.
Суддя Білецький також міг формально закрити справу на підставі статті 38 КУпАП, але він сумлінно віднісся до справи, та розглянув справу всебічно та у повному обсязі.
На суді за розглядом статті 185 КУпАП, я надав у тому числі такі пояснення: що Інспектор Горпинюк, якив склав протокол за статтею 185 КУпАП, не зібрав жодного доказу того що я здійснив злісну непокору, Горпинюк не зазначив в чому саме виражалася непокора, по відношенню до кого я проявив непокору, яку вимогу поліцейського я не виконав, у поясненнях свідків які свідчили про мою відмову у підписані протоколу відсутні адреси свідків, відсутня дата коли свідчення відбиралися, також було звернено увагу на те що у поясненнях, та рапорті різні почерки, мабуть різних людей (копія матеріалів додаються). В цілому у адміністративних матеріалах за статтею 185 КУпАП було дуже багато помилок, що свідчило про те що матеріали були складені незаконно, та на мою думку сфальсифіковані.
Також прошу суд звернути увагу на те що станом по 13.05.16 р. у Поліції знали, що я оскаржую рішення Бурова та Горпинюка, і ні чого не робили для того щоб довести законність своїх дії.
Своїми поясненнями щодо інших судових процесів я намагаюсь довести суду про те, що на час надання свідчень, та пояснень Інспекторами поліції у Малиновському районному суді, Вони знали що протокол за статтею 122-2 КУпАП «скасовано», знали що протокол за статтею 185 КУпАП не може бути прийнятий так як вже сплив строк передбачений статтею 185 КУпАП. Тобто з їх розуміння я вже двічі уник від покарання, а вони дуже прагнули, щоб я був покараний, і тому при розгляді справи за ч. 2 статті 122 КУпАП, у них було прагнення, щоб я ні в якому разі не добився справедливості. А також Поліцейські прагнуть, щоб я не зміг поновити свої права, які були порушені діями Інспекторів 27.11.15 р.
Окремо прошу суд звернути увагу на те що Горпинюк, та Микиччак свідчили про те що вони за моєю скаргою неодноразово були допитані у прокуратурі, та в інших органів. Таким чином можна також прослідкувати те, що у Інспекторів під час надання свідчень були неприємні стосунки зі мною. За фактом перевищення службових повноважень відомості викладені у скарзі були внесені у ЄРДР (копія листа щодо ЄРДР додається). Що також підтверджує, те що між мною та Інспекторами є неприємні стосунки.


В таблиці приведені самі виразні неточності, та протиріччя у показах Інспекторів поліції
Інспектори / питання Буров Микиччак Горпинюк


З якої вулиці їхав водій проїзд перехрестку вулиці Миколаївська дорога, з вулиці Лиманна Водій їхав з центра Одеси в бік селища Котовського, тобто по вулиці Миколаївська дорога Водій їхав з 7пересипської (з сторони центра Одеси) в сторону молодої Гвардії, (в бік спального району селище Котовського) тобто з вулиці Миколаївська дорога.

Як далеко зупинилися після перехрестя (ви (водій) були зупинені метрів через 20 від перехрестя) не дуже далеко, десь приблизно через 200 метрів


Чи ознайомився з Водійськими документами я ознайомився з вашою фотографією, ознайомився з тим що вас звуть Колмичек Віталій Олексійович, я перевірив ваші документи «бажали подивитися Прізвище, Ім’я з бодікамери, тому що він (водій) щось там сказав але не виразно» «не пред’явив документи» «ми просили надати документи, він не повністю відкрив вікно, залишив не велику щілину, він документи показав і в той же час швидко, зробив рух та заховав», і зафіксувати його данні, що Прізвище Колмичек ми не змогли»
Швидкість автомобілю водія під час перетину перехрестя цей чоловік (водій) їхав на великій швидкості» … «напевно кілометрів 100 на годину» «швидкість (водія) була допустима, можливо 50-60 км. на годину»
ми зупинилися на перехресті по вулиці Лиманна Ми наближалися до перехрестя
ми стояли … але нам горів зелений
«ми (Поліцейські) рухалися по Миколаївській дорозі»
«так ми по моєму, не зупинялися»
Жигулі Бежевого кольору

Прошу звернути увагу суду на те що свідок Мікиччак свідчив що мій автомобіль бежевого кольору, однак на справді мій автомобіль синього кольору (голубого) (копія реєстраційного документу на транспортний засіб додається).

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 01:11 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
последняя часть кассации

Дев’яте – Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки самому факту залучення Інспекторів поліції Гарпенюк та Микиччак, які були заявлені як свідки, що призвело до не об’єктивності та не всебічності прийнятого рішення Судом апеляційної інстанції.
У суді першої інстанції, я надав пояснення, та висловив свою думку щодо залучення, та допиту свідків які були заявлені Представником Третьої особи (Відео доказ 4, з 15 хвилини 14 секунди по 23 хвилину 00 секунду). У своїх поясненнях (запереченнях проти допиту свідків які є поліцейськими) я просив звернути увагу суду на такі обставини:
Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не ставив питання щодо вивчення показів свідків, не отримав пояснення сторін з цього питання, що призвело до того що покази свідків були розглянуті не всебічно, а тільки з одного боку, а також був порушений принцип об’єктивності, та питання з допитом свідків не було розглянуто в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції не допитував свідків; не був фактично присутнім при наданні свідчень, як я впевнений не прослуховував аудіо запис судового процесу першої інстанції, і тому не зміг надати належної правової оцінки всім обставинам.
Однією з обставин недопустимості свідчень які надали Інспектори Горпинюк та Микиччак, це те, що у судовому процесі про допит свідків заявив Представник Третьої особи, тобто Управління патрульної поліції м. Одеси (Відео доказ 2, з 05 хвилини 05 секунди по 06 хвилину 00 секунду) (Відео доказ 3, з 06 хвилини 53 секунди по 07 хвилину 20 секунду).
Таким чином Начальник Управління надає вказівку, приказ своїм підлеглим з’явитися в суд та надати свідчення. Свідчення під тиском не можуть бути об’єктивними. Інспектори які надавали свідчення підпорядковані та підкоряються своєму керівництву. Також Інспектори Горпинюк та Микиччак під час патрулювання «під контрольні» були старшому екіпажу, а старший екіпажу був Відповідач Буров.
Свідчення Інспекторів не можуть прийматися судом як докази у порушенні в якому мене звинувачують. Співробітники Поліції, підлеглі і не можуть давати правдиві свідчення щодо свого колеги. Вони не можуть повідомити про те, що Буров обманює. Вони заявлені Представником вже як ті, які повідомлять про те, що Буров сказав правду, і про те, що я проїхав на їх думку на червоний сигнал світлофору. Об'єктивності таких показань після наказу керівництва - не може бути.
Самі поліцейські, в даному випадку, вжитті не скажуть, і не підтвердять про те, що у них змова, або вони отримали наказ.
У нашому випадку Поліцейські не опитуються як свідки, наприклад, що в ту ніч був дощ. І вони втрьох можуть це підтвердити. У цьому засіданні розглядається те, що Відповідач звинувачує людини юридично в порушенні ПДР, і його колеги є зацікавленими, так як вони не можуть давати свідчення один проти одного. Як приклад - показання про наявність опадів на вулиці, це не свідчення один проти одного. А свідчення у нашій справі це свідчення - «за» свого напарника, або «проти» свого напарника.
Так само прошу суд звернути увагу на те що Представник і Відповідач намагаються обманним шляхом, брехнею, уникнути обов'язку доведення провини водія згідно чинного законодавства. В обхід закону, підміною понять, Відповідач та Представник використовуючи своє службове становище намагаються визнати мою провину в правопорушенні, порушуючи Конституційні і Законні мої права.

Десяте – Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки свідченням які процесуально були заявлені після того як було прийняте рішення про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Інспектором Буровим було порушено норми процесуального права, і Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки свідченням які процесуально були заявлені після того як було прийняте рішення про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Під час надання пояснень у суді першої інстанції 19.04.16 р., Інспектор Буров (Відповідач) надав пояснення що – він покладався на показання свідків при винесені Постанови №688507 від 27.11.15 р. (Відео доказ 4, з 34 хвилини 30 секунди по 34 хвилину 40 секунду)
В матеріалах адміністративного провадження за постановою №688507 від 27.11.15 р., так само і в матеріалах судового провадження №521/20598/15-а відсутні докази, та будь яке підтвердження того що 27.11.15 р. відбувся розгляд справи згідно статей 276, 277,277-2, 278, 279, 280 КУпАП.
Згідно з матеріалів справи, і наданих доказів Відповідачем і Третьою особою, відсутня така інформація як пояснення свідків, потерпілих. Таким чином, перед тим як прийняти рішення про притягнення до відповідальності 27.11.16 р., Інспектор Буров не зібрав жодного доказу, він не відбирав пояснення у свідків правопорушення в якому мене звинуватили, не мав свідчення технічних приладів, в тому числі і фото відео записи.
Згідно статті 62 Конституції я не повинен доводити свою невинність.
Згідно статті 63 Конституції я не зобов'язаний давати свідчення проти себе.
Згідно статті 19 Конституції посадова особа зобов'язана діяти виключно відповідно до Конституції, та Законах.
Згідно статті 2 КУпАП провадження відбувається згідно цього Кодексу.
Згідно статті 280 КУпАП під час оформлення правопорушення, в якому мене звинуватив Відповідач, він повинен був встановити чи було скоєно правопорушення, які докази є в наявності для притягнення до відповідальності. Тобто Відповідач не мав покладатися на свою думку, або припущення, а виключно спиратися на встановлені факти.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами є: протокол, показання свідків, показання технічних приладів, в тому числі і відео фото камерами. 27.11.15 р. Інспектор Буров не відібрав жодного пояснення у свідків які могли підтвердити факт мого порушення, протокол не складався.
Відповідачу ні хто не перешкоджав відібрати пояснення свідків до винесення постанови.
Після того як я почав оскаржувати Постанову №688507 від 27.11.15 р. Управління поліції, та Відповідач почали шукати докази якими вони можуть довести об’єктивність прийнятого Відповідачем рішення. За відсутністю жодних доказів Управління патрульної поліції заявляє майже через чотири місяця після винесення Постанови про адміністративне правопорушення, о наявності свідків правопорушення, і заявляє про те, що напарники Відповідача можуть свідчити по цій справі.
Суд апеляційної інстанції повинен був надати об’єктивну, та всебічну оцінку таким свідченням, та врахувати той факт що заявлені у суді першої інстанції Свідки не давали свідчень 27.11.15 р. коли було прийнято рішення Інспектором Буровим винести постанову № №688507. Той факт що були заявлені свідки набагато пізніше, говорить про те що Відповідач бажає уникнути відповідальність за незаконне притягнення водія (мене) до адміністративної відповідальності.
І тільки 23.03.16 р. та 11.04.16 р. Третя особа заявляє про свідків, однак у період з 27.11.15 р. по 19.04.16 р. Інспектори Микиччак та Горпенюк не були заявлені, та допитані як свідки по справі по обвинуваченню мене у проїзді перехрестя Миколаївької дороги та вулиці Лиманна на червони сигнал світлофору.
Хочу нагадати про те що ми не викликаємо свідків які були раніше заявлені як свідки. В матеріалах справи вони не фігурують як свідки, їх свідчення від 19.04.16 р. не можуть бути доказом прийняття законного рішення при винесені постанови №688507 від 27.11.15 р.

Одинадцяте - Суд апеляційної інстанції надавши оцінку свідченням Поліцейським не звернув увагу на правову практику яку використовують у правоохоронних органів.
Дуже прикро, але законодавець не надає чіткого роз’яснення хто може бути свідком а хто не повинен допускатися в якості свідка. З огляду на те що Законодавство не дає широкі поняття свідкам а ні в КУпАП а ні в КАС, у практичному застосуванні залучення свідків є певний напрацьований порядок, який приймають та визнають як правоохоронні органи, так і суди. Ця практика вважається як всім відомий факт, який не повинен окремо встановлюватися.
Як що звернути увагу на адміністративне провадження згідно КУпАП, то Поліцейські керуються Наказом МВС №1395 від 07.11.15 р. «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі». Згідно цієї Інструкції – «За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами». Ця Інструкція, як і КУпАП не надає тлумачення, та роз’яснення хто може бути Свідком, а хто не може. Але практика оформлення протоколів показує що завжди - у протоколи вносяться у якості Свідків, інші водії яких зупинили поліцейські, або інші громадяни, яких попросили поліцейські засвідчити якусь подію. Практики залучення свідків саме з напарників Поліцейських або не існує взагалі, або дуже незначна. Судячи з того що Законодавець не зобов’язує поліцейських залучати свідків зовні з вулиці, Практично та фактично поліцейські завжди без посилання на Правові норми у якості свідків залучають сторонніх осіб.
Також необхідно звернути увагу на розділ VIII Інструкції МВС №1395 від 07.11.15 р. про Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП. 1 ... на місці дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого додаються:
1) схема місця ДТП яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
2) пояснення свідків (у разі їх наявності).

У цьому Розділі Інструкції також не роз’яснюють хто має право бути свідками, та надавати пояснення, а хто не може бути залучений у якості свідка. І в цьому випадку не зважаючи на відсутність роз’яснень з боку Законодавства Інспектора поліції Фактично та Практично залучають в якості свідків сторонніх осіб, пішоходів, або інших водіїв. Практично при оформлені схеми ДТП, та при відбору пояснень не залучаються інші працівники поліції.
В розділі XII Інструкції МВС №1395 від 07.11.15 р. про Тимчасове затримання транспортних засобів, п. 3 Зазначено - Після прибуття евакуатора поліцейський у присутності двох свідків складає акт. Згідно ч. 6 п. 3 Зазначений акт підписують присутні під час його складання у тому числі і два свідка.
Фактично та практично під час складання подібного акту поліцейські не залучають у якості свідків своїх колег. Практично в якості свідків також запрошують сторонніх осіб, цивільних осіб з вулиці, чи підприємств які розташовані неподалік.

В розділі IX Інструкції МВС №1395 від 07.11.15 р. про Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. огляду на стан сп’яніння здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Тобто дана Інструкція з посиланням на норми Постанови від 17 .12.08 року № 1103, яка пройшла реєстрацію в Мінюсті, фактично розроблена професійними юристами, які недарма відсторонили, працівників поліції, від їхньої участі у ролі свідків, що може призвести до зловживань, при здійсненні, суміщених обов’язків.
Юридично лише при оформлені водія за статтею 130 КУпАП не дозволяється Поліцейським бути свідками, а за всіма іншими статтями КУпАП (згідно статті 222 КУпАП) поліцейським не заборонено бути свідками.
Але фактично та практично Поліція при оформлені адміністративних матеріалів не використовує право залучати у сіх випадках свідків з коло осіб своїх колег, тобто з кола Поліцейських.

Таке Практичне застосування правоохоронними органами є не гласним правилом. Залучення свідків з сторонніх осіб, обумовлено вимогою дотримуватися законності, об’єктивності, неупередженості.

___________________________________________________________________________


Випадок який розглядається по цій справі, це не складний адміністративний, чи кримінальний випадок. В моєму випадку це звичайна ситуація, звичайне адміністративне провадження. І тому необхідність у виключному відібранні пояснень з боку працівників Поліції нема сенсу. Отримання свідчень від Поліцейських у звичайному проваджені є необ’єктивним, упередженим. Так як у проваджені Поліцейські виступають і як обвинувачення, і як свідки.
У звичайному проваджені об’єктивними, та неупередженими доказами мали бути відео, фото докази, або сторонні від поліції, та водія особи.
У випадку якщо Судова влада буде створювати позитивну практику прийняття свідчень від співробітників поліції, то Поліцейські будуть користуватися такими напрацьованими правовими нормами, як практика судів. І ми можемо прийти до того що Поліцейські будуть свідками в протоколах, в актах вилучень транспортних засобів, при оформлення ДТП, і в інших в усіх випадках, коли необхідні свідки і поняті.
Також якщо Поліцейським дати зрозуміти що можна обходиться від сторонніх осіб, і свідками можуть бути поліцейські, то ми можемо втратити процедури доказування. Досить буде свідчень від поліцейських і будь-яку людину можна буде звинуватити в будь-якому правопорушенні.

Наприклад якщо я не палю сигарета, але два поліцейських звинуватять мене в тому, що я палив на зупинці, то я понесу покарання. Чужі люди, звичайні громадяни малоймовірно будуть свідчити за те чого не було, а ось поліцейські якщо у них буде бажання то вони зможуть переступити межу законності і справедливості. І для того що б такого не було, необхідно зберігати неупередженість, і об'єктивність.
Так само можна навести приклад з порушенням стоянки і зупинки, розділ 15 ПДР. Якщо я залишу автомобіль в 11 метрах від пішохідного переходу, а поліцейські на око, без вимірювального пристрою визначать, що там менше 10 метрів, то буде досить свідчень поліцейського для того що б залучити мене до відповідальності.

Я сподіваюся що Суд візьме на себе повноваження Третьої гілки влади, і не дозволить Виконавчій владі перетворити з демократичного суспільства, яке будується, - в поліцейський тоталітарний режим.

Громадяни не повинні боятися поліцію, громадяни повинні поважати поліцію, а якщо поліцейські будуть громадян притягувати до відповідальності без доказів, не об’єктивно і упереджено, то градус недовіри до реформ буде тільки розпалювати суспільство проти держави.

Суд касаційної інстанції згідно статті 220 КАС може розглянути мою скаргу, та встановити ті обставини на які я посилаюся у скарзі, а також:
- Дослідити матеріали справи №521/20598/15-а, та встановити чи є документальне підтвердження тому що мій Адміністративний позов (по цій справі) зачіпляє права, та інтереси Управління патрульної поліції м. Одеси. А також встановити які само права та інтереси порушує мій Адміністративний позов.
- Суд може встановити які само права та інтереси Управління патрульної поліції в м. Одеса, були зачеплені, та порушені Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.16 р. по справі №521/20598/15-а.
- Встановити чи законно Суд апеляційної інстанції звільнив Апелянта від сплати судового збору за подачу Апеляційної скарги на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.16 р. по справі №521/20598/15-а.
- За внутрішнім переконанням, та у відповідності до принципів законності, об’єктивно, всебічно, повно, та неупереджено дослідити та надати окрему оцінку свідченням Свідків Інспектора поліції Горпинюк В.В., та Інспектора поліції Микиччак О.М., з огляду на пояснення та доводи на які я посилаюся у тексті цієї Скарги
- Встановити законність винесення Постанови про адміністративне правопорушення серії ПС2 №688507 від 27.11.15 р., за тими обставинами, що свідчення які нібито лягли в основу доказів перед тим як винесли Постанову ПС2 №688507 від 27.11.15 р. були юридично отримані 19.04.16 р. тобто через більш як 4 місяця після винесення постанови серії ПС2 №688507 від 27.11.15 р.
- Встановити законність розгляду справи та винесення Постанови про адміністративне правопорушення ПС2 №688507 від 27.11.15 р. десь о 03 годині 00 хвилині вночі у районному Відділі поліції Суворовського району м. Одеси, а не за місцем знаходження Управління патрульної поліції м. Одеси, в якому працює Відповідач Буров С.О.
Разом із Скаргою мною надані копії тих матеріалів які підтверджують ті обставини на які я посилаюсь. Також я додаю разом з DVD диском (у кількості ___ шт.) з відео доказами, та відео з показаннями свідків. Я до суду надаю документальні та відео Докази які підтверджують те, що суд Апеляційної інстанції необґрунтовано, помилково, не об’єктивно, не всебічно, упереджено прийняв Рішення яке на маю думку є незаконним, та таким яке підлягає скасуванню. І тому дослідження матеріалів які я надаю разом із Скаргою необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття законного рішення.
Відповідно до ч. 5, 9 ст. 223, ст. 230 КАС України, Суд касаційної інстанції має право скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити рішення суду першої інстанції в силі, або скасувати рішення суду першої інстанції, та скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.
Повний текст рішення Одеського апеляційного адміністративного суду отримано 19.07.2016 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 211 КАС України, -


Прошу:


1. Прийняти у провадження цю Касаційну скаргу,
2. Розглянути Клопотання про звільнення від сплати судового збору,
3. Розглянути Клопотання про розгляд справи за моєї участю, та Повідомити мене про день, та час розгляду касаційної скарги, у зв’язку з тим, що я бажаю бути присутнім на засіданні, або щоб був присутній мій представник.
4. Скасувати Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.16р. по справі №521/20598/15-а,
5. Залишити Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19.04.16 р. по справі №521/20598/15-а без змін.
6. Скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення, серії ПС2 №688507 від 27.11.15 р.
З повагою,
.............В.О. __.__.2016 р. ____________

Додатки:
1 Копій Касаційної скарги у кількості 3 шт. 9 Копія Постанови за ч. 2 ст. 122 КУпАП
2 Оригінал Постанови Суду Апеляційної інстанції 10 Копія Постанови за статтею 126 КУпАП
3 Оригінал Постанови Суду першої інстанції 11 Копія протоколу за статтею 122-2 КУпАП
4 Копія Рішення суду за ст. 126 КУпАП 12 Копія протоколу за статтею 185 КУпАП
5 Копія Рішення суду за ст. 122-2 КУпАП 13 Копія реєстраційного документу на Т/З
6 Копія Рішення суду за ст. 185 КУпАП 14
7 Копія Листа з прокуратури (ЄРДР) 15
8 Копія тимчасового посвідчення водія 16

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 01:13 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
До Вищого Адміністративного суду України
м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5, 01029
Позивач:
Віталій Олексійович
вул. м. Одеса,
м.т. -

Відповідач:
Буров Станіслав Олегович.
Інспектор 4-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції МВС України в м. Одеса
місце роботи: вул. Ак. Корольова, 5.
м. Одеса,
т. 399-777, 365-777

Третя особа:
Управління патрульної поліції у м. Одесі,
вул. Ак. Корольова, 5
м. Одеса.
т. 399-777, 365-777
Оскаржується:
Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 р.

Справа: №521/20598/15-а
(у суді першої інстанції,
Малиновський районний суд м. Одеси,
вул. Василя Стуса 1, м. Одеса)


Клопотання
про звільнення від сплати судового збору згідно ч.4 ст. 288 КУпАП


Предметом моєї Касаційної скарги є оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка було винесена згідно КУпАП.
Згідно ст. 288 КУпАП, передбачено право оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення, яку винесено посадовою особою, до суду, а також стаття передбачає звільнення особи яка оскаржує постанову про адміністративне правопорушення від сплати державного мита.
23 січня 2015 року Пленум Верховного суду України прийняв постанову №2, якою було прийняте рішення довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних та місцевих загальних судів « про узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “ Про судовий збір” в якій зазначається: “ Питання справляння судового збору, крім Закону України “Про судовий збір”, регулюється іншим законодавством. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Припис ч.4 ст.288 КУпАП не вступає в колізію з положенням ст.5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч.4 ст.288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону “Про судовий збір”. Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом “Про судовий збір”.
Судом апеляційної інстанції винесено рішення яким – в позовних вимогах відмовлено, та постанову про адміністративне правопорушення залишено в силі.
Таким чином єдиним можливим засобом поновлення моїх порушених прав залишається Касаційна інстанція. І користуючись своїм правом оскаржити постанову про адміністративне правопорушення, та постанову Апеляційної інстанції яка залишила постанову про правопорушення у силі, прошу суд звільнити мене від сплати судового збору на підставі статті 288 КУпАП.
Враховуючи викладене, та на підставі ст. 55 Конституції України, ст. 49, Кодексу Адміністративного судочинства України, ч. 4. ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Прошу:

1. Звільнити від сплати судового збору, за подання Касаційної скарги на Рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.16 р., по справі №521/20598/15-а.

З повагою,
.............В.О. __.__.2016 р. ____________

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 01:21 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
05 серпня 2016 року м. Київ К/800/21535/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Кобилянський М.Г., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби роти № 4 батальйону № 3 управління патрульної поліції м. Одеси Бурова Станіслава Олеговича, третя особа - управління патрульної служби в м. Одесі про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 213 КАС України, перешкоди для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись ст. ст. 214, 215, 216 КАС України,
У Х В А Л И В :
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року.
Витребувати з Малиновського районного суду м. Одеси адміністративну справу № 521/20598/15-а за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби роти № 4 батальйону № 3 управління патрульної поліції м. Одеси Бурова Станіслава Олеговича, третя особа - управління патрульної служби в м. Одесі про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Встановити строк для подачі заперечень на касаційну скаргу до 31 серпня 2016 року.
Копію ухвали, копію касаційної скарги, інформацію про права та обов'язки направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Кобилянський

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
СообщениеДобавлено: 07 апр 2017, 01:22 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 08 фев 2011, 01:09
Сообщений: 1349
Откуда: Odessa
Авто: LEADER FOX
Город: Odessa
вот так и живем... уже 2017 год а справа ще не розглянута.....

_________________
Алексей из Одессы!
"Горсвет" .... "Ночной дозор - всем выйти из ТЕМНОТЫ!"
https://www.youtube.com/user/ActivistDK
[email protected]


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 31 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 16


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: