В доповнення до попередньої теми підготував позов наступного вигляду:
До Кузнецовського міського суду Рівненської області 34400, м. Вараш, м-н Будівельників, буд. 3, Рівненська область
Позивач: ____________________________ 34400, м. Вараш, ______________, _________, Рівненська область
Відповідач: Інспектор СРПП-1 Варашського ВП ст. лейтенанта Волос М. М. 34400, м. Вараш, вул. Правика 5, Рівненська область
ПОЗОВНА ЗАЯВА про скасування постанови справі про адміністративні правопорушення серія __ № _______ від 14.10.2017 р.
Ця позовна заява подана на підставі ст. 171-2 КАС України, яка надає право особі звернутися до місцевого загального суду як адміністративного щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності. Цей позов підлягає розгляду в судах згідно ст.288 КУпАП, яка прямо передбачає право оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення, яку винесено посадовою особою, до міського суду. Позов розглядається у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
14 жовтня 2017 року, близько 14 години 40 хвилини, я рухаючись в м. Вараш на автомобілі Хюндай Гетц, державний номерний знак __________, здійснив поворот з вул. Рівненської на проспет Шевченка, після чого на першому ж відгалуженні прост. Шевченка повернув наліво та продовжив рух по ньому. Під час руху по даному відгалужені я перетнув елемент дорожньої розмітки 1.16.2 ПДР, що позначає напрямний острівець в місці розгалуження транспортних потоків, розміщений біля правого краю проїзної частини. Під час руху по елементу дорожньої розмітки 1.16.2 ПДР помітив припаркований попереду біля правого краю проїзної частини цивільний автомобіль, від якого в мою сторону почали рухатися два представники патрульної поліції паралельно жестами вимагаючи зупинки. Враховуючи, що автомобіль знаходився в зоні дії знаку 3.34, я не зупинив автомобіль, а повільно продовжив рух в сторону проїжджої частини, щоб зупинитись в дозволеному місці на вимогу працівника поліції без порушень правил дорожнього руху. При цьому працівники патрульної поліції здійснили блокування мого автомобіля вийшовши поперед нього та змусили мене порушити вимоги знаку 3.34, а також створили аварійну ситуацію, так як мій автомобіль фактично заблокував можливість руху по одній зі смуг. В подальшому патрульні поліцейські почали проводити незрозумілі мені дії. Так замісь представитися, назвати причину зупинки та суть вчиненого правопорушення один із інспекторів почав вимагати від мене передати йому посвідчення водія та техпаспорт на автомобіль, вийти з автомобіля, відкрити багажник автомобіля для огляду. На мої запити стосовно причини зупинки не реагував. Через деякий час до мене підійшов Інспектор Волос М. М. і почав заповнювати невідомі мені документи, нічого не пояснюючи. На мою вимогу представитися та пояснити суть виконуваних дій відрегував лише після другого звернення – представився та повідомив про те, що склав постанову в справі про адміністративне правопорушення __ № _______ від 14.10.2017 р. за порушення ч.1 ст. 122 КУпАП за перетин суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 п.п. 8.5 ПДР України, якою наклав на мене стягнення в розмірі 255 грн. На моє категоричне заперечення стосовно того, що в даному випадку я не порушував вимог правил дорожнього руху (далі ПДР), так як була пересічена суцільна лінія, що прилягає до краю проїжджої частини, відповів, що не має значення, де знаходиться суцільна лінія, так як її перетинати заборонено. Після того, як я підписав постанову, зазначивши при цьому свою незгоду з винесеним рішенням, інспектор Волос М. М. надав мені її копію. Вважаю, що дії Відповідача щодо притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є протиправними, а Постанова в справі про адміністративне правопорушення серія __ № _______ від 14.10.2017 р., підлягає скасуванню з наступних причин: 14 жовтня 2017 року я на автомобілі Хюндай Гетц, державний номерний знак ВК2679ВА, здійснив перетин дорожньої розмітки, позначеною у відповідності до п. 1.16.2 розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР, що позначає напрямні острівці в місцях розгалуження транспортних потоків. Діючі ПДР не містять норми, що забороняють перетинати дорожню розмітку 1.16.2. Так само відсутня пряма норма в Законі України «Про дорожній рух» та інших нормативних актах з питань безпеки дорожнього руху, щодо заборони перетинати даний елемент дорожньої розмітки. Враховуючи, що мною не було заподіяно шкоди а ні фізичним особам, а ні юридичним особам, не створено аварійної ситуації (до моменту примусової зупинки) на основі статті 22 КУпАП та п.12 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» Інспектор Поліції мав в крайньому випадку обмежитись усним зауваженням. При складанні постанови інспектором Волосом М. М. допущено грубу помилку – віднесено окремий елемент розмітки 1.16.2 до розмітки 1.1, тоді як діючі ПДР структурно не розділяють розмітку 1.16.2 на окремі елементи. Інспектор не надав до постанови доказів про те що по проспекту Шевченка в м. Вараш в даному місці є дорожня розмітка 1.1. Виходячи з цього я роблю висновок, що дорожню розмітку 1.1 ПДР я не перетинав, так як такий елемент розмітки в даному місці проспекту Шевченка відсутній. Я перетнув дорожню розмітку 1.16.2, яку діючі ПДР не забороняють перетинати. Таким чином під час керування автомобілем 14.10.17р. року по проспекту Шевченка я не порушував Правила дорожнього руху. В моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якого було складено Постанову серія __ № _______ від 14.10.2017 р.
Відповідно до п. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України. Згідно КУпАП провадження відбувається згідно цього Кодексу, таким чином Інспектор Поліції під час винесення постанови спершу керується Конституцією, а потім вже Кодексом, та іншими законами. Згідно Кодексу, а саме статті 280 КУпАП, під час оформлення порушення, в якому мене звинуватив Відповідач, він повинен був встановити чи було скоєно правопорушення. Тобто Відповідач не повинен був покладатися на свою думку, або припущення, а виключно спиратися на встановлені ним факти. Згідно статті 251 КУпАП, доказами є протокол, показання свідків, показання технічних приладів, в тому числі і відео- чи фото-камерами, тощо. Відповідно до статті 9 КУпАП – адміністративним правопорушенням визнається вина, дія або бездіяльність. Судячи з матеріалів справи, відсутні будь-які докази моєї провини, моєї вини, прямої дії, яка спричинила порушення ПДР. Таким чином, перед тим як прийняти рішення про притягнення мене до відповідальності та складення відповідної постанови, Інспектор Поліції не зібрав жодного доказу, в тому числі і фото-, відео- записів, не відібрав пояснення у свідків та не встановив наявність потерпілих. Таким чином Відповідач при винесені постанови підійшов до розгляду справи формально та стисло. І не маючи доказів мого порушення, моєї вини, він на власний розсуд, опираючись на власну думку звинуватив мене у порушені, котре я не здійснював. Я себе винним у скоєні правопорушенні не визнаю, про що було зазначено у Постанові. Мною не було заподіяно шкоди а ні фізичним особам, а ні юридичним особам. В даному випадку Інспектору Поліції достатньо було обмежитися максимум усним попередженням згідно статті 22 КУпАП.
Відповідно до ст. 276 КУпАП: "Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення". Відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.05.15 року (№5 рп/2015) суд встановив, що "підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Конституційний суд зазначив що розгляд справ про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцем знаходження органу уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП. Таким чином Конституційним судом було встановлено що Справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися за місцем його вчинення, а саме за місцем знаходження органу уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення і в даному випадку у Варашському відділі поліції за адресою: 34400 м. Вараш, вул. Правика 5. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Проте Відповідачем було здійснено розгляд адміністративної справи саме на місці вчинення адміністративного правопорушення, що прямо суперечить зазначеному рішенню Конституційного суду України, та вимогам КУпАП. У випадку якщо би Відповідач запросив мене до Управління Поліції м. Вараш на інший день для розгляду справи відносно порушення, у котрому мене звинуватили, то я би мав змогу надати свої пояснення, зауваження, докази, скористатися правовою допомогою, та іншими правами згідно Конституції та КУпАП.
Винесена Відповідачем Постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема відповідно до ст. 283 КУпАП «Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про: - дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; - технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Відповідач таких відомостей до Постанови не вніс та жодної фото чи відеофіксації ніби-то вчиненого мною порушення не проводив. При заповненні постанови Інспектором Поліції були порушені вимоги п.8 розділу ХІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно з яким «Записи здійснюються розбірливим почерком, а прізвище, ім’я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування), місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім’я, по батькові поліцейського записуються друкованими літерами. При заповненні постанови Інспектором Поліції були допущені виправлення та допущені інші значні неточності. Відповідач також грубо порушив моє Конституційне та Законне право бути ознайомленим з моїми правами та обов’язками. Так інспектор за весь час спілкування, і оформлення адміністративних матеріалів не знайшов часу роз'яснити мої права та обов’язки згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та інших статей і законів, з якими мене зобов'язаний був ознайомити в першу чергу.
Таким чином: 1. Відповідач звинуватив мене та притягнув до відповідальності за порушення, котре я не здійснював. 2. Відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі. 3. Відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278,279 КУпАП. 4. Відповідач позбавив позивача _______. можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП, ст. 63 Конституції України та інших статей і законів.
Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Відповідно до ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.19 КАС України - адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору додається.
На підставі викладеного,
ПРОШУ: 1. Визнати протиправними дії інспектора СРПП-1 Варашського ВП ст. лейтенанта Волоса М. М. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно _________ на місці зупинки транспортного засобу 14.10.2017 року за адресою проспект Шевченка м Вараш.
2. Скасувати постанову інспектора СРПП-1 Варашського ВП ст. лейтенанта Волоса М. М. серія __ № _______ від 14.10.2017 р. про притягнення ________ до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Додатки:
1. Копію паспорта. 2. Копію постанови у справі про адміністративне правопорушення серія __ № _______ від 14.10.2017 р. 3. Клопотання про звільнення від сплати судового збору.
|