Текущее время: 28 мар 2024, 16:35

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Правила форума


ВНИМАНИЕ!! РАЗДЕЛ С ЖЕСТКОЙ МОДЕРАЦИЕЙ!

1. В этом разделе Вы можете создавать темы с просьбой о помощи в составлении исков, жалоб, заявлений.
2. Тема не должна дублировать уже существующую тему. Обязательно пользуйтесь поиском перед созданием темы.
3. Название темы должно коротко, но подробно описывать проблему.
4. Бессмысленные названия тем (eg. "Помогите", "Спасите", "Нужна помощь" строго запрещены.
5. При создании темы, максимально подробно опишите Вашу проблему с указанием детальной хронологии событий. Также, прикрепите все документы, которые имеются у Вас (копии протоколов, постановлений, актов и т. д.
5. Строго запрещено написание сообщений, не относящихся к теме. Писать можно только прямые вопросы и ответы правового характера в рамках темы.
6. После решения Вашего вопроса, если тема исчерпана, автор темы должен нажать кнопку "Принять ответ" в виде зеленой галочки в сообщении, в котором максимально подробно описан ответ на Ваш вопрос.

ТЕМЫ И СООБЩЕНИЯ, НАРУШАЮЩИЕ ДАННЫЕ ПРАВИЛА, БУДУТ УДАЛЯТЬСЯ БЕЗ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ!



Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 69 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4, 5  След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 08 май 2012, 14:38 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
aphalin

Зразок універсальної позовної заяви за ненадання інфи, яка нібито обмежена у доступі


До Київського окружного адміністративного суду
01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26

Позивач:



Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України
01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
Тел. (044)2560333


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій протиправними

Предметом даного адміністративного позову є протиправна відмова Міністерства внутрішніх справ України у наданні інформації під час розгляду запиту на інформацію.

Суть справи:

26.07.2011 до Міністерства внутрішніх справ України було направлено запит на інформацію щодо роз’яснень окремих процесуальних положень реалізації прав працівників міліції в деяких ситуаціях, визначених п. 21-1 ст. 11 Закону України «Про міліцію», а саме під час зупинок транспортних засобів в разі проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани), та зокрема про підстави, територіальні межі проведення цільових заходів, посадових осіб, які оголошують про проведення цільових заходів, належність нормативних документів про проведення цільових до публічної інформації з обмеженим доступом, наявність підтвердних документів у працівників міліції, які здійснюють зупинки транспортних засобів та тривалість зупинки транспортного засобу з причин проведення цільових заходів.

05.08.2011 від МВС України надійшла відповідь на інформаційний запит, в якій не міститься відповіді по суті запиту. Зокрема зазначено нормативні документи якими керується міліція при зупинці транспортного засобу, хоча дана інформація не була запитуваною. Відповіді на питання інформаційного запиту МВС не надало, мотивуючи це тим, що вони відносяться до публічної інформації з обмеженим доступом згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Ненадання МВС України відповіді на питання по суті запиту на інформацію є протиправним за таких підстав:

Запит на інформацію був поданий на підставі і в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон), а, отже, розгляд запиту регламентується цим Законом.

Згідно ст. 6 Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ст. 7 цього Закону конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Згідно п. 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента №383/2011 від 06.04.2011 МВС України є центральним органом виконавчої влади, а, отже, не може обмежувати доступ до інформації на підставі ст. 7 Закону.

Згідно ст. 8 Закону таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.

Розголошення інформації про підстави, територіальні межі проведення цільових заходів, посадових осіб, які оголошують про проведення цільових заходів, належність нормативних документів про проведення цільових до публічної інформації з обмеженим доступом, наявність підтвердних документів у працівників міліції, які здійснюють зупинки транспортних засобів та тривалість зупинки транспортного засобу з причин проведення цільових заходів не може завдати шкоди особі, суспільству і державі та не становить таємницю, оскільки стосується не проведення конкретного цільового заходу, а загального порядку проведення таких заходів.

У ст. 9 Закону зазначено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Запитувана інформація не стосується внутрівідомчої кореспонденції, доповідних записок, рекомендацій, пов'язаних з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень чи інформації, зібраної в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни та не задовольняє вимогам частини другої статті 6 Закону, а, отже, не може бути відмовлено в задоволенні запиту на інформацію на підставі ст. 9 Закону.

Таким чином, запитувана інформація не відноситься до інформації з обмеженим доступом та може бути надана для ознайомлення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо надання інформації Позивачу на запит від 26.07.2011 не в повному обсязі.
2. Зобов’язати Міністерство внутрішніх справ України надати повну та ґрунтовну відповідь на питання, зазначені у запиті на інформацію від 26.07.2011.

Додатки:
1. Копія запиту на інформацію від 26.07.2011 (2 арк).
2. Копія відповіді МВС від 05.08.2011 (1 арк).

_________________


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 09 май 2012, 11:49 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
АнтиГАИшник

До Міністерства внутрішніх справ України
01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10

АнтиГАИшник

С К А Р Г А
на протиправні дії Самойлич О.В.

Предметом даної скарги є протиправні дії інспектора ДАІ Самойлича Олександра Володимировича щодо порушення Закону України «Про міліцію» та вимог Доручення Президента України від 1 вересня 2011 року.

Суть справи:

14.01.2012 приблизно о 02:40 за адресою м. Херсон Острівське шосе (біля заправки Шелл) рухаючись на транспортному засобі Пашкевич І.С. була зупинена інспектором ДАІ. Підійшовши до автомобілю працівник ДАІ назвав своє прізвище та висловив вимогу надати для перевірки посвідчення водія та реєстраційний документ. На питання Пашкевич І.С. про причину зупинки, інспектор ДАІ заявив, що «відпрацювання міста» та не підкріпив слова будь якими фактичними даними.

На уточнення Пашкевич І.С., що таку причину зупинки, як «відпрацювання міста», Верховна Рада України під час голосування виключила з нової редакції Закону України «Про міліцію», інспектор ДАІ заявив, що Верховна Рада України такого не робила і відмітив, що може поспорити з Пашкевич І.С. з цього приводу. Також інспектор ДАІ запропонував написати на нього скаргу з приводу безпідставної зупинки. Після перевірки документів, інспектор ДАІ відпустив Пашкевич І.С.

Дії Самойлича Олександра Володимировича є протиправними за таких підстав:

1. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.21-1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення;

В даному випадку, як під час звернення до Пашкевич І.С. та під час подальшої розмови, інспектор ДАІ не повідомив Пашкевич І.С. суть вчиненого правопорушення. Крім того, як вбачається з п.21-1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» - в ньому відсутня така причина зупинки як «відпрацювання міста». Вказану причину зупинки народні депутати України виключили з законопроекту щодо змін до Закону України «Про міліцію». Отже, Верховна Рада України, яка обрана народом України, вважає, що причина зупинки «відпрацювання міста» - є антиконституційною, а тому її немає в чинній редакції Закону.

Крім того, згідно Доручення Президента України від 1 вересня 2011 року, доручається голові МВС України забезпечити проведення роз'яснювальної роботи серед працівників підрозділів міліції щодо застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень», зокрема щодо права працівників підрозділів міліції зупиняти транспортні засоби лише у випадках, передбачених цим Законом, з обов'язковим повідомленням водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення.

Проте, станом на 14 січня 2012 року інспектору ДАІ Самойличу Олександру Володимировичу така роз’яснювальна робота проведена не була. При цьому, даний інспектор ДАІ готовий сперечатись з громадянами України, вважаючи, що він має повне право зупиняти транспортні засоби не у випадках передбачених законодавством та не повідомляти суть вчиненого правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про звернення громадян»,

ПРОШУ:
1. Організувати ґрунтовну та всебічну перевірку за фактами викладеними в скарзі.

2. Притягнути до суворої дисциплінарної відповідальності інспектора ДАІ Самойлича Олександра Володимировича за порушення чинного законодавства та невиконання своїх обов’язків.

3. Притягнути до суворої дисциплінарної відповідальності керівництво ДАІ м. Херсона за ігнорування Доручення Президента України від 1 вересня 2011 року щодо не проведення серед особового складу роз’яснювальної роботи.

4. Надати вмотивовану відповідь про результати розгляду скарги та вчинені дії.

« … » лютого 2012 р. _____________Пашкевич І.С.

_________________


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 15 май 2012, 13:08 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
відшкодування моральної шкоди 2010 год !



До ______________ суду _______________
--------------------------------------------------------

(Підставити назву суду)


Позивач:
____________________________________
____________________________________
(Підставити свої прізвище, ім’я, по батькові, адресу)


Відповідач:
ВДАІ ______________ УДАІ ГУМВС України ___________,
____________________________________________________
(Підставити дані органу ДАІ, де працює посадова особа, що склала протокл, та адресу, при наявності – телефон)


ПОЗОВНА ЗАЯВА

(у справі за адміністративним позовом).


Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.


Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
„___”________20__р. посадовою (службовою) особою відповідача – ______________________________________________________________________,
(підставити дані посадової особи, яка винесла постанову)
винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. ______________ (підставити статтю та частину статті КпАП України) щодо мене.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(Вказати аргументи про невідповідність закону та обставинам справи постанови, взяті з представленої на цьому сайті скарги, залежно від характеру правопорушення, за яке складено адмінпротокол).
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.

За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Ст..288 КпАП прямо передбачає:

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про
адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути оскаржено:

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів.

За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:

Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:

3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно,
повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:

24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні
правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП ( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне
правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у
тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.

Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди) як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.

Матеріальна шкода полягає у такому. __________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________, та складає _________________________________________________________.
(Підставити обставини, які обумовлюють матеріальну шкоду, докази, якими вона підтверджується, та суму спричиненої матеріальної шкоди.)

Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо мене) є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у ______________________________________________________________________.
(Підставити суму, у яку позивач оцінює моральну шкоду.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,

ПРОШУ:

1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
3. На відшкодування матеріальної шкоди стягнути з відповідача на ___________________________________________________________. (Підставити суму.)
4. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача ___________________________________________________________. (Підставити суму.)


„___”__________ 20__р.

(Підпис)

Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення на ___ аркушах.
3. Документи на підтвердження факту спричинення та розміру матеріальної шкоди на ______ аркушах.
(Вказати, які документи.)


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 15 май 2012, 13:18 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 07 мар 2011, 10:03
Сообщений: 4756
Авто: пешеход
Город: Харьков
kam
kam писал(а):
відшкодування моральної шкоди


а нет случайно решения по этому иску?

_________________
www.youtube.com/user/PORUAN21

Сообщение, не относящиеся к теме
http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 15 май 2012, 15:05 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3900
Авто: .
Город: Киев
XoxoL писал(а):
а нет случайно решения по этому иску?
Як свідчить реєстр краще розділяти моральну шкоду і скасування постанови/протоколу на два окремі позови.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/5270832
http://reyestr.court.gov.ua/Review/14498293
http://reyestr.court.gov.ua/Review/17573973
http://reyestr.court.gov.ua/Review/17970891

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 15 май 2012, 19:05 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
Возмещение ущерба при отмене штрафа ГАИ

viewtopic.php?f=9&t=3021&p=36128&hilit=http%3A%2F%2Freyestr.court.gov.ua%2FReview%2F5270832#p36128

__________________________________________________________________________________________________

ladaevo ------------- viewtopic.php?f=2&t=4558&start=45


До Шевченківського районного суду в м. Києві
04655, Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна 10(б)
тел.: (044) 272-32-85

Позивач: _____________________

Відповідач: держава Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві
01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11(а),
тел: (044) 221-24-77, факс: (044) 229-74-39,
e-mail: о[email protected];

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди


Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Предметом даного позову є відшкодування державою збитків, понесених в наслідок протиправних дій з боку посадової особи органів державної влади.
Суть справи:
24.09.2010 року о 12:30 час руху на своєму власному автомобілі __________ по вул. Стеценка, я був зупинений інспектором ВАТІ ВДАІ з обслуговування Солом’янського р-ну м. Києва Бойко М.А. В супереч діючим нормативно правовим актам (наказ №534 від 13.10.2008 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації») мій автомобіль не було перевірено безпосередньо на місці зупинки, а було примусово доставлено для проведення перевірки технічного стану на станцію технічної діагностики №1 за адресою вул. Туполева 19. Після проведення такої перевірки, інспектором Бойко М.А. було вилучено моє власне майно, а саме автомобіль ______________, і знову ж таки, в супереч діючому законодавству, а саме ч.1 ст.265-2 КУпАП, відправлено та розміщено його на приватний спеціальний штрафмайданчик ТОВ "Аурік" за адресою Залізничне шосе 9.
Відповідно до п. 21 ст.11 Закону «Про міліцію», міліція має право обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на
окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при
наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним
документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб.
Таким чином мали місце правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а саме зупиняти та перевіряти транспортні засоби, затримувати та доставляти їх для зберігання на спеціальні майданчики МВС України.
На дії даної посадової особи мною було надіслано чисельні скарги до прокуратури м. Києва, Департаменту ДАІ України та подано судовий позов до Окружного адміністративного суду м.Києва з предметом позову - визнання дії посадової особи УДАІ в Солом’янському районі Бойко М.А. такими, що є протиправними.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 вересня 2011 року такі дії, а саме обмеження в користуванні моїм власним майном, вилучення та подальша постановка на штрафмайданчик мого власного автомобіля, визнано такими що є протиправними та є перевищенням своїх владних повноважень (додаток 2). Рішення суду відповідачем по справі не оскаржувалось та набрало законної сили.
Окрім того за дорученням прокуратури м. Києва, на підставах викладеної мною інформації та наведених доказів, Департаментом ДАІ МВС та УДАІ ГУМВС України в м. Києві по даному факту була проведена службова перевірка.
21.04. 2011 року від Департаменту ДАІ МВС надійшла відповідь № 4/14-К-1225 від 18.04.2011 (додаток 3) в якій зазначалося, що за результатами перевірки встановлено, що підстави для затримання та доставляння мого автомобіля на штрафмайданчик у Бойко М.А. були відсутні. Враховуючи вищевикладене, керівництву УДАІ ГУМВС України в м. Києві була направлена інформація для притягнення Бойко М.А. до дисциплінарної відповідальності.
25.04.2011 року від УДАІ ГУМВС України в м. Києві надійшла відповідь № 10/К-841 від 21.04.2011 (додаток 4), в якій зазначалося, що в ході проведення службової перевірки виявлені порушення знайшли своє підтвердження а винні посадові особи Бойко М.А та Федорович В.А. притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
На мій запит до УДАІ ГУМВС України в м. Києві що до міри покарання та наявності притягнень до дисциплінарної відповідальності Бойко М.А.а за останній рік я отримав відповідь від 08.07.2011 року за № 10/К-1719 (додаток 5) в якій повідомлялося, що наказом УДАІ ГУМВС України №87 від 21.04.2011 Бойко М.А. оголошено сувору догану. Також повідомлялося, що за період проходження службі в органах внутрішніх справ України Бойко М.А. неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином Департаментом ДАІ МВС України та УДАІ ГУМВС України в м. Києві також визнано, що Бойко М.А. за період своєї служби неодноразово порушував законодавство за що притягувався до відповідальності, а також те, що його дії в даному конкретному випадку також були такими що суперечать законодавству України та є протиправними.
Беручи до уваги вищевикладене та відповідно до законодавства України, вважаю за необхідне відшкодувати завдану мені таким чином незаконними діями посадової особи матеріальну та моральну шкоду.
Заподіяна мені матеріальна шкода полягає у наступному:
1) за добу стоянки на штрафмайданчику з мене було стягнуто 260 (двісті шістдесят) грн. за надання послуг, що підтверджується квитанцією (додаток 6).
2) доставлення мого автомобіля на штрафмайданчик було виконано не на евакуаторі, як того передбачає законодавство, а мене фактично примусили, відібравши в мене всі документи, рухатись на власному автомобілі за автомобілем ДАІ через усе місто до штрафмайданчика. Відстань від вул. Туполева 19 до вул. Залізничне шосе 9 складає 40 км в обидва кінці, що при витраті пального 13 л./100 км. та вартості бензину марки А-95 на той час 10.20 грн за 1 л. пального складає 53 грн. Розрахункові дані та карта маршруту додається (додаток 9).
3) для того щоб мати можливість того ж дня забрати свій автомобіль зі штрафмайданчика мені потрібно було добратися до місця проживання, взяти свій паспорт та встигнути вчасно отримати дозвіл у начальника Солом’янського ДАІ. В зв’язку з цим я вимушений був наймати таксі, так як часу залишалося в обмаль, витрати на яке склали 120 (сто двадцять) грн. , що підтверджується квитанцією (додаток 6) .
4) так як я не є фахівцем в області права я звертався за кваліфікованою юридичною допомогою до спеціаліста для отримання консультацій та складання позову. Витрати на правову допомогу склали ще 900 (дев’ятсот) грн., що підтверджується квитанцією та актом (додаток 8).
Таким чином загальна сума матеріальної шкоди складала 1333 (тисячу триста тридцять три) грн.
Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних
інтересів.
Згідно зі ст.. 5 Закону «Про міліцію» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Завдана мені моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано вжиті заходи які обмежили мої конституційні права на свободу пересування, у мене було незаконно вилучено моє приватне майно. Посадовою особою УДАІ було проведено фактично адміністративне затримання мене продовж 3 год 30 хвилин. На протязі всього часу затримання я був безпідставно позбавлений волі, документів, права на свободу пересування і особисту недоторканість, та права володіння та користування своєю власністю (автомобілем ВАЗ 2107 д.н. 391-22 КЕ). При цьому, враховуючи те у якому порядку та при яких обставинах виконувались всі процесуальні дії, мене фактично було позбавлено будь якої можливості захисту своїх прав та свобод. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими особами органу державної влади, що підірвало у мене віру у можливість взагалі в подальшому захистити себе та своїх близьких і рідних правовими методами. До того ж внаслідок неправомірних дій Бойко М.А. я був змушений витрачати свій особистий час на збирання доказів, відвідування юриста, складання документів, вести чисельні листування з органами державної влади, неодноразово приходити до суду, брати участь у судових засіданнях на які відповідач навіть не вважав за необхідне з’являтись, що тягнуло за собою чергове відкладання засідань. В зв’язку з цим у мене зривалися життєві плани, я був змушений систематично відлучатися з роботі, був змушений нервувати, уся ця ситуація була для мене стресовою а кожна незаконна відмова чи ухилення органів влади у моєму намаганні відстояти свої права призводила до ще більшого поглиблення цього стресу та шкодило моєму фізичному та психічному здоров’ю. Після всього, що сталося я на протязі довгого часу вимушений був неодноразово звертатися за допомогою до лікарів для того, щоб хоч якось покращити свій моральний та фізичний стан, вийти зі стану пригніченості і депресії. В результаті пов’язаних з цим переживань у мене почав підвищуватися тиск, з’явилася аритмія, мій сон став безпокійним, коротким та часто переривався, а у настрої була постійно присутня роздратованість. Все це відображалося на виконанні моїх службових обов’язків та стосунках у сім’ї. Як наслідок роздратованості та постійних нервових зривів у мене зіпсувалися стосунки в моїй родині, з друзями та колегами по роботі. Це все має відображено в записах моєї лікарняної картки (додаток 7).
Крім того до всіх вище зазначених моральних страждань додається ще те, що внаслідок протиправних дій таких посадових осіб правоохоронних органів у мене зникає віра у справедливу та законну діяльність Державної автомобільної інспекції України взагалі, та кожного разу виникають негативні емоції при зустрічі з інспекторами ДАІ.
В сукупності завдану мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання я оцінюю у 3000 (три тисячі) грн.
Як зазначено в ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В разі вчинення протиправних дій з боку посадових осіб або органів державної влади відповідальність держави перед громадянином передбачено ст. 1174 ЦК України в якій зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідальність держави встановлено також і деякими іншими законами, а саме ст.25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем у справі можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтею 167 ЦК України встановлено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Згідно зі ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до п. 10-1. Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
Казначейство України є урядовим органом державного управління та управлінцем бюджетними коштами держави. Згідно Указу Президента України «Про положення про Державну казначейську службу України» N 460/2011 від 13 квітня 2011 року, Казначейство України уповноважене здійснювати в тому числі безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 р. затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Так, відповідно до п.п. 2. п. 41 цієї Постанови, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Додатком № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачені цільові кошти на відшкодування шкоди, заподіяної фізичним чи юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень в обсязі 30 000 тис. грн. (код програмної класифікації видатків державного бюджету 3504030)
Таким чином, на підставі викладеного, та керуючись ст..3, 41, 56 Конституції України, ст..6, 17, 18, 21, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.. 23, 167, 170, 270, 313, 319, 1174 Цивільного кодексу України, ст.. 27, 31, 109, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,
прошу:
1. Прийняти до свого провадження позовну заяву.
2. Стягнути з державного бюджету України шляхом безспірного списання на відшкодування матеріальної шкоди 1333 (тисячу триста тридцять три) грн.
3. Стягнути з державного бюджету України шляхом безспірного списання на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн.
4. Покласти судові витрати на відповідача.
Додатки:
1. Копія позову для відповідача (15 арк.)
2. Копія рішення Окружного адміністративного Суду м. Києва (3 арк.).
3. Копія відповіді Департаменту ДАІ МВС України № 4/14-К-1225 від 18.04.2011 (1 арк.)
4. Копія відповіді УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 10/К-841 від 21.04.2011 (1 арк.)
5. Копія відповіді УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 10/К-1719 від 08.07.2011 (1 арк.)
6. Копія квитанції про сплату послуг штрафмайданчика та послуг таксі (1 арк.)
7. Копії виписок з лікарняної книжки (1 арк).
8. Копії документів про сплату юридичних послуг (1 арк.)
9. Інші підтверджуючі документи по справі (1 арк.)

_________________
...вот такая картина маслом.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 27 июн 2012, 23:11 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
автор abc

Образец жалобы на процессуальную диверсию - "неприемные дни"

Заступникові Генерального прокурора України –
прокурору міста Києва,



***************, адвокат
вул. **********, **, кв. *
м. Київ, 030**
свід. №*** видане КМКДКА *******р.

Заява
про вчинення перешкод
до здійснення правомірної діяльності представника особи по наданню правової допомоги
(злочин, передбачений ч. 1 ст. 397 Кримінального кодексу України)
Шановний Євген Миколайович!
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.
Я є представником відповідачів у цивільній справі №*-***-*/07 за позовом *** до ***, ***, про визнаня угоди купівлі-продажу недійсною та повернення майна, що розглядається в Печерському районному суді м. Києва (вул. Гайцана, 4).
Мої повноваження посвідчуються договорами про правову допомогу та довіреністю, копії яких є в матеріалах справи та у Додатку 1 до цієї заяви.
Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю - у Додатку 2 до цієї заяви.
25.05.2007 року за моєю заявою було скасовано забезпечення позову у вищезазначеній справі: знято арешт з автомобіля. Ухвала мала вступити в силу 31.05.2007 року.
31.05.2007 року, це був четвер, я приїхав до філії суду в якій розглядалась справа (вул. Гайцана, 4) щоб отримати копії зазначеної ухвали та ознайомитися зі справою.
Працівником цивільної канцелярії в філії Печерського районного суду м. Києва - П В В в неввічливій формі було мені відмовлено видати справу, посилаючись на неприйомні для громадян години.
У відповідь на пропозицію П В. В. прочитати графік роботи канцелярії мною було запропоновано П В. В. ознайомитись з Інструкцією з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації № 68 від 27.06.2006 року, оскільки відповідно до п. п. 1.9., 23.2., 23.3. адвокати, які беруть участь у розгляді справ, мають право на ознайомлення зі справами протягом усього робочого дня апарату суду.
Не дивлячись на те, що їй було роз'яснено, що я є адвокатом і представником відповідачів у справі, а також на її вимогу пред'явлене посвідчення, П В. В. викликала охоронця та наказала йому мене не пускати.
Свідком цього злочину є мій помічник - _________, адреса ______________.
Мною негайно було складено заяву з протестом на ім'я заступника голови суду - Горяйнова А. М.

Відповідно до п. 1.9. Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 68 від 27.06.2006 року, графік приймання громадян (крім осіб, зазначених у пункті 23.2 Інструкції) і Правила внутрішнього розпорядку суду вивішуються в суді на спеціально пристосованому стенді (дошці оголошень суду).
Особами, зазначеними у пункті 23.2. Інструкції є: прокурор; адвокати, які беруть участь у розгляді справ; інші учасники кримінального, адміністративного і цивільного процесу, а також особи, які брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки.
Відповідно до п. 1.9. Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 68 від 27.06.2006 року ознайомлення з матеріалами судових справ здійснюється протягом усього робочого дня апарату суду.
Вищенаведені норми слід розуміти так, що ознайомлення громадян зі справами здійснюється у прийомні години, а прокурор; адвокати, які беруть участь у розгляді справ; інші учасники кримінального, адміністративного і цивільного процесу, а також особи, які брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки - мають право на ознайомлення зі справами протягом усього робочого дня апарату суду.
Це прямо вказано в п. 23.3. Інструкції: "Особи, зазначені у пункті 23.2 Інструкції мають право знайомитися з матеріалами цивільних, адміністративних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення протягом усього робочого дня апарату суду".

Таким чином П В. В., яка є державним службовцем, вчинила мені перешкоди до здійснення правомірної діяльності представника особи по наданню правової допомоги у формі ненадання інформації про справу, недопущення ознайом¬лення з необхідними документами, перешкодила отримати копії ухвали.
Діяння П В. В. є злочином, передбаченим ч. 1 ст. 397 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є заяви представників громадськості або окремих громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 397 КК України, ст. ст. 94, 97, 112 КПК України,
ПРОШУ:
1. Прийняти цю заяву.
2. Опитати свідка.
3. Порушити кримінальну справу за ч. 1 ст. 397 Кримінального кодексу України відносно працівника цивільної канцелярії Печерського районного суду м. Києва - П В*** В***.
4. Визнати мене потерпілим.
5. Направити справу для провадження досудового слідства в порядку передбаченому ст. 112 КПК України.
Додатки:
1. Копії договорів про правову допомогу та довіреності;
2. Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
3. Копії заяви на ім'я заступника голови суду з протестом щодо зазначених порушень (з реєстраційним №), що її було подано безпосередньо після злочину.
З повагою,

_________________ *. *****
________________________________________________________________________________________________

возможны вариации по админправу


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 19 июл 2012, 20:45 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
Окружний адміністративний суд м. Києва,
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
Позивач:
Никифоров Олександр Валерійович,
83045, м. Донецьк, пр. Ленінський, 24, кв. 18
номер засобу зв’язку 062 335 97 70
Відповідач:
Генеральний прокурор України,
Пшонка Віктор Павлович
01601, м. Київ, вул. Різницька 13/15
тел. 044 280-10-20
Позовна заява про визнання нечинним (недійсним) та скасування в певній частині Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року №9гн
Я, Никифоров Олександр Валерійович, за родом своєї професійної діяльності є особою, що має права на зайняття адвокатською діяльністю. Будь-якій особі, що займається адвокатською діяльністю, у певні часи доводиться стикатися із діяннями, що можливо мають ознаки того чи іншого злочину.
Відповідно до ст. 94 КПК України «Приводами до порушення кримінальної справи є:
1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
3) явка з повинною;
4) повідомлення, опубліковані в пресі;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Згідно із ст. 95 КПК України «Заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі.
Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.
Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб повинні бути викладені в письмовій формі.
Повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, можуть бути усними або письмовими».
Маючи на меті використати своє право повідомити про діяння, що, на мою думку, містить ознаки того чи іншого злочину я неодноразово звертався до Генеральної
2
прокуратури України із відповідним повідомленням (заявою). Неодноразово такі заяви розглядалися неналежним чином, а саме як звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а за результатами розгляду надходять повідомлення чи то про надіслання за належністю «звернення» чи про що інше (копія заяви у порядку ст. 95 КПК України та листа-відповіді на неї додається). Тим самим порушується моє право на належний розгляд заяви про злочин у порядку, встановленому законодавством.
На мою думку, такий стан речей стає можливим зокрема через існування Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 28.12.2005 року (далі – Інструкція, роздруківка додається), а саме деяких її положень, що не відповідають положенням Кримінально-процесуального кодексу України. Ознайомитись із Інструкцією також можна на веб-сторінці Генеральної прокуратури України http://www.gp.gov.ua/ua/order_appeal.html.
Ст. 97 КПК України встановлений особливий порядок розгляду повідомлень про злочин: «Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Одночасно вживається всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров'ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім'ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу».
У той же час, деякі Положення означеної вище Інструкції дають можливість, більш того, навіть приписують працівникам органів прокуратури розглядати повідомлення про злочини як звернення громадян.
П. 1.4. Інструкції дає визначення термінів, що використовуються у Інструкції, визначає звернення як викладену в письмовій або усній формі пропозицію, заява (клопотання), скарга громадянина, народного депутата України, депутата місцевої ради, службової чи іншої особи.
Під завою ж слід розуміти звернення громадян та юридичних осіб з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства в діяльності
3
підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, органів місцевого самоврядування, службових осіб.
Таким чином, п. 1.4. прямо відносить заяву (повідомлення) про злочин, зроблену у порядку ст.95 КПК України до звернень громадян.
При цьому за наслідками розгляду заяви у порядку ст. 97 КПК України можуть бути винесені виключно одне з трьох передбачених цією ж статтею рішення, але відповідно до п. 3.2. Інструкції по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
– прийнято до розгляду;
– передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
– направлено до іншого відомства;
– долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Означена норма Інструкції прямо суперечить ст. 97 КПК України.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції заяви та повідомлення про вчинений злочин або той, що готується, розглядаються в порядку, передбаченому законодавством, і обліковуються у звіті за ф. 2-Є. Зареєстровані як звернення громадян, за наслідками перевірки яких прийнято рішення відповідно до ст. 97 КПК України, виключаються з обліку звернень та реєструються у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини.
Таким чином, у порушення ст. 97 КПК України заява (повідомлення) про злочин спочатку реєструється у органах прокуратури як звернення громадянина, розглядається у порядку звернення громадянина і лише потім може бути «перереєстрована» у повідомлення про злочин.
Отже, вважаємо, що статтям 95, 97 КПК України прямо суперечать положення п. 1.4. Інструкції, а саме таке: «звернення як викладену в письмовій або усній формі пропозицію, заява (клопотання), скарга громадянина, народного депутата України, депутата місцевої ради, службової чи іншої особи». Крім того, статтям 95, 97 КПК України суперечить положення п. 2.2. Інструкції: «Заяви та повідомлення про вчинений злочин або той, що готується, розглядаються в порядку, передбаченому законодавством, і обліковуються у звіті за ф. 2-Є. Зареєстровані як звернення громадян, за наслідками перевірки яких прийнято рішення відповідно до ст. 97 КПК України, виключаються з обліку звернень та реєструються у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини».
Згідно із ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимогу про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначається зокрема зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад
4
обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
На підставі викладеного вище,
Просимо:
1) визнати нечинним (недійсним) положення п. 1.4. Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року №9гн: «звернення викладена в письмовій або усній формі пропозицію, заява (клопотання), скарга громадянина, народного депутата України, депутата місцевої ради, службової чи іншої особи»;
2) визнати нечинним (недійсним) положення п. 2.2. Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року №9гн: «Заяви та повідомлення про вчинений злочин або той, що готується, розглядаються в порядку, передбаченому законодавством, і обліковуються у звіті за ф. 2-Є. Зареєстровані як звернення громадян, за наслідками перевірки яких прийнято рішення відповідно до ст. 97 КПК України, виключаються з обліку звернень та реєструються у книзі обліку заяв і повідомлень про злочини».
Додатки.
1. Роздруківка Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генерального прокурора України від 28 грудня 2005 року №9гн.
2. Копія заяви у порядку статті 95 КПК України від 17.01.2011 року.
3. Копія листа Генеральної прокуратури України від 31.01.2011 № 19-р.
4. Копія позовної заяви та доданих до неї документів.
5. Документ, що свідчить про оплату судового збору.
25 лютого 2011 року О. В. Никифоров


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 20 июл 2012, 19:09 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
Автор: Administrator | Категорія


Інспектору відділення ДАІ з обслуговування

_____________________________________________

_____________________________________________

__________________________________ ___________

Адреса відділення: _____________________________

______________________________________________



(від кого)______________________________________

______________________________________________

______________________________________________



Клопотання

про дотримання законності при розгляді справи

(щодо неправомірності винесення Постанови на місці, де зафіксовано порушення)




Вами «____» __________201__ р. було складено щодо мене протокол про адміністративне правопорушення п. _________________________ Правил дорожнього руху, а саме _____________________________________________________________ ________________________________________________________________________

Я вважаю, що справа про адміністративне правопорушення порушена щодо мене безпідставно.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, заявляти клопотання.

Оскільки я бачу, що Ви збираєтесь виносити постанову про адміністративне правопорушення зараз же, на місці, де складався і протокол, що грубо суперечить чинному законодавству України, тому змушений заявляти дане клопотання.



Відповідно до ст. 251 КУпАП, посадова особа, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення зобов'язана, зокрема, встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та принаймні зібрати докази про винність особи, яку звинувачують у вчиненні правопорушення, тим більше, якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, оспорює допущене правопорушення та адміністративне стягнення, що на неї накладається. Таким чином, якщо протокол - це всього лише підготовка до розгляду справи, то Постанова у справі - це, фактично, визнання винним.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Виносячи постанову на місці, на вулиці, Вами буде перевищено свої повноваження, відповідно винесена постанова буде незаконною та буде скасована, наприклад, в судовому.
КУпАП встановлено, що право розлядати справи про адміністративні правопорушення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання. В той же час ст.ст. 276, 257 та 258 КУпАП передбачено порядок розгляду таких справ.
Стаття 276 « Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення» встановлює, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 — 126, 127-1 — 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інше місце розгляду передбачене ст.258 Стаття 258 « Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається» передбачає, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частинами першою та третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У різних нормах Кодексу застосовані різні поняття «місця розляду справ» - „за місцем.....” та „на місці” .

Вираз „за місцем” означає теріторіальну одиницю - місто, район, логічно що мається на увазі зокрема відділення ДАІ, на території якого виявлено правопорушення.

Вираз "на місці" вчинення означає конкретне місце - вулицю, кілометр дороги і т.д., тобто, конкретне місце правопорушення, де його було виявлено.

На місці вчинення інспектор має право розглядати справу та виносити Постанову тільки у випадках передбачених ст. 258 КУпАП. В інших випадках на місці вчинення інспектор не має такого права і відповідно до вимог ст.257 повинен надіслати Протокол іншій уповноваженій особі за місцем скоєння, проживання, або обліку.


Дане твердження підтверджується також і Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» (надалі – «Інструкція № 111»), пункт 15.6 якої вказує, що Протоколи про адміністративні правопорушення після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день».

Згідно КУпАП, Інструкції № 111 працівникам підрозділів ДПС дозволяєься складати Протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, здійснювати в установленому законодавством порядку огляд транспортного засобу і вантажу, вилучення речей і документів, адміністративне затримання та інші права. Але в жодному разі чинне законодавство не надає працівникам підрозділів ДПС права розглядати справи про адміністративні правопорушення за складеними ними же адміністративними матеріалами відразу ж на місці вчинення порушення.


Пунктом 11.5 Наказу № 111 даний вичерпний перелік речей і документів, які повинен мати при собі інспектор ДПС. У цьому переліку відсутні бланки Постанов про адміністративне правопорушення.
11.5. Працівники підрозділів ДПС, які заступають у наряд ДПС, повинні мати: охайний зовнішній вигляд; справне спорядження; єдиний формений одяг за сезоном; світловідбиваюче екіпірування; нагрудний знак; табельну вогнепальну зброю; жезл та інші спеціальні технічні засоби; список транспортних засобів, оголошених у розшук за останню добу, із зазначенням марки, державного реєстраційного номера, кольору, ідентифікаційного номера кузова, шасі (рами), особливих прикмет; словесні портрети, фотографії (фотороботи) осіб, які розшукуються; картку маршруту патрулювання, поста (додаток 4); журнал патрулювання (додаток 5); службове та водійське посвідчення; бланки протоколів про адміністративне правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами та інших необхідних процесуальних документів; авторучку, олівець, лінійку (рулетку), записну книжку, свисток, кишеньковий ліхтарик; ПДР ; витяг з Кодексу України про адміністративні правопорушення що стосується безпеки дорожнього руху, службову сумку або планшет.

Не зрозуміло, яким чином потрапили до Вас бланки постанов, що є документами суворої звітності.

Таким чином, склавши протокол про адміністративне правопорушення маєте здати відповідно до ст.257 КУпАП та п. 15.6. Наказу МВС № 111 зазначений протокол за належністю для розгляду адміністративної справи у встановленому Законом порядку.


З огляду на передбачені законодавством України процесуальні норми порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, убачається, що складання Протоколу та винесення Постанови однією і тією ж особою – інспектором є порушенням вимог Закону. При цьому КУпАП не передбачає напрям Протоколу самому собі, що суперечить принципам об'єктивності і законності розгляду справи.

Інспектор, відкривши адміністративне провадження та нібито направивши власноручно складений протокол самому собі на розгляд, вже вважає що матеріалів для визнання особи винним у справі вистачає, а жодних порушень з його сторони немає. При таких обставинах працівник міліції при розгляді справи і винесенні постанови виходитиме з первинних своїх же установок про законність і достатність зібраних матеріалів у справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадові особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч вказаним вимогам ст. 280 КУпАП, викладені у ній питання не з’ясовуються у разі винесення постанови на місці вчинення правопорушення. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення не можливо з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують ступінь вини, також не можливо надати відомості, що характеризують майновий стан та мою особистість. Для підготовки та подання таких документів в якості доказів потрібен певний проміжок часу.

Склавши Протокол про адміністративне правопорушення одночасне винесення Постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності без сповіщення про розгляд адміністративної справи є грубим порушенням Закону. Про розгляд адміністративної справи та винесену Постанову я дізнаюсь лише під час вручення мені цієї ж Постанови!!!

Окрім цього, винесення Постанови на місці у випадку, не передбаченому ст. 283 є також правопорушенням з Вашої сторони.

Винесення Постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності відразу ж є грубим порушенням Закону, зокрема ст. 278 КУпАП. Дана норма встановлює, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.


Як випливає з наведенного вище, винісши постанову про адміністративне правопорушення тут, на дорозі Ви грубо порушите процесуальний порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.



Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 257, 258, ч. 1 ст. 268, ч.5 ст.285 КУпАП, ст.ст. 19, 59, 64 Конституції України, Наказом МВС № 111, з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом,



ПРОШУ ВАС:



1. Не порушувати чинне законодавство України та не розглядати справу про адміністративне правопорушення (не виносити постанову) щодо притягнення мене до адміністративної відповідальності за протоколом серія _____ № ___________ від _______________р. на місці нібито вчиненого мною порушення (тобто на дорозі).

2. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.









«_____» __________ 2011 року __________________

http://www.oshtrafovali.net.ua/klopotan ... nosti.html


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 20 июл 2012, 19:20 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
вопросы к инспектору :


«Шановний інспектор, статті 278-280 КУпАП встановлюють певний порядок притягнення до адміністративної відповідальності, тому прошу додержуватись даного порядку»



«Відповідно до статті 279 КУпАП прошу роз’яснити мені мої права та обов’язки при розгляді справ про адмінпорушення»



«Прошу оголосити протокол про адміністративне правопорушення, як цього вимагає ст. 279 КУпАП»



«За статтею 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення. Чому Ви вважаєте, що було вчинено правопорушення? Які докази Ви маєте окрім складеного Вами протоколу? Чи маєте свідків, які можуть підтвердити правопорушення із моєї сторони?»



«Який розмір штрафу буде накладений на мене? Чому Ви вважаєте, що саме такий? Обгрунтуйте.»



«Які обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність Вами будуть враховані при накладенні саме такого розміру штрафу?»



«Відповідно до статті 279 КУпАП прошу задовольнити моє клопотання»:



«Оскільки справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з часу складення протоколу, тому у зв’язку із тим, що я поспішаю в лікарню прошу перенести розгляд справи на інший день» - робите помітку в протоколі, що подавали таке клопотання інспектору, і що Вам відмовлено.



«Відповідно до статті 268 КУпАП я маю право користуватись правовою допомогою. Тому для отримання такої допомоги та підготовки до розгляду даної справи прошу перенести розгляд справи на інший день в межах 15-денного строку» - робите помітку в протоколі, що подавали таке клопотання інспектору, і що Вам відмовлено.



Ну а ще краще подати останнє клопотання в письмовому вигляді, а в протоколі зазначити, що до нього додається клопотання про реалізацію права на правовий захист.



Наприклад клопотання такого змісту (може бути від руки написане, або заздалегідь надруковане із собою з вільними полями):





Інспекторові ДПС

відділення ДАІ з обслуговування __________________

________________________________________ області

звання, ПІБ інспектора


від кого - ваше ПІБ

проживаю: індекс, м. ______________________,

вул. ______________, буд. ___, кв. ___

тел. __________



Клопотання
про відкладення розгляду справи для реалізації права на захист


Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу».

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.



Адміністративного правопорушення я не вчиняв, вважаю що протокол складений щодо мене безпідставно та незаконно. Я маю намір написати письмове заперечення, яке має бути долучено до матеріалів даної справи, однак на даний час цього зробити не можу, оскільки не маю достатніх знань чинного законодавства України, що регулює питання притягнення до адміністративної відповідальності. Тому мені необхідна кваліфікована правова допомога.



Наголошую, що жодна посадова особа не має право обмежити право особи на правову допомогу, тому задоволення даного клопотання є обов’язковим. В іншому випадку змушений буду повідомити про даний факт обмеження мого конституційного права до прокуратури.



Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 268 КУпАП, ст. ст. 59, 64 Конституції України, з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом,



ПРОШУ:



1. Долучити дане клопотання до справи про приятгнення мене до адміністративної відповідальності та зробити відмітку про це в графі «До протоколу додаються....».

2. Перенести розгляд даної справи на інший день, надавши таким чином мені можливість реалізувати моє право на правову допомогу. Вважаю, що достатнім часом для отримання правової допомоги та написання письмового заперечення буде строк в 10 діб.

3. Повідомити мене письмово про дату, час та місце розгляду справи.





“____” ___________ 2011 р. ______________________

автор тот же


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 27 июл 2012, 13:21 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
проверка документов - "прошлогодние наброски"

Позовна заява

про визнання дій не правомірними.
про визнання дій протиправними

Цей позов поданий на підставі ст. 17 КАС України яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно ст. 18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Ст. 19 КАС України зазначає, що адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Цей позов підлягає розгляду в судах на основі ст. 288 ч. 3 КУАП, котра прямо предбачає право особи оскаржувати в районний (прирівнянного до нього) суду ,постанов органів державної влади і посадових осіб , до яких відносяться органи ДАЇ та їх посадові особи .
Відповідно ч. 5 ст. 288 КУАП, особа, котра оскаржує постанову по справі про административне правонарушення, звільняється від сплати державного мита .

Суть справи:
31 травня 2011 року в м. ____________ під час керування транспортним засобом КАМАЗ , державний номерний знак_________________ мене було зупинено інспектором ДАІ ____________ міліції ---------------------
Підійшовши до мого т\з , інспектор ДАІ представився_____________________, та наказав передати йому документи .
Я спитав інспектора ДАІ про підставу зупинки т\з тому, що нічого протиправного не скоював.
На що, отримав відповідь інспектора : - „перевірка документів " .
Випадки безпідставних зупинок стають все частішими, тому для таких випадків , я вимушений возити з собою Конституцію та виписки з законів Укркаїни , статті якої я довів до інспектора.
А саме, що Ст..55, гарантує громадянам право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Я пояснив інспектору Статтю 68 яка вимагає - що кожен ( у тому числі і інспектор ) зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, (__________________________)честь і гідність інших людей, і що саме ця стаття інспектором нехтується.

Також я вимушений був посилатися на ст. 19 ч.2 Конституції України де вказано що органи державної влади , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На цій підставі, я повідомив інспектору, що такої підстави для зупинки т\з, як -„перевірка документів " законодавством - не передбачено.

Інспектор усе одно наполягав передати йому мої документи, але я нічого не порушував, більш того порушником у даній ситуації був сам інспектор так як (Стаття 33. Конституції гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.)

Також не було законних підстав обмежувати рух мого т\з, тому що я не був злочинцем, аварій та інших надзвичайних обставин що загрожують життю і здоров’ю людей також не було,

Наявних даних про те, що мій автомобіль використовується з протиправною метою інспектор теж не навів.

Я був вимушений ознайомлювати інспектора з п.21 ст. 11 Закону України «Про міліцію» де вказаний вичерпний перелік підстав для зупинки транспортних засобів, і який такої підстави(як перевірка документів) - не містить.

Нехтуючи вимогами Конституції та закону інспектор відповів,що для нього єдиний «закон» – це
Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111, і який дозволяє йому безпідставно зупиняти т\з для перевірки документів на власний розсуд інспектора.

Тоді я попрохав інспектора покликати старшого наряду.
У відповідь інспектор зупинив двох водіїв щось їм пояснив та склав у відношенні мене протокол та виніс постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності ( за не передачу…………… )по ст..126 КУпАП у вигляді штрафу - _____ гр..

Також я вказав інспектору ДАІ, що оскільки він діє всупереч Закону, то його дії будуть оскаржені у судовому порядку.

Інспектор відповів, що йому байдуже.

Таким чином інспектор ДАІ ____________________ без законних підстав зупинив мене та безпідставно затримував приблизно 25 хвилин, не даючи можливості їхати по справам, склав протокол та виніс протизаконну постанову……………….

Вважаю дії інспектора ДАІ по безпідставній зупинці , складанню протоколу , винесення постанови - протизаконними , за таких підстав.

Обгрунтування позовних вимог:

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України, органи……, виконавчої …влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України).

Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади……, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

«НА ПІДСТАВІ »

- ОЗНАЧАЄ, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У МЕЖАХ ПОВНОВАЖЕНЬ»

- , ОЗНАЧАЄ що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У СПОСІБ »

- ОЗНАЧАЄ, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 21 статті 11 Закону України “Про міліцію”, міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право:

обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров’ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг;

*зупиняти транспортні засоби в разі:

- порушення правил дорожнього руху,
-наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним
навколишнього середовища, а також
-при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою;
оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, …………………

Вказана норма встановлює вичерпний перелік підстав для зупинення транспортного засобу, а саме:
-порушення правил дорожнього руху,
-наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним
навколишнього середовища,
-а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 341, підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України “Про міліцію”, “Про дорожній рух”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов’язків
мають право зупиняти транспортні засоби у разі :

порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху,
ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля,
а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою,
оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ними, …

Вказані норми Положення про держінспекцію ,відповідають нормам Закону України “Про міліцію”.

Немає підстав оспорювати право даі , надане законом, на перевірку документів .

Але цим правом інспектор має користатися тільки у відношенні водіїв які були зупинені на законних підставах, саме за :

-порушення правил дорожнього руху,
-наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища,
-а також при наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою.

Тобто , спочатку потрібен факт порушення якогось права водієм, на підставі якого виникнуть законні підставі для зупинки т\з.

У даному випадку інспектор спочатку скористався «своїм» правом на перевірку документів, а законні підстави для зупинки т\з - знехтував.


Відповідно п .___________ наказу МВС від 27 березня 2009 року № 111 інспектору надано право зупиняти т\з для перевірки документів.

Тобто для реалізації права інспектора, у водія повинен виникати обов*язок надати документи для перевірки.

Таким чином даний пункт інструкції , по суті , встановлює обов*язки для водіїв.

Саме про такі правовідносини вказано у ч. 2 та ч.3
Статті 57 Конституції України - Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є - нечинними.

Наказ МВС № 111 2009 року має гриф «для службового використання» у зв*язку з чим даний наказ не був доведений до відома громадян.

Даний наказ зареєстрований у Мінюсті.

Але наявність реєстраційного номера Мінюсту не може перетворити відомчий наказ у Закон, та надати - наказу - силу Закону.

З вищенаведеного очевидно що п.________ наказу є - не чинним. А вимоги інспектора із посиланням на п._______не чинного наказу №111 , є - протиправними.

Також підставою для перевірки документів особи може бути підозра громадянина у вчиненні правопорушення.

Мені про будь - які підозри у вчинені правопорушення співробітником ДАІ повідомлено не було.

Також не було повідомлено на чому саме ґрунтуються ті самі підозри.

Саме Конституція України, у ст..19 частиною - 2 , забов*язує працівників міліції діяти лише на підставі , у межах повноважень та у спосіб встановленим законом.

тому спосіб, виявлення підозрілих громадян у, вчиненні адміністративних проступків, з кола законослухняних громадян , повинен бути встановлений законом. Саме на це вказує Конституція України.

Як що такий спосіб законом не визначений , то це не може бути виправданням свавілля ДАІ та виправданням інспектору - діяти на власний розсуд - як заманеться.

Як що такий спосіб визначений законом, то відповідач, у якості обґрунтування законності своїх вимог, повинен надати суду документальне підтвердження такого способу.
Так як Конституція та закон забов*язує інспектора даі діяти у спосіб передбачений законом, а не на власний розсуд .

З наведеного зрозуміло що перелік підстав для зупинення транспортного засобу, викладених у Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111 тому, є таким, що звужує обсяг існуючих прав і свобод, що є неприпустимим з точки зору конституційних положень, а дії інспектора ДАІ з зупинення транспортного засобу з підстав, що не передбачені законом є такими що, підлягають визнанню незаконними.

Згідно з ст.. 9 КАСУ
Ст..1 п. 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України…

Та з урахуванням роз’яснень Пленуму Верховного Суду України Постановою N 9 від 01.11.96
«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»

П.2 суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке
не суперечить їй.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,… у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Керуючись Конституц -----------------статтями ___________________________Кодексу адміністративного судочинства України, куап_______________________________-

Прошу :

1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати неправомірними дії інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України у місті --------------------------щодо зупинки транспортного засобу на підставах, не передбачених законом.
2. Постанову по справі про адміністративне порушення ___________________ - скасувати.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі ---- гривні ---------- копійок.

(підпис) камаз


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 12 авг 2012, 13:53 
Не в сети
Постоялец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 16 дек 2011, 12:25
Сообщений: 115
Откуда: Odessa region
Авто: Truck
Город: Odessa region
Позовна заява про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. порушення ПДР п.16.11

Рішення суду на мою користь без моєї присутності в судовому засіданні:
кому: Біляївському районному суду

позивач : ***** Віталій Миколайович
67668 Одеська обл. Біляївський р-он
*. *. ******* ***. ******* **.
Паспорт , виданий
Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській обл.
** ***** **** ****.
Телефон: моб. *** *** ** ** дом.***** *****


відповідач: Управління ДАІ УМВС України в Луганській області, м. Луганськ, вул. Ліньова, 150 Телефон: (0642)935780, (0642)927858

про що: скасування постанови ВН1 № 009141 від 21.06.2012 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

Я, ***** Віталій Миколайович (далі позивач) 21.06.2012 року близько 16:30 керував зазначеним у протоколі (додаток 1) транспортним засобом виконуючи міжнародне перевезення вантажу рухався в м. Луганську по вул. Павловській наближаючись до перехрестя з вул. Ліньова заздалегідь побачив дорожній знак 2.1 (дати дорогу) і 4.10 (круговий рух) знизив швидкість майже до повної зупинки, але побачивши що перехрестя вільне, продовжив подальший рух без зупинки, не створюючи перешкод іншим учасникам дорожнього руху (зафіксовано на відео регістраторі позивача додаток 3), і після закінчення маневру на вказаному перехресті, виконав вимогу працівника міліції про зупинку з дотриманням вимог правил дорожнього руху (далі ПДР), який представився як інспектор ДПС капітан Юхнов Володимир Іванович (далі інспектор 1), який звинуватив позивача у порушенні вимог п.16.11 ПДР за , що передбачена відповідальність ч.2 ст. 122 КУпАП.
На думку інспектора 1, позивач нібито «не надав рух» якомусь транспортному засобу. Позивач відразу висловив незгоду з нібито порушенням, і попросив інспектора 1, надати докази у порядку ст. 251 КУпАП, інспектор 1 зателефонував по мобільному телефону після чого через деякий час до автомобіля яким керував позивач, підійшов працівник міліції та у порушення вимог ч.2 ст.5 закону України « про міліцію» не представився належним чином, а дані встановлено лише з протоколу, що склав ст. сержант міліції Ажипа Максим Андрійович (далі інспектор 2) , який приніс побутову камеру на яку він знімав нібито порушення позивача, і показав запис де позивач побачив схоже авто на автомобіль на якому він рухався, що закінчував маневр з дотриманням вимог ПДР, не створюючи жодних перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Позивач попросив інспекторів показати на побутову камеру сертифікат і метрологічну повірку, на що отримав відмову, мотивуючи тим що їм не потрібні вони, так як це приватна відео камера і вони можуть знімати нею будь що. За вимогою інспектора 1 позивач пред’явив документи на транспортний засіб і водійське посвідчення, а інспектор 2 почав переписувати дані на аркуш паперу з чим позивач був категорично не згоден і попросив відразу писати дані до протоколу. Але інспектор 2 проігнорував цю вимогу, мотивуючи тим що дані позивача потрібні для перевірки щодо наявних правопорушень. Потім підійшов ще один працівник міліції, який також не представився належним чином, і всі три інспектора почали чинити психологічний тиск і звинувачувати у нібито правопорушенні. Позивач багаторазово заявляв що не згоден з правопорушенням, але не зважаючи на це, інспектором 2 було складено протокол (додаток 1) та винесена постанова. (додаток 2), з неодноразовими порушеннями вимог закону та інших нормативно-правових актів МВС, що є вагомою підставою для скасування постанови у відношенні до позивача та відшкодування завданої моральної шкоди у вигляді публічного вибачення від відповідач.
До адміністративної відповідальності позивача притягнуто неправомірно, тому що:
1. Позивач не порушив ПДР про що зробив відповідний запис у полі пояснення до протоколу цитую: з протоколом не згоден так як коли заїхав на кругове перехрестя нікого не було і я не завдав нікому поміхи. Дані викладені інспектором 2 у протоколі та постанові не відповідають дійсним обставинам справи.
У відповідності до ст.7 КУпАП цитую: Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Зважаючи на те, шо інспектор 2, має право складати протокол ст. 255 КУпАП, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не визначає суть адміністративного правопорушення, а також відсутні свідки чи потерпілі, дані про яких відсутні у протоколі.
Інспектор 2 у протоколі зазначив цитую: 21.06.2012р. 16:32 м. Луганськ на нерегулеваному перехресті нерівних доріг вул. А. Ліньова, вул. Павловська керував автомобілем ДАФ д/н АЕ 0974 СТ рухався по другорядній дорозі по вул. Павловська не надав рух автомобілю який рухався по головній дорозі по вул. А. Ліньова
З огляду на викладене стає не зрозуміле визначання інспектора 2 нерівних доріг та надання руху автомобілю, адже згідно з ПДР п.16.11 цитую: На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного
засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх
подальшого руху.

Характер правопорушення вказує на іншого учасника дорожнього руху якому нібито не надав перевагу в русі позивач, який у адміністративній справі є потерпілим ст. 269 КУпАП, про те з огляду на протокол дані про потерпілого чи свідків відсутні, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, отже склад адміністративного правопорушення у діях позивача відсутній, а обставини наведені інспектором 2 не відповідають вимогам закону та дійсності.

Позивач звертає увагу суду на те, що складений протокол та винесена постанова, однією і тою ж самою посадовою особою інспектором 2, що є порушенням вимог закону ст. 257 КУпАП.

2. Докази у порядку ст. 251 КУпАП не доведенні, оскільки сам протокол не є підтверджуючим фактом скоєння адміністративного правопорушення та не містить фактичних даних так само як і відсутні свідки, потерпілі нібито правопорушення. Інспектор 2 пред’явив запис з побутової камери у порушення вимог закону України «про міліцію» ч.21 ст. 11 цитую: використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. У відповідності до нормативно-правового акту, а саме наказу від 01.03.2010р. №33 МВС про затвердження переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах державтоінспеції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. В якому відсутні дані про побутову відеокамеру, отже докази зазначені у протоколі інспетором 2, отримані з порушенням вимог закону та згідно з ч. 3 ст. 70КАС судом до уваги не приймаються.
Інспектор 2 зазначив, що до протоколу додається цитую: відео. При цьому не вказавши хто проводив відеозапис, а також технічний прилад його номер тощо.
А також згідно наказу МВС №111 п.19.2 Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Інспектор 2 не пред’явив сертифікат на невідомий технічний засіб, який використовував при несенні служби в супереч нормативно-правовим актам, що забороняють використання таких технічних засобів.
Інспектор 1 (старший наряду) наголосив позивачеві цитую: ми маємо право складати протоколи, а ви маєте право їх оскаржити. Таким чином, в даному випадку, окрім висновків інспектор 2, який складав протокол про адміністративне правопорушення та є заінтересованою особою, в справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху.
3. Позивач надає суду беззаперечні фактичні дані (додаток 3) на підтвердження відсутності складу адміністративного правопорушення, адже в його автомобілі встановлено відеокамеру яка постійно записує рух автомобіля, з яких чітко видно що порушення п.16.11 ПДР не мало місця, а обставини викладені інспектором 2 у протоколі та постанові є надуманими та не відповідають дійсним обставинам справи.
4. Очевидно, що інспектором 2 складено документи з «спрощеним» підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення. Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди, як матеріальної, так і моральної. Таку шкоду позивачеві, справді спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „ Про міліцію ”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника інспектор 2 при виконанні службових обов’язків, то саме Відповідач має відшкодувати моральну шкоду. Моральна шкода полягає у тому, що відносно позивача було необґрунтовано винесено постанову, необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому позивачеві фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Позивач відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у позивача віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової особи інспектора 2, позивач був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду. Причинену позивачеві таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю неможливо, але на підставі ст. 25 «закону про міліцію» позивач вимагає публічного вибачення від відповідач.
5. Частина 2 Статті 71 Кодексу адміністративного судочинства «Обов'язок доказування» встановлює: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст..4, 6, 17, 70, 71 КАС України, ст.ст.7,251, 268, 269, 255, 256, 257, 287, 288, 289 КУпАП України.
ПРОШУ:
1. Розглянути справу за відсутністю позивача.
2. Постанову ВН1 № 009141 від 21.06.2012 року у справі про адміністративне правопорушення скасувати за відсутністю у діях позивача складу такого правопорушення.
3. На відшкодування моральної шкоди публічного вибачення від відповідач.

додатки:

1. копія протоколу про адміністративне правопорушення АЕ1 № 380174 від 21.06.2012 року.
2. копія постанови в справі про адміністративне правопорушення ВН1 № 009141 від 21.06.2012 року. .
3. СД диск з файлами підтвердження наведених фактів: Відео.
4. Заява про розгляд справи за відсутності позивача від 26.06.2012 року.

копії адміністративного позову та доданих матеріалів у відповідності до кількості відповідачів у справі.




26 червня 2012р. В.М. *****

Так як знаходжуся постійно у відрядженнях. До позову доклав ось таку заяву:

кому: Біляївському районному суду

позивач (заявник) : ***** Віталій Миколайович
67668 Одеська обл. Біляївський р-он
*. *. ******* ***. ******** **.
Паспорт , виданий
Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській обл.
** ****** **** ****.
Телефон: моб. *** *** ** ** дом.***** *****


про що: розгляд справи за відсутністю позивача у справі про скасування постанови ВН1 № 009141 від 21.06.2012 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.



ЗАЯВА

Я, ***** Віталій Миколайович, Прошу Біляївський районний суд, розглянути справу за моєю відсутністю, оскільки моє перебування за місцем проживання тимчасове та пов’язане з постійними відрядженнями по роботі у тому числі за кордон України.



26 червня 2012р. В.М. *****


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 22 авг 2012, 20:26 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 17 авг 2011, 18:08
Сообщений: 3900
Авто: .
Город: Киев
Позовна заява за незаконні зупинку, перевірку документів і зйомку

Київський окружний адміністративний суд

Позивач: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Тел. НОМЕР_1

Відповідач: Гончаренко Олександр Іванович,
інспектор дорожньо-патрульної служби
Чернігівського взводу ДПС ВДАІ при УДАІ
УМВС України в Чернігівській області
14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 66
Тел. (04645)56302


ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій протиправними

Даний адміністративний позов поданий на підставі ст. 18 КАС України, яка встановлює, що справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Суть справи:

20.07.2012 ОСОБА_1 (надалі Позивач) на власному автомобілі ‘MERCEDES-BENZ ML320’ рухався автомобільною дорогою Т25-01 «ЧЕРНІГІВ-ГОРОДНЯ-СЕНЬКІВКА» . Близько 07 год. 40 хв. в смт Седнів Чернігівського району Позивач був зупинений з використанням спеціального засобу – міліцейського жезла – інспектором дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС ВДАІ при УДАІУМВС України в Чернігівській області Гончаренком Олександром Івановичем (надалі Відповідач). Після зупинки Відповідач підійшов до транспортного засобу (надалі ТЗ) Позивача та почав вимагати від останнього надати йому для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ. Причину зупинки та свої вимоги мотивував тим, що на момент зупинки в Чернігівському районі проводились спеціальні цільові заходи, скоєння Відповідачем будь-якого правопорушення заперечив. В подальшому Відповідач дістав із службового автомобіля портативну відеокамеру ‘SAMSUNG’ та почав здійснювати відео фіксацію Позивача та ТЗ Позивача, незважаючи на заперечення останнього проти такої фіксації, та погрожував доставити Позивача до райвідділу міліції за нібито ненадання документів для перевірки, так як останній заперечував проти перевірки документів, оскільки чинним законодавством не передбачено надавати документи для перевірки в таких випадках. Після цього Позивач пред’явив для перевірки Відповідачу посвідчення водія та реєстраційний документ на ТЗ, а останній дозволив Позивачу продовжувати рух. Вказані обставини повністю підтверджуються відеозаписом камери спостереження DVR-007, встановленої в автомобілі Позивача, та відеозаписом Відповідача.

Дії Відповідача є протиправними за наступних підстав:
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 21-1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення правил дорожнього руху водіями; відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів; наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення; перебування транспортного засобу в розшуку; наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою; необхідності опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; необхідності залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб; виконання рішень про обмеження чи заборону руху, прийнятих уповноваженими на це державними органами; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення визначеного порядку встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Працівник підрозділу міліції повинен повідомити водія про причину зупинення транспортного засобу, суть вчиненого правопорушення. Водночас відповідно до відповіді на інформаційний запит Позивача від 30.07.2012 №444-З 20.07.2012 на території Чернігівського району не проводилось жодних цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію. Водночас Відповідач особисто заперечував вчинення Позивачем будь-якого правопорушення.
Таким чином Відповідач не мав жодних законних підстав для зупинки ТЗ Позивача та перевірки посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ Позивача та діяв всупереч положенням ст. 11 Закону України «Про міліцію» та ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Згідно зі ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом. Водночас Відповідач не надав Позивачу жодної інформації про те, що він проводить захід публічного характеру. Також зйомка без згоди Позивача допускалася б лише при проведенні оперативно-розшукових заходів відповідно до ст. 8 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність": оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів. Однак статтею 5 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" встановлено вичерпний перелік підрозділів Міністерства внутрішніх справ, які мають право займатися оперативно-розшуковою діяльністю, відповідно до якого працівники Державної автомобільної інспекції не мають права займатися оперативно-розшуковою діяльністю.
Водночас відповідно до п. 12 ст. 11 ЗУ "Про міліцію" міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень. Підстави та спосіб реалізації вказаного права працівниками ДАІ закріплено в підпунктах 10, 11 пункту 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №341 від 14.04.1997, а саме: працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право використовувати в установленому порядку спеціальні технічні і транспортні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, обстеження водіїв, нагляду за технічним станом транспортних засобів; здійснювати в установленому порядку фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення та фіксації протиправних діянь. Такий порядок встановлений Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 року №111, та Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженим наказом МВС від 01.03.2010 №33. Зокрема згідно п. 19.2 Інструкції забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. Також Перелік не містить положень про те, що портативні відеокамери ‘SAMSUNG’, дозволені до використання у підрозділах ДАІ.
Однак Відповідач не надав Позивачу сертифікатів чи свідоцтв метрологічної повірки на пристрій, яким він здійснював відео фіксацію особи Позивача. Також вказаний пристрій не входить до переліку технічних засобів, дозволених до використання у підрозділах ДАІ відповідно до наказу №33. Таким чином Відповідач здійснював відео фіксацію Позивача всупереч встановленому порядку проведення такої фіксації, чим вийшов за межі наданих йому повноважень та порушив ст. 11 Закону України «Про міліцію» та ст. 19 Конституції України.

За таких обставин вважаю, що дії Відповідача вчинені необґрунтовано, з порушенням передбаченого Законом способу їх вчинення, не в межах наданих Законом повноважень та з використанням повноважень без мети, з якою ці повноваження надані, а, отже, підлягають визнанню їх протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на належні, достатні та допустимі докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 6, 17, 18, 104, 105, 106 КАС України,

ПРОШУ:

1.Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області Гончаренка Олександра Івановича щодо зупинки автомобіля ‘MERCEDES-BENZ ML320’ під керуванням ОСОБА_1.
2.Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області Гончаренка Олександра Івановича щодо перевірки посвідчення водія ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ‘MERCEDES-BENZ ML320’ ОСОБА_1.
3.Визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області Гончаренка Олександра Івановича щодо проведення відео фіксації ОСОБА_1 портативною відеокамерою ‘SAMSUNG’.


До заяви додаю:
1. Копія посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ‘MERCEDES-BENZ ML320’ (1 арк.).
2. Копія інформаційного запиту щодо проведення цільових заходів на території Чернігівського району від 20.07.2012 (1 арк.).
3. Копія інформаційного запиту щодо надання відеозапису з ОСОБА_1 від 20.07.2012 (1 арк.).
4. Копія відповіді ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області від 30.07.2012 №444-З (1 арк.).
5. Копія відповіді ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області від 30.07.2012 №445-З (1 арк.).
6. Лазерний диск CD-RW з відеозаписами відеокамери DVR-007 ОСОБА_1 та відеокамери ‘SAMSUNG’ інспектора дорожньо-патрульної служби Чернігівського взводу ДПС ВДАІ при УДАІ УМВС України в Чернігівській області Гончаренка Олександра Івановича.
7. Квитанцію про сплату судового збору.

05.08.2012

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 23 авг 2012, 12:27 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 07 мар 2011, 10:03
Сообщений: 4756
Авто: пешеход
Город: Харьков
aphalin
я так понимаю суда еще не было?! очень бы хотелось увидеть решение по этому поводу.

_________________
www.youtube.com/user/PORUAN21

Сообщение, не относящиеся к теме
http://roadcontrol-kharkov.blogspot.com/


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
 Заголовок сообщения: Re: Образцы \ Зразки
СообщениеДобавлено: 23 авг 2012, 12:57 
Не в сети
Борец
Аватар пользователя

Зарегистрирован: 06 май 2010, 19:58
Сообщений: 3641
Откуда: Украина
Авто: КАМАЗ-Прадо
Город: Донецк
[quote="aphalin"]Позовна заява за незаконні зупинку, перевірку документів і зйомку

Київський окружний адміністративний суд

Позивач: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Тел. НОМЕР_1

Відповідач: Гончаренко Олександр Іванович,
інспектор дорожньо-патрульної служби
Чернігівського взводу ДПС ВДАІ при УДАІ
УМВС України в Чернігівській області

_________________________________________________________
этот кадр пытался обжаловать решение суда в апелляции

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12432371

..Апеляційну скаргу інспектора Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернігівській області Гончаренко Олександра Івановича залишити без задоволення.

_____________________________________________________________

спасибо за пополнение ветки полезностями!

_________________________________________________________________

на всякий случай, полный текст:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: № 2-а-27/10 Головуючий у 1-й інстанції: Морозов О.Б.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.


У Х В А Л А

Іменем України

"10" листопада 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

при секретарі Ломановій Ю.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу інспектора Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Гончаренко Олександра Івановича на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, інспектора Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області Гончаренко Олександра Івановича про визнання незаконною постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною постанови про адміністративне правопорушення серії СВ № 086508 від 31 січня 2010 року про накладення адміністративного стягнення.

Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії інспектора Чернігівського взводу ДПС ВДАІ в Чернігівській області Чернігівського взводу прапорщика Гончаренка Олександра Івановича по складанню відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, протоколу про адміністративне правопорушення від 31.01.2010 року, відповідно до якої було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення СВ № 086508 від 31.01.2010 року, скасовано постанову СВ № 086508 від 31.01.2010 року, винесену інспектором Чернігівського взводу ДПС ВДАІ в Чернігівській області прапорщиком Гончаренком Олександром Івановичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити.

Не погоджуючись з прийнятою постановою інспектор Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернігівській області Гончаренко О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 січня 2010 року позивач, керуючи транспортним засобом марки Ваз 2108, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено»

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що факт порушення позивачем вимог ч.1 ст.122 КУпАП не доведений, та не підтверджений належними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Як передбачено ч.1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст. 122 цього Кодексу, належать до компетенції органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п.1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, п. 4).

Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України №1111 від 13 листопада 2006 року, діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, забезпечення прав особи та верховенства права, забезпечення безпеки усіх учасників дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), а саме п. 8.7.3. сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення, про що свідчить запис у протоколі.

Позивач посилається на те, що не порушував правил дорожнього руху, оскільки зупинився перед стоп лінією.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З огляду на матеріали справи, висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення не ґрунтується на належних і достатніх доказах.

Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи зясовані обставини та аналізуючи норми закону, є підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача прийняте без належної перевірки та поспішно і ґрунтується на припущеннях. Проте рішення органу державної влади не може і не повинно ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів обґрунтованості та правомірності оскаржуваної постанови.


Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, а тому дії відповідача носили правомірний характер, оскаржувана постанова винесена з додержанням норм чинного законодавства і підстав для її скасування та визнання неправомірною не вбачається.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу інспектора Чернігівського взводу дорожньо патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Чернігівській області Гончаренко Олександра Івановича залишити без задоволення.

Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Парінов

І.Й.Петрик


Вернуться наверх
 Профиль  
Ответить с цитатой  
Показать сообщения за:  Сортировать по:  
Начать новую тему Ответить на тему  [ Сообщений: 69 ]  На страницу Пред.  1, 2, 3, 4, 5  След.

Часовой пояс: UTC + 2 часа


Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 11


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти: