,,Законодатель правильно сделал. ЕСли должник не получил письмо по собственному желанию, то это ЕГО право, но это никак не должно нарушать права других лиц. И поэтому в такой сит-и должник считается уведомленным "належним чином".,,
В данном случае ,,законодатель,, пренебрёг моими гражданскими правами и ситуация выглядит - ,, без меня, - меня женили,, , Юридически правильно бы было заказное письмо с уведомлением за счёт получателя, ( как раньше было с повестками).
Как ГИС уведомляет должника о наличии долга?
- просто почтовой корреспонденцией.
,,Послушайте, перед тем как наложить арест, соответственное решение должен принять СУД!
Єто будет или проигранній суд, или обеспечение иска по определенному делу.
Если проигранній суд, то уже на стадии судебного рассмотрения Ві знали о отм, что против вас есть дело, и после рассмотрения ві знаете что ві его проиграли.,,
- Всё что здесь процитировано- не выдерживает критики. Не вводите людей в оману
!если раньше, для принятия решения без Вашего участия, было необходимо хотя-бы разовое Ваше присутствие - в нынешних реалиях, этого не надо. В результативной части теперь пишут: ,, ответчик являлся потребителем услуг, а истец поставщиком, следовательно не производя оплату ответчик знал о существовании задолженности. Ответчик был должным образом уведомлён.,, ( не дошедшая волшебным образом повестка в конвертике без уведомления) - Вуаля. То есть вероятность того , что Вы будете в курсе- это вероятность качества работы ( секретаря суда, почтового отделения принявшего корреспонденцию, ... .... .... и почтальона вашего района)
Далее , Вы забыли про судовый наказ. Который согласно Закону об исполнительной службе :
Стаття 17. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою
1. Примусове виконання рішень здійснюється державною
виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених
цим Законом.
2. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною
виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при
Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;