Після так званої революції впевнююсь, що ніякі суди нафіг не треба, їх спокійно можна розпустити, це пуста трата часу і грошей, посадили б якогось клерка, щоб він штампи на позовній заяві ставив - "відмовити" або "задовольнити" - було б ефективніше і результат той самий.

а судья вправе толковать положения ст.55 КУ, (Офіційне тлумачення частини першої статті 55 в Рішенні Конституційного Суду http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-97#n54)?
а там такого тоже нет
нет там, что Конституция Украины в ст. 55 от Вас что-то "вимагає".

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав, свобод та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення її прав, свобод чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстави для задоволення позову відсутні.

а этот абзац откуда? из КАСУ?

Эт он вывод делает - під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав, свобод та інтересів особи

Нужно сформировать стратегию апелляции. Подскажете?

в данном случае "обмеження користування транспортним засобом" не є порушенням права водія керувати?

А хіба строк на оскарження не закінчився?

А хіба строк на оскарження не закінчився?

.
.
.
Якщо ж суд апеляційної інстанції вирішить, що строк на звернення до суду мною пропущено, прошу його поновити з огляду на вищевказані обставини.
При цьому, прошу суд апеляційної інстанції врахувати практику Європейського суду з прав людини, яка приділяє значну увагу доступу особи до суду.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Надіслано судом: 16.09.2018. Зареєстровано: 17.09.2018. Оприлюднено: 19.09.2018.

Это из реестра. Мне его еще никто не вручил.

Спасибо за совет. Но сегодня только 24.09.2018. Обратный отсчет только начался...