 |
| Постоялец |
 |
Зарегистрирован: 27 дек 2010, 19:30
Сообщений: 432
Авто: Приора
Город: Киев
|
Вот появилось время и я накропал очередной иск на возмещение принесенного материального и морального ущерба. В нем учел все поправки и подсказки судьи и выставляю на ваше обсуждение. Если кто что заметил не точное или есть какие то замечания готов выслушать. Надеюсь что он послужит образцом для обращения других людей в суды за компенсацией своих нервов, денег и в конце концов просто установления справедливости в этой борьбе между народом и системой. Цитата: До Шевченківського районного суду в м. Києві
04655, Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна 10(б)
тел.: (044) 272-32-85
Позивач: _____________________
Відповідач: держава Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві
01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11(а),
тел: (044) 221-24-77, факс: (044) 229-74-39,
e-mail: о[email protected];
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Предметом даного позову є відшкодування державою збитків, понесених в наслідок протиправних дій з боку посадової особи органів державної влади.
Суть справи:
24.09.2010 року о 12:30 час руху на своєму власному автомобілі __________ по вул. Стеценка, я був зупинений інспектором ВАТІ ВДАІ з обслуговування Солом’янського р-ну м. Києва Бойко М.А. В супереч діючим нормативно правовим актам (наказ №534 від 13.10.2008 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації») мій автомобіль не було перевірено безпосередньо на місці зупинки, а було примусово доставлено для проведення перевірки технічного стану на станцію технічної діагностики №1 за адресою вул. Туполева 19. Після проведення такої перевірки, інспектором Бойко М.А. було вилучено моє власне майно, а саме автомобіль ______________, і знову ж таки, в супереч діючому законодавству, а саме ч.1 ст.265-2 КУпАП, відправлено та розміщено його на приватний спеціальний штрафмайданчик ТОВ "Аурік" за адресою Залізничне шосе 9.
Відповідно до п. 21 ст.11 Закону «Про міліцію», міліція має право обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на
окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг; зупиняти транспортні засоби в разі порушення правил дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним навколишнього середовища, а також при
наявності даних про те, що він використовується з протиправною метою; оглядати транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними, дорожні листи і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним
документам, наявність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб.
Таким чином мали місце правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а саме зупиняти та перевіряти транспортні засоби, затримувати та доставляти їх для зберігання на спеціальні майданчики МВС України.
На дії даної посадової особи мною було надіслано чисельні скарги до прокуратури м. Києва, Департаменту ДАІ України та подано судовий позов до Окружного адміністративного суду м.Києва з предметом позову - визнання дії посадової особи УДАІ в Солом’янському районі Бойко М.А. такими, що є протиправними.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 вересня 2011 року такі дії, а саме обмеження в користуванні моїм власним майном, вилучення та подальша постановка на штрафмайданчик мого власного автомобіля, визнано такими що є протиправними та є перевищенням своїх владних повноважень (додаток 2). Рішення суду відповідачем по справі не оскаржувалось та набрало законної сили.
Окрім того за дорученням прокуратури м. Києва, на підставах викладеної мною інформації та наведених доказів, Департаментом ДАІ МВС та УДАІ ГУМВС України в м. Києві по даному факту була проведена службова перевірка.
21.04. 2011 року від Департаменту ДАІ МВС надійшла відповідь № 4/14-К-1225 від 18.04.2011 (додаток 3) в якій зазначалося, що за результатами перевірки встановлено, що підстави для затримання та доставляння мого автомобіля на штрафмайданчик у Бойко М.А. були відсутні. Враховуючи вищевикладене, керівництву УДАІ ГУМВС України в м. Києві була направлена інформація для притягнення Бойко М.А. до дисциплінарної відповідальності.
25.04.2011 року від УДАІ ГУМВС України в м. Києві надійшла відповідь № 10/К-841 від 21.04.2011 (додаток 4), в якій зазначалося, що в ході проведення службової перевірки виявлені порушення знайшли своє підтвердження а винні посадові особи Бойко М.А та Федорович В.А. притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
На мій запит до УДАІ ГУМВС України в м. Києві що до міри покарання та наявності притягнень до дисциплінарної відповідальності Бойко М.А.а за останній рік я отримав відповідь від 08.07.2011 року за № 10/К-1719 (додаток 5) в якій повідомлялося, що наказом УДАІ ГУМВС України №87 від 21.04.2011 Бойко М.А. оголошено сувору догану. Також повідомлялося, що за період проходження службі в органах внутрішніх справ України Бойко М.А. неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином Департаментом ДАІ МВС України та УДАІ ГУМВС України в м. Києві також визнано, що Бойко М.А. за період своєї служби неодноразово порушував законодавство за що притягувався до відповідальності, а також те, що його дії в даному конкретному випадку також були такими що суперечать законодавству України та є протиправними.
Беручи до уваги вищевикладене та відповідно до законодавства України, вважаю за необхідне відшкодувати завдану мені таким чином незаконними діями посадової особи матеріальну та моральну шкоду.
Заподіяна мені матеріальна шкода полягає у наступному:
1) за добу стоянки на штрафмайданчику з мене було стягнуто 260 (двісті шістдесят) грн. за надання послуг, що підтверджується квитанцією (додаток 6).
2) доставлення мого автомобіля на штрафмайданчик було виконано не на евакуаторі, як того передбачає законодавство, а мене фактично примусили, відібравши в мене всі документи, рухатись на власному автомобілі за автомобілем ДАІ через усе місто до штрафмайданчика. Відстань від вул. Туполева 19 до вул. Залізничне шосе 9 складає 40 км в обидва кінці, що при витраті пального 13 л./100 км. та вартості бензину марки А-95 на той час 10.20 грн за 1 л. пального складає 53 грн. Розрахункові дані та карта маршруту додається (додаток 9).
3) для того щоб мати можливість того ж дня забрати свій автомобіль зі штрафмайданчика мені потрібно було добратися до місця проживання, взяти свій паспорт та встигнути вчасно отримати дозвіл у начальника Солом’янського ДАІ. В зв’язку з цим я вимушений був наймати таксі, так як часу залишалося в обмаль, витрати на яке склали 120 (сто двадцять) грн. , що підтверджується квитанцією (додаток 6) .
4) так як я не є фахівцем в області права я звертався за кваліфікованою юридичною допомогою до спеціаліста для отримання консультацій та складання позову. Витрати на правову допомогу склали ще 900 (дев’ятсот) грн., що підтверджується квитанцією та актом (додаток 8).
Таким чином загальна сума матеріальної шкоди складала 1333 (тисячу триста тридцять три) грн.
Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних
інтересів.
Згідно зі ст.. 5 Закону «Про міліцію» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Завдана мені моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано вжиті заходи які обмежили мої конституційні права на свободу пересування, у мене було незаконно вилучено моє приватне майно. Посадовою особою УДАІ було проведено фактично адміністративне затримання мене продовж 3 год 30 хвилин. На протязі всього часу затримання я був безпідставно позбавлений волі, документів, права на свободу пересування і особисту недоторканість, та права володіння та користування своєю власністю (автомобілем ВАЗ 2107 д.н. 391-22 КЕ). При цьому, враховуючи те у якому порядку та при яких обставинах виконувались всі процесуальні дії, мене фактично було позбавлено будь якої можливості захисту своїх прав та свобод. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими особами органу державної влади, що підірвало у мене віру у можливість взагалі в подальшому захистити себе та своїх близьких і рідних правовими методами. До того ж внаслідок неправомірних дій Бойко М.А. я був змушений витрачати свій особистий час на збирання доказів, відвідування юриста, складання документів, вести чисельні листування з органами державної влади, неодноразово приходити до суду, брати участь у судових засіданнях на які відповідач навіть не вважав за необхідне з’являтись, що тягнуло за собою чергове відкладання засідань. В зв’язку з цим у мене зривалися життєві плани, я був змушений систематично відлучатися з роботі, був змушений нервувати, уся ця ситуація була для мене стресовою а кожна незаконна відмова чи ухилення органів влади у моєму намаганні відстояти свої права призводила до ще більшого поглиблення цього стресу та шкодило моєму фізичному та психічному здоров’ю. Після всього, що сталося я на протязі довгого часу вимушений був неодноразово звертатися за допомогою до лікарів для того, щоб хоч якось покращити свій моральний та фізичний стан, вийти зі стану пригніченості і депресії. В результаті пов’язаних з цим переживань у мене почав підвищуватися тиск, з’явилася аритмія, мій сон став безпокійним, коротким та часто переривався, а у настрої була постійно присутня роздратованість. Все це відображалося на виконанні моїх службових обов’язків та стосунках у сім’ї. Як наслідок роздратованості та постійних нервових зривів у мене зіпсувалися стосунки в моїй родині, з друзями та колегами по роботі. Це все має відображено в записах моєї лікарняної картки (додаток 7).
Крім того до всіх вище зазначених моральних страждань додається ще те, що внаслідок протиправних дій таких посадових осіб правоохоронних органів у мене зникає віра у справедливу та законну діяльність Державної автомобільної інспекції України взагалі, та кожного разу виникають негативні емоції при зустрічі з інспекторами ДАІ.
В сукупності завдану мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання я оцінюю у 3000 (три тисячі) грн.
Як зазначено в ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В разі вчинення протиправних дій з боку посадових осіб або органів державної влади відповідальність держави перед громадянином передбачено ст. 1174 ЦК України в якій зазначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідальність держави встановлено також і деякими іншими законами, а саме ст.25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем у справі можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтею 167 ЦК України встановлено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Згідно зі ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до п. 10-1. Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
Казначейство України є урядовим органом державного управління та управлінцем бюджетними коштами держави. Згідно Указу Президента України «Про положення про Державну казначейську службу України» N 460/2011 від 13 квітня 2011 року, Казначейство України уповноважене здійснювати в тому числі безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 р. затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Так, відповідно до п.п. 2. п. 41 цієї Постанови, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Додатком № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачені цільові кошти на відшкодування шкоди, заподіяної фізичним чи юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень в обсязі 30 000 тис. грн. (код програмної класифікації видатків державного бюджету 3504030)
Таким чином, на підставі викладеного, та керуючись ст..3, 41, 56 Конституції України, ст..6, 17, 18, 21, 104, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.. 23, 167, 170, 270, 313, 319, 1174 Цивільного кодексу України, ст.. 27, 31, 109, 118-120 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,
прошу:
1. Прийняти до свого провадження позовну заяву.
2. Стягнути з державного бюджету України шляхом безспірного списання на відшкодування матеріальної шкоди 1333 (тисячу триста тридцять три) грн.
3. Стягнути з державного бюджету України шляхом безспірного списання на відшкодування моральної шкоди 3000 (три тисячі) грн.
4. Покласти судові витрати на відповідача.
Додатки:
1. Копія позову для відповідача (15 арк.)
2. Копія рішення Окружного адміністративного Суду м. Києва (3 арк.).
3. Копія відповіді Департаменту ДАІ МВС України № 4/14-К-1225 від 18.04.2011 (1 арк.)
4. Копія відповіді УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 10/К-841 від 21.04.2011 (1 арк.)
5. Копія відповіді УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 10/К-1719 від 08.07.2011 (1 арк.)
6. Копія квитанції про сплату послуг штрафмайданчика та послуг таксі (1 арк.)
7. Копії виписок з лікарняної книжки (1 арк).
8. Копії документів про сплату юридичних послуг (1 арк.)
9. Інші підтверджуючі документи по справі (1 арк.)
_________________
... такая вот картина маслом.
|
|
Вход
FAQ
Поиск
Перед заседанием внесу ходатайство о приобщении к делу второго ответчика, Казначейства г. Киева, как представителя государства, и смене исковых требований,точнее оснований. Оставлю только ту часть, где компенсирует все государство. По результату суда все увижу. Если схема правильная, то переписываю первый иск, если где то прокол, делаю правильный вывод и имею еще три дня для подания аппеляции по первому иску. )))
